Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив вранці 30 жовтня, що впродовж минулої доби російські війська обстрілювали місто Куп’янськ, населені пункти Вовчанської громади Чугуївського району, а також села та селища Чугуївського, Харківського та Куп'янського районів області.
За даними обласного Центру екстреної медичної допомоги, протягом доби з пораненням госпіталізована 58-річна жителька Куп’янського району, зауважив очільник Харківщини.
«В Куп’янську внаслідок обстрілів пошкоджено цивільний промисловий об'єкт, сталася масштабна пожежа. На місці працюють рятувальники, пожежу локалізовано. Попередньо, ніхто не постраждав», – йдеться у повідомленні.
29 жовтня Синєгубов повідомляв про трьох поранених за добу мирних жителів Харківщини внаслідок російських обстрілів.
У результаті наступу на Харківщині у вересні українські сили звільнили близько 8500 тисяч квадратних кілометрів території. Через дії ЗСУ російській армії довелося залишити прикордоння на півночі від Харкова, свій відступ російська сторона назвала «перегрупуванням».
Минулого тижня у Харківській ОВА повідомили, що російські війська продовжують окуповувати трохи менше ніж два відсотки від загальної кількості населених пунктів Харківської області.
Операції у підвалі, знеструмлений морг, розстріл колеги: що медики Ізюма пережили в окупації (фотосвідчення)
1/11Пацієнт проходить повз колишнє хірургічне відділення лікарні в Ізюмі, зруйноване російським обстрілом.
Ті, кілька лікарів і медичних працівників цієї лікарні, які не покинули Ізюм, і пройшли через окупацію, намагаються жити далі, попри страшну перевтому і жах пережитого.
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/11Зруйноване хірургічне відділення Ізюмської лікарні.
Поступово навколо зруйнованого лікарняного комплексу зникають таблички про мінування, бо українські сапери старанно розчищають кожну ділянку землі. Набагато більше часу треба, щоб відбудувати зруйноване російськими агресорами. А от шрами на душах людей від пережитого під час окупації навряд чи колись зникнуть.
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/11Лікар-травматолог Юрій Кузнецов (ліворуч) допомагає медсестрам перекласти пацієнта на ліжко.
Жменька лікарів, медсестер і фельдшерів, які залишилися під час російської окупації на місці, були єдиною надією для жителів Ізюма, оскільки місто швидко наповнювалося хворими та пораненими. Важко уявити, в яких умовах їм довелося працювати.
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/11Лабораторія, яку російські війська використовували як хірургічне відділення.
Фельдшер Сергій Боцман розповідає про пережите під час окупації: «Немає нікого, хто б хотів прийти й замінити нас», – каже він. «Я втомився. Я так втомився. Сім місяців на наше місце ніхто не приходив. Але ж як я міг піти, знаючи, що ніхто не прийде нам на допомогу?»
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/11Жахливий досвід отримав за час війни лікар-травматолог Юрій Кузнецов. Він бачив рани від куль, осколків бомб і снарядів. І все це було в умовах, коли майже неможливо було надати належну медичну допомогу.
За його словами, деякі люди зверталися із травмами, походження яких вони відмовилися пояснювати, але було видно, що це результат тортур.
«Це як снайпер, коли його запитують, чи бачить він уві сні всіх тих людей, яких він вбив. Так можна збожеволіти», – каже лікар
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/11Юрій Кузнецов показує підвал лікарні, який під час обстрілів та окупації російськими військами використовувався як хірургічне відділення.
Операційними столами служили дві носилки на колесах і низьке ліжко. У кімнаті було настільки холодно, що для того, «щоб ввести розчини, нам доводилося нагрівати їх на своїх тілах», – згадує він.
Електрик, який зумів зберегти світло за допомогою дизель-генератора, був у тих складних умовах таким ж важливим, як і хірург
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/11«Ми всі час від часу впадали у жахливу депресію. Ми плакали, проклинали. Ми нічого не хотіли робити», – розповідає Юрій Кузнецов. «Та з кожною врятованою людиною, з кожним врятованим життям впевнювалися [у правильності рішення] залишитися тут... Ми переконалися, що все не було марним».
У перші дні війни й під час російської окупації Ізюма співробітники лікарні провели в підвалі чотири місяці, роблячи там операції. З наближенням зими вони планують повернутися туди
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/11Юрій Кузнецов сідає в машину, щоб повернутися до свого будинку, який дуже постраждав від російських бомб
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/11Із моргу, який залишається знеструмленим і де стоїть сильний сморід, у поліетиленових мішках транспортують тіла померлих. Розтини під час російської окупації були неможливими. Ця ситуація не змінилася й зараз. Кажуть, що троє співробітників на межі звільнення через важкі умови
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/11Лікар Федір Здебський стоїть посеред мертвих тіл у морзі.
Федір Здебський, відданий патологоанатом з протезом замість ноги, продовжував працювати в госпіталі, незважаючи на люту війну, щоб забезпечити каталог загиблих
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/11На цьому фото Федір Здебський сидить за своїм робочим столом у морзі.
Лікаря убили незабаром після цього. Свідки кажуть, що в нього вистрелив російський військовий із Чечні. Люди чули, як солдат РФ сказав лікарю: «Твоє життя все ще в моїх руках». А потім вистрілив. Федору Здебському було 70 років.
«Йому ніколи не було байдуже. Люди вмирали, а він турбувався про їхніх дітей, родичів, матерів. Він завжди казав: «Це чийсь син, чийсь батько, чийсь чоловік», – розповіла колега Валентина Бачанова, яка стала свідком смерті Федора Здебського. Глибоко зітхнувши, жінка додала: «Ну, звичайно, немає сенсу щось доводити людині із зброєю»
Смертельна втома, нервові зриви і радість бодай від одного врятованого життя. Лікарі, медсестри та фельдшери, які пройшли через жахи окупації в Ізюмі, не знають, як перебудуть зиму
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Назад
Вперед
Управління Верховного комісара ООН із прав людини повідомляє, що змогло підтвердити 6 374 випадки загибелі і 9 776 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані УВКПЛ ООН від 24 лютого до півночі 23 жовтня, повідомили в організації. В ООН наголошують, що реальні цифри - значно вищі.
Москва, попри численні докази, заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
![«Ми всі час від часу впадали у жахливу депресію. Ми плакали, проклинали. Ми нічого не хотіли робити», – розповідає Юрій Кузнецов. «Та з кожною врятованою людиною, з кожним врятованим життям впевнювалися [у правильності рішення] залишитися тут... Ми переконалися, що все не було марним».<br />
<br />
У перші дні війни й під час російської окупації Ізюма співробітники лікарні провели в підвалі чотири місяці, роблячи там операції. З наближенням зими вони планують повернутися туди](https://gdb.rferl.org/059c0000-0aff-0242-d070-08dab65d537d_w1024_q10_s.jpg)
