Міжнародний Олімпійський комітет (МОК) дискваліфікував українського скелетоніста Владислава Гераскевича за відмову не одягати шолом із фотографіями загиблих внаслідок російської повномасштабної війни українських спортсменів. Про дискваліфікацію особисто повідомила Гераскевича президентка МОК. Українського спортсмена зняли з олімпійських змагань зі скелетону буквально перед початком першого заїзду. Але Гераскевич наполіг, що не відмовитись від шолому і сказав, що не зрадить загиблих атлетів.

Як на це реагує сам спортсмен? Як реагують в Україні і світі? Чи відповідає рішення МОК духу Олімпійських ігор?

Владислава Гераскевича поінформувала про дискваліфікації президентка МОК Керсті Ковентрі. Вони мали зустріч вранці 12 лютого – буквально напередодні початку перших офіційних стартів у змаганнях зі скелетону.

Скелетон – це зимовий олімпійський вид спорту, який являє собою швидкісний спуск по крижаному жолобу на спеціальних санях (без керма) на животі, головою вперед. Це один із найекстремальніших видів спорту, що входить до програми зимових Олімпійських ігор. Скелетон вперше став олімпійським видом спорту в 1928 році, потім через його небезпечність його прибрали з Олімпіади. Потім знову відновили в 1948 році, потім – знову зняли. Остаточно скелетон закріпився в олімпійській програмі на зимових Іграх в американському Солт-Лейк-Сіті в 2002 році. У цьому виді спорту часто переможця визначають десяті або й соті долі секунди.

Владислав Гераскевич вважався одним з фаворитів змагань, адже в першому пробному заїзді показав другий результат, а в другому тренувальному – найкращий результат.

У цих тренувальних, пробних заїздах Гераскевич пілотував свої санки в шоломі із фотографіями 22 українських спортсменів, які загинули під час російсько-української війни. Це не сподобалося МОК і олімпійські функціонери попросили Гераскевича не їздити в цьому шоломі, натомість погодившись, щоб Гераскевич начепив чорну стрічку під час заїздів.

Але Гераскевич не пристав на цю пропозицію.

«МОК не вистачить чорних пов'язок, щоб вшанувати всіх загиблих атлетів, знищених Росією», – заявив на пресконференції український скелетоніст.

І знову вийшов на тренування у тому шоломі.

У відповідь на це МОК Гераскевича дискваліфікував.

Що каже МОК?

«Я не збиралась бути тут, але я вважали справді дуже важливим прийти сюди і поговорити з ним віч-на-віч. Ніхто, включно зі мною, не виступає проти цього посилу, це потужний меседж, цей меседж вшанування, пам’яті», – сказала президентка МОК Керсті Ковентрі:

«Викликом було знайти рішення для змагань. Прикро, що ми не змогли знайти рішення. Я справді хотіла бачити його на змаганнях. Це емоційний ранок».

Коли Ковентрі на камери промовляла ці слова, то було видно, що вони їй даються емоційно нелегко.

«Тут буквально йдеться про правила і в цьому випадку… ми маємо впевнитись, що створюємо безпечні умови для всіх і, на жаль, це означає, що не дозволені (політичні) меседжі», – наголосила вона.

МОК ніби запропонував Гераскевичу вдягнути його «шолом пам’яті» перед змаганнями і після них, а під час самих заїздів використовувати чорну стрічку.

«Не зраджу»

Сам 27-річний український скелетоніст, який родом з Києва і тренером якого є його батько, був непохитним.

«Мене зняли зі змагань. В мене не буде моєї олімпійської миті. Їх (спортсменів) вбили, але їхній голос настільки гучний, що МОК їх боїться. Я сказав Ковентрі, що їхнє рішення відповідає наративам Росії. Я щиро вірю, що саме через пожертву цих атлетів, самі Олімпійські Ігри можуть відбуватись сьогодні», – сказав Гераскевич в Кортіна д’Ампеццо, яка разом з Міланом приймає ХХV Зимові Олімпійські Ігри.

«Навіть коли МОК хоче зрадити пам’ять про цих спортсменів, я їх не зраджу», – додав Гераскевич після дискваліфікації.

Усього, за даними українського уряду, під час повномасштабної війни Росії проти України загинуло 650 українських спортсменів та тренерів.

В об'єктив камер в Кортіні д-Ампеццо потрапив батько Владислава, Михайло, який не зміг стримати емоцій, дізнавшись про рішення МОК, і розплакався. Для родини це був один із найважчих моментів у кар'єрі спортсмена.

Сам спортсмен, до слова, також ледве стримав сльози, дізнавшись про заборону виступати на Іграх.

Раніше вже – під час передньої Зимової Олімпіади в Пекіні в лютому 2022 року – буквально незадовго до початку широкомасштабної війни Росії проти України, Гераскевич показав тоді напис «Ні війні в Україні».

Бойкоту не буде, але…

Національний Олімпійський комітет України підтримав Гераскевича.

«Він мав вийти на старт у «шоломі пам'яті» – як знак шани до загиблих українських спортсменів і всіх наших героїв. Сьогодні Владислав не стартував, але був не сам – з ним була, є і буде вся Україна. Бо коли спортсмен виходить за правду, честь і пам'ять – це вже перемога. Перемога для Владислава. Перемога для всієї країни», – повідомила пресслужба НОК України.

Але Україна не буде бойкотувати Олімпійські Ігри в Італії через дискваліфікацію Гераскевича, додав НОК.

Багато хто підтримав скелетоніста. Так міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав рішення МОК щодо дискваліфікації «глибоко неправильним» і «моментом ганьби».

«МОК заборонив не українського атлета, а свою репутацію. Майбутні покоління будуть згадувати це як момент ганьби. Він просто хотів увіковічнити колег-атлетів вибитих під час війни. Нічого немає тут хибного згідно з будь-якими нормами етики», – написав Сибіга в мережі Х.

Ще раніше, лише після першого попередження Гераскевичу, прем’єра Юлія Свириденко теж назвала позицію МОК «глибоко хибною».

Нині ж підтримав спортсмена і президент Володимир Зеленський.

«Спорт не означає безпамʼятство, а олімпійський рух має допомагати зупиняти війни, а не підігравати агресору. На жаль, рішення Міжнародного олімпійського комітету дискваліфікувати українського скелетоніста Владислава Гераскевича говорить про інше. Це точно не про принципи олімпізму, які засновані на справедливості та підтримці миру», – написав Зеленський у телеграмі.

Тренер збірної Латвії Іво Стейнберґс сказав, що направив протест Міжнародній Федерації бобслею та скелетону з вимогою аби Гераскевича поновили на змаганнях.

«Я хотіла би нагадати Міжнародному олімпійському комітету, що спорт поза політикою, але не поза етикою. Шолом Гераскевича, як пам'ятник українським спортсменам, які були частиною олімпійського руху, може дратувати Кремль, але він не повинен викликати питань у представників МОК. І так, пам'ять не є порушенням», – написала у фейсбуці Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук.

«В той час як Україна продовжує здригатись під щоденними обстрілами російських дронів, Гераскевич повинен мати право віддати належне загиблим», – написала британська газета The Daily Telegraph.

Владислав Гераскевич ніс державний прапор України на церемонії відкриття Ігор у Кортіні д’Ампеццо – він, до речі, учасник трьох Олімпіад. Паралельно у Мілані прапор України несла дебютантка Олімпійських ігор, шорттрекістка Єлизавета Сидьорко.

Олімпіади поза політикою?

Політичні моменти часто супроводжують Олімпійські Ігри.

Так багатьом запам’ятався історичний момент під час Літніх Ігор в Мехіко у 1968 році. На церемонії нагородження двоє американських атлетів Томмі Сміт і Джон Карлос вийшли на п’єдестал босими, в чорних шкарпетках, з кросівками за спиною. Коли лунав гімн США, вони підняли вгору руки в чорних рукавичках – Сміт праву, Карлос ліву – і схиляють голови. Цим вони висловили протест проти расової несправедливості в США.

Їх вигнали після цього з Олімпіади, але Сміт зміг утримати золоту медаль, а Карлоса не позбавили бронзової.

В Парижі-2024 під час Літньої Олімпіади афганську брейкдансерку Маніжу Талаш із команди біженців виключили за банер «Free Afghan Women» (Свободу афганським жінкам), бо це МОК назвав «політикою».

У Сочі-2014 під час Зимової Олімпіади українським спортсменам фактично не дозволили чорні пов’язки на знак жалоби за загиблими під час Майдану – вони хотіли увіковічнити пам’ять «Небесної сотні».

Історія Олімпійських ігор бере початок у Стародавній Греції, де вони проводилися у місті Олімпія як символ єдності еллінів. Головною особливістю змагань було оголошення священного перемир'я – «екіхірії», що суворо забороняло будь-які воєнні дії та конфлікти на час проведення ігор. Це дозволяло атлетам і глядачам безпечно дістатися до місця змагань, демонструючи перевагу чесної спортивної боротьби над збройним протистоянням. П'єр де Кубертен, засновник сучасних Олімпійських ігор та ініціатор створення МОК, просував спорт як інструмент єднання народів, сформулювавши філософію «О спорт, ти – мир!». Він прагнув зберегти головний дух Олімпійських ігор, зробивши спорт інструментом досягнення міжнародного миру та взаєморозуміння між народами.