Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2018, Київ 01:25

Біля Конституційного суду вимагають скасувати мовний «закон Ківалова-Колесніченка»


Пікет біля Конституційного суду України. Київ, 23 січня 2018 року

У Києві біля Конституційного суду близько ста активістів вимагають скасувати закон «Про засади державної мовної політики», так званий «закон Ківалова-Колесніченка».

Учасники протесту також вимагають звільнення п’ятьох суддів Конституційного суду, які працюють з часів колишнього президента Віктора Януковича, та які, на думку протестувальників, блокують визнання неконституційним цього закону».

«Для нас стало певною несподіванкою, що нарешті потрапило у порядок денний подання щодо цього закону, який ухвалювали з величезними порушеннями процесуальних норм, за відсутності у державі депутатів, чиї картки голосували. Очевидно, закон внесли сьогодні до порядку денного, щоб ухвалити якесь рішення. Але коли раніше ми, колишні народні депутати та активісти, могли брати участь у таких засіданнях, то нині його призначили у закритому режимі», – заявив під час протесту під КСУ лідер об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок.

Пікет біля Конституційного суду України. Київ, 23 січня 2018 року
Пікет біля Конституційного суду України. Київ, 23 січня 2018 року

За словами представників об’єднання «Свобода» та інших громадських організацій, які прийшли під стіни КСУ, президент України Петро Порошенко досі не призначив суддів Конституційного суду за своєю квотою, так само, як і Верховна Рада має призначити нових суддів за своєю квотою, на місце тих, які працюють з часів Януковича.

«Чимало суддів працюють з часів Януковича, саме вони проти цього. Але є й позитив. Суддя-доповідач Ігор Сліденко мало не щотижня робив подання щодо цього закону», – стверджує інший учасник протесту, заступник голови Координаційної ради з застосування української мови в усіх сферах життя при Мінкульті Тарас Марусик.

Верховна Рада ухвалила закон «Про засади державної мовної політики» (неофіційно відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка») 3 липня 2012 року. Це голосування призвело до масових протестів, проти яких влада застосувала силу.

Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року. У березні 2014 року голова Верховної Ради, на той час в.о. президента Олександр Турчинов не підписав схвалений закон, бо, мовляв, це «призвело б до загострення соціальної напруги та створило умови для політичних спекуляцій». Відтак «закон Ківалова-Колесніченка» далі чинний.

У липні 2014 року із клопотанням визнати «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним до КСУ звернулися 57 народних депутатів України. Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджують, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, процедура їхнього особистого голосування, право законодавчої ініціативи, їх було позбавлено права внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки й суперечності у тексті законопроекту під час другого читання.

У грудні 2016 року Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення у цій справі. Перед цим на відкритому засіданні суд завершив досліджувати матеріали справи у формі усного слухання щодо конституційності закону.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

2017 рік у мовній сфері: підстави для позитиву збільшуються​

Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

В Україні цього року не проводитимуть ЗНО з російської мови – Карандій​

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG