Доступність посилання

ТОП новини
20 Квітень 2019, Київ 23:58

Борис Грінченко: радикал, вчитель, укладач словника української мови


Борис Грінченко (1863–1910)

Дев'ятого грудня минуло 155 років від дня народження Бориса Грінченка – письменника, укладача словника української мови, борця за українську незалежність та самобутність. Він вчителював на Луганщині за запрошенням Христини Алчевської, і за цей час створив кілька підручників для школярів східного регіону, щоб вони вивчали рідну мову. Сьогодні Алчевськ, де викладав Грінченко, опинився на окупованій території. Радіо Донбас.Реалії зібрало 11 найцікавіших фактів про Бориса Грінченка.

Факт 1. Народився в російськомовній родині

Борис Грінченко народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії (нині Сумська область) у родині відставного офіцера із збіднілих дворян. Вдома батько спілкувався російською мовою, хоча він знав українську, але вживав її лише з селянами. Борис Грінченко грамоті навчився в 5 років, перечитав всю батьківську бібліотеку, почав писати вірші спочатку російською, а під впливом «Кобзаря» Тараса Шевченка українською мовою.

Факт 2. Заборона на здобуття вищої освіти

Навчатися Борис Грінченко вступив до Харківської реальної школи. На той момент Харків був активним містом з антицарською діяльністю народників. Бориса Грінченка у шістнадцять років заарештували за «чтение и распространение» книжки Сергія Подолинського, в якій ішлося про утопічні ідеї соціалістичного змісту. Кілька місяців його тримали у в'язниці. Грінченкові заборонили навчатись у вищих навчальних закладах.

Борис Грінченко, український письменник, громадський діяч (ліворуч), та Іван Франко, видатний український поет, громадський діяч. Львів. 1903 рік. Репродукція. Із фондів «Укрінформу»
Борис Грінченко, український письменник, громадський діяч (ліворуч), та Іван Франко, видатний український поет, громадський діяч. Львів. 1903 рік. Репродукція. Із фондів «Укрінформу»

Факт 3. Вчителював у школі Алчевської

У селі Олексіївка (нині це територія Перевальського району Луганської області) родина Алчевських відкрила школу, де навчання велося українською мовою. У цьому закладі й викладав Борис Грінченко. Після виходу Емського указу українська мова у школі була заборонена. Христина Алчевська обрала: краще хоча б російською, але дати освіту більшій кількості дітей, ніж взагалі не викладати. А ось Борис Грінченко притримувався іншої думки. Через конфлікт викладач був змушений покинути школу та переїхати на Чернігівщину.

Читайте також: Історія багатійки Алчевської та її українського Донбасу в Російській імперії

Факт 4. Створював підручники

У 1888 році він склав власний буквар, за яким і навчав дітей. А вже за рік підготував книжку для читання «Рідне слово». Через те, що у школі бракувало підручників, Грінченко також писав свої оригінальні твори, робив переклади відомих творів.

Біля пам'ятнику Борису Грінченку (1863–1910) в Києві, 4 травня 2018 року
Біля пам'ятнику Борису Грінченку (1863–1910) в Києві, 4 травня 2018 року

Факт 5. Укладач словника української мови

У 1902 році Борис Грінченко починає працювати над обробкою словникового матеріалу, який вже не перший рік напрацьовувала редакція журналу «Київська старовина». За 2 роки він упорядковує чотиритомний словник, який налічує близько 68 тисяч слів. Як для початку 20-го століття це був найповніший і лексично найдосконаліший український словник. А сучасний одинадцятитомний словник української мови подає вже близько 134 тисячі слів.

Факт 6. Очолював київську «Просвіту»

Борис Грінченко став одним з організаторів і першим головою Київського товариства «Просвіта». «Наступає час, коли ми зможемо вернути нашому культурному центрові те сяйво культурної поваги, яке одне тільки дає нації право на місце серед інших націй. І се накладає на наше товариство велику й дорогу нам, але й важну повинність», – зазначив Грінченко на перших зборах товариства, що відбулися 25 червня 1906 року.

Читайте також: Українська літературна Луганщина: відкриття для Західної України

Факт 7. Був активним діячем «Братства Тарасівців»

Українську таємну організацію «Братство Тарасівців» створили влітку 1891 року на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Основні ідейні засади організації виклали у «Декларації віри молодих українців», яку опублікували у львівській «Газеті» у квітні 1893 року. Завдання «Братства» – боротьба за національне визволення українського народу. До літа 1893 року осередком організації був Харків, але після того, як прокотилася хвиля арештів учасників, центр перенесли до Києва.

Факт 8. Очолював ліву течію Української демократичної партії

Українська демократична партія, яку створили у 1904 році, відстоювала право України на автономію з крайовим сеймом та впровадження української мови в усіх державних закладах. Наприкінці 1904 року ліву течію очолив Борис Грінченко. Саме ця частина партії утворила Українську радикальну партію, але за рік вони об’єдналися з УДП в Українську демократично-радикальну партію.

Пам’ятик Борису Грінченку в Києві
Пам’ятик Борису Грінченку в Києві

Факт 9. Засуджував українську «псевдоінтелігенцію»

Творчий доробок Грінченка – близько 50 оповідань та повістей. Також він писав драми на історичні теми: «Степовий гість», «Ясні зорі». Перекладав твори Гете, Шиллера, Гюго та інших. Крім того, укладав збірки народної творчості, писав педагогічні праці, а також критичні огляди тогочасного суспільного стану у своїх «Листах з України Наддніпрянської». Ще Грінченко був активним дописувачем критико-бібліографічного відділу журналу «Зоря», в якому публікував свої зведені праці з поточної бібліографії під назвами «Новості української літератури» та «Нові українські книжки».

У 1898 році Грінченко написав вірш «Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн», в якому він засуджує інтелігенцію України, яка нічого не робить для того, щоб країна дійсно не вмерла.

Борис Грінченко
Борис Грінченко

Читайте також: Поети Донбасу: «бандерівці», заборонені, творці УСО

Факт 10. Родина як підтримка всієї його діяльності

Зі своєю дружиною Грінченко познайомився на літніх курсах для вчителів. Марія Гладиліна на той момент вже наслухалася розповідей про наполегливість Грінченка у вчительській праці, про мужність під час ув'язнення, про любов до України. І першим, кого вона зустріла на заняттях, був саме Борис Грінченко.

У подружжя народилася донька Настя, яка з часом обрала революційний шлях та брала участь у збройних виступах в роки першої російської революції. Її арештували. На початку 1906 року у Насті розвинувся туберкульоз, за два роки вона померла, а після неї і її син – єдиний внук Бориса Грінченка.

Ці події вплинули і на стан здоров'я Грінченка-старшого. У вересні 1909 року він виїхав на лікування до Італії, а 6 травня 1910 року його не стало.

24-літній Борис Грінченко
24-літній Борис Грінченко

Факт 11. Музей в окупації

У селі Олексіївка Перевальського району розташований «Меморіальний музей Грінченка», який працює з 1998 року. Саме у цьому селі свого часу вчителював Борис Грінченко. Основним надбанням музею вважається прижиттєві видання «Словника української мови», а також листи Грінченка.

Зараз він розташований на території, підконтрольній російським гібридним силам.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org

НА ДОТИЧНУ ТЕМУ:

Український віночок проти російського кокошника. Який справжній національний костюм Донбасу?

Мене вразила «українськість» – етнолог про 1920-і роки на Донеччині

Історія багатійки Алчевської та її українського Донбасу в Російській імперії

Потужна мережа ОУН діяла на Донбасі в роки Другої світової – історик

Родина з Луганщини створює мультики для малят українською мовою

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG