Доступність посилання

ТОП новини
27 Травень 2019, Київ 03:04

Останні дні «Кримської світлиці»?


На 25-річчі газети «Кримська світлиця», Київ, грудень 2017 року

Єдина україномовна газета Криму «Кримська світлиця» не встигає реформуватися відповідно до закону про так зване «роздержавлення» друкованих ЗМІ в Україні. Проект Радіо Свобода Крим.Реалії вже описав детально ситуацію, що склалася. Юрист, до якого Крим.Реалії звернулися з проханням оцінити ситуацію, вважає, що видання стало жертвою недопрацювання в профільному законі. Видавець «Кримської світлиці», проте, обіцяє знайти можливість випускати газету.

Процес реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації в Україні завершиться разом із 2018 роком. Ті газети і журнали, які не встигнуть реформуватися, з нового року припинять своє існування. Серед них, цілком імовірно, буде й «Кримська світлиця».

«Національне газетно-журнальне видавництво», яке є видавцем газети, покладає відповідальність за це на Міністерство культури України. Засновники «Кримської світлиці» – Мінкульт і «Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка». «Просвіта» ‒ громадська організація, а ось Мінкульт як орган державної влади, згідно з процедурою, мав видати указ про реформування видання. Але такого указу немає.

Щекун: шлях, запропонований Міністерством, ‒ це не реформування

Крим.Реалії двічі за останні два місяці зверталися до Мінкульту із запитанням: чи планує відомство все-таки видати указ, адже часу практично не залишилося. Обидва рази була отримана відповідь, що процес затягується саме через провину редакції газети. За версією міністерства, трудовий колектив мав створити суб’єкт господарювання, з яким Мінкульт уклав би договір про правонаступництво.

«Завершення процесу реформування залежить виключно від бажання трудового колективу газети «Кримська світлиця», оскільки міністерство не може змусити їх створити суб’єкт господарювання та укласти договір про правонаступництво», ‒ мовиться у відповіді на запит.

«Як ми можемо створювати суб’єкт господарювання, якщо у нас є засновник?» ‒ коментує заяву Мінкульту директор «Національного газетно-журнального видавництва», кримчанин Андрій Щекун. «Є стаття 4 закону про реформування, низка пунктів цієї статті порушена, перш за все ‒ про ухвалення засновником рішення про реформування», ‒ додає він.

Андрій Щекун
Андрій Щекун
Нам запропонували створити нову юридичну особу. А це означає, що газета не зможе претендувати ні на пільгову оренду офісу, ні на фінансову підтримку держави
Андрій Щекун

Андрій Щекун наполягає: дії редакції в питанні реформування фактично паралізовані через відсутність згаданого указу. У Мінкульті ж запевнили, що намагалися зрушити процес з мертвої точки й зобов’язали директора видавництва забезпечити перереєстрацію «Кримської світлиці». Указ, як стверджують у міністерстві, виконаний не був.

За словами Андрія Щекуна, пропозиція Мінкульту створити суб’єкт господарювання ‒ це не реформування. «Нам просто запропонували створити нову юридичну особу. А це означає, що газета не зможе претендувати ні на пільгову оренду офісу, де зараз розташовується редакція, ні на фінансову підтримку держави ‒ так, як це було б при реформуванні за законом», ‒ каже він.

Юрист: проблема в недосконалому законі

У відповіді на запит Крим.Реалії Міністерство культури наводить приклад журналу «Пам’ятки України». Журнал теж серед редакцій «Національного газетно-журнального видавництва». У червні 2017 року колектив видання зареєстрував приватне підприємство, уклав угоду з міністерством про правонаступництво й продовжить існування в 2019 році. Тобто «Пам’ятки України» пішли шляхом, який Мінкульт пропонує газеті «Кримська світлиця».

Медіа-юрист громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко підтверджує слова видавця: шлях «Пам’яток України» ‒ це не реформування, а створення приватного підприємства. Воно не зможе претендувати на пільги згідно із законом, бо не буде офіційно вважатися виданням, що пройшло процес «роздержавлення».

Людмила Опришко
Людмила Опришко
«Кримська світлиця» стала жертвою, перш за все, недосконалого закону
Людмила Опришко

Людмила Опришко вважає, що «Кримська світлиця» стала жертвою, перш за все, недосконалого закону. «Кожна з редакцій є всього лише структурним підрозділом видавництва ‒ це стосується і «Кримської світлиці». Можна було б або реорганізувати все видавництво, або ж потрібно було виділити всі редакції окремо. У той же час закон про реформування не передбачає можливість виділити структурні підрозділи з метою їхнього реформування», ‒ каже юрист.

За словами Людмили Опришко, «Кримська світлиця» ‒ не єдине видання, яке постраждало через недосконалий закон. Вона нагадує, що Верховній Раді пропонували внести зміни в закон і зробити можливим виділення редакції зі складу державного або муніципального органу, якщо видання є його структурним підрозділом. Але правки не ухвалили.

«З одного боку, проблема в українському законодавстві: не передбачена можливість виділення редакції зі складу, наприклад, видавництва-держпідприємства, і створення на її базі юридичної особи, що підлягає реформуванню. З іншого боку, проблема в тому, що самі засновники не потурбувалися про випуск газети після 1 січня 2019 року», ‒ каже медіа-юрист.

«Кримська світлиця» 3.0

У грудні на захист «Кримської світлиці» виступив Державний комітет телебачення і радіомовлення ‒ орган, уповноважений здійснювати моніторинг процесу реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації в Україні. За словами першого заступника голови комітету Богдана Червака, серед варіантів порятунку «Кримської світлиці» та інших нереформованих видань «Національного газетно-журнального видавництва» ‒ передача видавництва в управління Держкомтелерадіо.

Богдан Червак
Богдан Червак

Сам Андрій Щекун каже, що планує сприяти збереженню «Кримської світлиці» і після Нового року. «Як тільки ми в січні отримаємо повідомлення від Мін’юсту про ліквідацію свідоцтва про державну реєстрацію, ми відразу ж подамо документи на реєстрацію нової газети «Кримська світлиця». З тією ж назвою ‒ ми її зареєстрували як бренд. Ми навмисно не скасовували передплату на 2019 рік. Будемо видавати без грошей», ‒ каже він. Із засновником колектив редакції планує визначитися найближчим часом.

Видань «Кримська світлиця» фактично нині є два. Офіційне ‒ на материку, де за рішенням видавця газети провели перезапуск після анексії Криму Росією. На самому півострові, в свою чергу, існує веб-сайт під назвою «Кримська світлиця». У Криму залишився колишній головний редактор газети Віктор Качула, який очолював її в момент анексії. Він переведення газети на материк не визнав, незважаючи на аргументи видавця про неможливість видавати «Кримську світлицю» в Криму під контролем Росії.

Віктор Качула
Віктор Качула

Станом на початок грудня процес реформування в Україні завершили 336 друкованих ЗМІ та редакцій. Всього видань, які підпадають під дію закону, в Україні 752.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG