Служба зовнішньої розвідки України передала Українському інституту національної пам’яті документи радянських спецслужб, які стосуються польсько-українського конфлікту на західних українських землях. Серед матеріалів є документи про спроби радянської агентури проникати в польське підпілля, переодягатися в українських повстанців, поширювати неправдиву інформацію та провокувати акції відплати, розповів голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров 8 вересня під час передавання документів.
«Нам цікаві ці документи тим, що це, по суті, розвідка КДБ, тодішнє – НКВД. У документах ідеться про те, як агенти НКВД під виглядом поляків чи УПА вбивають цивільне населення», – розповів Алфьоров.
За його словами, радянські спецслужби могли використовувати неправдиву інформацію, щоб підштовхувати сторони до взаємної ненависті: «Це, наприклад, агентурні пошуки про польське підпілля, для того, щоб туди набирати агентів і через це польське підпілля маніпулювати, граючи на емоційних зривах. Наприклад, звинувачувати когось і таким чином підбурювати польське підпілля неправдивою інформацією до акції відплати, як це називалося», – сказав голова УІНП.
Окремо Олександр Алфьоров розповів про документ, у якому йдеться про дії переодягнених агентів НКВД.
«Є в цих документах цікавий звіт, що пишуть про те, що переодягнуті агенти НКВД, переодягнуті у так званих «упівців», що вони настільки вчиняли величезні звірства, що навіть у Москві сказали, що такі звірства не можна вчиняти над цим населенням. Що це надто жорстоко», – розповів він.
Документи зі Служби зовнішньої розвідки планують оцифрувати й оприлюднити в інтернеті найближчим часом.
Водночас сам факт наявності документів радянської спецслужби не означає автоматично, що описані в них події відбувалися саме так. Саме тому українська сторона закликає польських істориків долучатися до роботи та спільно опрацьовувати архіви.
«Ми закликаємо колег, незалежних дослідників, установи та польські університети долучитися до цієї справи. На жаль, ми не можемо фінансувати цю роботу за кордоном, але намагаємося зробити її спільною. І ще раз акцентую: база не є фільтрованою. Побачивши її, ви зрозумієте, що в ній є дуже складні моменти та злочини, які вчиняли українці. Є злочини, які вчиняли поляки. Є злочини, які вчиняли німці та совєти», – наголосив історик.
Передавання документів СЗР відбулося під час презентації нової бази даних УІНП про польсько-український конфлікт – Історико-географічної програмної інфраструктури «Жертви польсько-українського конфлікту 1939–1947 років».
Наразі в ній зібрано понад 2700 оцифрованих подій. Наступного року кількість матеріалів планують збільшити приблизно до 5000.
Презентована УІНП база побудована за географічним принципом. Вона дозволяє шукати інформацію про конкретні населені пункти та події польсько-українського конфлікту.
«Ця база створює легку логістику для будь-якого історика, дослідника чи людини з цих країн, для дослідження свого населеного пункту, що ж там сталося в ці роки (1939–1947 - ред.) і з ким», – сказав Алфьоров.
Волинська трагедія – одна з найтрагічніших сторінок в спільній історії українців та поляків. Історичний та політичний погляди на причини масових взаємних убивств у 1942-1944 роках в Україні і Польщі різняться.
Форум