Блінкен: щойно Росія продемонструє щире бажання вести переговори, «ми точно будемо там»
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що щойно Росія продемонструє щире бажання вести переговори, «ми точно будемо там».
«Це (завершення війни – ред.) здебільшого залежить від Володимира Путіна і того, що він вирішить…Я сподіваюся, що Путін зрозуміє меседж і продемонструє готовність до щирих переговорів відповідно до основних принципів, які є основою міжнародного співтовариства та Статуту ООН: суверенітет, територіальна цілісність, незалежність. Якщо вони будуть належним чином підтверджені, має бути прийнята резолюція», – сказав він у розмові з президентом Всесвітнього економічного форуму Борге Бренде в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія).
Держсекретар США вважає, що агресія Росії стала стратегічним фіаско для Москви, оскільки їй довелося докласти величезних зусиль, намагаючись обійти експортний контроль і санкції, вона переорієнтувала свою економіку – це не можна підтримувати в довгостроковій перспективі. За його словами, в цілому Росія слабша економічно і у військовому плані, враховуючи знищення такої кількості її сил.
«Водночас українці об’єднані так, як ніколи раніше, в тому числі об’єднані проти Росії, чого не було до 2014 року, коли Росія здійснила першу агресію проти України. НАТО є сильнішим і більшим. Європа позбулася залежності від російських енергоресурсів надзвичайними способами лише за два роки. Усе це, я вважаю, є величезною стратегічною невдачею для Росії. Я сподіваюся, що є визнання цього. Щойно Росія продемонструє, що вона щиро бажає вести переговори, ми точно будемо там, і я вірю, що українці будуть там», – додав Блінкен.
Читайте також: Розвідка має дані про план Росії зірвати саміт миру у Швейцарії – Зеленський
Київ вимагає відновлення своєї територіальної цілісності та повного виведення російських військ як умов миру. Москва неодноразово заявляла, що відкрита до переговорів, але вони повинні визнавати «нові реалії на місці», тобто окупацію нею частини території України.
Уряд Швейцарії під час візиту Володимира Зеленського в січні погодився організувати мирну конференцію. У заяві, оприлюдненій 10 квітня, йдеться, що «наразі існує достатня міжнародна підтримка для проведення конференції високого рівня для початку мирного процесу».
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн.
На Сумщині сили РФ зруйнували сільську школу – влада
У понеділок, 29 квітня, російські військові вдарили по одному із сіл Ямпільської громади на Сумщині йдеться в повідомленні місцевої обласної військової адміністрації.
«Вдарили двома КАБами по території села. Зруйновано місцеву школу», – кажуть у відомстві.
Крім того відомо, що люди внаслідок обстрілу не постраждали.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумської області з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський: наступальні плани РФ можна зірвати, але потрібна достатня підтримка від партнерів
Президент України Володимир Зеленський заявив, що наступальні плани РФ можна зірвати, але потрібна достатня підтримка від партнерів.
«Щоденні російські ракетні удари, щоденні спроби окупанта зруйнувати більше наших позицій – усе це можна зупинити, можна зірвати російські наступальні плани. Але для цього українська сила має спиратися на достатню підтримку від партнерів – на «петріоти», які потрібні тут, на 155-й калібр, який має звучати на фронті максимально впевнено, на достатньо далекобійну зброю, яка може й повинна знищити російську логістику», – заявив він у своєму відеозверненні.
За його словами, усі розвідки партнерів України поінформовані про загрози, які нині є для України.
«Усі розвідки партнерів поінформовані про загрози та перспективи, які є зараз. Ми маємо зробити все, щоб досягти наших цілей – спільних цілей усіх у світі, хто зневажає терористів», – сказав Зеленський.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 28 квітня повідомив, що ситуація на фронті загострилась, Росія активно атакує по всій лінії фронту, і має тактичні успіхи на деяких напрямках. За його словами, найбільш складною є ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, де продовжуються запеклі бої.
За словами президента України Володимира Зеленського, за пів року, поки Україна чекала на рішення щодо американської підтримки, російській армії вдалося перехопити ініціативу на полі бою, втім, маючи необхідне озброєння, Збройні сили України зможуть не тільки стабілізувати фронт, а й рухатися вперед.
НАТО скликає Військовий комітет: одну з частин засідання присвятять Україні
Північноатлантичний альянс 16 травня проведе засідання найвищого військового органу – Військовий комітет, йдеться у повідомленні пресслужби НАТО.
За даними відомства, у межах засідання також відбудеться зустріч Ради Україна-НАТО.
Як розповіли у пресслужбі, на засіданні Військового комітету НАТО головуватиме його очільник адмірал Роб Бауер. Окрім того, там запланована присутність інших командувачів військ країн-членів Альянсу й верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі.
Також на засіданні має бути присутнім і генсек НАТО Єнс Столтенберґ, який має обговорити «ключові пріоритети і виклики Альянсу».
У НАТО кажуть, що «одна з частин засідання буде присвячена Україні».
«На першому засіданні головнокомандувачі зберуться у форматі Ради Україна-НАТО для обговорення агресивної війни Росії проти України, ситуації на місцях і подальшої підтримки України з боку НАТО і країн-членів альянсу», – сказано у повідомленні.
Після зустрічі у форматі «Рамштайн» 26 квітня міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні 6 мільярдів доларів нової військової допомоги в рамках раніше ухваленого пакету підтримки України на 61 мільярд доларів. Він зазначив, що США нададуть Україні додаткові ракети Patriot для її систем ППО, антидронові засоби, артилерійські снаряди, ракети, матеріально-технічне забезпечення.
За словами президента України Володимира Зеленського, за пів року, поки Україна чекала на рішення щодо американської підтримки, російській армії вдалося перехопити ініціативу на полі бою, втім, маючи необхідне озброєння, Збройні сили України зможуть не тільки стабілізувати фронт, а й рухатися вперед.
Вбивство двох українців у Німеччині: слідчі не виключають політичний мотив
Німецькі слідчі не виключають політичного мотиву у вбивстві двох українських військових у Баварії на вихідних, повідомляють німецькі медіа.
Як заявили у генеральній прокуратурі Мюнхена, що було мотивом злочину, наразі все ще незрозуміло, але політичний мотив не виключають.
Ввечері 27 квітня двоє чоловіків у віці 23 і 36 років отримали ножові поранення на території торгового центру в місті Мурнау, вони померли. Невдовзі за підозрою у вбивстві поліція заарештувала 57-річного громадянина Росії. Як звертає увагу DPA, у поліції заявили, що немає жодних ознак того, що злочин пов’язаний із війною Росії проти України.
На місці злочину в торговому центрі в понеділок були квіти і транспаранти з написом: «Ні війни! Ні вбивствам! Ні смерті!» Біля них були фотографії двох убитих, український прапор і свічки.
Згодом Міністерство закордонних справ України повідомило, що загиблі 27 квітня громадяни України, за попередніми даними, були військовослужбовцями, які проходили медичну реабілітацію в Німеччині.
У Німеччині живуть сотні тисяч українців і росіян.
Ракетний удар по Одесі: влада каже про 4 загиблих і 28 постраждалих
В Одесі збільшилась кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару, йдеться в повідомленні міської ради.
«Щойно стало відомо, що у лікарні померла жінка 1983 року народження. Таким чином кількість загиблих внаслідок атаки збільшилася до трьох», – спочатку повідомили в мерії.
Згодом додали, що загинули четверо людей – троє жінок і чоловік.
«За уточненою інформацією, постраждало 28 людей. Серед яких двоє дітей (16 та 5 років) і одна вагітна жінка. Четверо поранених у важкому стані, за їх життя зараз борються лікарі», – розповів голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, йдеться на сайті федерального уряду.
За даними відомства, до пакета допомоги увійшли БМП, боєприпаси для різних систем, у тому числі ППО, радари та інше.
Зокрема, ЗСУ передадуть:
- 2 ЗРК SKYNEX з боєкомплектом;
- неназвана кількість ракет для систем ППО IRIS-TSLM;
- боєприпаси для танків LEOPARD 2;
- майже 30 тисяч боєприпасів для зенітних танків GEPARD;
- 7 з половиною тисяч боєприпасів 155-мм калібру;
- 10 бронетранспортерів MARDER з боєприпасами та запчастинами (ЗСУ таких отримало уже загалом 100);
- мостоукладальний танк BIBER із запчастинами (раніше було передано 17);
- інженерний танк DACHS (раніше доставили 7);
- 11 плугів для розмінування (допомагають розмінувати території вже 55 німецьких одиниць такої техніки);
- 6 великовантажних напівпричепів M1070 Oshkosh.
Крім того, у пакеті є човнові мотори, світлодіодні лампи, 40-мм патрони, протитанкова зброя RGW 90, 120-мм мінометні боєприпаси, маскувальні сітки, аптечки та інше.
Раніше про надання ракет для Patriot в рамках нового пакету допомоги на 6 мільярдів доларів повідомив Міністр оборони США Ллойд Остін.
19 квітня на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони президент України Володимир Зеленський заявив, що для оборони Україні потрібно щонайменше ще сім Patriot чи подібних систем протиповітряної оборони. Раніше Зеленський зауважував – щоб закрити Україну повністю, потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожній.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ за підсумками засідання Ради Україна-НАТО заявив, що міністри оборони країн Альянсу домовилися посилити й надати Україні подальшу військову підтримку, зокрема системи протиповітряної оборони.
Число загиблих в Одесі зросло до трьох, серед поранених – колишній соратник Януковича Сергій Ківалов
До трьох зросло число загиблих унаслідок російської ракетної атаки в Одесі 29 квітня, повідомив міський голова Геннадій Труханов.
«Щойно стало відомо що у лікарні померла жінка 1983 року народження», – написав Труханов у телеграм-каналі о 20:28.
Серед щонайменше 20 поранених є і колишній народний депутат, президент Одеської юридичної академії Сергій Ківалов. За словами очевидців, Ківалова госпіталізували з пораненням ноги. Як повідомили джерела видання «Думська», він дістав осколкове поранення стегна, зараз йому проводять операцію.
У 2004 році з 19 лютого до 8 грудня очолював Центральну виборчу комісію. У період його каденції відбулися президентські вибори, відзначені масовими фальсифікаціями.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У парламентській фракції «Слуга народу» відкидають твердження про те, що заява України щодо відступу від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод пов’язана нібито з наміром уникнути проведення виборів в Україні. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив народний депутат від партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Демченко.
«Хочу сказати про те, що ми можемо оцінювати, чи дійсно є підстави для відступу щодо відповідних зобов'язань під час війни. Наприклад, право на вільні вибори. Я чув зараз декілька закидів, що саме цей відступ від вільних виборів пов'язаний з тим, щоб не проводити вибори президента чи вибори до Верховної Ради в нашій країні під час війни. На це погодитись не можна, враховуючи те, що в нас є обмеження конституційне щодо виборів в Верховну Раду і обмеження на законодавчому рівні. У нас закон про правовий режим воєнного стану передбачає таке обмеження щодо проведення місцевих та виборів президента», – сказав він в ефірі програми «Свобода.live».
Тому, за його словами, тут слід бути обережними з «оцінкою і якимось діагнозом, що це спрямовано на те, щоб уникнути того чи іншого процесу – наприклад, проведення виборів в Україні».
29 квітня була поширена інформація, що з квітня 2024 року Україна нібито призупинила захист прав власності та права на чесні вибори. У Міністерстві юстиції уточнили, що Україна у квітні 2024 року не запроваджувала нових відступів від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.
У міністерстві зазначили, що розміщена 4 квітня на сайті Ради Європи інформація є «уточненою» та «подана з урахуванням необхідності проведення періодичного перегляду здійснених відступів».
Читайте також: Заява України щодо відступу від Конвенції з прав людини не виключає такого ж захисту, який існував раніше – Демченко
В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація через повномасштабне вторгнення Росії. Під час дії запровадженого 24 лютого 2022 року режиму воєнного стану військові мають право вилучати автотранспорт і деяку техніку у підприємств усіх форм власності, органів влади та самоврядування, а також у цивільних осіб.
Питання українських виборів почали обговорювати з кінця травня минулого року. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори, попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи.
У травні 2024 року закінчується 5-річний термін повноважень президента Зеленського, але під час воєнного стану вибори не проводяться.
У листопаді минулого року Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними. За його словами, потрібно «визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія».
Один із загиблих у Німеччині українців був бійцем 81-ї окремої аеромобільної бригади – ЗСУ
Встановлено особу одного із військовослужбовців, які загинули у німецькому Мурнау 27 квітня, йдеться у повідомленні командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
«Встановлено особу одного із військовослужбовців, які загинули у Німеччині у місті Мурнау. Ним є наш побратим – військовослужбовець 122-го аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ ЗС України», – кажуть військові.
Відомо, що військовий у 2023-му році був поранений в боях за Білогорівку, після чого проходив лікування та реабілітацію у Німеччині.
«27 квітня десантник помер від ножових поранень. Поранень йому завдав громадянин Росії. Підозрюваного у нападі затримали німецькі правоохоронні органи. Командування приносить щирі співчуття родичам та друзям загиблого військовослужбовця», – йдеться у повідомленні.
Раніше в поліції Баварії повідомили, що в другій половині дня 27 квітня в містечку Мурнау правоохоронці затримали підозрюваного.
«Від отриманих важких травм 36-річний чоловік помер на місці, другий потерпілий (23 роки) помер у лікарні того ж вечора, попри екстрені реанімаційні заходи», – кажуть правоохоронці.
Під час розшукових заходів того ж вечора неподалік місця злочину за домашньою адресою було виявлено та затримано 57-річного підозрюваного – громадянина Росії.
Обидва українці проживали в районі Гарміш-Партенкірхен, Баварія.
Загиблі 27 квітня в німецькому місті Мурнау-ам-Штафельзее двоє громадян України, за попередніми даними, були військовослужбовцями, які проходили медичну реабілітацію в Німеччині. Про це ввечері 28 квітня повідомило Міністерство закордонних справ України.
Іван Вівсяник розповідає, що російські солдати забрали в нього паспорт громадянина України й погрожували зброєю. Тоді пенсіонер, мешканець Очеретиного, самостійно полишив окуповану частину селища на Донеччині, щоб не отримувати громадянство Росії. Чоловік вирішив пробиратися на підконтрольну українським військовим територію. Йшов поночі, під обстрілами. Із собою зміг взяти лиш найнеобхідніші речі та пенсійне посвідчення. Зараз літня людина оговтується від пережитого в одному з шелтерів Дніпра, а волонтери шукають йому безпечне місце для тривалого перебування.
Станом на 29 квітня за Очеретине, що неподалік від Авдіївки, точаться активні бої. У селищі лишаються близько 200 жителів, організована евакуація звідти неможлива.
Що пережив під час війни та на що сподівається далі – історія Івана Вівсяника в проєкті Радіо Свобода «Ти як?».
В ООН заявили, що «стурбовані» посиленням атак на енергетику та залізницю в Україні
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) 29 квітня висловила занепокоєння у зв’язку зі зростанням втрат серед цивільних осіб унаслідок посилення нападів збройних сил РФ на електроенергетичну інфраструктуру України, а також новою моделлю атак на залізницю.
З 22 березня спеціалісти з прав людини задокументували чотири хвилі атак на енергетичну інфраструктуру України, в результаті яких було уражено щонайменше 20 об’єктів, вбито шість цивільних осіб і поранено щонайменше 45. Лише минулої суботи ракетні обстріли пошкодили чотири теплоелектростанції, критично важливі для виробництва електроенергії, дві з них розташовані на заході України, за сотні кілометрів від лінії фронту.
Протягом останніх тижнів унаслідок нападів на залізничні об’єкти по всій Україні загинуло щонайменше 11 цивільних осіб, десятки були поранені в кількох областях України, включно з Дніпропетровською, Харківською, Донецькою та Черкаською областями, вказано в повідомленні.
«Ці атаки призвели до загибелі цивільного населення, а також поставили під загрозу надання базових послуг, як-от виробництва електроенергії та послуг залізничного транспорту, ще більше посилюючи ризики та шкоду, що завдається цивільному населенню України. Атаки на залізницю ставлять під загрозу ключовий вид транспорту, на який покладаються люди в Україні для особистих подорожей і перевезення товарів першої потреби, особливо з огляду на обмеження всього повітряного простору та обмеженого доступу до морських портів», – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Заява України щодо відступу від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод не виключають такого ж захисту для українців, який існував до цієї заяви. Про це в ефірі Радіо Свобода («Свобода.live») розповів народний депутат від партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Демченко.
«Відповідні заяви щодо відступу від зобов'язань не виключають такого ж захисту, який існував до цієї заяви, в наших громадян. Якщо їхні права та свободи будуть порушені, якщо вони не отримають належного захисту на території України від нацорганів, вони можуть звернутися до ЄСПЛ, який зобов'язаний розглянути всі порушення. Єдина особливість в даному випадку, що він (Європейський суд – ред.) буде додатково також розцінювати ці порушення через призму статті 15, тобто відступ нашої країни від зобов'язань», – каже Демченко.
За його словами, Європейський суд з прав людини буде розглядати звернення наступним чином.
«По-перше, саме в цей момент розгляне, чи дійсно відповідає гостроти становища відступ від зобов'язань, той, який заявила наша країна. І друге, безпосередньо цей випадок, про який заявить громадянин, чи дійсно порушення його прав було таким, що змушено і необхідно було для суспільної безпеки під час війни, в якій ми на сьогоднішній день фактично знаходимося», – каже нардеп.
Сергій Демченко наголосив, що зараз Рада Європи не оцінює належність чи достатність підстав для того, щоб Україна відступила від зобов'язань за Конвенцією, а вона буде розцінювати належність цих відступів у конкретних справах, які будуть в Європейському суді з прав людини щодо порушення Україною прав та свобод громадянина.
29 квітня була поширена інформація, що з квітня 2024 року Україна нібито призупинила захист прав власності та права на чесні вибори. У Міністерстві юстиції уточнили, що Україна у квітні 2024 року не запроваджувала нових відступів від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.
У міністерстві зазначили, що розміщена 4 квітня на сайті Ради Європи інформація є «уточненою» та «подана з урахуванням необхідності проведення періодичного перегляду здійснених відступів».
В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація через повномасштабне вторгнення Росії. Під час дії запровадженого 24 лютого 2022 року режиму воєнного стану військові мають право вилучати автотранспорт і деяку техніку у підприємств усіх форм власності, органів влади та самоврядування, а також у цивільних осіб.
Число поранених унаслідок ракетного удару по Одесі зросло до 17, двоє в тяжкому стані – ОВА
Кількість постраждалих унаслідок російської ракетної атаки зросла до 17 людей, повідомив увечері 29 квітня голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Щонайменше двоє з них у тяжкому стані. Пораненим надається вся необхідна допомога. На місці продовжують працювати екстрені служби», – написав чиновник у телеграм-каналі.
Раніше він повідомив, що двоє людей загинули внаслідок ракетного удару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Для громадян будуть нові обмеження?
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що військова допомога США вже почала надходити. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг приїхав у Київ: за його словами, союзники не виконали обіцянок і не доставили в Україну необхідні боєприпаси. Це дозволило Росії просуватися. Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про загострення на фронті. Армія РФ продовжує захоплювати села на Донеччині. Чи вдасться втримати Часів Яр? Що далі?
- Україна частково зупинила дотримання Конвенції з прав людини. Згідно із заявкою, Україна на час війни припинить дотримуватися деяких положень Конвенції. Це спричинило дискусію: чи будуть запроваджені для громадян України нові обмеження? Зокрема, наприклад, щодо відчуження майна та автівок на користь держави чи обмеження свободи слова. Що означає це звернення? Що зміниться для громадян України?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом доби було понад 90 боєзіткнень
Протягом доби на фронті було 93 бойових зіткнення, повідомив у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.
Близько половини атак було на Бахмутському та Авдіївському напрямках. На Бахмутському напрямку українські воїни відбили 27 атак в районах населених пунктів Білогорівка, Верхньокам’янське, Новий, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка, Роздолівка та Часів Яр, а на Авдіївському – 18 атак біля Архангельського, Новокалинового, Очеретиного, Сокіла, Соловйового, Семенівки та Орлівки Донецької області, де противник за підтримки авіації намагався витіснити українські підрозділи із займаних рубежів.
Також, як повідомляють у Генштабі, на Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати сили РФ в районах населених пунктів Костянтинівка, Георгіївка та Урожайне Донецької області – тут противник за підтримки авіації 15 разів намагався прорвати українську оборону.
За даними штабу, на Куп’янському напрямку українські військові відбили 7 російських атак в районах населених пунктів Новосергіївка та Стельмахівка, на Лиманському – 9 атак біля Твердохлібового, Невського та Серебрянського лісництва на Луганщині, а також Тернів, Торського та південніше Зарічного на Донеччині, на Оріхівському напрямку противник 5 разів атакував позиції українських захисників біля Старомайорського та Новодарівки.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 28 квітня повідомив, що ситуація на фронті загострилась, Росія активно атакує по всій лінії фронту, і має тактичні успіхи на деяких напрямках. За його словами, найбільш складною є ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, де продовжуються запеклі бої.
ЄС планує почати розслідування щодо Facebook та Instagram через російську дезінформацію – ЗМІ
Брюссель має намір розпочати розслідування щодо Facebook та Instagram компанії Meta у зв’язку з тим, що гігант соціальних мереж не робить достатньо для протидії дезінформації з Росії та інших країн.
Як пише Financial Times з посиланням на два знайомих із питанням джерела, регулятори підозрюють, що модерація Meta недостатня для того, щоб зупинити широке розповсюдження політичної реклами, яка ризикує підірвати виборчий процес.
За даними видання, Єврокомісія має почати розслідування на основі звіту, надісланого Meta у вересні, про те, як вона справляється з ризиками дезінформації на своїй платформі, а також на основі власної оцінки ЄС.
Представники ЄС особливо стурбовані тим, як платформи Meta реагують на спроби Росії підірвати майбутні європейські вибори. Однак очікується, що Єврокомісія не виділить Росію у своїй заяві, а лише посилатиметься на маніпуляції інформацією іноземними діячами.
Чиновники ЄС також побоюються, що механізм компанії, який дозволяє користувачам позначати нелегальний контент, є недостатньо доступним і зручним для користувачів, щоб відповідати вимогам Закону ЄС про цифрові послуги - знакового законодавчого акта блоку, покликаного контролювати контент в Інтернеті.
Закон, ухвалений у квітні минулого року, передбачає заходи, які змушують платформи розкривати, які кроки вони вживають для боротьби з дезінформацією чи пропагандою. Якщо ЄС визнає, що Meta порушує закон, її можуть оштрафувати на суму до 6 відсотків її глобального річного обороту. Цей крок є останнім регуляторним заходом, вжитим комісією проти великих технологічних груп, оскільки серед країн-членів зростає побоювання, що Росія поширює дезінформацію в соціальних мережах, щоб підірвати демократію напередодні загальноєвропейських виборів на початку червня.
Раніше стало відомо, що уряд Бельгії ініціюватиме перевірку можливих спроб Росії втрутитися в прийдешні вибори до Європейського парламенту.
Вибори до Європарламенту мають відбутися з 6 по 9 червня 2024 року.
Унаслідок ракетного удару по Одесі загинули двоє людей та собака – ОВА
Щонайменше двоє людей, які перебували поблизу місця падіння російської ракети в Одесі 29 квітня, загинули, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Також через ракетний удар загинув собака, додав представник влади.
«Ще вісім людей зазнали поранень різного ступеня важкості, серед травмованих і 12-річний хлопчик. Лікарі надають постраждалим усю необхідну допомогу», – написав чиновник у телеграм-каналі.
У попередньому повідомленні про ракетний обстріл ішлося лише про вісьмох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський про нові системи Patriot для України: конкретики немає
Щодо надання Україні ракет до Patriot є позитив, а от щодо постачання самих систем – конкретики немає, заявив президент України Володимир Зеленський 29 квітня під час спільного брифінгу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Щодо додаткових пакетів і кількості ракет до Patriot, тут є у нас дійсно очікуваний позитив. Я думаю, ми будемо отримувати це постачання. І слава Богу, що після скликання нашої Ради (Ради Україна – НАТО – ред.) ми отримали відповіді, що в процесі не буде пауз», – зазначив Зеленський.
Але, за його словами, щодо надання партнерами самих систем Patriot – конкретики немає.
«Щодо додаткових систем Patriot ми працюємо, тут поки що немає такої потужної конкретики, яку ми очікуємо від партнерів. Є перші кроки, ми сьогодні обговорювали з генсеком, ми з нашого боку працюємо і аналітично, розуміємо, в яких державах що є, є відповідні діалоги. Ми працюємо над додатковими системами Patriot», – сказав президент України.
Також Зеленський додав, що як тільки додаткові системи Patriot зʼявляться в Україні, «ми з вами будемо це відчувати». «Важливо їх відчувати не на словах, а відчувати в небі, в реальному захисті неба», – додав Зеленський.
Після зустрічі у форматі «Рамштайн» 26 квітня міністр оборони США Ллойд Остін оголосив про виділення Україні 6 мільярдів доларів нової військової допомоги в рамках раніше ухваленого пакету підтримки України на 61 мільярд доларів. Він зазначив, що США нададуть Україні додаткові ракети Patriot для її систем ППО, антидронові засоби, артилерійські снаряди, ракети, матеріально-технічне забезпечення.
За словами президента України Володимира Зеленського, за пів року, поки Україна чекала на рішення щодо американської підтримки, російській армії вдалося перехопити ініціативу на полі бою, втім, маючи необхідне озброєння, Збройні сили України зможуть не тільки стабілізувати фронт, а й рухатися вперед.
Ракетний удар по Одесі: поранені 8 людей – влада
Російські військові ввечері 29 квітня здійснили ракетний удар по Одесі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«За попередньою інформацією, внаслідок російської атаки поранено вісім людей. Є пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури. На місці працюють усі відповідні служби», – написав очільник області в телеграм-каналі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.