Першими на місця російських ударів по Україні разом із рятувальниками приїжджають парамедики. У прифронтовому Запоріжжі їм доводиться працювати під загрозою повторних обстрілів та ударів російських FPV-дронів.
Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) побував у прифронті і дослідив роботу українських парамедиків.
Автівка швидкої допомоги в Запорізькій області мчить на виклик, не збавляючи газу. З увімкненою сиреною на дорозі ані червоне світло, ані інші водії – не перешкода, каже парамедикиня Анастасія Нетреба:
«З повномасштабним вторгненням водії почали сильніше відчувати цю відповідальність за те, пропустив ти машину чи ні. Адже в цій кареті «швидкої» може перебувати твій родич чи знайомий».
Парамедикинею виїзної бригади швидкої допомоги в прифронтовому Запоріжжі Анастасія стала одразу після медичного коледжу, за рік до повномасштабного вторгнення армії Росії.
«Раніше виклики були не такі тяжкі, як зараз. Бувають випадки, коли ти вже працюєш на виклику – наприклад, екстрена ситуація, надаєш пацієнту невідкладну допомогу – і починаються обстріли. Ще й у родичів починаються панічні атаки та інші гострі реакції на стрес», – розповідає Анастасія.
На місці бригада надає допомогу жительці Запоріжжя, яка знепритомніла в торговельному центрі.
«Бачила ці вибухи і не сплю. Це, мабуть, далося взнаки. Мені страшно стало», – розповідає Ніна Дмитрівна.
Жінці – 83 роки. Кожен обстріл для неї – величезний стрес. До того ж, надворі спека під 40 градусів. Ось організм і не витримав, каже вона:
«Куди бігти і куди ховатися? І чи варто взагалі ховатися і куди саме? На все це впливає вік, безумовно. Але таке зі мною сталося вперше. Я як уявила, що мости зруйнують, і як ми взагалі будемо жити».
Медики оглянули пацієнтку, зробили кардіограму та виміряли тиск – нічого критичного. Дали заспокійливе і наказали більше не нервувати, бодай сьогодні.
Запоріжжя - прифронтовий регіон. Тривоги і обстріли тут – щодня і щоночі.
«Уже дуже часто у нас FPV-дрони влучають по мирних автомобілях, по цивільних людях, по громадському транспорту. Тому останні два тижні чи навіть місяць такі випадки почастішали», – каже лікар-анестезіолог Данило Кара.
Навіть найдосвідченіші фахівці медицини катастроф, які багато чого побачили за роки війни й зазвичай першими приїжджають на завали після масованих обстрілів із десятками постраждалих, не завжди готові миритися з реальністю.
«Коли [помирає] дитина – це переносити дуже боляче. Ми всі люди й розуміємо, що діти – це найважливіше. І це наше майбутнє. І коли гинуть дітки маленькі – це дуже прикро. А особливо на все це дивитися», – розповідає лікар-анестезіолог Роман Поданєв.
Через близькість фронту та частіші обстріли в місті відкрили підземний диспетчерський пункт екстреної швидкої допомоги.
«Сама локація нашої диспетчерської унікальна. Такого більше в Україні немає», – каже керівник оперативно-диспетчерського управління Центру екстреної медичної допомоги Владислав Долинний.
На мінус першому поверсі майже сотня диспетчерів цілодобово приймає дзвінки, не відволікаючись на небезпеку ззовні, розповідає він: «Нас не повинні відволікати вибухи, прильоти, саме відчуття, що ти сидиш десь біля вікна. Ми не можемо покласти слухавку, піти кудись в укриття і не приймати звернення від громадян».
Сюди телефонують не лише із Запоріжжя, а й із тих міст і сіл області, які контролює українська влада і куди – хоч і з великим ризиком – але ще можуть доїхати бригади швидкої допомоги.
«Крайні три місяці не пам'ятаю жодного дня, який минув би без виїздів на ліквідацію наслідків саме воєнного характеру. Ось така, на жаль, негативна тенденція», – каже Владислав Долинний.
«Дуже багато дзвінків. Люди перебувають у стані стресу, вони кричать, а ми все це пропускаємо через себе. Плюс протягом 15–30 хвилин бувають же і повторні удари КАБами та «шахедами», тому виїжджати людям дуже складно, і безпека бригад у пріоритеті, звісно. Але ми завжди пам'ятаємо, що на тому кінці дроту теж люди, які постраждали, які у важкому стані», – розповідає диспетчерка Ірина Роїна.
Поки знімальна група мережі «Настоящее время» готувала цей матеріал, у Запоріжжі вдень російський дрон атакував маршрутку. Двоє пасажирів загинули на місці. Важкопоранена жінка померла в автівці швидкої допомоги, повідомив очільник регіону Іван Федоров. Серед вісьмох постраждалих – семирічний хлопчик.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Форум