На що найчастіше скаржаться військовослужбовці та як вдається вирішувати проблеми?
Про це Радіо Свобода розпитало Руслана Циганкова, першого заступника Військового омбудсмана. Дивіться цю розмову в ефірі програми Свобода Live.
Офіс Військового омбудсмана – державний орган, який захищає права військовослужбовців, резервістів та добровольців. Офіс розглядає скарги, здійснює перевірки щодо можливого порушення прав військових.
Військові найчастіше звертаються до Офісу омбудсмана зі скаргами на медичне забезпечення, переведення та дії командирів, повідоми в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник Військового омбудсмана Руслан Циганков:
«У першу чергу я б, напевно, виділив питання медичного забезпечення, питання переведення до іншого місця служби, а також питання, пов’язані з виведенням з позицій. Насправді це дуже складний процес з фізичної точки зору, я маю на увазі реалізацію самого виведення військовослужбовця.
Також є питання можливих зловживань з боку командирів – зокрема щодо невиплати грошового забезпечення або, на думку військовослужбовця, незаконних дій командира. Водночас насправді це не завжди підтверджується, м’яко кажучи, не завжди. Є дуже багато звернень, де військовослужбовець вважає, що його права порушені, але насправді це не так. Часто це пов’язано з неправильним розумінням вимог законодавства чи інших нормативних документів»
Скільки звернень надходить?
За словами Циганкова, наразі кількість звернень зменшилася у рази в порівнянні із тим, коли Офіс військового омбусмена розпочав працювати.
Однак, кількість скарг все ще є дуже великою:
«На даний момент середня кількість звернень становить приблизно 70-80 скарг на день. На початку запуску показники були значно вищими – тоді надходило 300-400 скарг щодоби. Згодом їх кількість зменшилася приблизно до 50. Втім, наразі вона знову зросла до 70–80, подекуди – до 90 скарг на день»
Як перевестися? «Армія+» працює?
Механізм переведення через «Армію+» працює, ним скористалися вже близько 80 тисяч військовослужбовців, запевнив в інтерв'ю Радіо Свобода перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков.
При цьому він уточнив, що без погодження командира перевестися з однієї частину в іншу можуть лише ті, кого ВЛК визнала «обмежено придатними»:
Близько 80 тисяч військовослужбовців перевели за допомогою «Армії+»Циганков
«Є перелік військовослужбовців, які мають право на переведення без походження командира. Це військовослужбовці, які відповідно до висновку ВЛК визнані, назвемо по старому, обмежено придатними. Такі військовослужбовці мають право без погодження з командиром переводитись. І ця норма реалізується масово. Близько 80 тисяч військовослужбовців перевели за допомогою «Армії+». Це досить шалена цифра, і цей механізм працює»
Циганков визнав, що деякі бригади ігнорують цю норму, тому офіс омбудсман проводить з ними роботу.
Функція подачі рапорту про переведення на інше місце служби у застосунку «Армія+» запрацювала у листопаді 2024 року. Дуже часто військовослужбовці нарікають, що командири не затверджують їх рапорти на переведення.
Як розподіляють військових після СЗЧ? Невже тільки у штурмові війська?
Військових, які пішли в СЗЧ(самовільне залишення частини) і вирішили повернутися на службу, направляють до частин пріоритетного комплектування, стверджує в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник Військового омбудсмана Руслан Циганков.
За його словами, немає жодних вказівок направляти таких військових саме до штурмових військ:
«Відповідно до нормативних документів, до директиви, яка регулює порядок поновлення на військовій службі цього не визначено, немає жодного слова про штурмові війська. Насправді ця історія додумана. Є лише вимоги щодо військових частин пріоритетного комплектування, і саме в такому ракурсі військовослужбовці повертаються до військових частин, до військових частин пріоритетного комплектування. Так, штурмові війська входять до таких пріоритетних частин, тому деякі військові можуть потрапляти саме туди. Але загальної статистики, скільки саме – я не можу назвати»
Також Циганков зазначив, що, на його думку, статистика СЗЧ наразі приблизно така ж, як і раніше.
«Я єдине, що хотів би прокоментувати, напевно, – на даний момент немає об’єктивних підстав для того, щоб це змінилося в позитивний чи негативний бік», – наголосив перший заступник Військового омбусмена.
Військові, які пішли в СЗЧ, здебільшого звертаються до Офісу військового омбудсмана з питань поновлення на службі, додав він.
Раніше видання hromadske повідомляло, що українські військові після СЗЧ нібито можуть бути направлені лише до штурмових полків або Десантно-штурмових військ (ДШВ). За даними редакції, таке повідомлення надійшло від одного з військових Сухопутних військ. У січні Михайло Федоров перед затвердженням його на посаді міністра оборони заявив, що наразі у розшуку перебувають два мільйони громадян, 200 тисяч – у СЗЧ. Раніше в Офісі генпрокурора повідомляли, що за час повномасштабної війни в Україні порушили майже 300 тисяч справ за СЗЧ і дезертирство. Найбільше справ відкрили упродовж 2025 року.
Проблема «поверхневого» проходження ВЛК: вона не входить до повноважень саме Офісу військового омбудсмана, але створює проблеми? Чому і як вирішити?
Офіс військового омбудсмана ініціює зміни до правил проходення ВЛК, щоб частина військових, яких зараз визнано обмежено придатними, могла отримати статус непридатних і звільнитися зі служби, повідомив перший заступник Військового омбудсмана Руслан Циганков.
Він пояснив, що зараз військові, які за станом здоров’я не можуть виконувати бойові завдання, залишаються на тилових посадах і отримують мінімальні зарплати – близько 20 тисяч гривень. При цьому вони формально вважаються придатними до служби, тому не можуть звільнитися.
«Ми постійно ведемо розмови і намагаємось все ж таки вплинути на зміни в наказі №402. Це наказ, який регламентує проведення військово-лікарської комісії саме по діагнозах, щоб певна частина військовослужбовців, які зараз визнані обмежено придатними, були визнані непридатними і мали можливість звільнитися зі служби. З юридичної точки зору це невелика проблема, велика проблема саме з медичної точки зору – правильно виписати цей перелік діагнозів»
Водночас Циганков вказує на ще одну проблему – юридичну колізію між підставами для звільнення з військової служби та підставами для отримання відстрочки від мобілізації:
«Тут є юридична колізія, яку ми зараз намагаємось виправити. Підстави для звільнення та підстави для відстрочки вони відповідно до профільних законів відрізняються. Тому людину, наприклад, за законом не могли мобілізувати. Але той юридичний статус, який вона має, і юридичні підстави, які мали бути підставою для немобілізації, не є підставою для звільнення з військової служби. Це несправедливо»
За словами першого заступника Військового омбудсмана, вже подані пропозиції до профільного комітету Верховної Ради, щоб підстави для звільнення і немобілізації були однаковими.
У полку «Скеля» п’ять військовослужбовців померли від пневмонії. Що встановила перевірка?
Офіс військового омбудсмана проводить велику перевірку медичного забезпечення у 425-й окремому штурмовому полку «Скеля».
«У нас зараз глобальна перевірка, у тому числі щодо медичного забезпечення саме в «Скелі». Ми зробили виїзди безпосередньо у військову частину. Я сподіваюсь, що результати будуть досить ефективні. В контексті медичного забезпечення військовослужбовців, які проходять службу саме в «Скелі», ми вбачаємо певну системну велику проблему», – розповів в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков
За його словами, в «Скелі» від пневмонії померли п’ять військовослужбовців. Один з цих випадків – смерть 34-річного військовослужбовця Віталія Салтана – став широко відомий після оприлюднення у медіа.
Дружина померлого вважає, що військова частина затягнула із госпіталізацією її чоловіку і тому він помер. Зробити остаточні висновки щодо цієї смерті в Офісі омбудсмана поки не можуть.
«На даний момент ми встановлюємо, у тому числі через працівників медзакладу, де лікувався військовослужбовець, в якому стані він потрапив, наскільки він був критичний цей стан», – зазначив Руслан Циганков.
У підрозділі «Скеля» запевняють, що їхні військовослужбовці отримували вчасну медичну допомогу.
Для звернення до Офісу Військового омбудсмана заповніть електронну форму: https://milomb.gov.ua/kontakty Або пишіть на електронну пошту: skarha@milomb.gov.ua
- Так звані «штурмові полки Сирського»: чи потрапляє до Офісу військового омбудсмана більше скарг саме з цих полків? Які порушення зафіксовані у полках?
- Нові контракти ЗСУ: ідея так і не була реалізована. Чому?
Офіс військового омбудсмана забезпечує цивільний контроль за дотриманням прав Сил оборони – чинних військових, добровольців територіальних громад, резервістів на навчаннях, учасників руху опору в окупації та правоохоронців, які беруть участь у бойових діях.
16 жовтня президент України підписав указ про призначення Ольги Решетилової військовим омбудсманом, 19 вересня було ухвалено рішення про створення Офісу військового омбудсмана, а нині він розпочав роботу відповідно до закону «Про офіс військового омбудсмана».
Форум