«Якби я одразу пішла, то саме дійшла б у момент прильоту по тому місці, де зараз узагалі немає будівлі. Чомусь я вирішила почекати ці 10 хвилин. У той момент подумала, що, мабуть, доля таки існує»
Так згадує дитяча лікарка-урологиня Аліна Пузько 8 липня 2024 року. День, коли в найбільшу дитячу лікарню України «Охматдит» влучила російська ракета та забрала життя двох людей, ще понад 50 – отримали поранення.
За два роки після атаки один із зруйнованих корпусів вдалося відновити, інші ще чекають на реконструкцію. А лікарня продовжує працювати, відкривати нові відділення й щодня приймати сотні дітей.
Радіо Свобода розповідає, як сьогодні живе «Охматдит» і що змінилося за два роки після атаки.
Ранок 8 липня 2024 року дитяча урологиня Аліна Пузько згадує як буденний. Коли почалася повітряна тривога, вона залишилася в ординаторській:
«Чесно кажучи, тоді ми не так часто спускалися в укриття. Спочатку орієнтувалися, що саме на нас летить, а вже потім вирішували, коли і як спускатися».
«Мені якось неспокійно...»
За кілька хвилин Аліна мала піти на консультацію у відділення гострих і хронічних інтоксикацій, розташоване в токсикологічному корпусі – тому самому, яке за лічені хвилини буде зруйноване російською ракетою.
Домовилася підійти за 10–15 хвилин: консультація була не терміновою.
«Мені якось неспокійно, давай вийдемо хоча б у коридор», – зайшла до неї колега із сусіднього кабінету.
«Та не хвилюйся, все нормально. Ніби ж на нас нічого не летить, все добре», – запевнила Аліна.
Чомусь перше, що я скрикнула, було: «Діти, діти!
Та колега не заспокоїлася. За декілька хвилин вона повернулася, попросила вийти разом хоча б у коридор. Аліна, щоб їй було спокійніше, погодилася.
«Виходжу разом із нею, трохи обіймаю її за плече. Кажу: «Та все ж нормально». І не встигають зачинитися двері – відбувається приліт. Вилітають двері, вилітає все. Я навіть не повернулася в той момент, не подивилася, що там позаду мене. Чомусь перше, що я скрикнула, було: «Діти, діти!»
Спершу Аліна кинулася у відділення. Медсестри вже виводили дітей, усі спускалися донизу. Переконавшись, що пацієнти в безпеці, вона побігла до операційної – побоювалася, що приліт відбувся саме туди. Напередодні її колеги якраз мали розпочати дитині операцію.
прибігла в операційну, побачила купу диму. Такий хаос
«Коли прибігла в операційну, побачила купу диму. Такий хаос, усі бігали. Вони не встигли зробити важливий етап операції, тільки зробили доступ, тому швидко її закінчили».
Тим часом колеги помітили, що сама Аліна поранена. Уламки від вибухової хвилі посікли їй руки й ногу. Вона не звернула на це уваги, подумала, що це дрібниці. Після перев'язки медики поспішили спуститися вниз – побоювалися, що за першим ударом може бути другий.
«Коли ми спустилися на нульовий поверх, вийшли на вулицю, побачили, що пів токсикологічного корпусу просто немає», – пригадує лікарка.
Як відновлюють лікарню
Два роки потому Аліна Пузько продовжує працювати в «Охматдиті». Каже, перші місяці після удару їй здавалося, що вона «обманула смерть», а під час кожної повітряної тривоги – що ракета летить саме на неї.
Тоді російська ракета пошкодила п'ять об'єктів «Охматдиту»:
- новий лікувально-діагностичний корпус,
- старий хірургічний,
- токсикологічний та адміністративний корпуси,
- а також трансформаторну підстанцію.
У пресслужбі «Охматдиту» Радіо Свобода розповіли, як триває відновлення пошкоджених корпусів. Найшвидше вдалося відновити новий лікувально-діагностичний корпус – основні роботи там уже завершили. До кінця липня 2026 року планують оформити всі документи та остаточно розрахуватися за виконані роботи.
На будівельні роботи для трансформаторної та дизельної електропідстанції оголосили закупівлю – їх фінансуватимуть за кошти, зібрані на рахунок лікарні.
Раніше цю закупівлю доводилося переоголошувати кілька разів, пояснюють у пресслужбі: спершу через проблеми з документами учасників, потім – через зміни в законодавстві, після яких довелося коригувати проєкт. Роботи розпочнуть після визначення підрядника та укладення договору.
Для старого хірургічного корпусу вже обрали проєкт реконструкції. Нова будівля матиме 13 відділень, вісім операційних, відділення інтенсивної терапії, променевої терапії, опіковий центр та велике укриття, де можна буде оперувати пацієнтів. Поки що цей план доопрацьовують. Також вирішують долю аварійної будівлі старого хірургічного корпусу – її можуть демонтувати.
Найскладніша ситуація – із токсикологічним та адміністративним корпусами. Через те, що це пам'ятки архітектури, їх поки навіть не почали відбудовувати. Спершу фахівцям треба ґрунтовно дослідити стан будівель, щоб підготувати проєкти майбутньої реставрації.
Коли відбудову «Охматдиту» вдасться завершити повністю, у МОЗ поки не прогнозують. Для частини корпусів ще тривають обстеження й підготовка проєктів, тож назвати точні строки поки неможливо.
Після атаки три укриття лікарні виявилися непридатними, тому в «Охматдиті» змінили схему евакуації, до того ж оновили алгоритми дій під час ракетних атак – як персонал має діяти під час ракетних ударів і як евакуйовувати пацієнтів, зокрема тяжкохворих.
Як працює «Охматдит» зараз
Якби Аліна Пузько одразу пішла на консультацію, вона саме опинилася б у відділенні, в яке влучила ракета. На консультацію її запросила лікарка-нефрологиня Світлана Лук'янчик, яка того дня загинула. Вони часто працювали разом, адже опікувалися суміжними пацієнтами.
«Якби я одразу пішла, то саме дійшла б у момент прильоту по тому місці, де зараз узагалі немає будівлі. Чомусь я вирішила почекати ці 10 хвилин. У той момент подумала, що, мабуть, доля таки існує», – ділиться лікарка.
Вона розповідає, що психологічно оговтатися після пережитого їй допомогло стажування в Португалії, заплановане через тиждень після подій.
«Усім було складно, але всі поступово відходили від цього. Просто продовжуємо робити свою роботу з надією, що все буде добре», – просто відповідає лікарка.
- Попри руйнування і тривалу відбудову, зараз «Охматдит» приймає навіть більше пацієнтів, ніж до атаки: майже 24 тисячі у 2025 році проти майже 21 тисячі у 2024-му. За пів 2026 року там пролікувалися понад 11 тисяч дітей.
- Поки триває відбудова лікарні, в «Охматдиті» продовжують відкривати й нові відділення та впроваджувати нові методи лікування. За два роки після удару тут відкрили окреме відділення дитячої щелепно-лицевої хірургії, стаціонарне відділення фізичної та реабілітаційної медицини, запровадили Інноваційна імунотерапія, коли власні Т-лімфоцити пацієнта генетично модифікують у лабораторії, щоб вони розпізнавали та знищували ракові клітини. Її застосовують для тяжких форм лейкемії, лімфоми та мієломи., оновили басейн для реабілітації пацієнтів, відділення інтенсивної терапії новонароджених і відкрили нові спеціалізовані кабінети в поліклініці.
У лікарні кажуть, що після російського удару найважливішим було продовжувати роботу й зберегти команду, а це близько 1400 медпрацівників. Водночас одним із найбільших викликів досі залишається нестача персоналу, насамперед медсестер.
Форум