Доступність посилання

ТОП новини
19 Квітень 2019, Київ 10:04

Порошенко vs Зеленський: цього разу у Парижі – світова преса


Видання The Financial Times розповідає про те, навіщо кандидати у президенти України Володимир Зеленський і Петро Порошенко зустрічатимуться із президентом Франції Емманюелем Макроном. «Захищати кримських татар – це обов’язок Європи» – з таким заголовком виходить стаття на сайті аналітичного центру European Council on Foreign Relations. Катарський медіаресурс Al Jazeera тим часом звертає увагу на створення антикорупційного суду в Україні.

Двоє суперників у боротьбі за президентство переносять своє протистояння у ключові європейські столиці, бо обидва прагнуть зміцнити довіру виборців. Про це пише британське видання ділових кіл Financial Times.

Кандидат у президенти Володимир Зеленський – комік і політичний новачок, якому прогнозують перемогу на виборах, зустрінеться 12 квітня у Парижі із президентом Франції Емманюелем Макроном. Цього самого дня з Макроном має зустрітися і президент України Петро Порошенко, одразу після зупинки в Берліні для переговорів із канцлером Німеччини Анґелою Меркель, мовиться у статті.

Така активність свідчить про важливість для обох кандидатів у президенти залучитися підтримкою Заходу на тлі конфлікту з Росією. Але зустріч також несе інтригу як перший вступ Зеленського на міжнародну арену. Для Макрона ж це шанс дізнатися більше про Зеленського, якого навіть один із його близьких радників змальовував як «порожню книжку», що потребує допомоги, щоб «заповнити сторінки», мовиться у статті.

«Для нас відносини з Францією дуже важливі через її істотну роль у врегулюванні конфлікту на сході України, а також її лідерство у побудові єдиної сильної Європи, складовою частиною якої є Україна», – сказав один із радників Зеленського, колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк.

Тим часом Порошенко звинувачує Зеленського у тому, що той – маріонетка олігарха Ігоря Коломойського. Прихильники ж Зеленського звинувачують Порошенка у низькому рівні життя, у незмінній корупції і в шостому році війни з підтримуваними Росією сепаратистами, мовиться у статті.

Порошенко відіграв ключову роль у стримуванні подальшого російського вторгнення, перебудувавши українську армію, а також за допомогою дипломатії зберігаючи об’єднану позицію Заходу у санкціях щодо Росії. Але звинувачення у корупції, в тому числі в оборонній сфері із залученням його партнерів, зашкодили його шансам на переобрання, мовиться у статті.

«Захищати кримських татар – це обов’язок Європи» – з таким заголовком виходить стаття на сайті аналітичного центру European Council on Foreign Relations.

Серед багатьох викликів для європейської зовнішньої політики, спричинених анексією Криму Росією п’ять років тому, необхідність захищати права кримських татар – одна із найбільш недооцінених. Російська влада маргіналізувала і придушувала членів цієї громади, через що близько 20 тисяч кримських татар змушені були покинути півострів після початку окупації.

До березня 2019 року громадська організація «Крим SOS» зафіксувала 422 випадки насильницьких зникнень, незаконного затримання і жорстокого поводження з кримськими татарами, активістами, журналістами й іншими особами, яких вважають проукраїнськими.

Російська влада також намагалася схилити на свій бік Меджліс, а також створити його промосковські клони. Але після невдач вона вирішила заборонити Меджліс, класифікуючи його як екстремістську організацію, нагадують автори.

Підтримка кримських татар із боку України, на думку авторів, була непослідовною. У березні 2014 року вона визнала кримських татар корінним народом, а Меджліс «найвищим представницьким органом кримськотатарського народу». Депортацію 1944 року визнали «геноцидом» і засудили заборону Росією Меджлісу. Законопроект про статус кримськотатарського народу в Україні зареєстрували у парламенті у квітні 2017 року, але реального прогресу з того часу не було досягнуто, мовиться у статті.

На думку авторів, Київ не допомагав кримчанам брати участь у голосуванні в першому турі президентських виборів, вимагаючи перетинати контрольно-пропускні пункти і двічі відвідувати Херсон – спочатку щоб реєструватися, а потім щоб проголосувати. Кримські татари на материковій Україні змогли проголосувати, але їх мало, наголошують автори.

10 березня Меджліс виступив на підтримку Порошенка, стверджуючи, що тільки він зможе протистояти російській агресії. Проте через поляризацію українського суспільства рішення Меджлісу викликало критику навіть з боку «патріотичних» українських і кримськотатарських кіл через те, що Меджліс, на їхню думку, ставить під загрозу інтереси України, підтримуючи кандидата, який може програти. Володимир Зеленський, переможець першого туру виборів, пообіцяв захищати права кримських татар «усіма можливими способами», мовиться у статті.

Тож, враховуючи всі обставини, європейська зовнішня політика повинна враховувати складний спектр інтересів, якщо Європа хоче допомогти захистити права кримських татар. Перед кримськотатарським народом «стоїть вибір між батьківщиною без свободи чи свободою без батьківщини». Європа повинна продовжувати відкидати аргумент Росії про те, що Крим є давньою російською землею, і повинен зберігати санкції, пов’язані з окупацією півострова, переконані автори.

«Все ще існує можливість, що нестабільність на півострові призведе до скасування анексії. Тим часом кримські татари є корінним народом, який заслуговує особливого статусу під повним захистом права ЄС і міжнародного права», – наголошують у матеріалі.

Катарський медіресурс Al Jazeera тим часом звертає увагу на створення антикорупційного суду в Україні. Автори посилаються на слова президента України Петра Порошенка про те, що процес відбору суддів тривав сім місяців.

Антикорупційний суд створений у рамках програми кредитування України від МВФ у розмірі 3,9 мільярда доларів США. Метою такого кроку є викорінення корупції й ізоляція судових рішень від політичного тиску або хабарництва, мовиться у статті.

«Сьогодні ми бачимо результат: 38 нових суддів беруться за виконання обов’язків у новому суді. У них є важелі та інструменти, щоб бути успішними, – судовою реформою їм надана незалежність від законодавчої й виконавчої гілок влади, і від президента також», – написав Порошенко у своєму твітері.

Автори також нагадують про результати першого туру президентських виборів України, згідно з якими Порошенка випередив Володимир Зеленський. Чинний президент не зміг згуртувати свій електорат, незважаючи на його бажання сприйматися як палкий борець за територіальну цілісність країни, а також як прибічник мрії України про інтеграцію з ЄС та НАТО, мовиться у статті.

За п’ять років Порошенко посилив українську армію, яка бореться із підтримуваними Москвою бойовиками на сході України, ратифікував Угоду про асоціацію з ЄС, забезпечив незалежність української церкви від Московського патріархату. «Але йому не вдалося позбавити країну корупції або повернути гроші, викрадені з української казни за роки правління колишнього президента України Віктора Януковича», – мовиться у статті.

Порошенко створив НАБУ та САП, але відсутність Антикорупційного суду обмежувала їхні можливості, що сприяло відсутності відчутних результатів їхньої роботи, зазначають автори.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG