Доступність посилання

ТОП новини
10 Грудень 2018, Київ 11:06

«Книжкова толока» у Слов’янську виявила попит на українську книжку


Любко Дереш, Павло Вишебаба, Олександр Ірванець на «Книжковій толоці» у Слов'янську. 30 липня 2018 року

Чому книжковий фестиваль подорожує містами сходу України? Чим цікавилися відвідувачі «Слов’янської книжкової толоки»? Які книжки купували найбільше? У чому проявився постокупаційний синдром міста, яке пережило 3 місяці під владою проросійських бойовиків Стрєлкова-Гіркина? Про це у розмові із Ігорем Гармашем, керівником запорізького Центру мистецтв «Арт-простір» і директором «Книжкової толоки».

Ігор Гармаш, директор «Книжкової толоки», Слов'янськ, 30 липня 2018 року
Ігор Гармаш, директор «Книжкової толоки», Слов'янськ, 30 липня 2018 року

– За два дні «Книжкової толоки» у Слов’янську літературно-мистецький фестиваль відвідали близько 800 людей. Багато це, чи мало, ми не оцінюємо, бо наша мета була активізувати процеси культурного розвитку громади цього міста, яке так багато пережило у 2014 році. Тому тут критерієм є не кількість, а якість.

Виявилося, що нічого подібного ніколи у Слов’янську не проводили. До міста приїхали більше сотні митців, серед них, зокрема, Любко Дереш і Олександр Ірванець, а книги привезли понад 15 видавництв з усієї України. Це стало для Слов’янська своєрідним підтвердженням долученості до загальноукраїнського культурного життя.

Любко Дереш читає свою книгу на Слов'янській книжковій толоці. Україна, Донбас. 30 липня 2018 року
Любко Дереш читає свою книгу на Слов'янській книжковій толоці. Україна, Донбас. 30 липня 2018 року

Виявилося, що нічого подібного ніколи у Слов’янську не проводили
Ігор Гармаш

Тих, хто взяв участь у «Слов’янській книжковій толоці», об’єднало бажання наблизити сучасну українську літературу до громади, яка пережила хоч і короткотривалу, але страшну окупацію, і познайомитися з його людьми.

Спілкування через книжку, через мистецтво, як лакмусовий папірець, проявляє настрій людей, їхні інтереси та переживання.

Дуже цікаво було спостерігати за культурним єднанням «Схід-Захід». Під керівництвом невтомної Люби Хомчак, на фестиваль приїхав автобус із тридцятьма митцями Львівщини. Ми організували окрему локацію «Львівський дворик». Треба було бачити як реагували відвідувачі, і як реагувала львівська команда.

– А якими книгами цікавилися відвідувачі «Словянської книжкової толоки»? Про що говорить вибір тієї чи іншої книги?

– На фестивалі майже всі книги були українською мовою, хоча ми видавництва на це не орієнтували. І те, що люди жваво купували і обговорювали сучасну українську літературу, є чіткою відповіддю на запитання «чи Схід України – Україна?».

Найбільшим попитом на «Книжковій толоці» користувалася дитяча література
Ігор Гармаш

На мою думку, це вказує, що саме формулювання такого питання є абсолютно некоректним і навіть образливим. І більше того, той жахливий досвід, який пережив Слов’янськ за 3 місяці окупації, те, що люди відчули на собі «всє прєлєсті русскава міра», сформувало у них величезну потребу в українській культурі.

Показово, що найбільшим попитом на «Книжковій толоці» користувалася дитяча література. Лідером продажів стало «Видавництво Старого Лева».

– Які відгуки чи реакції відвідувачів найбільше порадували? А які засмутили?

– Ми почули позитивні, дуже схвальні відгуки і від видавництв, і від митців, і від самих відвідувачів. Хтось писав їх у мережі Facebook.

Днями наша київська гостя зайшла в одну з кав’ярень міста, власниця якої, почувши про «Книжкову толоку», почала захоплено розповідати, як їй сподобалося і як шкода, що таких подій не було в місті раніше.

З негативу – хіба лише висловлюють жаль, що фестиваль припав на період відпусток і багато слов’янців зараз у відпустках за межами міста.

– Яка культурна програма супроводжувала «Книжкову толоку»? Навіщо це?

– «Слов’янська книжкова толока» не є суто літературним фестивалем. Учасниками програми є театрали, громадські діячі, музиканти, кінематографісти. Справа у тому, що всі ці мистецтва дотичні до книги як першоджерела. І цей зв’язок ми підкреслюємо.

Під час фестивалю відвідувачі мали можливість долучитися до музичних і театральних перформансів, зокрема до мистецтва «людини-рояля» Майка Кауфмана-Портнікова, перегляду фільмів DocudaysUA, майстер-класів анімаційної студії «Новатор-фільм» та вистави театру імені Антоніо Гауді «На межі».

– Фестиваль продовжить свій поступ сходом України?

Ми формуємо наш «Культурний фронт вздовж лінії фронту». Ми хочемо розбудовувати «культурні укріплення»
Ігор Гармаш

– Після проведення «Книжкової толоки» у Маріуполі і Слов’янську, ми прямуємо до Сєвєродонецька. Запрошуємо туди на наш фестиваль 25-26 серпня. Сподіваємося, це стане своєрідною «родзинкою» святкування Дня Незалежності України.

А закінчуємо цьогорічний тур Україною ми у рідному Запоріжжі, де 26-28 жовтня відбудеться четверта Запорізька книжкова толока.

– Чому ви вирушили саме на схід?

– Команда Центру мистецтв «Арт-Простір» абсолютно переконана, що захоплення території України є результатом нехтування розвитком культури або відсутністю культурної політики на рівні держави. Саме тому ми формуємо наш «Культурний фронт вздовж лінії фронту». Ми хочемо розбудовувати «культурні укріплення», які не дадуть антиукраїнським силам просуватися далі.

– Хто є автор ідеї «Книжкової толоки» і подорожей фестивалю містами сходу? Хто цю ідею підтримує?

– Проект «Книжкова толока» народився колегіально під час роботи Асамблеї діячів культури Запоріжжя, яка активно працювала перші роки після Революції гідності. Асамблея дала старт цілій низці активностей, що тепер працюють у сфері розвитку культурного життя громад. Центр мистецтв «Арт-Простір» є організатором всіх фестивалів «Книжкова толока».

Прикро про це казати, але наша ідея та інші подібні ініціативи отримують фінансову підтримку від закордонних фондів і не мають підтримки від держави та органів місцевого самоврядування.

На наш погляд, це демонструє той прикрий факт, що навіть війна не змінила ставлення влади до «культурного щита», влада традиційно недооцінює значення культури для укріплення цілісності держави. І це є великою небезпекою.

А підтримують нас ті, хто, вочевидь, це розуміє. Усі фестивалі «Книжкової толоки» мають системну підтримку від Міжнародної агенції США з міжнародного розвитку USAID (конкретно UCBI).

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG