Державне бюро розслідувань повідомило колишньому заступнику секретаря Ради національної безпеки і оборони Володимиру Сівковичу про чергову підозру – про це відомство, а також Офіс генерального прокурора повідомили 20 лютого.
Сівковича, який обіймав цю посаду за часів експрезидента Віктора Януковича, підозрюють у державній зраді в зв’язку з побиттям студентів на Майдані Незалежності в Києві в листопаді 2013 року.
За даними ДБР, Росія завербувала Сівковича в 1990-х, коли він був кадровим офіцером КДБ СРСР, а потім Федеральної служби безпеки. Його завдання полягало в недопущенні євроатлантичної інтеграції України.
Читайте також: На Майдані не було російських снайперів – прокурор Донський
Слідство встановило, що в жовтні 2013 року він зустрічався із секретарем Ради безпеки РФ Миколою Патрушевим у Одесі, де отримав «вказівки щодо подальшої підривної діяльності проти України та придушення потенційних протестних акцій через відмову України від асоціації з ЄС».
«Після початку студентських протестів на Майдані Незалежності, заступник Секретаря РНБО почав втілювати плани РФ. У ніч з 29 на 30 листопада 2013 року він особисто контролював з кабінету начальника Київської міліції організований ним розгін та побиття студентів», – йдеться в повідомленні.
За висновками Бюро, суспільно-політична криза після подій на Майдані ускладнила консолідацію різних гілок влади для протидії «гібридній війні» РФ проти України та анексії територій. Відтак Сівкович «створив виключні передумови для здійснення РФ активних дій щодо окупації частини території України».
Зараз, повідомляють у ДБР, колишній посадовець перебуває в Росії, де є одним із очільників «антиукраїнського руху, створеного спецслужбами РФ».
У грудні 2022 року ДБР передало до суду справу проти Володимира Сівковича, також щодо розгону студентів-протестувальників. У ній його дії кваліфікували за статтями про перешкоджання законним зібранням та перевищення повноважень.
Читайте також: Злочини проти Майдану: ДБР за 4 роки передали до суду 117 справ
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Форум