На фронті відбувся 191 бій з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 29 жовтня на фронті відбулося 191 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 51 авіаційний удар, скинув 170 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 6174 дрони-камікадзе та здійснив 1768 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на трьох напрямках – Костянтинівському та Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 23 ворожі штурми: у районі населеного пункту Костянтинівка та в бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Довгої Балки, Дружківки, Русиного Яру, Петрівки, Торецького, Приюту, Вільного та Колодязів.
18 атак здійснював ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися неподалік населених пунктів Добропілля, Новий Донбас, Ганнівка, Родинське, Світле, Новогришине, Мирне, Сергіївка, Котлине, Молодецьке, Новопідгороднє та Новопавлівка. Триває бій.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбивали 16 ворожих атак у бік населених пунктів Успішне, Тернувате, Гірке та Чарівне. Три ворожі спроби покращити своє становище ще тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському та Оріхівському напрямках.
Зеленський повідомив про ураження російської пускової установки ракет «Іскандер»
Військове командування доповіло про ураження російських літаків і пускової установки, повідомив президент Володимир Зеленський у зверненні 29 жовтня.
«Щойно була доповідь. Ми провели два ракетні удари, знищені два російських Су-34, і також уражена пускова установка «іскандера», – сказав він.
Президент також повідомив про засідання Ставки верховного головнокомандувача, зосереджене на протидії російській балістиці. Він назвав недостатнім сам лише санкційний тиск: «потрібні пакети від партнерів, про які ми говорили з ними».
«І якщо брати ключові юрисдикції, то реально санкції можуть обмежити суттєво не одразу, а з часом – іноді для цього потрібні місяці роботи. Чим довше затримуються пакети санкцій проти балістики, тим довше у Росії є схеми постачання необхідного для цього виробництва. МЗС України має прискорити цю роботу з нашими партнерами», – заявив Зеленський.
Омбудсман: розмінування в районі Олешків завершене, конвой із допомогою готовий до відправлення
Підготовка до гуманітарної місії в Олешках виходить на завершальний етап, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 29 жовтня.
«Розмінування визначених маршрутів завершено. Гуманітарний конвой сформований і готовий до відправлення. Очікується, що він прибуде до центральної лікарні. Усім громадянам буде надана вся необхідна допомога», – заявив він.
Омбудсман уточнив, що для людей, які бажають виїхати, така можливість буде забезпечена до 14:00, і пообіцяв організацію необхідних заходів безпеки. Роздача гуманітарної допомоги буде організована після 14:30.
«Наразі делегації України, Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки зібралися для координації подальших дій у межах гуманітарної місії. Також присутні журналісти трьох країн», – заявив Лубінець.
Олешки. Делегації України, США і РФ на місці. Пастки не уникнути?
Голова Запоріжжя заявив про «рекордну кількість» російських атак FPV-дронами
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Михайло Семікін провів нараду з військовими щодо російських атак – про це він заявив 29 жовтня.
«Сьогодні Запоріжжя зазнало рекордної кількості атак FPV-дронами. Розумію, що це викликало занепокоєння, але хочу запевнити: всі в курсі ситуації, всі працюють», – заявив він у зверненні.
За спостереженнями обласної влади, російська армія змінила тактику та модифікувала самі дрони.
«Наша відповідь буде, військові для цього вже все роблять. Зрозуміло, що ця війна – війна технологій, але й ми не стоїмо на місці», – додав Семікін.
«Діти встигли спуститися в укриття» – Дніпро зазнав нового удару РФ, повідомляє влада
Російські військові ввечері 29 жовтня завдали нового удару по Дніпру, атаки зазнав гуртожиток профтехучилища, повідомили представники місцевої влади.
«Дві дівчини 15 та 16 років постраждали через атаку росіян на гуртожиток у Дніпрі. У них гостра реакція на стрес. Медики надали їм усю необхідну допомогу на місці», – написав голова ОВА Олександр Ганжа.
«Горить весь п’ятий поверх. Діти, дякуючи Богові, встигли спуститися в укриття. Там не було жодного військового», – інформував одразу після влучання мер Дніпра Борис Філатов.
ВМС звітує про ураження двох російських Су-34 на аеродромі в Росії
Українські військові Військово-морських сил вдарили по російському аеродрому, повідомило командування ВМС 29 жовтня.
Удару завдали береговим ракетним комплексом «Нептун» по місцю розміщення російської авіації на аеродромі «Маринівка» у Волгоградській області РФ.
«У результаті вогневого ураження було знищено 2 фронтові винищувачі-бомбардувальники Су-34 на території 11 змішаного авіаційного полку (н.п. Октябрьский Волгоградської обл.) 4 змішаної авіаційної дивізії 4 армії ВПС і ППО», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Кремлі назвали «дивною» масовану атаку дронів на Москву 29 жовтня
Командування вказує на те, що Су-34 є однією з основних платформ російської тактичної авіації для застосування керованих авіаційних бомб по українських містах, позиціях Сил оборони та прифронтових територіях.
Вдень 29 жовтня у Волгоградській області оголошували повітряну тривогу. Водночас російське командування наразі не повідомляло про ураження. Про удар по аеродрому «Маринівка» повідомляв також український моніторинговий телеграм-канал Exilenova+.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про наслідки влучання.
За останніми даними Генерального штабу ЗСУ на ранок 29 жовтня, російська армія втратила 450 літаків за час повномасштабного вторгнення до України.
Лубінець повідомив про евакуацію п’яти маломобільних громадян із окупованих територій
На підконтрольну уряду України територію 29 жовтня повернулися з окупації п’ятеро громадян, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Усі вони потребували сторонньої допомоги під час переміщення через тяжкий стан здоров’я та обмежену мобільність», – вказав омбудсман, звернувши увагу, що це «окрема місія від гуманітарної місії з Олешків».
Лубінець не уточнив, чи йдеться лише про Херсонщину, але щонайменше двоє евакуйованих були саме з цієї області.
«Подружжя. 11 вересня 2026 року вони їхали по продукти на тимчасово окупованій території. Їхнє авто підірвалося на міні – обоє отримали численні травми й осколкові поранення. Після вибуху випадковий перехожий допоміг їм дістатися додому, подолавши разом із ними близько трьох кілометрів. Через складну безпекову ситуацію бригада швидкої, яку вони викликали, не прибула. Можливості отримати допомогу від інших мешканців були фактично відсутні – село спорожніло. Шлях до сусідньої Голої Пристані (місто на окупованому лівобережжі Херсонщини – ред.) проходив через небезпечну ділянку в безпосередній близькості до зони бойових дій. Подружжя залишалося вдома без належної медичної допомоги, перебуваючи з тяжкими пораненнями в умовах окупації та постійної небезпеки. Лише 23 вересня їх вдалося доставити до лікарні. Стан пари погіршувався. Час був не на їхньому боці.
Чоловік утратив зір і мав численні осколкові поранення. Дружина потребувала термінової операції з пересадки шкіри. Перебіг її лікування ускладнював цукровий діабет. Час грав проти них. На щастя, до мене звернувся син подружжя», – написав Лубінець.
Уряд дасть підприємцям більше часу на облаштування укриттів – Корецький
Кабінет міністрів оновлює правила роботи бізнесу під час жовтого рівня повітряної тривоги, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Відповідні зміни уряд представив сьогодні бізнес-асоціаціям. Водночас, зазначив Корецький, дію постанови про реагування на повітряні тривоги продовжили, щоб не допустити «зупинки економіки та життєдіяльності країни».
Голова уряду нагадав, що уряд ініціював ці зміни два місяці. Втім, за його спостереженням, «значна частина підприємств навіть не почала виконувати базові вимоги щодо безпеки людей». Відтак Кабмін запропонував низку змін.
Підземна війна. Сили оборони відкрили новий фронт – небезпеки і перспективи
«Війна перейшла під землю» – так командир 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія», бригадний генерал Ігор «Корнет» Оболєнський описував ситуацію у вересні 2026 року. Він пояснив, що через дрони поле бою стає прозорішим, і в зоні відповідальності «Хартії» російські військові пересуваються мережею підземних шляхів.
Спускатися під землю армія РФ почала раніше, ще у січні 2024 року. Тоді російські сили провели підземну диверсійну операцію – використали каналізаційний колектор, щоб зайти непоміченими у тил Сил оборони в Авдіївці. Аналогічну тактику противник згодом використав й на інших ділянках фронту, зокрема, газову трубу у Суджі під час Курської операції ЗСУ(березень 2025 року) та у Куп'янську (вересень 2025 року).
Українські операції «Велес» та «Імпасібл» біля Куп'янська засвідчують, що Сили оборони не лише реагують на російську тактику, а й покращують її.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з військовими та аналітиками, щоб з'ясувати деталі операції, їхні наслідки та перспективи війни під землею в майбутньому.
У вересні 2025-го Оперативне командування «Північ» звітувало, що газогін, який російські сили використовували для пересування і потім просочення в Куп'янськ, Сили оборони пошкодили та затопили. Але це не зупинило російські війська, і вони продовжили використовувати трубу: робити нові врізки, облаштовувати укриття біля виходів і рухалися цим маршрутом з півночі до міста.
«Вони проходили транзитом через трубу. Велика кількість особового складу, понад батальйон, була покладена в землю на виходах з труб, оскільки вони були під контролем наших «мавіків», FPVшок та важких бомберів», – пояснив в ефірі Радіо Донбас Реалії командир роти безпілотних систем батальйону оперативного призначення 13-ї бригади НГУ «Хартія» на псевдо «Друїд».
Повністю читайте ТУТ
Віцепрем’єр Ченцов звернув увагу на зміну цілей Путіна в Україні
Росія демонструє слабкість і вразливість, залучаючи американську адміністрацію до угод у чутливий для США період і посилюючи свою залежність від Китаю, заявив 29 жовтня віцепрем’єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов, виступаючи на заході Київського безпекового форуму в Брюсселі.
«Ми щодня чуємо, що Путін нібито погодиться припинити війну лише на власних умовах… Порівняймо з 2022 роком, коли він мріяв про окупацію України, говорив про такі речі, як денацифікація та демілітаризація України… Тепер вони говорять про Донбас. Це мрія Путіна, його мета. І про окупацію Донбасу ми говоримо вже скільки – два роки? Отже, мрії Путіна, його цілі змінюються залежно від ситуації», – підкреслив український посадовець.
Плани й цілі керівництва РФ продовжать «звужуватися», якщо Україна та її партнери будуть достатньо сильними, наголосив урядовець.
«Саме тому нам потрібно тримати оборону. Адже визначальним є те, що відбувається на лінії фронту… Нам необхідно забезпечити захист великих міст. І тут ми говоримо про протиповітряну оборону, а також про те, як знайти ефективну протидію реактивним дронам. Зараз це велика проблема. Це питання нашої технологічної співпраці. І це також питання перспективи», – наголосив Ченцов.
«Не можна допустити, щоб правда загинула в полоні»: Вікторію Рощину посмертно нагородили у Вашингтоні
28 жовтня у Вашингтоні українську журналістку Вікторію Рощину, яка загинула в російському полоні, посмертно відзначили премією «За мужність» (OXI Courage Award). Нагороду вручили під час церемонії у Вашингтонському національному соборі. Американський журналіст Саймон Шустер виступив із промовою про мужність Рощиної та зачитав звернення її батька Володимира Рощина.
Премію «За мужність» присуджує американська організація Washington OXI Day Foundation людям, які продемонстрували виняткову мужність у боротьбі за свободу й демократію, зокрема ризикуючи власним життям.
Саймон Шустер розповів, що ніколи не зустрічався з Вікторією особисто, однак уважно стежив за її журналістською роботою, а згодом – за повідомленнями про її викрадення російськими військами та загибель у полоні.
За його словами, вперше він почув про Рощину від міського голови Енергодара, з яким зустрівся в Запоріжжі після захоплення російськими військами Запорізької атомної електростанції у 2022 році.
Удар РФ по Кременчуку: уражені будинки та школа-інтернат, кількість поранених перевищила 30
У Кременчуці зросла кількість постраждалих внаслідок російської атаки повідомив голова Полтавської області Віталій Дяківнич 29 жовтня.
«Унаслідок ворожої атаки по м. Кременчук троє людей загинули, постраждало 32 людини, з них 6 дітей», – уточнив він у зведенні на 17:30.
Дев’ятьох людей госпіталізували до стаціонарних відділень, із них двоє людей, 16-річний хлопчик і 72-річний чоловік, у тяжкому стані. Семеро поранених людей у стані середньої тяжкості.
Дяківнич раніше повідомив про два влучання в місті. На першій локації пошкоджені багатоквартирні будинки. На другій – приватні будинки та будівля школи-інтернату. Голова області уточнив, що дітей встигли перевести в укриття.
«На місцях працюють всі відповідні служби та оперативний штаб. Комунальники та благодійні організації надають людям допомогу для тимчасового перекриття вікон та стель. Ліквідація наслідків триває», – додав Дяківнич.
«Москва не зацікавлена в мирі» – реакції західних політиків на удар по Дніпру
Лідери Євросоюзу та окремих країн ЄС висловлюють Україні співчуття у зв’язку з російським ударом по залізничному вокзалу в Дніпрі та по інших містах України.
«Смертельний напад Росії на залізничний вокзал у Дніпрі – це ще один жорстокий напад на українських цивільних. Це абсолютно ясно показує, що Москва не зацікавлена в мирі», – написала в мережі Х верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас.
«Ще одна жорстока та руйнівна серія російських ударів по цивільних в Україні. Мої співчуття президенту Зеленському та народу України у зв’язку з атакою Росії безпілотниками на залізничний вокзал у Дніпрі, а також атаками в житлових кварталах Чернігова та Кременчука. ЄС продовжить нарощувати тиск на Росію та підтримувати Україну, доки не буде досягнуто справедливого та тривалого миру», – вказав президент Європейської ради Антоніу Кошта.
На борту судна, яке зазнало атаки біля берегів Болгарії, було четверо українців
Контейнеровоз CONTSHIP JET, що прямував до румунського порту Констанца і у середу зазнав атаки безпілотниками в Чорному морі, затонув біля узбережжя Болгарії, повідомляють медіа.
Судно йшло під прапором Ліберії та перевозило 421 контейнер. На борту перебували 18 членів екіпажу – 14 громадян Філіппін та четверо громадян України. Їх всіх врятували та доставили до болгарського порту Варна.
За даними болгарського Міноборони, судно о 12:00 28 жовтня зазнало атаки надводного безпілотника, загалом на судні було зафіксовано три влучання. Відразу після першого влучання три кораблі ВМС були направлені на місце інциденту для порятунку екіпажу судна. Хто запустив безпілотники, наразі невідомо.
Місцева влада повідомила, що морська адміністрація провела огляд затонулого судна CONTSHIP JET, значних наслідків для довкілля не очікується.
Контейнеровоз був зафрахтований ізраїльською судноплавною компанією ZIM, але не належав їй. У компанії підтвердили атаку та евакуацію екіпажу.
На тлі війни Росії проти України атаки на торгові судна у Чорному морі почастішали. За даними болгарської влади, у жовтні біля узбережжя країни безпілотники атакували щонайменше шість суден, близько двох десятків моряків, ймовірно, загинули. Болгарія, що входить до НАТО, запросила допомогу у зміцненні безпеки свого узбережжя.
Чубаров повідомив про звільнення хворого активіста Абдулгазієва з колонії в РФ. Він повернувся до Криму
Кримського активіста, фігуранта другої сімферопольської справи кримських мусульман Тофіка Абдулгазієва, якого російський суд засудив до 12 років позбавлення волі, звільнили з колонії в російському Челябінську за станом здоров’я. Він уже повернувся до окупованого Криму та перебуває з родиною, повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на своїй сторінці у фейсбуці.
За словами Чубарова, Абдулгазієва звільнили 26 жовтня, проте інформацію про це вирішили не публікувати до його повернення на півострів.
«При цьому всі, хто знав про його звільнення, за замовчуванням вирішили не публікувати цю інформацію доти, доки Тофік разом із тими, хто зустрів його біля колонії в далекому російському Челябінську, не прибуде додому, до Криму. Наразі Тофік уже в колі рідних», – написав голова Меджлісу.
Він зазначив, що за час ув’язнення у Абдулгазієва розвинулися тяжкі захворювання, зокрема, онкологічні, несумісні з подальшим перебуванням у місцях позбавлення волі.
Читайте також: Росія утримує у СІЗО та тюрмах тяжкохворих і людей із інвалідністю. Історії кримських політв'язнів
За його інформацією, ще 26 лютого 2026 року медична комісія встановила наявність у Абдулгазієва захворювання, яке перешкоджає відбуванню покарання. Відповідні документи того ж дня направили до суду, проте натомість замість звільнення політв’язня відправили на повторне медичне обстеження.
29 липня лікарська комісія знову підтвердила, що стан здоров’я Абдулгазієва не дозволяє утримувати його в ув’язненні.
«Таким чином, минуло вісім місяців штучних зволікань. Правозахисники характеризують цей час як умисне створення російською владою нестерпних умов, внаслідок яких життю Абдулгазієва загрожувала пряма небезпека смерті», – прокоментував Чубаров.
Він вказав на те, що наразі невідомі всі наслідки, які затримка зі звільненням кримчанина мала для його здоров’я, адже натомість він міг би отримувати необхідну медичну допомогу протягом цього часу.
«Укрзалізниця» заявила про «детальне» розслідування обставин удару РФ по вокзалу у Дніпрі
«Укрзалізниця» заявила, що зараз триває «детальне посекундне» розслідування обставин російського удару по залізничному вокзалу у Дніпрі.
За даними компанії, по всьому вокзалу та станції Дніпро заздалегідь було інформування про оголошену в місті тривогу, при наближенні реактивного БПЛА моніторинговою командою було додатково визначено підвищену небезпеку.
В «Укрзалізниці» кажуть, що команди про призупинення руху одразу надійшли і локомотивним бригадам, і вокзалу.
«В електропоїзді, який мав прямувати до Запоріжжя, було оголошено евакуацію (лишалося ще понад 10 хвилин до удару). Запрацювали голосові оголошення, й помічник машиніста, згідно з протоколом, обійшов кожен вагон поїзда (в електричці в кожному вагоні є плакат, оголошення також чітко вказують на необхідність не просто вийти з поїзда, а якнайшвидше залишити платформу, відійти щонайменше на 200 м). Локомотивна бригада поїзда завчасно евакуювалася», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в телеграмі.
За даними УЗ, паралельно евакуаційні оголошення лунали на вокзалі – йшлося про те, що відправлення поїздів продовжиться після закінчення тривоги, що всі мають перебувати в укриттях.
«На жаль, попри це все, чимало людей у роковий момент удару перебували в безпосередній близькості до поїзда, відтак така значна кількість загиблих і поранених. Це жалюгідний підлий удар. Нічого іншого від росіян ми очікувати не можемо. Але можемо берегти себе. Ми зберігаємо рух попри шалені небезпеки, але ціна цього стає надмірною, якщо такі втрати будуть повторюватися», – заявили в компанії.
В «Укрзалізниці» зазначають, що вкотре в усіх деталях передивляться всі протоколи безпеки, щоб визначити, що «ще можемо робити, або в той час, який лишається на реакцію, форсувати, або щоб кожен та кожна без винятків переміщувалися в безпечне місце».
Вдень 29 жовтня російський реактивний БпЛА вдарив по залізничному вокзалу в Дніпрі. В «Укрзалізниці» повідомили, що удар прийшовся на одну з платформ, де в цей час перебував поїзд № 866 Дніпро–Запоріжжя. За останніми даними ОВА, загинули 14 людей, ще 14 – постраждали, 13 із них госпіталізовані.
За даними Повітряних сил ЗСУ, 29 жовтня близько 11:00 війська РФ спрямували на Дніпропетровщину чотири реактивні ударні БпЛА – три з них знищені протиповітряною обороною, один БпЛА влучив у перон залізничного вокзалу Дніпра.
Також сьогодні російські війська вдарили по центру Чернігова, багатоповерхівці в Кременчуці та Харківщині.
Росія атакувала Ізюм: ОВА повідомляє про влучання в будівлю, 10 людей поранені
Російська армія завдала удару керованими авіабомбами по Ізюму Харківської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 29 жовтня.
Обласна влада зафіксувала влучання в п’ятиповерхову будівлю, воно спричинило часткове руйнування з першого по п’ятий поверхи.
«Під завалами можуть перебувати люди. Триває пошуково-рятувальна операція», – заявив голова області.
Спершу було відомо про п’ятьох постраждалих, згодом їхня кількість зросла до 10.
Начальник Штабу оборони Британії в 2022 році відреагував на слова Зеленського, який «не думав, що буде повномасштабне вторгнення»
Велика Британія володіла «дуже чіткими» розвідувальними даними про те, що «мало статися», й вона повідомляла про них партнерів. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив колишній начальник Штабу оборони Великої Британії (2021–2025) – адмірал Тоні Радакін.
«Тривала дискусія. Деякі країни сприймали ці дані, інші – ні. Водночас завжди існувало питання, як саме поводитися з цією інформацією, щоб Росія не використала це як якийсь привід для провокації», – пригадує він.
Адмірал Радакін був серед топпосадовців, які відвідували Москву за кілька тижнів до вторгнення. До Києва незадовго до 24 лютого приїжджав тодішній прем’єр Британії Борис Джонсон. На той момент він уже публічно заявляв, що британська розвідка має інформацію про російський план блискавичного наступу на Київ.
«Ми мали занепокоєння щодо рівня підготовки України. Але коли Росія напала, ми побачили неймовірні зусилля України, які виявилися дуже успішними», – наголошує Радакін.
Читайте також: Очільник Збройних сил Британії в 2022 році про переговори з Росією, дзвінки Путіну і Зеленського, який «не думав» про вторгнення
Адмірал нагадав, що уявлення про можливість захопити Київ за лічені дні чи тижні «фактично розвіялися на очах у самої Росії».
«Станом на сьогодні вона (Росія – ред.) контролює близько 20% (території України – ред.). І все це стало можливим завдяки тому, як Україна відреагувала в лютому 2022 року. Звісно, ми завжди можемо згодом дискутувати, чи можна було підготуватися трохи краще, чи зробити щось інакше. Але факти свідчать про те, що Україна була достатньо підготовленою, достатньо сильною та достатньо стійкою, щоб успішно протистояти російській агресії», – підкреслив ексочільник Збройних Сил Британії.
Кількість постраждалих через удар Росії по Чернігову зросла до 23, найменшій із них 10 місяців
У Чернігові відомо про понад 20 поранених внаслідок російської атаки, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 29 жовтня.
«До 23 людей зросла кількість постраждалих через російський удар по центру міста, серед них – 4 дітей, найменшій всього 10 місяців», – повідомляє відомство.
Рятувальники, за повідомленням, ліквідували пожежі, які виникли внаслідок атаки. ДСНС звітує про надання психологічної допомоги 17 людям, в тому числі чотирьом дітям.
Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський, коментуючи удар по Чернігову, звернув увагу на те, що удар прийшовся по звичайній міській вулиці:
«Пошкоджені будинки, крамниці, автомобілі – жодного військового сенсу».