Доступність посилання

ТОП новини
22 Травень 2019, Київ 02:13

4 мільйони книжок 25 мовами – як емігранти з України створили одну із найбільших книгарень у світі


Українська колекція книг у магазині Powell’s Books

Книжковий бізнес у США переживає епоху відродження. Минулого року виторг із продажу книжок склав понад 26,5 мільярдів доларів. Щоправда, традиційні книжкові крамниці не витримують конкуренції інтернет-торгівлі й зачиняють свої двері. Але на цьому ринку знайшли свою нішу приватні магазини, які зробили ставку на перепродаж прочитаних книжок.

Одна з таких крамниць у місті Портланд вважається найбільшим книжковим магазином світу. І що найцікавіше, заснували її американці українського походження. Родина Павелків зайнялася цим бізнесом у 1971 році. Powell’s Books став візитівкою, культовим місцем Портланда, на відвідини якого рекомендують виділити щонайменше два дні.

Чотири мільйони книжок 25 мовами світу. Магазин Powell’s Books – один із найбільших книжкових магазинів у світі. Тут працює півтисячі людей, щодня вони продають майже 12 тисяч книжок, більшість із них – вживані екземпляри.

Власник Майкл Пауел ділиться секретом бізнес-успіху: «Ми ставимось до кожної книжки серйозно, незалежно від того, на яку вона тему: історія кохання, вестерн, фентезі чи релігія. У нас є література на всі можливі смаки».

Магазин-букініст має кілька джерел постачання, один із них – приватні колекції. Приймають не все підряд, тут працюють професіонали, знавці книжок. Перевагу віддають рідкісним і старим виданням чи орієнтуються на смаки конкретної категорії читачів.

«Більшість книжок люди приносять у сумках, з дому. Нам їх продають за готівку чи подарункову картку. В день ми приймаємо 3–4 тисячі книжок», – розповідає Майкл.

Майкл Пауел
Майкл Пауел

Тут є і невеличка україномовна колекція. Дідусь Майкла емігрував до США з Західної України, його батько народився в Пенсильванії. Сам Майкл ніколи не був в Україні, не знає мови і не має вишиванки. При цьому він каже, що його виховували в українських традиціях: «Коли в мене питають національність, я завжди відповідаю: українець. Хоча у мене немає багато досвіду спілкування з українцями».

Батько Майкла Володимир Павелко не брав активної участі в житті української громади, вивчену в дитинстві українську мову майже втратив. Ситуацію змінила поява у Портланді Української православної церкви.

«Мені було десь 18 – у Портланді почали будувати Українську православну церкву. Батько запропонував священикові жити у нас вдома. Завдяки цьому батько знову вивчив українську мову і почав допомагати українським емігрантам шукати роботу. Він також став одним зі спонсорів будівництва церкви і активно допомагав грішми тощо. З того часу він став дуже активним в українській громаді», – розповідає Майкл.

Він продовжує батькову справу. «Я трохи допомагаю, церква завжди чогось потребує: чи котел для опалення, чи дах поремонтувати. Після батька залишилася колекція писанок, частину я передав церкві. Сподіваюсь, їх використають для демонстрації українського мистецтва і культури», – каже він.

Українська православна церква у Портленді
Українська православна церква у Портленді

Наразі управлінням магазину займається дочка Емілі. Сам Майкл працює над ціноутворенням і відбором книжок. Він каже: це те, з чого вони з батьком починали бізнес: «Насправді я був першим у сім’ї, хто розпочав займатись книжковим бізнесом. Спочатку відкрив магазин у Чикаго, де навчався. Я продавав вживані книжки в м’яких обкладинках. Дилери тоді не сприймали серйозно м’яку обкладинку, а для мене це був серйозний бізнес, ми продавали здебільшого студентам, їм підходили обкладинка і ціни».

Коли батько відвідав сина у Чикаго і побачив успіх книжкового бізнесу, він вирішив розпочати цю справу і в Портланді.

«Батько не хотів займатись відбором книжок чи прийняттям людей на роботу. Йому було цікавіше працювати на касі, розмовляти з покупцями. Людям це дуже подобалося. Я займався всією іншою роботою. І він не був проти», – розповідає Майкл.

Він зізнається: ні він сам, ні батько Володимир ніколи не були палкими книголюбами, читали в родині здебільшого газети.

Батько та мати Майкла Пауела
Батько та мати Майкла Пауела

«Ми передплачували New York Times, це було нетипово для нашого регіону. Книжки батько не дуже читав, йому просто подобався цей різновид бізнесу. Інколи люди мені кажуть: о, ти, напевне, дуже любиш читати, – а я відповідаю, і за себе, і за свого батька: кожен може любити книжки, а я люблю їх продавати», – каже Майкл.

І купувати – коли бачить рідкісні збірки на кшталт біографії Ніцше. Майкл Пауел каже: він любить історичні книжки і детективи. Втім, на запитання, яка в нього улюблена книжка, не вагаючись відповідає: «наступна».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG