Доступність посилання

Через 81 рік після завершення Другої світової війни українці знову змушені зупиняти зло, заявив президент України Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, 8 травня 2026 року
Через 81 рік після завершення Другої світової війни українці знову змушені зупиняти зло, заявив президент України Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, 8 травня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

РФ засудила за статтею про шпигунство пʼятьох громадян України в окупованому Криму

Суд в окупованому Криму засудив пʼятьох жителів півострова до багаторічних термінів увʼязнення за статтею про шпигунство на користь України.

Усі засуджені мали громадянство України, вони одержали від 11 до 16 років колонії. За версією слідства, засуджені збирали та передавали Службі безпеки України дані про розташування, маршрути та чисельність російських військ на фронті. Отримана інформація використовувалася українською армією для коригування ударів по позиціях російських військових, заявили у ФСБ Росії.

У 2023 році за статтею про шпигунство в Росії засудили девʼять людей, це максимум із 2009 року, підрахував «Перший відділ». Згідно зі статистикою, більшість із них – це громадяни держав пострадянського простору.

Справ за цією статтею ще більше: проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії пише про 31 порушену справу лише в 2023 році. Правозахисники очікують на подальше зростання числа таких справ. За статтею про шпигунство судять лише іноземних громадян, максимальне покарання – 20 років позбавлення волі.

«Судити Путіна, Шойгу, Герасимова...»: коли запрацює спецтрибунал щодо злочину агресії Росії проти України

Рада Європи розпочала процес створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наприкінці квітня. Він зазначив, що Комітет міністрів Ради Європи доручив генеральному секретареві підготувати документи, які можуть призвести до укладання із Україною угоди про створення такого трибуналу.

За словами Кулеби, рішення Комітету схвалює подальшу роботу над можливою додатковою угодою про фінансування цього процесу. Міністр закордонних справ додав, що «кожен такий крок наближає до доведення невідворотності покарання за злочин агресії проти України». Головною метою створення спецтрибуналу є встановлення відповідальності представників російської влади за злочини, скоєні проти України, додав голова МЗС.

Коли може бути створений спецтрибунал щодо злочину агресії Росії проти України? Чи реально засудити вище керівництво Росії за війну в Україні? Чи був свого часу ефективним Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, і як довго він працював, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Обговорення щодо створення спецтрибуналу тривають з 2022 року. На початку квітня цього року стало відомо, що цю ідею підтримують 44 країни, серед яких: члени Євросоюзу, Канада, Грузія, Японія, Молдова, Нова Зеландія, Велика Британія та Сполучені Штати.

Посол з особливих доручень МЗС України, агент України в Міжнародному Суді ООН Антон Кориневич розповів «Новинам Приазов’я», що агресія – це єдиний злочин, який наразі не покривається юрисдикцією Міжнародного кримінального суду. Саме тому ведеться робота над створенням спецтрибуналу.

СБУ повідомила про деталі затримання «агентурно-бойової групи російського ГРУ»

Служба безпеки України 13 травня повідомила про деталі затримання «агентурно-бойової групи російського ГРУ», яка, за попередньою інформацією спецслужби, планувала теракти в Києві 9 травня.

За повідомленням, контррозвідка СБУ запобігла чотирьом терактам, які планувалися на цей день «у будівельних гіпермаркетах відомої мережі та біля одного із кафе».

«За наявними даними, саморобні вибухові пристрої були замасковані в упаковки з-під чаю. Вони складалися із таймера, детонатора і пластичної вибухівки із запалювальною сумішшю, яка мала спричинити масштабні пожежі. За задумом російської спецслужби, вибухівка повинна була здетонувати у пікові години відвідуваності гіпермаркетів, щоб завдати максимальної шкоди цивільному населенню. Крім того, її планували розмістити серед легкозаймистих матеріалів – щоб таку пожежу не вдалося швидко ліквідувати. Ще один теракт мав відбутися біля популярного київського кафе. Російські агенти хотіли закласти вибухові пристрої в запарковану поруч автівку», – йдеться в повідомленні.

Російські війська у Харківській області намагаються розтягнути оборону ЗСУ – Синєгубов

Російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ», розповів голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в ефірі телемарафону.

«Наші воїни ворога по цих напрямках стримують. Відбито за останній час біля 15 ворожих атак. Ситуація доволі важка, однак всі абсолютно атаки ворога відбивають. Є збільшення сірої зони, збільшення лінії фронту, бо ворог намагається їх умисно розтягнути, атакуючи невеликими групами по нових напрямках», – сказав він.

За його словами, «ситуація важка, однак повністю контрольована воїнами ЗСУ».

Він також розповів, що «з небезпечних напрямків продовжується евакуація жителів». Вже вивезли 5700 людей, сьогодні у планах – 1600, зазначив Синєгубов.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Брак людей і боєприпасів – що говорять бійці і як це впливає на фронт?

«Тільки що завершили засідання Ради оборони області, де були розглянуті питання щодо примусової евакуації статусних дітей, це діти, які мають статус сироти або дітей, що позбавленні батьківського піклування з небезпечних територій. Їх у нас наразі налічується близько 25. Це Чугуївський, Харківський, Куп’янський, Ізюмський райони», – додав Синєгубов.

Уночі 13 травня Генеральний штаб ЗСУ визнав, що в боях за прикордонне місто Вовчанськ «ворог має тактичний успіх». Для наступу на місто, за даними українських військових, командування ЗС РФ залучило значні сили, до п'яти батальйонів, і «не зважає на втрати». Загалом, ідеться у зведенні, «на Харківському напрямку оперативна ситуація залишається складною та динамічно змінюється».

Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.

Міненерго: через брак потужностей можливі відключення промисловості

Через значні пошкодження енергооб'єктів та брак електроенергії можливі обмеження для промислових споживачів, повідомило 13 травня Міністерство енергетики України.

Українська енергетика продовжує зазнавати труднощів через масовані російські атаки по обʼєктах інфраструктури.

Минулої доби потреби енергосистеми покривалися власною генерацією, комерційним імпортом, а також аварійною допомогою з Польщі, Румунії та Словаччини, розповіли в міністерстві. Сумарний обсяг екстреної допомоги зріс із менш як 1% до приблизно 2% від добового споживання енергосистеми.

«Залучення аварійної допомоги передбачається і в години вечірнього максимуму споживання електроенергії. Також через брак електроенергії у вечірній час можливі обмеження споживання для промислових споживачів», – ідеться в заяві Міненерго.

Міненерго знову закликає економити електроенергію у вечірні години

Уночі та вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.

Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості та бізнесу, але також попередили – не виключені відключення побутових споживачів.

Міненерго: через брак потужностей можливі відключення промисловості

Через значні пошкодження енергооб'єктів та брак електроенергії можливі обмеження для промислових споживачів, повідомило 13 травня Міністерство енергетики України.

Українська енергетика продовжує зазнавати труднощів через масовані російські атаки по обʼєктах інфраструктури.

Минулої доби потреби енергосистеми покривалися власною генерацією, комерційним імпортом, а також аварійною допомогою з Польщі, Румунії та Словаччини, розповіли в міністерстві. Сумарний обсяг екстреної допомоги зріс із менш як 1% до приблизно 2% від добового споживання енергосистеми.

«Залучення аварійної допомоги передбачається і в години вечірнього максимуму споживання електроенергії. Також через брак електроенергії у вечірній час можливі обмеження споживання для промислових споживачів», – ідеться в заяві Міненерго.

CIT: по будинку в Бєлгороді, де загинули 15 людей, влучив російський боєприпас

Руйнування 12 травня підʼїзду багатоквартирного будинку в російському місті Бєлгороді, жертвами якого стали 15 людей, спричинив не український, а російський боєприпас, вважає співзасновник команди розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT) Руслан Левієв.

«Вивчивши і проаналізувавши візуальні матеріали, ми дійшли висновку, що з великою ймовірністю приліт по будинку стався з північного сходу, і схиляємося до того, що це була зенітна керована ракета від російського комплексу ППО, або позаштатний сход фугасної авіабомби (ФАБ) із універсального модуля планерування та корекції (УМПК). Версія про те, що ракета від української «Точки-У» могла так змінити свою траєкторію під дією ракети ППО, щоб ударити з цього боку будинку, здається нам малоймовірною», – розповів Руслан Левієв у відеозведенні на Youtube-каналі журналіста Майкла Накі (на відео – з 4-х хвилин 35 секунд).

За його словами, незрозумілим наразі є те, який саме боєприпас завдав таких руйнувань, влучивши по будинку з північного сходу. «З урахуванням напрямку прильоту, однією з найбільш очевидних версій є влучання зенітної керованої ракети, наприклад, від комплексу С-300. Характерних слідів розльоту уламків може бути не видно через масштаби обвалення. Ми припускаємо, що бойової частини такої ракети може виявитися достатньо для обвалення підʼїзду», – сказав експерт.

«Ще одна досить очевидна версія – це позаштатне сходження ФАБ-250 або ФАБ-500 з УМПК. Немає жодних сумнівів, що фугасна бойова частина може заподіяти такі масштабні руйнування, при цьому не рідкісними випадки падіння авіабомб на Бєлгород і область. На користь цієї версії говорить те, що незадовго до вибуху повідомлялося про пуск авіабомб по Харківській області», – додав Руслан Левієв.

У розвідці Британії пояснили, для чого російська армія використовує мотоцикли на фронті

Від початку 2024 року РФ збільшила використання легких транспортних засобів, «таких як всюдиходи та мотоцикли підвищеної прохідності, для перевезення особового складу на передову та проведення атак на українські позиції, особливо у нічний час», йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії.

У розвідці кажуть, що у листопаді 2023 року «президент Росії Володимир Путін «особисто оглянув нещодавно придбані китайські всюдиходи Desertcross 1000-3 від компанії Odes Industries». Повідомляється, що Росія закупила понад 2100 таких автомобілів».

За даними британської розвідки, «цілком імовірно, що російські війська все частіше вдаються до використання легших і швидших транспортних засобів для проведення розвідки українських оборонних позицій, щоб забезпечити подальшого ураження з використанням артилерії, FPV-дронів або дронів-камікадзе».

«Однак, жертвуючи бронею та вогневою міццю заради підвищення мобільності, легкі машини набагато вразливіші, ніж їхні броньовані аналоги, для цілої низки систем озброєння. Українські FPV-дрони вже продемонстрували свою здатність ефективно вражати такі легкі машини», – зазначають у Міноборони Британії.

Українські військові на Донбасі збили на Донбасі гелікоптер Ка-52 «Алігатор»

Українські військові в Донецькій області збили російський вертоліт, інформує 47-ма окрема механізована бригада.

«Воїни 47-ї окремої механізованої бригади приземлили російський вертоліт Ка-52 «Алігатор». Вартість одного такого – 16 мільйонів доларів. Дякуємо бійцям зенітного ракетно-артилерійського дивізіону за роботу», – ідеться в повідомленні.

Сили оборони: на півдні армія РФ посилила тиск на Оріхівському напрямку

На півдні російські військові «зосередили зусилля на Оріхівському напрямку, ситуація складна, проте контрольована», повідомив в ефірі телемарафону начальник центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук.

«Сьогодні (13 травня – ред.) на Херсонщині знову були обстріли КАБами, проте не відбулося минулої доби штурмів на Кринки, і це може бути пов’язано із посиленням тиску на Оріхівському напрямку – там вчора було 19 штурмів тільки на Старомайорське та на Роботине, проте ворог відкотився з втратами, ніякого успіху не мав, лінія фронту тримається. У принципі, ситуація залишається досить складною, проте контрольованою», – сказав Плетенчук.

Він також зазначив, що «острів Нестрига для окупантів становить інтерес через близькість до українських позицій, але всі їхні спроби висадитись на острів українські захисники зупиняють».

«Він (острів Нестрига – ред.) розташований ближче до наших населених пунктів, відповідно, до наших позицій, і цей острів все ж таки належить до правого берега. Це група островів, і він є найвіддаленішим від берега, але останнім перед гирлом річки Дніпро, і відповідно їм (російським військовим – ред.) зручно там мати плацдарм. Це така собі противага Кринкам. Але менше з тим, закріпитись вони там не можуть. Періодично намагаються туди висадитись, використовують зазвичай швидкісні човни, проте успіху не мають», – пояснив речник.

«Бити чи не бити». Українські атаки на російські НПЗ: за і проти

Чи є користь Україні від атак БПЛА на російські нафтопереробні заводи? Чи завдають ці удари істотної шкоди економіці Росії? Чому союзники спочатку критикували Україну за такі дії? Які аргументи «за і проти» називають аналітики?

У ніч на неділю 13 травня безпілотник атакував Волгоградський нафтопереробний завод. Виникла пожежа, яку до ранку загасили – повідомив губернатор Волгоградської області Росії Андрій Бочаров. За його словами: постраждалих немає і серйозних збитків підприємство не зазнало.

Усього ударів із повітря вночі на 13 травня, за повідомленнями міністерства оборони Росії, зазнали чотири російські регіони:

  • над Брянською областю, стверджують російські сили ППО, знищили три дрони,
  • над Липецькою – ще два,
  • і, нібито, перехопили дві тактичні ракети «Точка-У».
  • БПЛА також атакували Шебекіно (райцентр Бєлгородської області Росії), де за російськими повідомленнями, були пошкоджені електромережі і зникло електропостачення..

Українські ЗМІ з посиланням на джерела у Головному управлінні розвідки України стверджують, що атаки безпілотників – операція ГУР. Крім Волгоградського НПЗ, серед цілей були нафтобаза «Калуганафтопродукт» у Людиново Калузької області та Новолипецький металургійний комбінат. За словами джерел, цілі були вражені.

А поінформоване джерело Радіо Свобода повідомило, що безпілотні літальні апарати СБУ вночі 13 травня вразили два обʼєкти в Липецькій та Бєлгородській областях Росії.

Обʼєктами для атак стали нафтобаза «Осколнафтопостачання» поблизу міста Старий Оскол та підстанція «Єлецька» потужністю 500 кіловольтів.

За даними джерела, росіяни в місцевих пабліках вночі скаржилися на серію гучних вибухів у районі нафтобази в Бєлгородській області, а губернатор Липецької області підтвердив пожежу на електропідстанції «Єлецька», яка живить тягові підстанції «Російської залізниці», нафтоперекачувальну станцію «Станова» та забезпечує транзит між Липецькою, Орловською та Брянською енергосистемами.

«Російська промисловість, яка працює на війну проти України, залишатиметься законною ціллю для СБУ. Заходи для підриву воєнного потенціалу ворога продовжуватимуться», – зазначило джерело Радіо Свобода.

9 травня дрони атакували інші нафтопереробні заводи в Росії, включаючи НПЗ «Газпром Нафтохім Салават», що знаходиться на значній відстані від кордону з Україною, поблизу кордону Росії з Казахстаном.

За рік The New York Times нарахувало майже 20 атак українських дронів на російські НПЗ.

Дрони СБУ вразили обʼєкти РФ у двох областях – джерело

Безпілотні літальні апарати СБУ вночі 13 травня вразили два обʼєкти в Липецькій та Бєлгородській областях Росії, повідомило Радіо Свобода поінформоване джерело.

Обʼєктами для атак стали нафтобаза «Осколнафтопостачання» поблизу міста Старий Оскол та підстанція «Єлецька» потужністю 500 кіловольтів.

За даними джерела, росіяни в місцевих пабліках всю ніч скаржилися на серію гучних вибухів у районі нафтобази в Бєлгородській області, а губернатор Липецької області підтвердив пожежу на електропідстанції «Єлецька», яка живить тягові підстанції «Російської залізниці», нафтоперекачувальну станцію «Станова» та забезпечує транзит між Липецькою, Орловською та Брянською енергосистемами.

«Російська промисловість, яка працює на війну проти України, залишатиметься законною ціллю для СБУ. Заходи для підриву воєнного потенціалу ворога продовжуватимуться», – зазначило джерело.

Унаслідок обстрілів на Сумщині за добу загинула одна людина, ще троє поранені – поліція

Унаслідок російських ударів по Сумщині загинула одна людина загинула і ще троє отримали поранення, йдеться в повідомленні Національна поліція.

«Російські загарбники за добу здійснили обстріли 24 населених пунктів на Сумщині. Загалом нараховано 210 ударів. Внаслідок атак один чоловік загинув і ще троє були поранені. Пошкоджені шість приватних домоволодінь і три автомобілі», – кажуть правоохоронці.

За даними фактами правоохоронці відкрили кримінальні провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Розвідка ідентифікувала понад 30 воєнних РФ, «які б’ють ракетами по Україні»

Головне управління розвідки Міноборони каже, що ідентифікувало особовий склад командування підрозділів 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії (вбад) командування дальньої авіації військово-повітряних сил військово-космічних сил ЗС РФ, «причетних до ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України».

«До складу 22 вбад входять 121-й та 52-й важкі бомбардувальні авіаційні полки: 121 вбап – в/ч 85927, аеродром базування «Енґельс» саратовської області, стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160; 52 вбап – в/ч 33310, аеродром базування «Шайковка» калузької області, дальні бомбардувальники Ту-22М3. Встановлено особовий склад дивізії, безпосередньо причетний до планування, організації та здійснення обстрілів території України крилатими ракетами повітряного базування Х-22/Х-32 (Ту-22М3) та Х-101/Х-555/Х-55 (Ту-95МС/Ту-160)», – зазначається у повідомленні ГУР.

У ГУР поінформували, що «саме ці льотчики є відповідальними за численні жертви і руйнування в Україні внаслідок злочинного ракетного терору, який вони проводять із території РФ».

Упродовж доби евакуюємо всіх – начальник Вовчанської МВА

Упродовж доби 13 травня з Вовчанська, який унаслідок наступу сил РФ на Харківщині опинився на лінії фронту, планують евакуювати усіх жителів. Про це 13 травня в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) сказав начальник Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі. За його словами, станом на вечір неділі ще 250 людей звернулися з проханням вивезти їх.

«На 10-ту годину вечора було 250 заявок, надійшло на нашу гарячу лінію, які бажають виїхати. Але ж це було лише на вечір. На ранок зараз уточнюється цифра. Перші бригади вже поїхали по місту людей евакуювати. Думаю, що протягом доби ми зможемо евакуювати все населення», – каже Гамбарашвілі.

За його словами, евакуація відбувається під щільним обстрілом російських військ.

Людей евакуйовують до Харкова. Гамбарашвілі запевняє, що місця для розміщення людей є.

«Працюємо ми з координаційним гуманітарним центром. Координуємо всіх, записують усіх. І гуртожитки, є місця де розселяти. Але, як показує практика, 80% всіх людей виїжджають потім самостійно до родичів, знайомих, або у своє житло, яке є на іншій території регіону. Тому десь 20% залишаються в гуртожитках, але ніхто не залишився на вулиці», – вказав очільник військової адміністрації.

WSJ: українська ППО збиває лише 30% ракет, показник ефективності різко впав

Силам протиповітряної оборони України за останній місяць удавалося збивати лише 30% ракет, запущених російськими військами, пише видання The Wall Street Journal.

За останні пів року українські сили ППО збивали в середньому 46% ракет, а для попереднього півріччя показник ефективності ППО становив 73%, підрахували журналісти видання на підставі даних, поширюваних командуванням Повітряних сил ЗСУ.

Щодо дронів, які легше знищувати, зазначає WSJ, показник ефективності ППО скоротився незначно – лише на 1%, до 82% у середньому за останні пів року.

Війська РФ, пише видання, збільшили інтенсивність ракетних ударів та ударів безпілотниками по Україні – на 45% за пів року порівняно з попереднім півріччям. На тлі цього, зазначає WSJ, у ЗСУ закінчуються боєприпаси для систем Patriot, які є найкращим захистом від таких атак.

«Все було, можливо, не так щільно»: голова Вовчанської МВА щодо фортифікації на Харківщині

У Вовчанській міській військовій адміністрації запевняють, що «фортифікаційні споруди навколо міста на кордоні з Росією були, але через постійні обстріли зводити їх було непросто». Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів Тамаз Гамбарашвілі, начальник Вовчанської міської військової адміністрації (МВА).

«Так, звичайно. Фортифікаційні споруди були побудовані. І зараз будуються, зміцнюються. Але ж ситуація була і є вкрай важка. Тому що саме місто дуже близько до кордону. І вести якісь будівельні роботи зараз прямо на кордоні дуже важко. Дякую будівельникам і всім, хто працював. Вкрай важко. Тому що працювати під обстрілами дуже небезпечно», – каже Гамбарашвілі.

На уточнююче запитання про те, що робилося раніше, до самого наступу російських сил, у МВА відповіли: «можливо будівництво не було таким щільним».

На Луганщині російські військові «втратили стратегічні запаси пального» – ОДА

Російські військові «втратили стратегічні резерви пального на» окупованій частині Луганської області, йдеться в повідомленні обласної державної адміністрації.

У відомстві кажуть, що ситуація з доставленням пального до збройного угруповання «ЛНР» стала «ще більш напруженою». Після двох пожеж на нафтобазах у Луганську й Ровеньках «росіяни втратили можливість накопичувати і зберігати значний об’єм продуктів переробки нафти в одному місці».

«Тепер нестачу відчутно ще більше. Звісно, що поставки пального росіянами до окупованої Луганщини не припиняються, але вони не відповідають поточним потребам. Й стратегічного запасу вже немає», – підкреслили в обладміністрації.

Як зазначили в ОДА, у збройному угрупованні «ЛНР» відсутнє законодавство щодо опіки і піклування.

«За 10 років луганських колаборантів це питання навіть не турбувало. Кожна дія, що відбувалася у цій сфері, була поза межами правового поля. Тож наразі діти-сироти навіть позбавлені права на одержання житлового сертифіката – законні підстави відсутні. Крім того, немає відповідних повноважень і органів влади на місцях, на що необхідне затвердження низки нормативно-правових актів», – йдеться в повідомленні.

Репортаж із Вовчанська. Що відбувається на Харківщині? І що означають перестановки «кремлівських яструбів»

Росія втратила ще 1 740 військових і понад 30 танків – нові дані Генштабу ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 484 030 своїх військових, зокрема 1 740 – за останню добу, повідомляє вранці 13 травня Генштаб ЗСУ.

У штабі також наводять такі дані про втрати РФ військової техніки:

  • танків – 7485 (+31 за минулу добу)
  • бойових броньованих машин – 14417 (+42)
  • артилерійських систем – 12487 (+15)
  • РСЗВ - 1070 (+4)
  • засобів ППО – 797
  • літаків – 350
  • вертольотів – 325
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня - 9936 (+26)
  • крилатих ракет – 2197 (+3)
  • кораблів/катерів – 26
  • підводних човнів – 1
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 16878 (+59)
  • спеціальної техніки – 2048 (+6)

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG