В Австрії Федеральне виборче бюро ухвалило перенести переголосування другого туру президентських виборів і запропонувало як новий термін 4 грудня. Причиною став поганий клей на конвертах для заочного голосування.
Але це рішення ще має уможливити парламент країни спеціальним законом. Як нагадав міністр внутрішніх справ Австрії Вольфґанґ Соботка, який також очолює виборче бюро, чинний австрійський закон про вибори дозволяє відкласти їх із єдиної причини – смерті кандидата, тому нині єдиним виходом є просити парламент законодавчо надати можливість відкласти вибори нині.
Як сказав міністр, він, виступаючи як голова виборчого бюро, змушений визнати, що через недолік конвертів для поштового голосування буде неможливо гарантувати, що вибори президента будуть бездоганними і відповідатимуть законові.
Повторне голосування другого туру виборів президента Австрії було призначене на 2 жовтня. Але днями з’ясувалося, що клейка смужка на конвертах для поштового голосування в багатьох випадках не спрацьовує, конверти розклеюються, що могло б призвести до визнання нечинними голосів, які б надійшли в таких конвертах.
В Австрії заочним голосуванням, коли виборець отримує бюлетень поштою і відправляє заповнений у прикладеному конверті, користується значна частина виборців – у первісному другому турі 22 травня, результати якого скасували, відданих поштою голосів було 16 відсотків.
Саме вони змінили результати на користь кандидата лівого спрямування Александра Фан дер Беллена, який врешті переміг ультраправого Норберта Гофера лише з незначною перевагою. Фан дер Беллен здобув 50,3 відсотка голосів виборців проти 49,7 відсотка в Гофера – приблизно на 31 тисячу більше з загалом 4 мільйонів 600 тисяч відданих голосів. При цьому перемогу Александра Фан дер Беллена вирішило значне число голосів, віддане за нього поштою. Увечері в день голосування, коли були підраховані тільки голоси з дільниць, невелику перевагу мав Норберт Гофер.
Партія свободи Австрії, яку представляв Гофер, оскаржила перемогу Фан дер Беллена, і Конституційний суд Австрії скасував результати другого туру, визнавши наявність значного числа порушень при підрахунку голосів, у першу чергу саме відданих поштою.
72-річний Александр Фан дер Беллен, професор економіки, балотувався як незалежний, але мав повну підтримку Партії зелених. Раніше він сам очолював цю партію. Він має радше лівоцентристські переконання і виступає за стабільний та єдиний Євросоюз і за гуманне ставлення до біженців.
45-річний Норберт Гофер представляє ультраправу популістську Партію свободи Австрії, що дотримується євроскептичних і антиіммігрантських поглядів. У Європі існують побоювання, що перемогти може саме він: у першому турі Гофер випереджав Фан дер Беллена на 14 відсотків. За останніми опитуваннями, нині Гофер випереджає Фан дер Беллена на 4–6 відсотків.
В Австрії посада президента переважно церемонійна. Але перемога ультраправого кандидата допомогла б поліпшенню становища його партії і схожих ультраправих та інших антиєвропейських сил в інших країнах Європейського союзу.
