Що нового передбачає законопроєкт про мобілізацію, запропонований урядом? Як мобілізація впливає на життя й економіку Херсонської та Запорізької областей? Як Росія проводить примусову мобілізацію на окупованих територіях, і чим це загрожує місцевим жителям? Про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
- Уряд 30 січня затвердив та вніс до Верховної Ради нову версію законопроєкту про мобілізацію в Україні. У Міністерстві оборони зазначили, що нові пропозиції «визначають прозорі правила мобілізації», а також регулюють права військових та військовозобов'язаних.
- Зокрема, уряд пропонує знизити мобілізаційний вік з 27-ми до 25 років. Замість строкової служби хочуть запровадити базову військову службу, для чоловіків вона буде обов'язковою, для жінок – добровільною.
- У новій редакції також є норма про реєстрацію електронного кабінету призовника. Там треба буде вказати дані про місце проживання, стан здоров'я, номер телефону, email та інші дані. Повістки до ТЦК хочуть вручати як особисто у паперовому вигляді, так і в електронному – відправкою до е-кабінету.
- За новою версією законопроєкту, не з'явитися до ТЦК можна лише з поважних причин. За неявку за повісткою запускається механізм санкцій. У документі йдеться про обмеження на виїзд з України, заходи щодо водіїв, допускається арешт рахунків, депозитів та електронних гаманців, але лише за рішенням суду.
- Частина нововведень стосується мобілізаційної бази. У новому законопроєкті на додаток до осіб з І та ІІ групами інвалідності пропонується додати ІІІ. Тобто не мобілізувати чоловіків із будь-якою групою.
- Базу пропонують розширити, наприклад, за рахунок багатодітних батьків із боргами за аліментами за три та більше місяців. Також уряд пропонує під час мобілізації призивати за бажанням засуджених осіб, які звільнені від відбування покарання із випробуванням.
- Що стосується демобілізації – у законопроєкті сказано, що звільнитися можна буде за бажанням після 36 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв в ефірі телемарафону заявив, що цей законопроєкт є кращим, ніж попередній, але також містить норми, які потребують обговорення.
Про недоліки законопроєкту
Військовий оглядач, головний редактор інтернет-видання «Апостроф» Денис Попович розповів «Новинам Приазов’я» що законопроєкт вводить нові правила гри, втім, у ньому є норми, які потрібно допрацьовувати. Він каже, що певні права мобілізованих можуть бути захищені. Але пункт з впровадженням зокрема електронного кабінету викликає питання.
Кожен мобілізований має право розраховувати те, що його підготуютьДенис Попович
«Повістки можуть роздаватися по електронному кабінету. І після того, як людина отримала цю повістку, вона вважається вже врученою. Але ми чудово розуміємо, що людина може не мати цього електронного кабінету. І може навіть не користуватися смартфонами, знаходячись поза межами великих місць чи в селі десь, де інтернет працює погано. Тому це перший недолік. Один з основних. Важливим нововведенням є той факт, що законодавчо прописана необхідність підготовки призовників по мобілізації. Два-три місяці це обов'язково. Кожен мобілізований має право розраховувати те, що його підготують. А добра підготовка це є запорукою того, що він виживає і виконує своє завдання», – зауважив оглядач.
Він вважає, що 500 тисяч людей не будуть мобілізовані одночасно і пояснив, це тим, що в України просто не маємо технічних можливостей мобілізувати таку кількість людей.
«Просто немає полігонів, на яких можна було б навчати. Є певне поняття щодо місткості полігонів. Навіть, якщо будемо до наших закордонних партнерів, там все одно стільки полігонів не буде. Тому ця цифра не може вважатися такою, від якої можна танцювати. Я почекав би, поки цей законопроєкт буде розглянутий. Зараз багато про нього розмов, але ясна річ, що він не буде в такому виді ухвалений», – зазначив Попович.
Загрози для аграрної сфери
Як ставляться до змін у мобілізації у Херсонській і Запорізькій областях «Новини Приазовʼя» поговорили з представниками місцевої влади та бізнесу.
Так, голова фермерського господарства «Аделаїда», депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко розповів, що під мобілізацію потрапляють, перш за все, чоловіки, які легально працюють на підприємствах аграрної галузі.
Всі кадри, які є в сільському господарстві, це вже підготовлені воїниСергій Рибалко
«Зрозуміло, що механізатор – це готовий танкіст, водій БТР, автомобіля чи ще щось. Тобто всі кадри, які є в сільському господарстві, це вже підготовлені воїни для механізованих робіт. І тому під мобілізацію попали саме ці підприємства.
Військкомати (ТЦК) працюють з тими, з ким легше працювати, кого можна прийти та забрати. Але є безліч людей, які працюють, не сплачуючи податки, які не працюють офіційно. І з ними якраз військкоматам важче, тому що їх важче знайти. Оця ще одна хвиля мобілізації, якщо ще раз заберуть, наприклад, три, чотири, п'ять кращих механізаторів, просто не залишиться кому працювати», – сказав Рибалко.
«Забирають найкращих»
Ситуація в аграрній сфері Херсонщини важка, попри механізм бронювання працівників, каже депутат. Він пояснює, що бронювання стосується лише 50 відсотків персоналу та триває лише пів року.
«Тому, якщо у вас сьогодні є 50 робітників гідних для мобілізації, сьогодні ви забронювали 25 і умовно 5 чи 10 у вас забрали. Далі у вас залишається 35. На наступне бронювання ви можете бронювати лише 17. І у вас знову їх забрали. І на наступний раз все! Важко когось бронювати. Забирають найкращих механізаторів. Тобто це не люди пенсійного віку, це не люди з якимись болячками.
Це найкращі, ці люди сьогодні працюють на сучасній техніці, вони самі продуктивні. А працювати по-старому ми не можемо, ми повинні рухатися і бути конкурентами для того, щоб хоча б якось виживати. Ми розуміємо, які страшенні збитки понесло сільське господарство у 2022-му році, а ще більше у 2023-му – це перший рік за останні 25 років, в якому в цілому галузь сільського господарства буде збитковою»
Для забезпечення потреб фронту потрібно вибудовувати міцну економіку, додає Рибалко. На його думку, для цього потрібно запроваджувати нормальну процедуру бронювання тих, хто офіційно працює.
«Коли ми перестанемо отримувати допомогу і при цьому не будемо мати внутрішнього сильного, потужного тилу, який буде все робити для фронту, для перемоги, ми виявимося в ситуації, коли ми здамо просто все.
Чоловіки потрібні не тільки в сільському господарстві, а й саме там, де вони будуть працювати. Ми повинні розуміти, що той, хто в державу нічого не приносить – в бюджет, він не може стоять на захисті України. Також потрібен кваліфікований підбор саме людей на тій спеціальності, які сьогодні приносять найбільшу користь на фронт», – наголошує аграрій.
- Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що командування ЗСУ просить мобілізувати до армії близько 500 тисяч осіб. Втім, у січні цього року президент зазначив, що зараз не бачить потреби саме у такій кількості призовників.
- Мобілізація 500 тисяч людей потребуватиме збільшення видатків бюджету цього року на суму у 720 млрд грн, заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа За її словами, це колосальна сума, збільшити власні надходження для цього потрібно на 40% за кілька місяців.
«Зважений підхід»
Начальник військової адміністрації Запорізького району Олег Буряк розповів «Новинам Приазов'я», що у деяких громадах регіону 60-70% людей не перебувають на постійному проживанні за місцями своєї реєстрації. Втім, до мобілізації у районі підходять зважено, намагаючись балансувати між потребами війська і підприємств, які важливі для регіону.
За його словами, в ВА вже створена комісія, через яку проводиться бронювання (відстрочка від мобілізації) робітників певних професій важливих для конкретного підприємства.
«Тому керівництво цих підприємств звертається в письмовому вигляді до нас, а далі створена комісія при Запорозькій військової районної державної адміністрації. Ця комісія розглядає особисто кожне звернення, кожне підприємство.
Якщо це буде якийсь 35-річний охоронець якогось складу, ви ж зрозумієте, ми не будемо навіть розглядати цю людину під бронь. А якщо це якийсь унікальний тракторист, або агроном, і інші спеціальності, які потрібні для того, щоб підприємство продовжило працювати, ми обов'язково тоді подаємо таку людину, як кандидата на бронювання», – пояснив він.
Олег Буряк також наголосив на тому, що для регіону вкрай важливо, щоби працювала економіка, наповнювалися і місцеві бюджети, і національний. За словами посадовця, багато підприємств задіяні в будівництві лінії фортифікаційних споруд, які є лінію захисту на випадок загострення ситуація на фронті. Це також є допомогою військовим, зазначив Буряк.
Дефіцит кадрів уже відчувається, розповідає голова. Районна військова адміністрація також очікує на ухвалення законопроєкту про мобілізацію, щоб розуміти чіткі підстави для призову чи бронювання фахівців.
Намагаємося і закрити потреби військових, і не оголяти підприємстваОлег Буряк
«Є дуже багато різноманітних спеціальностей, які потрібні. Але потрібно ж розуміти, що у нас війна, і тому, на жаль, ми несемо втрати.
Тому ми намагаємося балансувати в цьому питанні, робити таким чином, щоб і закрити потреби військових і не оголяти підприємства, щоб вони продовжували працювати й наповняти бюджет, давати робочі місця. Працюємо із центрами зайнятості.
В Запорізькій воєнній районній адміністрації близько 29 відкритих вакансій на посади. Тому є така проблема», – поділився посадовець.
Мобілізація в окупації
- Тим часом на окупованих територіях із місцевого населення формують мобілізаційний резерв для потреб російської армії, повідомила на початку лютого в ефірі телеканалу Freedom начальниця Об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк. За її словами, на окупованій частині Херсонщини людям насильно нав'язують російські паспорти, після чого всі дані передають до пунктів комплектування, і чоловіки призовного віку фактично відразу стають членами загону так званої територіальної оборони в конкретному населеному пункті.
- Призначений Росією так званий губернатор окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо влітку минулого року заявив, що мобілізація у регіоні не планується. За його словами, місцеві жителі начебто добровільно долучаються до лав російської армії або інших військових формувань.
Депутат Запорізької міської ради Дмитро Кирильчук розповів «Новинам Приазов’я», що на окупованій частині цієї області мобілізація також напряму пов'язана з примусовою паспортизацією.
«Мова йде про те, що взяли на облік, значить, потрапив в бази, значить, все, за ним встановлюється тотальний контроль. Для чого? Тому, що м'ясо гарматне потрібне весь цей час окупантам. І, на жаль, воно надалі їм буде потрібно. Є пряма загроза – копати окопи для окупантів і їх залучати до примусових робіт. Людину можуть просто ввести в оману, напряму може, ніхто не сказати про це», – каже депутат.
«Шантаж і погрози»
У січні цього року Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що російські військові усіма способами намагаються покрити втрати своїх військ чоловіками, які залишились на окупованих територіях.
За даними української розвідки, особливу увагу зосередили на фермерах. По господарствах у низці населених пунктів окупаційна влада розіслала письмові вимоги негайно стати на військовий облік усім чоловікам призовного віку. У випадку невиконання сільськогосподарські підприємства чи окремі фермери будуть каратись штрафами у 400 тисяч рублів, зазначили в ГУР.
Кирильчук додав, що тих, хто відмовляється від мобілізації, також можуть шантажувати майном. За його словами, окупаційна влада вже створила реєстри майна, яке використовує для того, щоб змушувати українців в окупації мобілізуватися в російську армію.
«Одним із методів цього шантажу, якщо людина відмовляється від цієї мобілізації, є і вилучення цього майна, а також застосовуються утиски в плані надання якихось послуг в тому числі», – зазначив Кирильчук.
Наразі немає підтверджених фактів про добровільне долучення до російських військ жителів окупованих територій Запорізької області. Втім, примусова мобілізація дедалі набирає обертів, додав депутат. Багатьом чоловікам в окупації доводиться тривалий час просто відсиджуватися по домівках, каже він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум