Представленість жінок у медіа зростала з 2014 по 2022 рік, але почала знижуватися після повномасштабного вторгнення Росії – про це йдеться в аналізі Інституту масової інформації за підсумками 10-річного моніторингу українських ЗМІ.
Як виснували аналітики, на видимість жінок у інформаційному просторі впливали такі події: початок російської війни проти України 2014 року, вибори президентські й парламентські, пандемія коронавірусу та повномасштабне вторгнення Росії.
«Щороку представленість жінок у медіа зростала, і так було до 2022 року. Повномасштабне вторгнення Росії відкинуло прогрес медіа в цій сфері на щонайменше п’ять років назад, якщо говорити про видимість жінок-експерток, і на всі десять років, якщо йдеться про жінок як героїнь матеріалів», – йдеться в аналізі.
При цьому моніторинг ІМІ в лютому 2024 року свідчить, що кількість жінок, яких цитують у статтях як експерток, продовжила падати:
«Для порівняння: до вторгнення, у 2021 році, на жінок припадало 30% усіх експертних коментарів у медіа. Після вторгнення ця цифра падає щороку приблизно на 5%, і наразі становить лише 17% усіх експертних коментарів».
Читайте також: Жінки на війні: як долати «скляну стелю»
За даними моніторингу, приблизно кожен третій коментар експерток стосувався міжнародної тематики – 36,8%. Також жінки представлені в медіа як речниці та пресофіцерки, фахівчині з тем війни та економіки (по 9,2%), здоров’я (5,7%).
Аналітики вказують на певний прогрес у видимості жінок у медіа протягом 10 років, але зазначають, що участь жінок у обороні досі не є достатньо висвітлена. Згідно з матеріалом, через повномасштабне вторгнення на перший план вийшли військові, які є переважно чоловіками. Натомість «історії про жінок-військових, медикинь, операторок дронів, офіцерок, кулеметниць, кухарок, снайперок і ветеранок є поодинокими й радше винятком, ніж правилом».
«Найсумніше трапилося після повномасштабного вторгнення: ми почали фіксувати, що рівень присутності жінок як експерток знизився на кілька відсотків та відкотився на роки й роки назад. Чоловіки-військові, посадовці та їхні коментарі витіснили жінок з публічного простору. Зрозуміло, що це пов’язане з активними бойовими діями та актуальністю теми, втім серед військових теж є жінки, які можуть коментувати та залучати свій досвід і експертизу. Є складність у тому, що чоловіків частіше ставлять на керівні посади, тому жінки з релевантним чи навіть більшим досвідом можуть упиратися в так звану скляну стелю. Втім, ми розуміємо, що тут ще є робота редакції та її бажання, вміння залучати жінок до експертизи», – коментує дослідниця Інституту Яна Машкова.
Читайте також: За лаштунками війни: що відбувається в «учебках» ЗСУ
При цьому, зазначають автори звіту, видимість жінок-військових завжди була низькою. Перед вторгненням дані ІМІ свідчили, що на військовослужбовиць припало лише 5% згадок у медіа, інші 95% стосувалися чоловіків-військових. У матеріалах жінки були представлені як бойові медикині, інструкторки з тактичної медицини, військовослужбовиці ЗСУ та пресофіцерки. Зазвичай згадки стосувалися обстрілів та поранень військових у зоні бойових дій, життєвих історій, активізації російських військових сил та криміналу.
«Наразі єдині коментарі, які фіксують дослідники ІМІ, – це експертиза від керівниці пресцентру ОК «Південь» Наталії Гуменюк. У матеріалах, де трапляються жінки як героїні матеріалів про війну, це родички військових, потерпілі чи жертви військових обстрілів», – йдеться в тексті.
За даними медійного майданчика Сил оборони, на січень 2024 року у Збройних силах України загальна кількість жінок склала понад 62 тисячі. Із них військовослужбовиць – 45 587 жінок, 13 487 мають статус учасниць бойових дій. Понад 4 тисячі перебувають зараз у районах бойових дій.
Форум