«Ніхто й ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати», – сказав президент України Володимир Зеленський у День Конституції, презентуючи законопроєкт про Український національний пантеон. Того ж дня, 28 червня, глава держави зареєстрував документ у Верховній Раді України, а вже 1 липня парламент ухвалив його 287 голосами «за».
Після цього в Польщі ці слова сприйняли як «наступний етап ескалації» після рішення української влади наприкінці травня про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ найменування «імені Героїв УПА».
Водночас сама ідея створення національного пантеону ненова: про неї в Україні говорять уже багато років, а цього року її публічно обговорювали ще до нинішньої дипломатичної суперечки.
Що відомо про пантеон з ухваленого закону, де він має бути, кого там можуть вшанувати і що поки залишається невідомим – Радіо Свобода прочитало закон і пояснює головне.
«Прийняття законопроєкту сприятиме відновленню історичної справедливості, формуванню національної пам’яті та консолідації суспільства навколо спільної історії», – пише заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у пояснювальній записці до проєкту закону.
Закон визначає Український національний пантеон як загальнонаціональне місце пам’яті українського народу. Це меморіальний комплекс, призначений для вшанування найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий внесок у здобуття та відновлення незалежності, державотворення, захист суверенітету, формування української нації, війська, розвиток науки, культури, мистецтва, спорту, української мови, громадянського суспільства чи релігії.
Оскільки це меморіальний комплекс, юридично пантеон не прирівнюють до звичайного кладовища. Для нього діятимуть окремі правила, встановлені спеціальним законом.
Кого можуть вшановувати?
У пантеоні вшановуватимуть пам'ять «найвидатніших представників української нації». Це можуть бути глави українських держав різних історичних періодів, президенти України (крім усунених через імпічмент), головнокомандувачі українських військових формувань різних епох і ЗСУ під час сучасної війни. Також це можуть бути люди, які зробили винятковий внесок у державотворення, захист незалежності, розвиток культури, війська, науки, мистецтва, спорту, української мови, громадянського суспільства чи релігії. Можуть вшановувати лауреатів Нобелівської премії та діячів науки й культури світового рівня, пов'язаних з Україною.
Проте не можна вшановувати в пантеоні людей, винних у злочинах проти національної безпеки України, миру чи безпеки людства, а також тих, які підпадають під закони про засудження комуністичного, нацистського та російського тоталітарних режимів. Наприклад, керівників комуністичного чи нацистського режимів або тих, які пропагували російську імперську політику.
Де буде розташований пантеон?
Єдине, що прямо визначає закон, – пантеон буде розташований у Києві і розміщуватиметься на землях державної власності.
Якщо його вирішать будувати на території природно-заповідного фонду чи в історичній частині Києва, для цього не потрібно буде змінювати цільове призначення або статус цієї території. Водночас проєкт має забезпечувати збереження пам'яток, об'єктів природно-заповідного фонду і всесвітньої спадщини.
Для того, аби будівництво та існування пантеону не суперечило чинному законодавству, закон вносить зміни до шести інших законів України. Містобудівні та пам'яткоохоронні норми узгодять із новим законом.
Яким буде пантеон?
Проєкт пантеону мають визначити за результатами відкритого міжнародного або всеукраїнського архітектурного конкурсу. Замовника будівництва та юридичну особу, яка буде керувати меморіальним комплексом, визначить Кабмін, а фінансуватиметься він з держбюджету та інших дозволених законом джерел.
У пантеоні людей можуть вшановувати не лише через почесне перепоховання. Пам’ять про них також можуть увічнювати, встановлюючи кенотафи (символічні могили), намогильні споруди, меморіальні таблички та інші форми вшанування пам'яті.
Також уряд затверджуватиме, як саме виглядатимуть усі ці меморіальні елементи в пантеоні. Їх розроблять з урахуванням результатів архітектурного конкурсу.
У пантеоні буде цілодобова почесна варта.
Як саме вшановуватимуть людей?
Закон визначає, коли видатну людину можна перепоховати в пантеоні. Це можливо, якщо її могила чи урна з прахом перебуває під загрозою знищення або в поганому стані, якщо поховання розташоване за кордоном, якщо були знайдені незахоронені останки або якщо людина померла вже після набрання законом чинності.
Загалом перепоховання можливе не раніше ніж через 20 років після смерті людини, однак у виняткових випадках цей строк можуть скоротити.
Закон визначає, що почесне перепоховання, встановлення кенотафів, меморіальних табличок та інші церемонії вшанування в пантеоні, як правило, відбуватимуться за участі найвищого керівництва держави: президента, голови Верховної Ради, прем'єр-міністра та інших представників держвлади. Почесне перепоховання проводитимуть із військовими почестями.
Як ухвалюватимуть рішення про вшанування?
Для розгляду кандидатур на вшанування в пантеоні створять постійний дорадчий орган. До нього за конкурсним відбором увійдуть історики, науковці та інші фахівці, представники Українського інституту національної пам'яті, громадських організацій.
Дорадчий орган перевірятиме, чи відповідає кандидатура вимогам закону, за потреби залучатиме істориків, науковців та інших фахівців, організовуватиме громадське обговорення і готуватиме висновки. У подальшому порядок конкурсного добору та формування складу затвердить Кабінет міністрів.
Якщо йдеться про перепоховання, а в людини є близькі родичі, для цього знадобиться їхня згода. Якщо родичі не погодяться, пропозицію не розглядатимуть повторно щонайменше п'ять років.
Остаточне рішення про перепоховання, встановлення кенотафа чи іншу форму вшанування ухвалюватиме Верховна Рада через голосування. Для цього парламенту щоразу доведеться вносити зміни до закону і додавати до нього ім'я конкретної людини.
Що ще буде в пантеоні?
Відвідування пантеону стане частиною державного протоколу та церемоніалу України – правил проведення офіційних держзаходів. Наприклад, президент або іноземні лідери під час офіційних візитів покладатимуть там квіти чи відвідуватимуть церемонії тощо.
Закон також передбачає проведення в пантеоні церемонії вручення найвищої державної нагороди. Документ не уточнює, про яку саме нагороду йдеться, проте відомо, що нею вважається «звання Герой України».
При пантеоні створять та вестимуть Книгу пам'яті, до якої будуть вносити інформацію про всіх ушанованих людей та їхній внесок у здобуття і відновлення незалежності України, державотворення, захист суверенітету і територіальної цілісності держави.
Проте, поки що невідомо, де саме в Києві і коли розташують пантеон, який він матиме вигляд і кого першим(ою) там вшанують.
Форум