Олександр Дубровський
Президент Нікарагуа Даніель Ортега, який залишається одним із нечисленних «друзів Росії» в Латинській Америці, днями заявив, що в його країні більше ніколи не проводитимуться президентські вибори. За словами Ортеги, він одноосібно ухвалив таке рішення – щоб назавжди закрити шлях до влади «заколотникам, зрадникам та наймитам світового імперіалізму».
Американський президент Дональд Трамп заявив, що «правління цієї сімейної династії не триватиме вічно», звертає увагу Російська служба Радіо Свобода.
У сьогоднішній Латинській Америці після падіння лідера Венесуели Ніколаса Мадуро пів року тому фактично залишилися лише дві держави, де влада належить або справжнім комуністичним диктатурам, або іншим лівим авторитарним лідерам. І в обох випадках ідеться про правителів, яких у Москві традиційно вважають своїми ідеологічними союзниками в Західній півкулі.
Це Куба, якою править Мігель Діас-Канель (а фактично, за чутками, усе ще й 95-річний Рауль Кастро), та Нікарагуа, на чолі якої давно беззмінно стоять 80-річний «сандиніст-соціаліст» Даніель Ортега та його 75-річна дружина Росаріо Мурільйо – колишня партизанка й поетеса, яка називає себе «марксисткою-містиком». У січні 2025 року Ортега без жодних виборів і референдумів за допомогою маріонеткового парламенту призначив власну дружину, яка раніше була віцепрезиденткою, «співпрезиденткою Республіки Нікарагуа».
Виступаючи минулої неділі на святкуванні 47-ї річниці Сандиністської революції 1979 року (повалення диктатури Анастасіо Сомоси), Даніель Ортега оголосив: «Тут більше не буде виборів, на яких вони (опозиціонери – ред.) могли б спробувати захопити уряд, захопити владу. Дні, коли партії, які користувалися підтримкою янкі (тобто американців – ред.) та сомосистів (прихильників скинутого в 1979 році Анастасіо Сомоси – ред.), могли б повернути собі владу, пройшли і ніколи не повернуться», – сказав Ортега.
Також правитель Нікарагуа пообіцяв спільно з Національною асамблеєю (парламентом) незабаром розробити нові закони, які «зведуть стіну й бар'єр» проти всіх опозиціонерів, яких він назвав «шпигунами, зрадниками та запроданцями».
Нинішні президентські повноваження Даніеля Ортеги, який обіймає найвищу посаду в країні вже котрий термін поспіль (він був президентом Нікарагуа у 1985–1990 роках і нині є ним беззмінно з 10 січня 2007 року), збігають у 2027 році. Очевидно, замість проведення чергових сфальсифікованих виборів він та його дружина зараз вирішили просто остаточно ліквідувати будь-які ризики втрати влади.
При цьому ще під час виборчої кампанії 2021 року в Нікарагуа були заборонені всі політичні партії, крім правлячого Сандиністського фронту національного визволення (СФНВ), а всіх кандидатів у президенти від опозиції заарештували й відправили до в'язниць. Формально в країні все ще існує політичний плюралізм, однак фактично СФНВ давно перетворився на єдину владну силу.
Даніель Ортега, який колись давно, у другій половині XX століття, був затятим революціонером, що боровся за свободу народу від іншого тирана, і кумиром мільйонів молодих людей, причому й за межами власної маленької батьківщини, сьогодні перетворився на жорстокого диктатора, з яким відмовляються розмовляти чимало лідерів сусідніх країн і від якого розбіглися навіть найвідданіші колишні соратники. До того ж, Ортега хоч і встановив у Нікарагуа культ власної особистості, але на ділі потрапив під вплив своєї не менш одіозної дружини, яка захоплюється «революційно-християнським» містицизмом.
Офіційна фотографія Росаріо Мурільйо з її мережі Х (де вона значно молодша за свій нинішній вік):
Росаріо Мурільйо, як видається з її публічних промов, – людина психічно неврівноважена, брутальна й жорстока. Окрім дивно інтерпретованого католицизму та революційної містики, у її поглядах є елементи індіанської та індуїстської езотерики. Її виступи – це завжди публічні театральні дійства з істеричними промовами на тлі власноруч організованих вуличних свят у химерному антуражі.
Саме Росаріо Мурільйо, а не Даніель Ортега, за свідченнями очевидців та опозиційних ЗМІ, здійснює щоденний контроль над найважливішими сферами державного управління, призначеннями всіх чиновників і пропагандою. Вона керує кабінетом міністрів і просуває закони, тоді як сам Ортега давно вже рідко з’являється на публіці. Саме Мурільйо особисто керувала репресіями під час народних протестів у Нікарагуа у 2018–2019 роках, унаслідок яких загинули, за різними даними, від 620 до 1400 осіб. У наші дні в тюрмах Нікарагуа тисячами сидять студентські лідери, політичні активісти, очільники селянських громад і громадські діячі.
Поміж іншим, Ортега, непримиренний борець з «американським імперіалізмом» – визнаний друг Росії (у 2015 році нагороджений російським «Орденом дружби»), Куби, Китаю, Ірану та КНДР і один із дрібки світових лідерів, які колись миттєво визнали «незалежність» самопроголошених Абхазії та Південної Осетії (які також нагородили його власними орденами). Згодом Нікарагуа стала однією з поодиноких країн світу, що офіційно визнали легітимною анексію Росією українського Криму у 2014 році, а згодом також Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії і оголосили про нові санкції проти РФ.
За Ортеги та Мурільйо в Нікарагуа, на думку міжнародних правозахисників і урядів західних країн, остаточно встановилася «жорстка мафіозна диктатура». Сьогодні Нікарагуа – третя за бідністю країна в Латинській Америці, яка поступається лише Венесуелі та Гаїті. Починаючи з 2015 року з цієї країни з населенням лише у 6 мільйонів 700 тисяч осіб (за даними останнього перепису 2024 року) емігрували вже понад 550 тисяч людей.
При цьому історично Нікарагуа – країна вельми нещасна. За два останні століття вона пережила десятки державних переворотів, іноземних інтервенцій, правих диктатур і громадянську війну у 80–90-ті роки минулого століття. За винятком видобутку золота (майже всі золотодобувні нікарагуанські шахти належать правлячій родині), у Нікарагуа майже повністю аграрна економіка – тобто екстенсивне сільське господарство, орієнтоване на виробництво кави, бананів і цукрової тростини, та крихітна промисловість, яка в тому чи іншому вигляді переробляє сільгосппродукцію. Річний імпорт Нікарагуа перевищує експорт майже на мільярд доларів. 50 відсотків нікарагуанців не вміють доладно читати й писати та живуть нижче офіційно встановленого рівня бідності.
Політологи й аналітики (зокрема, експерти організації ACLED) наголошують, що зараз Нікарагуа практично офіційно завершила перехід до повноцінної тоталітарної сімейної диктатури. Скасування виборів, оголошене Даніелем Ортегою, створює прецедент світового масштабу, ставлячи країну в один ряд із найжорсткішими закритими режимами планети.
На цьому тлі постійно міцніють зв'язки режиму Ортеги-Мурільйо з Москвою, які оцінюються експертами як уже союзницькі – за правління цієї родини Нікарагуа залишається одним із ключових партнерів Кремля в Західній півкулі. Манагуа послідовно голосує проти всіх резолюцій Генасамблеї ООН, які засуджують російську агресію проти України.
Росія незадовго до вторгнення в Україну побудувала в Нікарагуа військово-тренувальний центр і натякала на плани створення там власної військової та військово-морської баз. Кремль кілька років тому, поки були можливості, постачав режиму Ортеги танки, зенітні системи, гелікоптери, патрульні катери, бойові машини піхоти та інше озброєння, а до нікарагуанської столиці Манагуа кілька разів прилітав колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу.
У 2021 році в усій Латинській Америці чимало галасу зчинила дивна історія зі штабним літаком ФСБ Росії, який летів із Венесуели й порушив повітряний простір Колумбії – на шляху до Нікарагуа. Влітку 2025 року Москва та Манагуа ратифікували пакт, покликаний юридично блокувати рішення Міжнародного кримінального суду (МКС). Експерти називають це «Планом Б» родини Ортеги-Мурільйо для забезпечення собі міжнародного імунітету.
А навесні 2026 року російський президент Володимир Путін підписав закон про ратифікацію масштабної угоди про військове співробітництво з Нікарагуа. Цей документ передбачає спільні військові навчання, обмін розвідданими, координацію у сфері радіоелектронної боротьби та постійну присутність російських військових фахівців. Даніель Ортега та Росаріо Мурільйо офіційно дозволили їм перебувати в країні й закріпили за Москвою право розміщувати в Нікарагуа різні місії та військові об’єкти. Опозиція, яка здебільшого діє вже за кордоном, називає цей договір створенням «військової бази РФ біля воріт США».
Є дані, що Кремль надає режиму Ортеги-Мурільйо цифрові системи спостереження й криптографії, а російські спецслужби навчають нікарагуанську поліцію методам кібершпигунства та придушення протестів. Російські державні холдинги (RT іспанською мовою та Sputnik) тісно співпрацюють зі структурами Даніеля Едмундо Ортеги (одного із синів Даніеля Ортеги, який курує державні ЗМІ), постачаючи обладнання та навчаючи пропагандистів.
Головним лобістом російських інтересів у Нікарагуа виступає 43-річний Лауреано Ортега Мурільйо, інший син Даніеля та Росаріо, призначений батьком і матір'ю офіційним спецпредставником із взаємодії із РФ. Він регулярно відвідує Москву та Санкт-Петербург, де підписує закриті від публіки економічні й технологічні контракти.
Вашингтон, який сприймає Нікарагуа як частину «осі зла», що загрожує американській безпеці, і вже запровадив санкції проти понад 2 тисяч нікарагуанських чиновників, після новин про повне скасування в Нікарагуа президентських виборів учергове назвав режим Ортеги-Мурільйо «жорсткою диктатурою». Ще у 2021 році, за Джо Байдена, Білий дім офіційно охарактеризував вибори 2021 року в Нікарагуа як «фарс» – через арешти всіх реальних кандидатів від опозиції.
Нинішній президент США Дональд Трамп дуже часто й жорстко особисто критикує сімейну пару «співпрезидентів Нікарагуа» та послідовно зараховує їх до головних ворогів США в Західній півкулі. Ще під час свого першого президентського терміну Дональд Трамп та його адміністрація офіційно залучили Нікарагуа (поряд із Кубою та Венесуелою) до так званої латиноамериканської «Трійки тиранії». Зараз Трамп запевняє, що «правління цієї сімейної династії не триватиме вічно», і обіцяє домогтися відновлення демократії в країні.
Після заяви Даніеля Ортеги про скасування виборів адміністрація Трампа, ймовірно, перейшла до формування оновленої жорсткої стратегії щодо Нікарагуа. Впливові союзники Трампа в Конгресі (наприклад, конгресвумен від Флориди Марія Ельвіра Салазар) заявили, що після посилення тиску на Кубу саме Нікарагуа стає головною наступною ціллю для рішучих дій США в Латинській Америці.
У Конгресі та Держдепартаменті США наголошують, що спроби Ортеги й Мурільйо перетворити Нікарагуа на «тропічну Північну Корею», а також їхні симпатії та військові угоди з Росією і Китаєм змушують Вашингтон мобілізувати міжнародну спільноту для повної ізоляції Манагуа. Держсекретар США Марко Рубіо попередив режим Ортеги-Мурільйо, що для них «колишніх правил гри більше не існує» (no business as usual).
Серед уже відомих планів Білого дому – розширення обмежень на імпорт із Нікарагуа золота та кави (поки що США залишаються їхнім головним покупцем). Адміністрація Трампа також планомірно скорочує та скасовує програми тимчасового захисту (TPS) для мігрантів із Нікарагуа, вимагаючи від них залишити територію Сполучених Штатів, щоб позбавити режим Ортеги та Мурільйо важелів тиску на Вашингтон через міграційні кризи.
Форум