Доступність посилання

ТОП новини
16 Вересень 2019, Київ 19:25

Зустріч у Парижі показала різне розуміння демократії Путіним і Макроном (світова преса)


Зліва направо: президент Росії Володимир Путін і президент Франції Еманнюель Макрон, 19 серпня 2019 року

Світова преса продовжує обговорювати результати візиту до Києва голови уряду Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та зустріч російського президента Володимира Путіна з президентом Франції Емманюелем Макроном. Також у низці публікацій стурбовані останніми кроками Росії, яка відключила кілька своїх станцій, що вимірюють радіацію.

Говорячи про важливість візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу до України, Борис Ложкін, президент Єврейської конфедерації України та віцепрезидент Всесвітнього єврейського конгресу, на сторінках газети Jerusalem Post наголошує, що візит цей є давно на часі. Не лише тому, що Україна – це батьківщина для четвертої за розміром єврейської громади в Європі, не лише тому, що, крім Ізраїлю, немає іншої такої країни, де б і президент і прем’єр-міністр були євреями за походженням, але і тому, що країни вийшли на новий рівень відносин.

Після п’яти років переговорів вдалося підписати Угоду про вільну торгівлю, що було зроблено у січні, і яку вже ратифікував український парламент. Її ратифікація в ізраїльському Кнесеті після виборів до парламенту наступного місяця дасть можливість збільшити обсяг взаємної торгівлі до 2 мільярдів доларів щорічно.

Друга причина, чому цей візит був важливий, на думку Ложкіна, це те, що лідери єврейських громад та дипломати з України, Ізраїлю, США, країн ЄС провели у травні цього року перший Київський єврейський форум. Організатором заходу, на якому обговорювали серед іншого і питання боротьби з антисемітизмом, був якраз Борис Ложкін та його Єврейська конфедерація України. Цей захід, в роботі якого взяли участь президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер і спеціальний посланник США з моніторингу та боротьби з антисемітизмом Елан Карр, за словами Ложкіна, «послав чіткий сигнал про те, що Україна змінює свій статус у глобальній єврейській громаді». І, як сказав ізраїльський посол в Україні, «з президентом-євреєм, чи без нього, Україна є сьогодні сильним союзником Держави Ізраїль».

З початком російської агресії ізраїльські організації надали Україні гуманітарну підтримку, допомагали волонтерам та добровольцям на фронті. Приклад Ізраїлю став у пригоді Україні і у справі розбудови державності.

Не оминув Борис Ложкін і питання вшанування пам’яті загиблих євреїв у Бабиному Яру в Києві під час нацистської окупації. Окрім меморіалу, йшлося і про пам’ять про тих, хто ризикував своїм життям заради того, щоб врятувати життя українським євреям. Іменами праведників планується назвати українські вулиці, щоб люди пам’ятали цих непересічних людей.

Іншому візиту, пов’язаному з Україною, присвячує свої сторінки британська газета The Times. Ідеться про зустріч президентів Росії та Франції, Володимира Путіна і Емманюеля Макрона. Як пише британський журналіст, запрошення Макрона відвідати Францію свідчить про бажання Парижа повернути Росію до конструктивного діалогу, з якого ця країна випала після анексії Криму. Жест Макрона був спрямований на примирення напередодні суботньої зустрічі «Групи семи», що вже давно проходять без Росії.

Візит відбувався після чергових протестів у Москві. Тож серед питань, які обговорювали у Парижі, було різне розуміння демократії та права на протест. Путін заявив Макрону, що ніколи не потерпів би «жовті жилети» у Росії. Натомість Макрон пояснив «дорогому Владіміру», що право на протест у Франції – священне, і лише «спосіб, яким він відбувається», може бути порушенням закону.

Також йшлося і про головну причину проблем Путіна із Заходом – Україну. Путін вперше дав знак, що може прийняти пропозицію щодо особистих переговорів з новим президентом України Володимиром Зеленським. «Є речі, про які варто поговорити і які дають підстави для обережного оптимізму», – сказав він.

Уже протягом кількох тижнів західні газети обговорюють питання, що ж сталося на півночі Росії під час випробування «Буревестника», крилатої ракети, якою минулого року похвалився Путін, як одним із нового покоління російського озброєння.

Після цього національне ядерне агентство «Росатом» повідомило, що «трагічна аварія» сталася з ракетою із ядерною енергетичною установкою.

Нині ж преса обговорює вже відключення чотирьох моніторингових станцій, призначених для виявлення радіоактивності. Як повідомила Організація Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, через два дні після вибуху у військовій частині під Сєвєродвінськом в Архангельській області Росії дві російські станції перестали передавати дані.

Станції Дубна та Кіров припинили передачу 10 серпня, через два дні після вибуху на майданчику в Білому морі на півночі Росії, в результаті якого загинули п’ять людей та стався пік рівня радіації. Ще дві станції, Білібіно та Залесово, замовкли 13 серпня. Станції є частиною глобальної мережі атмосферних вимірювальних пристроїв під наглядом Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, яка фіксує радіоактивні частинки від вибухів.

У західній пресі пишуть, що таким чином у Росії намагаються приховати справжній ефект вибуху. Але російська влада заявила, що йдеться лише про проблеми зі «зв’язком із мережею».

Як пише чеська новинна агенція CTK, російська влада не дала жодного офіційного пояснення, чому вибух спричинив збільшення радіації. Поки Міністерство оборони не оприлюднило жодних деталей, в соціальних мережах були повідомлення про поранення людей, госпіталізованих до Москви з ознаками радіаційного опромінення. За повідомленнями, фахівці зі збору радіоактивних відходів працюють у зоні вибуху.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG