Доступність посилання

ТОП новини

Поліція попередньо кваліфікувала пошкодження «Дівчинки з колосками» біля Музею Голодомору-геноциду як хуліганство


Пам’ятник «Гірка пам’ять дитинства», встановлений перед Національним музеєм Голодомору-геноциду в Києві, архівне фото

Радіо Свобода направляло інформаційний запит до Офісу президента України, оскільки багато міжнародних і закордонних організацій українців зверталися до президента і уряду України із проханням забезпечити «розслідування акту вандалізму» щодо скульптури. Офіс президента України відреагував 7 вересня, процитувавши відповідь Володимира Зеленського президенту Світового конгресу українців Павлу Ґроду. Радіо Свобода також звернулося до Печерського районного управління поліції Києва із питанням: «Як просувається розслідування?».

Печерське управління Національної поліції Києва за фактом пошкодження скульптури «Гірка пам’ять дитинства» меморіального комплексу Музею Голодомору-геноциду відкрило справу за частиною I статті 296 Кримінального кодексу України, повідомила Радіо Свобода пресофіцер управління Оксана Тищенко.

Стаття 296. Хуліганство КК України:

1. «Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, – карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років».

«Розслідування триває. Затриманих немає. Для запобігання подібних інцидентів сам музей Голодомору-геноциду та належна йому територія включені в обов'язкові маршрути під час відпрацювань поліції», – повідомила Оксана Тищенко.

Також патрулювання здійснює Патрульна поліція та Нацгвардія.

Пресофіцер зауважила, що «якби камери музею працювали на запис, то і розслідування цього злочину, і запобігання іншим можливим правопорушенням були б ефективнішими».

Офіс президента України:

7 вересня 2020 року на офіційному сайті Офісу президента України з'явилося повідомлення, у якому зазначалося, що «Володимир Зеленський засуджує будь-які прояви неповаги до пам’яті мільйонів жертв Голодомору, їхніх рідних та всього українського народу й закликає правоохоронні органи якнайшвидше розслідувати акт наруги над скульптурою «Гірка пам’ять дитинства» на території Національного музею Голодомору-геноциду, який стався у ніч на 22 серпня поточного року».

Президент Зеленський засуджує будь-які прояви неповаги до пам’яті мільйонів жертв Голодомору, їхніх рідних та всього українського народу
Офіс президента України

Офіс президента України повідомив, що Володимир Зеленський отримав лист від президента Світового конгресу українців Павла Ґрода, у якому було звернення СКУ із проханням вжити заходів для розслідування «злочину та притягнення винних до відповідальності».

«Прикро вражений інцидентом. Моя позиція чітка та однозначна: будь-які прояви вандалізму є печерною дикістю й жодним чином не можуть бути виправдані», – цитує Офіс президента листа Зеленського до Ґрода.

Володимир Зеленський наголосив, що:

  • поліція має провести всі необхідні слідчі дії;
  • кваліфікувати правопорушення;
  • впродовж місяця доповісти про перебіг розслідування;
  • винні мають понести покарання, передбачене українським законодавством.

«Правоохоронні органи мають не лише оперативно реагувати на випадки вандалізму стосовно меморіалів та пам’яток, але й запобігати їм», – передає слова президента Володимира Зеленського його офіс.

Інформаційний запит Радіо Свобода до ОП

28 серпня 2020 року Радіо Свобода направило до Офісу президента України Володимира Зеленського інформаційний запит із проханням прокоментувати ситуацію із пошкодженням широко відомого в Україні та світі пам’ятника – «Гірка пам’ять дитинства», який ще називають «Дівчинка з колосками», що є частиною меморіального комплексу Національного музею Голодомору-геноциду.

«Багато міжнародних українських організацій засудили факт пошкодження скульптури – символу Голодомору 1932-1933 років, висловили підтримку Музею і звернулися до української влади із проханням забезпечити проведення якісного розслідування та вжиття заходів, які б унеможливили «акти вандалізму» проти музею Голодомору-геноциду», – мовилося у запиті.

Що сталося?

  • У ніч із 21 на 22 серпня біля Національного музею Голодомору-геноциду у Києві був пошкоджений пам’ятник «Гірка пам’ять дитинства».
  • Скульптуру дівчинки, яка тримає колоски, хтось відірвав від жорен, які слугують їй постаментом. Це та скульптурна композиція, яку нащадки тих, кому вдалося вижити у Голодомор 1932-1933 років, а також усі, хто знає про факт штучного голоду і визнає його геноцидом, приносять хліб, колоски, квіти, калину, обкладають свічками та лампадками.
  • Керівництво музею звернулося до поліції.
  • Директор музею Олеся Стасюк назвала те, що сталося, «актом наруги над пам’яттю цілої нації». На думку Стасюк, це ​зробили свідомо перед Днем незалежності України. До цього вже було чотири акти вандалізму щодо об'єктів Національного музею Голодомору-геноциду.

Радіо Свобода зібрало реакції та коментарі щодо інциденту станом на 27 серпня.

Про пам'ятник і чому він присвячений

  • Скульптура «Гірка пам’ять дитинства» створена Петром Дроздовським (автор ідеї) і Миколою Обезюком і встановлена 2008 року.
  • Виготовлений пам’ятник із бронзи, вага – понад 100 кілограмів.
  • Розміщений пам’ятник у центрі площі «Жорна долі».
  • Скульптура символізує пам’ять про 3,5 мільйони дітей – жертв Голодомору-геноциду, а також тих, хто вижив у 1932–1933 роках, але не мав дитинства.
  • Дівчинка тримає в руках 5 колосків пшениці, що нагадують про постанову ЦК КПРС «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року.
  • Народ назвав цю постанову «законом про 5 колосків».
  • Згідно з цим «законом», голодним селянам заборонялося збирати залишки врожаю на зібраних колгоспних полях.
  • Порушників карали розстрілом або ув’язненням на 10 років таборів. Серед розстріляних за цією постановою були і діти.

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG