Доступність посилання

ТОП новини

«РФ знищує сліди своїх злочинів»: правозахисники з'ясовують, скільки насправді загиблих у Маріуполі


Цвинтар під Маріуполем, де ховали загиблих під час російської блокади міста у 2022 році
Цвинтар під Маріуполем, де ховали загиблих під час російської блокади міста у 2022 році

Скільки цивільних – жителів Маріуполя загинули внаслідок бомбардування та обстрілів міста російською армією за даними правозахисних організацій? Наскільки більшою може бути реальна кількість жертв, і чому це складно встановити? Чи відповість Росія за вбивства цивільних у Маріуполі, і чому це важливо для жителів міста? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

У Маріуполі щонайменше 8 тисяч людей загинули через війну з березня 2022 року по лютий 2023-го. Такі дані оприлюднила міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch.

В основі звіту – 240 інтерв’ю з переважно переселенцями з Маріуполя, а також аналіз понад 850 фото- та відеоматеріалів, документів і десятки супутникових знімків.

Тіла цивільних людей, загиблих під час масштабного вторгнення Росії до України. Маріуполь, 15 квітня 2022 року
Тіла цивільних людей, загиблих під час масштабного вторгнення Росії до України. Маріуполь, 15 квітня 2022 року

В організації зауважують, що загальна кількість загиблих може бути значно вищою: деякі могили містили кілька тіл, а рештки інших, найімовірніше, були поховані під завалами. Деякі з них можуть залишатися в імпровізованих могилах, а інші, можливо, померли пізніше від причин, пов’язаних з війною.

Дослідники детально задокументували 14 атак, в результаті яких було пошкоджено або зруйновано 18 будівель, загинули і були поранені цивільні люди.

Серед них – обстріли двох лікарень, міського драматичного театру, продовольчого складу, пункту розподілу допомоги, супермаркету та житлових будинків, що слугували притулками для мирних жителів.

Драмтеатр в Маріуполі після бомбового удару армії Росії, що був здійснений 16 березня 2022 року, в укритті якого перебували сотні цивільних, зокрема діти. Маріуполь, 10 квітня 2022 року
Драмтеатр в Маріуполі після бомбового удару армії Росії, що був здійснений 16 березня 2022 року, в укритті якого перебували сотні цивільних, зокрема діти. Маріуполь, 10 квітня 2022 року

Правозахисники не знайшли жодних доказів присутності українських військових на цих об’єктах обстрілу або поблизу них, або ж виявили лише незначну військову присутність, що робить ці обстріли незаконними.

Десять командирів, причетних до злочинів

У доповіді ідентифіковані 17 підрозділів російських та афілійованих з Росією сил, які діяли в Маріуполі в березні та квітні 2022 року, в розпал бойових дій.

Дослідники також визначили 10 осіб, які в межах командної відповідальності можуть нести кримінальну відповідальність за ці воєнні злочини.

Крім того, вони можуть бути причетними до злочинів проти людяності за примусове переміщення жителів Маріуполя до Росії та на окуповану Росією територію.

Братські могили у Маріуполі 9 березня 2022 року
Братські могили у Маріуполі 9 березня 2022 року

Human Rights Watch також зауважує, що з моменту окупації міста російська влада будує нові багатоповерхові житлові будинки і зносить небезпечні споруди.

Фактично, за відсутності незалежних слідчих дій, російський уряд знищує речові докази на сотнях потенційних місць злочинів, зазначили правозахисники. Крім того, окупаційна влада також знищує маркери української ідентичності, зокрема, запроваджуючи російську шкільну програму та перейменовуючи вулиці.

Правозахисники надіслали російському уряду резюме висновків доповіді та перелік запитань, але станом на 1 лютого відповіді не отримали.

Нові будинки у Маріуполі, які Росія побудувала на місці зруйнованих авіанальотами житлових кварталів, де під руїнами загинули і їхні мншканці. Січень 2024 року
Нові будинки у Маріуполі, які Росія побудувала на місці зруйнованих авіанальотами житлових кварталів, де під руїнами загинули і їхні мншканці. Січень 2024 року

«Окупанти повинні відповісти»

Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко в інтерв'ю Радіо Свобода минулого року повідомляв, що за вже підтвердженими даними, у місті загинули понад 20 тисяч людей.

Це втрати, які вдавалося фіксувати, поки представники влади перебували у Маріуполі.

Вадим Бойченко
Вадим Бойченко

Перший заступник міського голови Маріуполя Михайло Когут розповів «Новинам Приазов'я», що місцева влада зі свого боку продовжує збирати свідчення про загиблих.

Їх набагато більше, ніж 8 тисяч, які підтвердили правозахисниками.

Це 20 – 40 тисяч людей (загиблих), за які я можу зараз сказати як свідок того, що там бачив
Михайло Когут

«Ті поховання, які ми робили там в траншеях, там точно не враховувалося по одній людині, тому що в той час не було можливості ховати людей, тому ми ховали в траншеї. Я не знаю, як це відображалось у дослідженнях наших колег.

Навіть моя особиста така історія – загинула моя племінниця, їх було троє – спалили живцем, поховані троє в одній могилі. Такі історії дають мені право казати на те, що я бачу, це 20 – 40 тисяч людей (загиблих), за які я можу зараз сказати як свідок того, що там бачив», – зазначив він.

Для маріупольців важливо, щоб справедливість була встановлена і понесли відповідальність ті, хто вчиняли злочини проти них, каже заступник міського голови. Втім, без доступу до міста точну кількість жертв встановити неможливо.

«У нас же багато там братських могил, люди гинули і у підвалах, і в інших місцях. Вони (окупанти – ред.) повинні за це відповісти, за кожне життя», – наголосив посадовець.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити

«Схоже на апокаліпсис»

Дмитро Кулик – житель Маріуполя, який вів щоденник під час нападу російських військових на місто. Він розповів «Новинам Приазовʼя», що 2 березня у багатоповерхівку, в якій він жив, влучила російська ракета.

Дмитро Кулик
Дмитро Кулик

«Ракета прилетіла в восьмий поверх, дім почав горіти, всі сусіди, всі люди, які були навколо, намагались своїми силами загасити цю пожежу, але на той час вже не було водопостачання. Тобто люди віддавали свої запаси води, люди збирали воду з калюж, якщо вони були, снігу в той день не було. Разом з іншими чоловіками намагалися зламати двері в цю квартиру, щоб якось загасити пожежу, але, на жаль, нам цього не вдавалося зробити.

Я бачив обличчя людей в тому під'їзді. В цілому, кожен день я бачив різні наслідки того, що відбувається. Це різні воронки, багато диму в небі. Я пам'ятаю, 3 березня вночі я вийшов на вулицю зі сховища, з підвалу, і все небо було просто червоне. Це як апокаліпсис якийсь»

«Вбивало та розривало на шматки»

12 березня хлопець називає своїм другим днем народження. Того дня він разом із татом потрапив під мінометний обстріл.

Лежать на землі, як солдатики, жінка і мала дитина
Дмитро Кулик

«Ми приходимо, сідаємо в машину і рівно через хвилину, можливо секунд 30, я чую вибух. Він був дуже тихий, але машина підстрибнула. Я відкриваю двері, бачу, як чоловік лежить на землі, він був живий, просто впав біля машини. Я обертаюсь і бачу ще хмару диму, бачу вже людей у крові. Я бачу дві людини, які просто лежать на землі, як солдатики, жінка і мала дитина. Я бачу чоловіка без ноги, він дуже голосно кричав», – переповідає пережите Дмитро.

Житловий будинок в Маріуполі після обстрілу російських військових, 11 березня 2022 року
Житловий будинок в Маріуполі після обстрілу російських військових, 11 березня 2022 року

За його словами, поранених людей відносили до під'їздів.

«Ми забігли в під'їзд, я побачив хлопчика мого віку, в нього все обличчя було в крові. Він стояв біля вікна і пив каву. Під час прильоту, це була міна, йому все скло потрапило в обличчя і ротову порожнину», – каже маріуполець.

Поранене обличчя, зокрема рот, постраждалому хлопцю зашивав місцевий стоматолог. Таку операцію в кустарних умовах він проводив без анестезії, орудуючи лише голкою та ниткою, розповів Кулик.

Чоловіка, в якого відірвало ногу, просто чимось накрили і він три доби лежав на вулиці
Дмитро Кулик

«Я не уявляю, як він терпів цей біль, але він це зробив, хлопчик живий, на щастя. В той день загинуло сім людей, дві дитини, одній було вісім рочків, іншій чотири, а також дорослі люди. Одну жінку взагалі на шматки розірвало, бо вона стояла в тому місці, куди прилетіла ця міна.

Деякі тіла зібрали, а дітей віднесли в гараж. Потім в цьому дворі через декілька днів їх і поховали. Чоловіка, в якого відірвало ногу, просто чимось накрили і він три доби лежав на вулиці. Потім приїхала поліція», – поділився хлопець.

За кілька днів, 16 березня, Дмитро знову потрапив під обстріл. Тоді він разом із татом пішов до драмтеатру, щоб зловити мобільний зв'язок.

«Ми йшли по одному двору і почався мінометний обстріл. Нам доводилося чекати, бігти місцями, присідати, лягати. Деякі люди взагалі не реагували. Просто стояли, їм вже байдуже було. Ми бачили нові руйнування, а 17 березня зранку ми зібрали речі й завантажили в машини.

Я бачив поруч дев'ятиповерхівки повністю чорні, бачив нові тіла на вулиці, які просто лежали обличчям в землю, великі згорілі чорні автобуси, болванки від ракет, які стрічали в землі», – розповів маріуполець.

«Латентність статистики»

Українська Гельсінська спілка з прав людини документує злочини російської армії в Маріуполі в межах ініціативи правозахисних організацій «Трибунал для Путіна».

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко розповів «Новинам Приазов'я», що цій організації вдалося підтвердити 3,5 тисячі загиблих у Маріуполі.

Олександр Павліченко
Олександр Павліченко
Ще у 2022 році підіймалося питання про кількість жертв, які загинули в Маріуполі, то називалася цифра до 100 тисяч осіб
Олександр Павліченко

«Це, може 10% чи 5%, чи 20%. Ніхто цього зараз не скаже. Частина людей виїжджала на територію окупованих Донецької, Луганської областей. Частина – до Криму, частина – у Запоріжжя. Не завжди вони навіть зголошувалися, що є живі. І знов-таки, велика частина людей стали жертвами, загинули навіть без того, щоб їхні тіла були знайдені і поховані. Оця латентність статистики, насправді, не дозволяє абсолютно точно показати масштаб цієї трагедії. Щодо загальної кількості, я думаю, що ця цифра не буде відомою ніколи. Коли ще у 2022 році підіймалося питання про кількість жертв, які загинули в Маріуполі, то називалася цифра до 100 тисяч осіб», – зауважив він.

Росія знищує сліди своїх злочинів, каже правозахисник. Це також вплине на те, що точну кількість загиблих встановити буде неможливо, вважає Павліченко.

Могили на кладовищі, в тимчасово окупованому селищі Старий Крим поблизу Маріуполя, листопад 2022 року
Могили на кладовищі, в тимчасово окупованому селищі Старий Крим поблизу Маріуполя, листопад 2022 року

«На жаль, перспективи для ефективного розслідування і встановлення точної кількості осіб, які стали жертвами саме атаки на Маріуполь у лютому-квітні 2022 року, дуже малі. Вже у травні боїв велися на «Азовсталі». І тут оці найважчі місяці, вони якраз відзначаються найбільшою кількістю втрат серед цивільного населення», – підкреслив правозахисник.

«Пекло для цивільних»

Крім людей, які гинули від ураження зброєю, є також загиблі від умов, які склалися у Маріуполі через оточення міста російськими військовими, додав керівник УГСПЛ.

Була загибель від того, що неможливо було отримувати належне харчування, медикаменти, лікування
Олександр Павліченко

«Це були смерті, як від ураження снарядами, бомбами, зі стрілецької зброї була вбита велика кількість людей. Була загибель від того, що неможливо було отримувати належне харчування, медикаменти, лікування після якогось незначного поранення.

Ми ж розуміємо, що це була незвичайна стресова ситуація, відповідно загострення всіх хвороб і неможливість отримувати належний догляд. Знаємо, що не було навіть води, зливали воду з батарей і пили. Це теж був такий фактор, який фактично створював жахливі й неможливі умови для перебування в місті. Весь комплекс цих факторів створив умови пекла для тих цивільних, яким не дали можливість евакуюватися зеленими коридорами», – зазначив Павліченко.

  • Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано значну частину будинків та інших об’єктів. Точна кількість загиблих невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
  • Україна й міжнародні правозахисні організації звинувачують Росію у численних скоєних у Маріуполі воєнних злочинах. Серед них – обстріл пологового будинку й удар по Драматичному театру, де ховалися люди. Міноборони
  • Росії називає ці звинувачення «фейками».

  • Зображення 16x9

    Олена Бадюк

    Із червня 2019 року була редактором вечірнього шоу на Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Із осені 2021 року працюю в команді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG