У Запоріжжі відбулася акція вшанування пам’яті поляків, які утримувалися в таборах НКВС СРСР, присвячена річниці Катинської трагедії. Ініціатором заходу виступила місцева польська громада. Учасники акції вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку на честь польських військовополонених, які утримувалися в таборі №100 НКВС СРСР, що діяв у Запоріжжі в 1939 – 1940 роках.
«Згадуємо всіх, хто загинув в результаті рішення, яке прийняв Сталін стосовно всіх офіцерів польської армії, лікарів, поліціантів, які були на території, яку захопила радянська влада та Червона Армія. Усі ці полонені були вивезені у глиб Радянського Союзу, і деякі з них утримувалися у Запоріжжі і потім були перевезені, які були розстріляні в Старобільську або Харкові, або в інших місцях. Тому на вшанування 9 років тому хотів полетіти до Катині польський президент з делегацією – 96 людей було на борту літаку», – розповів один із учасників акції, єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-католицької церкви в Україні Ян Собіло.
На його думку, якби не смоленська авіакатастрофа, у якій загинув президент Качинський, то світ не дізнався б про Катинь.
«Таку високу ціну заплатив президент Качинський та оточення, що загинуло з ним, щоб світ дізнався, на що була спроможна радянська влад», – розповів Ян Собіло.
Також під час акції представники розташованої поряд з пам’ятним знаком на честь польських військовополонених католицької церкви провели молебень за душами загиблих у таборах НКВС польських полонених.
На початку Другої світової війни в Запоріжжі в місцевому таборі НКВС перебували близько двох тисяч поляків, які потрапили в полон після радянської окупації частини польських земель.
У березні-квітні 1940 року органи НКВС здійснили масової страти польських громадян за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР одночасно у кількох місцях колишнього СРСР, головним чином у Катинському лісі (поблизу села Катинь Смоленської області).
Під час Другої світової війни близько шести мільйонів громадян Польщі загинули (близько 3 мільйонів євреїв і майже 3 мільйони поляків і громадян країни інших національностей), це більш як шоста частина довоєнного населення Польщі.