Карлес Пучдемон, усунений із посади президента регіональної влади Каталонії, автономного регіону на півночі Іспанії, здався федеральній поліції Бельгії, повідомили у прокуратурі Брюсселя.
Разом із ним здалися і четверо так само усунених із посад міністрів його влади, яких, як і Пучдемона, Іспанія оголосила в розшук із метою екстрадиції, сказав речник прокуратури Жиль Дежемеп.
За його словами, всі вони затримані ще вранці. Пізніше 5 листопада вони мають постати перед слідчим суддею, який протягом 24 годин із часу затримання має вирішити їхню долю: чи взяти їх під арешт, чи відпустити на волю на певних умовах, на час слухання справи про їхню екстрадицію до Іспанії.
В Іспанії 3 листопада суд видав ордери на арешт Карлеса Пучдемона і чотирьох його усунених міністрів, які разом із ним переховувалися від іспанського правосуддя в Бельгії.
Преса в Іспанії повідомила, що суддя видала не тільки європейський ордер на арешт і затримання цих осіб із метою взяття під варту, якого просили прокурори і який стосується країн Європейського союзу, а й міжнародний ордер, який спрямують і до інших країн світу.
У цих документах суддя також виключила можливість допиту цих осіб через відеоконференцію, як пропонував раніше Пучдемон.
Дев’ять інших усунених членів його уряду, які з’явилися до суду в Мадриді, взяли під арешт.
Усіх їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту, перевищенні повноважень, непокорі владі і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.
Сам Пучдемон в інтерв’ю, яке оприлюднили на телебаченні в Бельгії 3 листопада, заявив, що готовий узяти участь у призначених на 21 грудня дострокових виборів парламенту регіону. Але, заявив він, перебуваючи в Бельгії, він має намір вести кампанію дистанційно, «з будь-якого місця», не повертаючись до Іспанії.
Як сказав Пучдемон, він готовий до дискусії з центральною владою в Мадриді. При цьому, за його словами, він також готовий постати перед «справжнім правосуддям», але не перед іспанським, яке він назвав політизованим.
Раніше він також заявляв у Брюсселі, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.
27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.
Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида.
У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
