Медіаорганізація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода отримала премію Едварда Марроу від американської Асоціації цифрових новин радіо- і телемовлення (RTDNA), перемігши у категорії «Мультимедіа в телевізійній мережі» за 2019 рік. Цю престижну нагороду надають за видатні досягнення в електронній журналістиці. Ми зібрали одинадцять прикладів виняткової журналістської майстерності Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, які принесли організації перемогу.
Висвітлення історичної революції у Вірменії, розповідь про забуте місто-привид в Абхазії, а також детальні розслідування та виняткові методи візуального відображення – все це приклади робіт, за які Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода отримало престижну премію Едварда Марроу.
Виконувачка обов’язків президента медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар привітала премію як «свідчення досконалості телерадіомовлення і цифрових журналістів RFE/RL, які працюють у найцікавіших і найбільш захопливих країнах світу».
З 1971 року премія Едварда Марроу відзначає відповідальну журналістику, яка допомагає викривати корупцію і проливає світло на проблеми, які в іншому випадку залишилися б непоміченими.
Усього RTDNA переглянули одинадцять прикладів виняткового висвітлення і журналістської майстерності Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE/RL). Це були:
1. «Спіймай Карлоса, якщо зможеш». Разом із румунськими розслідувачами проекту RISE журналіст RFE/RL Карл Шрек вивчив діяльність загадкового авіадиспетчера із соціальної мережі «Твітер», який просував вигідну Москві версію катастрофи малайзійського літака рейсу MH17. Зрештою, вони знайшли того, хто це зробив. Раніше ця особа сиділа у в’язниці і підозрювалася в шахрайстві. Українською матеріал можна прочитати тут.
2. «Підхоплені революцією» – це візуальна історія фотокореспондента Еймоса Чаппла про перебіг Вірменської революції, яка відбулася у квітні 2018 року.
«Тієї ночі було відчуття, що ситуація коливається прямо на краю хаосу», – згадує Чаппл.
3. Ліс, який захоплює абхазьке місто-привид. У відеопроекті мультимедійного редактора Стюарта Ґріра про абхазьке місто-привид ідеться про те, як ліс повільно захопив колишнє шахтарське місто. Основою став матеріал проекту «Настоящее время», який підготували Олексій Олександров і Микита Борисов.
4. «Забутий ленінградський фотограф» – це фотогалерея фотокореспондента RFE/RL Еймоса Чаппла, яка розповідає історію і показує фотографії Маші Івашинцової (1942–2000), роботи якої знайшли її родичі на горищі у 2017 році.
5. Рух #MeToo у Білорусі: «Я була секс-рабинею» – в 1999 році чотириразова олімпійська чемпіонка Ольга Корбут звинуватила свого тренера Ренальда Книша у зґвалтуванні. Сексуальні іграшки, порножурнали, регулярні домагання в салоні автомобіля, психологічне насильство – про це тепер розповідають іще чотири колишні учениці Ренальда Книша. Автор Олександра Динько. Українською мовою матеріал можна прочитати тут.
6. «Газопровід із пекла?« Північний потік-2» і суперечки навколо нього». Карлуш Коелью і Войтек Ґруєц представляють повну картину того, що таке «Північний потік-2» і чому це дуже «гаряче» політичне питання. Українською мовою матеріал можна прочитати тут.
7. Кореспонденти Роб Коулсон і Карл Шрек розглянули зміст щорічного звернення президента Росії Володимира Путіна до Федеральних зборів (парламенту країни) і провели перевірку фактів та аналіз, як англійською, так і російською мовами, для проекту «Настоящее время».
8. «Залишки «мертвої дороги Сталіна» – це фоторепортаж фоторепортера Еймоса Чаппла про російську арктичну пустелю і залишки одного з найтрагічніших проектів ГУЛАГу в Радянському Союзі.
9. Інфографіка журналіста Карлуша Коелью точно визначає, хто був найбільшим покупцем російської зброї в період між 2016 і 2017 роками.
10. «Трагедія на Сонячній вулиці». Журналіст Кріс Міллер розповідає історію родини українського адвоката Ірини Ноздровської, яка боролася за те, щоб убивця її сестри опинився за ґратами, аж поки сама не стала жертвою умисного, як підозрюють, убивства.
11. Заборонені мистецькі скарби Узбекистану – це відеопроект фотокореспондента Еймоса Чаппла і мультимедійного редактора Марґот Бафф, який бере початок в узбецькій пустелі, де знайшли цілу колекцію творів мистецтва, які колись заборонила радянська влада.
Радіо Свобода – це служба Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС), яка є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Американське агентство глобальних медіа (U.S. Agency for Global Media, USAGM). РВЄ/РС керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівництвом USAGM, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС.
Місія полягає у просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом звернення до аудиторії тих країн, в яких свобода преси обмежена владою або наразі ще не стала нормою суспільного життя. Журналісти Радіо Свобода надають своїй аудиторії те, що їй недоступно з місцевих засобів інформації: новини без цензури, відповідальний обмін думками, відкрите обговорення проблем.
РВЄ/РС поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення, відео) для аудиторії в 20 країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії та Близького Сходу 25 мовами. Українська редакція Радіо Свобода існує з 1954 року.
