Російські війська «не полишають спроб» прорвати оборону біля Вовчанська – Генштаб ЗСУ
Ситуація вздовж майже всієї лінії зіткнення є динамічною, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 17 червня.
Російська армія концентрує основні зусилля на Покровському напрямку. Від початку доби наразі відбулося 79 бойових зіткнень.
Російська армія 32 рази намагалася прорвати оборону ЗСУ біля Євгенівки, Новоолександрівки, Новоселівки Першої, Сокола, Уманського та Яснобродівки на Покровському напрямку. Понад половина зіткнень на цьому напрямку ще тривають, російські загарбники «активно застосовують авіацію, як бомбардувальну, так і штурмову».
«На Харківському напрямку на даний час обліковано п’ять боєзіткнень. Окупанти не полишають спроб прорвати нашу оборону біля Вовчанська та Липців – точаться бойові дії. Українські воїни завдають російським військам відчутних втрат», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Зустрічаємо не з паляницею, а з кулеметом» – військові про бої біля кордону на Сумщині
Командування повідомляє про відбиття сімох російських атак на Куп’янському напрямку, ще два бої тривають. Також «жорсткі бої» точаться на Лиманському напрямку – там, біля Торського, Тернів і Макіївки, відбулося сім бойових зіткнень. Ще дві атаки тривають біля Греківки. Ще два бої продовжуються на Краматорському напрямку.
Крім того, російська армія наростила до дев’яти кількість атак на Курахівському напрямку. Генштаб звітує про відбиття шести з них, біля Красногорівки російські війська продовжують тиснути.
«На Времівському напрямку противник, за підтримки авіації, чотири рази штурмував наші позиції поблизу Старомайорського, Водяного і Урожайного. Наразі українські воїни відбивають дві із зазначених атак», – додає командування.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
Значення Глобального саміту миру: чи розпочав він дорогу до справедливого завершення війни?
Глобальний саміт миру, зініційований Україною, у якому взяли участь понад 100 країн і організацій із усіх континентів, називають як «безпрецедентною подією» і «започаткуванням нової міжнародної практики пошуку шляхів припинення військових конфліктів», так і «черговим зібранням, які нічого не дають і на що не впливають».
- «Хороший результат» – таку оцінку дала досягнутому на Саміті миру у Швейцарії (15-16 червня) президентка країни Віола Амгерд.
- Буде другий раунд, сказав президент України Володимир Зеленський і наголосив, що на підготовку підуть місяці.
- Голова МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що наступний Саміт миру повинен стати завершенням війни, і для цього потрібно обидві сторони за столом переговорів.
- Натомість очільник Росії Володимир Путін та його підлеглі вимагають, щоб Україна віддала Росії чотири області і Крим. Мовляв тоді от, війна і припиниться, а як ні, то наступні умови укладання мирної угоди «будуть ще жорсткішими».
То як можна оцінити значення Глобального саміту миру, що пройшов у Швейцарії ? І чи розпочав він шлях, який веде до завершення війни? Як готуються до другого Саміту миру? І хто та як може вести переговори з Росією?
Про це Радіо Свобода в ефірі проєкту Свобода.Ранок розпитало радника керівника Офісу президента України Олександра Бевза.
Пекін відмовилися коментувати комюніке Саміту миру
У Міністерстві закордонних справ Китаю відмовилися коментувати спільне комюніке, ухвалене на українському Саміті миру в Швейцарії.
«Позиція Китаю щодо українського питання є послідовною і чіткою. Китай не брав участі у мирному саміті і не буде коментувати його спільне комюніке», – сказав речник МЗС КНР Лінь Цзянь, відповідаючи на запитання «Як Китай розглядає спільне комюніке?»
Читайте також: «Це спільне бачення того, як ми хочемо досягти миру в Україні» – президентка Швейцарії про Бюрґенштокське комюніке
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру, в якому брала участь понад сотня учасників. Росії й Китаю серед них не було. За останніми даними, 78 країн підписали комюніке за підсумками Саміту миру. Однак президент України очікує, що до спільного комюніке про основи миру приєднаються ще більше країн.
Читайте також: «Міліметр за міліметром» до миру. Що далі після Саміту миру у Швейцарії?
За результатами саміту президент Володимир Зеленський заявив, що влада України готова слухати Китай і Бразилію, «навіть якщо позиція цих країн щодо війни не збігається з рештою світу».
Китай, який має тісні зв’язки з Росією, заявив, що не поїде на конференцію, оскільки вона не відповідає вимогам Пекіна, зокрема щодо участі Росії.
ЗСУ відкинули армію РФ у Серебрянському лісі: що це дає?
Увечері 16 червня 12-та бригада спеціального призначення «Азов» Нацгвардії України повідомила на своїй сторінці у «Фейсбуці», що спільно з 1-ю бригадою оперативного призначення «Буревій» провели наступальні дії у Серебрянському лісництві.
«В результаті спільних дій підрозділи бригад просунулися на 1 кілометр у глибину і на 2 кілометри по фронту, чим завершили один із етапів наступальних дій на своєму напрямку», – повідомили у бригаді.
Вже в ніч проти 17 червня DeepState підтвердив просування «азовців». Ділянка фронту на північ від Серебрянки та Білогорівки на карті проєкту стала синьою – таким кольором позначаються території, звільнені за останні два тижні.
У ЗСУ повідомили про ураження в окупованому Криму 15 російський систем ППО за півтора місяця
Центр стратегічних комунікацій (Стратком) Збройних сил України оприлюднив інфографіку уражень російських засобів протиповітряної оборони в окупованому Криму за травень-червень.
«Загальна кількість окремо уражених систем ППО - близько 15. Зокрема, уражені дивізіони ППО в модифікаціях С-300, С-350, С-400. Знищені десятки пускових установок зазначених систем, більше 15 радіолокаційних станцій, понад 10 пунктів управління», – повідомляє у телеграмі Стратком.
Євро-2024: у Мюнхені виставили пошкоджену військами РФ трибуну харківського стадіону
Перед матчем Україна-Румунія на Євро-2024 у Мюнхені виставили пошкоджену трибуну харківського стадіону «Сонячний».
Як заявила Українська асоціація футболу, трибуну привезли, щоб «засвідчити світові, що навіть футбол страждає від війни».
Стадіон «Сонячний» побудували в рамках підготовки до проведення Євро-2012. У 2022 році сили РФ обстріляли цю територію.
ГУР про надводний безпілотник Magura: розглядаються будь-які цілі у радіусі 800 кілометрів
У Головному управлінні розвідки (ГУР) Міністерства оборони заявили, що під час вибору цілі для надводного безпілотника Magura розглядають будь-які об’єкти у радіусі 800 кілометрів.
«Кожен дрон несе загрозу окупантам і ми робимо все можливе для того, щоб збільшити наші можливості… Це багатоцільовий дрон, і на будь-яких водних поверхнях він може використовуватися… Якихось натяків (щодо перспективних напрямків і об’єктів – ред.) ми робити не будемо, але можу зазначити, що на дальності до 800 км ми розглядаємо будь-які можливості і будь-які військові цілі ворога для ураження нашими дронами», – сказав представник ГУР Євген Єрін в ефірі національного телемарафону.
Він додав, що робота щодо вдосконалення наявних і розробки нових зразків озброєння ведеться, тому що на даний час важливу роль у нас відіграють технології.
Станом на травень, як заявляли в українській розвідці, за допомогою надводних безпілотних дронів Magura V5 вдалося завдати збитків флоту Росії на 500 мільйонів доларів. У ГУР повідомляли про знищення морським дроном Magura V5, серед іншого, російського швидкісного катера проекту 12150 «Манґуст», ураження чотирьох російських катерів «Тунець».
За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на 17 червня РФ втратила 28 кораблів і катерів від початку повномасштабної війни в Україні.
Російські військові активізувались на Харківському напрямку, залучили авіацію – Генштаб
Від початку доби, 17 червня, на лінії фронту зафіксовано 52 боєзіткнення, йдеться у новому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Наразі найбільша активність ворога спостерігається на Покровському напрямку. Також росіяни активізувались й на Харківському», – зазначили у Генштабі.
Військові кажуть, що на Харківському напрямку тривають чотири бойових зіткнення у районі Вовчанська. «Ситуація динамічна. Ворог намагається потіснити Сили оборони за підтримки авіації», уточнили у ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили чотири атаки, ще одна триває. Бої відбулись біля Піщаного, Греківки та Макіївки. Ворог зазнає втрат, дані уточнюються. На Сіверському напрямку росіяни намагались прорвати оборону в районах Іванодар’ївки та Роздолівки, де на цей час точаться бої. Атаку біля села Виїмка відбито», – йдеться у новому зведенні.
Крім того, за даними військових, «на Покровському напрямку інтенсивність атак не зменшується».
«Росіяни атакують в районах Новоолександрівки та Євгенівки, де на цей час продовжуються бойові зіткнення у восьми локаціях. Загалом на цьому напрямку сьогодні вже відбулося 20 атак», – розповіли у ЗСУ.
Влада: сили РФ вдарили по цивільній інфраструктурі Полтавщини, є постраждалі
Сили РФ вдень 17 червня атакували цивільну інфраструктуру в Полтавському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Є постраждалі, під завалами будівлі можуть перебувати люди. Інформація уточнюється», – розповів місцевий голова ОВА.
О 14:04 Повітряні сили ЗСУ повідомляли про ракету, яка летіла в напрямку Полтавщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Житло в окупації: хто зможе отримати компенсацію за втрачене майно?
Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про порядок компенсації за знищене майно на окупованих територіях. Згідно з документом, якщо нерухомість розташована на територіях ведення активних бойових дій або в окупації, власник такого майна може подати заяву про надання компенсації.
Що ще передбачає новий законопроєкт? Чи буде нова житлова політика спонукати жителів окупованих територій відмовлятися від своїх помешкань? Про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що після початку повномасштабної війни 4,9 мільйона українців були вимушені переміститися до нових громад. Внаслідок бойових дій чи окупації вони втратили своє майно, зокрема, нерухоме.
- Законопроєктом пропонується полегшити процедуру отримання компенсації за майно. Власник зможе подати заяву про відшкодування за прописаною процедурою, але без вимоги надати фото- і відеодокази майна до або після знищення чи пошкодження.
- Фізичний огляд об'єктів також проводити не будуть. У такому разі власник майна під час заповнення заяви на компенсацію відмовляється від права власності на таке майно на користь держави. Прийняття проєкту закону спрямоване на підтримку соціально-економічного становища внутрішньо переміщених осіб, подальшої адаптації і швидшої інтеграції в нові територіальні громади, написано у пояснювальній записці.
- Йдеться про об'єкти нерухомого майна на землях, включених до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, або окупованих Росією – його затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Унаслідок артобстрілу по селу на Харківщині поранений чоловік – прокуратура
Унаслідок обстрілу російськими військовими ввечері 16 червня села Подоли на Харківщині отримав поранення чоловік, йдеться в повідомленні місцевої прокуратури.
«16 червня о 22:40 війська РФ здійснили артилерійський обстріл с. Подоли Купʼянського району. Отримав поранення 60-річний чоловік. У селі пошкоджені житлові будинки та господарчі приміщення», – зазначили у відомстві.
За даними прокуратури, 17 червня близько 2:30 сили РФ також завдали авіаудару по селу Борівська Андріївка Борівської громади Ізюмського району. Пошкоджені приватні домоволодіння.
«Розпочато досудові розслідування за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – підсумували у відомстві.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
«Зустрічаємо не з паляницею, а з кулеметом» – військові про бої біля кордону на Сумщині
Російські війська намагаються розширити свій плацдарм на північ від Харкова вже понад місяць. Поява нового відтинку лінії боїв протяжністю у 70 км показала реальність розгортання активної ділянки фронту на новому напрямку, нехай і відносно невеликої у масштабах російської-української війни. Зокрема – на Сумщині, де прикордонні бої та обстріли не припиняються місяцями. Яка ситуація там і по яких цілях стріляють українські мінометники на території Росії – у матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Данія прагне обмежити тіньовий танкерний флот РФ
Данія розглядає способи обмеження званого тіньового флоту танкерів на перевезення російської нафти через Балтійське море. Про це заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен.
За його словами, Данія зібрала групу країн-союзників, які оцінюють заходи, спрямовані проти цього тіньового флоту.
Однак він не уточнив, які заходи розглядаються.
«Існує широкий консенсус щодо того, що тіньовий флот є міжнародною проблемою і необхідні міжнародні рішення. Важливо, щоб будь-які нові заходи могли бути реалізовані на практиці і щоб вони були юридично обґрунтованими з точки зору міжнародного права», – заявив Расмуссен агенції Reuters.
За словами міністра, у переговорах брали участь інші країни Балтійського моря та члени Європейського Союзу.
Посольство РФ в Данії не відреагувало на цю заяву.
Данія стурбована тим, що старі танкери, які перевозять нафту через її протоки, становлять потенційну небезпеку для довкілля.
Днями міністри закордонних справ Ради держав Балтійського моря (CBSS) провели зустрічі в Порвоо у Фінляндії, за підсумками якої висловили глибоке занепокоєння «активізацією гібридних операцій Росії, включаючи диверсії та акти насильства, які вона проводить у регіоні Балтійського моря». Представники країн Балтійського моря закликали до узгоджених заходів, щоб перешкодити експорту російської нафти на ледь придатних для плавання суднах.
Захід звинувачує Росію у використанні часто небезпечно зношених суден для обходу санкцій ЄС, запроваджених після російського вторгнення 2022 року. Таким чином, Росія може обходити західні обмеження на експорт нафти, використовуючи кораблі, які не належать західним компаніям і які не застраховані західними страховиками. Однак це становить серйозну загрозу для океанів і Балтійського моря зокрема.
Генштаб: із початку доби на фронті відбулося 42 бойових зіткнення, минулої доби – 123
Від початку доби 17 червня до 10:00 на фронті відбулося 42 бойових зіткнення, а минулої доби їх було 123, повідомив Генеральний штаб ЗСУ в черговому зверненні.
«За уточненою інформацією, за минулу добу загалом ворог завдав по позиціях наших військ та населених пунктах два ракетних удари із застосуванням трьох ракет, 45 авіаційних ударів (зокрема, із застосуванням 66 КАБів), здійснив понад 3500 обстрілів, у тому числі 93 із застосуванням реактивних систем залпового вогню. За добу, що минула авіація Сил оборони уразила 10 районів зосередження особового складу противника», – ідеться у зведенні.
За повідомленням Генштабу, на Харківському напрямку сили РФ двічі атакували позиції підрозділів Сил оборони в районі Вовчанська, а Куп’янському напрямку відбувається бій у районі Піщаного.
Також бойові дії тривають на Лиманському, Сіверському, Краматорському, Курахівському, Оріхівському напрямках.
«За сьогодні на Покровському напрямку ворог здійснив 14 спроб витіснити з позицій наших захисників. Одну атаку в бік Новоолександрівки відбито. Тривають бойові дії в районах Євгенівки, Новоселівки Першої, Уманського та Новоолександрівки. Біля останньої ворог найбільш активний», – вказано в повідомленні.
У Мінфіні очікують в найближчі тижні досягнення з кредиторами угоди про реструктуризацію
У Міністерстві фінансів України очікують на досягнення угоди про реструктуризацію в найближчі тижні.
«Я знаю, що ми просимо приватних кредиторів докласти значних зусиль з їхнього боку, але без реструктуризації Україна не зможе достатньо профінансувати нашу оборону і розпочати програму відновлення та реконструкції, яка є спільною метою для всіх наших партнерів як з державного, так і з приватного секторів. Оскільки ми наближаємося до дати закінчення відстрочки платежів за єврооблігаціями, нам необхідно спонукати власників наших єврооблігацій до продовження конструктивних переговорів», – заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Очільник Мінфіну каже, що їхні пропозиції мають відображати «більш значне зменшення боргу» відповідно до параметрів МВФ і поточної макрофінансової ситуації в Україні.
Міністр заявив, що Київ продовжить продуктивні переговори з інвесторами задля врегулювання всіх наявних розбіжностей.
«Ми впевнені, що угоду про реструктуризацію може бути досягнуто в найближчі тижні до закінчення діючої відстрочки платежів», – додав він.
Уряд України повідомив, що з 3 по 14 червня Україна проводила закриті зустрічі з представниками Комітету власників єврооблігацій, до складу якого входять великі інституційні та інші довгострокові інвестори, які володіють близько 20 % єврооблігацій України. Метою зустрічей було обговорення умов реструктуризації тринадцяти серій єврооблігацій України, що має відбутись до 1 серпня 2024 року, погодження структури, яка була б задовільною для всіх сторін і дозволила б Україні досягти боргової стійкості відповідно до вимог Програми МВФ. Умови запропоновано на основі базового макроекономічного сценарію МВФ.
У Мінфіні заявили, що пропозиція України полягає в обміні всіх тринадцяти серій єврооблігацій:
- або на серію інструментів з фіксованим доходом (прості облігації) та державні деривативні інструменти (варіант 1),
- або на серію простих облігацій (варіант 2).
Деривативні інструменти з варіанта 1 буде конвертовано у прості облігації з фіксованою дохідністю у 2027 році, номінальна вартість яких залежатиме від показників податкових надходжень України та досягнення показників зростання ВВП. Обидва варіанти у пропозиції реструктуризації боргу України передбачають номінальне зниження боргу від 25 % до 60 % залежно від темпів відновлення країни протягом періоду дії Програми МВФ.
Зазначається, що протягом наступних тижнів український уряд проведе консультації з власниками єврооблігацій за межами Комітету власників єврооблігацій та збере відгуки від ширшої спільноти інвесторів щодо структури угоди та інструментів. Досягнення домовленості з інвесторами щодо умов реструктуризації очікується до 1 серпня цього року.
У квітні цього року в МВФ заявили, що українському уряду цього року потрібно 42 мільярди доларів бюджетної підтримки на тлі російського вторгнення, яке триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків.
За його словами, характер дій сил РФ суттєво не змінився – на Куп’янському, Покровському, Курахівському, Времівському оперативних напрямках проводять активні наступальні дії різної інтенсивності, намагаючись прорвати українську оборону та захопити важливі ділянки місцевості або населені пункти, які впливають на стійкість оборони.
Сирський повідомив, що тривають жорсткі бої в районах Глибокого, Часового Яру, Старомайорська, Роботиного, Кринок та островів у прибережній частині лівого берега Дніпра.
«Ворог чудово розуміє, що в результаті поступового надходження значної кількості озброєння та військової техніки від наших партнерів, прибуття перших F-16, що посилить нашу ППО, час гратиме на нашу користь, а його шанси на успіх будуть зменшуватись», – написав він у телеграмі.
Тому, як вважає Сирського, командування сил РФ наразі докладає усіх зусиль для нарощування інтенсивності та розширення географії бойових дій з метою максимального виснаження українських військ, зриву підготовки резервів, недопущення переходу до активних наступальних дій.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
ОП з’ясовує, чи справді деякі країни відкликали підписи під комюніке Саміту миру – радник Єрмака
Інформація про те, що Ірак та Йорданія відкликали свої підписи під комюніке на Саміті миру, який відбувся 15–16 червня у Швейцарії, перевіряється, бо ці країни відображалися як підписанти документа під час міжнародної конференції. Про це 17 червня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів Олександр Бевз, радник керівника Офісу президента України.
За його словами, українська сторона сьогодні зв’язуватиметься зі Швейцарією для того, щоб уточнити список підписантів. Радник наголосив, що комюніке залишається відкритим для приєднання країн.
«Ми сьогодні будемо зв’язуватися з колегами із Берна, ще раз проговорювати весь перелік країн, які приєдналися. Я особисто був присутній під час оголошення результатів щодо приєднання до комюніке, і ці країни були зазначені на фінальному табло в залі, де проводилася пленарна сесія. Тому ми не поспішаємо з будь-якими висновками щодо того, які країни від’єдналися чи приєдналися. Комюніке залишається відкритим для приєднання будь-яких країн, і ми розраховуємо, що кількість його учасників буде тільки зростати», – заявив радник голови ОП.
А серед країн-учасниць Саміту миру були й такі, які одразу повідомили Україні та Швейцарії як організаторові Саміту, що не готові приєднуватися до будь-якого документа, незалежно від змісту. Радник керівника Офісу президента каже, що важливо, щоб країни так званої «Великої двадцятки» (G20) долучилися до мирного процесу.
«Напевно це пов’язано з специфікою певних політичних процесів всередині цих країн. Деякі країни прямо зазнавали тиску, і про це неодноразово говорив президент, як щодо участі в саміті, так і щодо приєднання до якогось фінального документа. Я впевнений у тому, що деякі країни, які були присутні і не приєдналися до комюніке, приєднаються пізніше. Навіть ті, які не були, зможуть приєднатися. Безумовно, нам було б важливо, щоб країни G20, які не приєдналися на сьогодні до комюніке, включилися в мирний процес. І те, що вони сьогодні не приєдналися до комюніке, не означає, що вони не будуть членами, учасниками мирного процесу в майбутньому», – сказав Олександр Бевз.
Раніше зі списку підписантів Бюрґенштокського комюніке, за повідомленням міністерства закордонних справ Швейцарії, зникли Ірак та Йорданія.
Серед країн, які підписали документ, є Словаччина та Угорщина, які під час ухвалення рішень Євросоюзу з українських питань часто висловлюють відмінну від спільної думки членів ЄС думку.
Також під комюніке є підпис Туреччини. Раніше міністр закордонних справ цієї країни Хакан Фідан висловився за присутність Росії на мирній конференції. Водночас серед підписантів немає Саудівської Аравії, чільний дипломат якої закликав сторони до «важких компромісів».
Також серед країн, які делегували своїх представників на Саміт миру, не підписали комюніке Таїланд, Індія, Мексика, ПАР, Бразилія та Об'єднані Арабські Емірати.
В «Укренерго» повідомили про зміни у застосуванні графіків відключення електроенергії на сьогодні
Компанія «Укренерго» повідомила про зміни у застосуванні графіків погодинного відключення електроенергії на сьогодні.
«17 червня обленерго по всій території України будуть застосовувати графіки погодинних відключень (ГПВ): з 8:00 до 24:00 – 1 черга. Увага! Зменшено час застосування більшого обсягу обмежень: 2 черги одночасно будуть застосовані з 19:00 до 22:00», – йдеться у повідомленні пресслужби, оприлюдненому в телеграмі.
«Укренерго» пояснює це зниженням споживання порівняно з прогнозним через прохолодну погоду.
У компанії додають, що протягом доби запланований імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови – загальний обсяг 27 219 МВт*год.
Раніше анонсувалось, що 17 червня обмеження для більшої кількості споживачів будуть діяти з 11:00 до 22:00.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок шести комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Сили РФ вранці атакували дроном автомобіль на Херсонщині, загинула людина – ОВА
Російські війська вранці атакували дроном автомобіль в Осокорівці Херсонської області, загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Зранку російські військові атакували дроном-камікадзе автівку в Осокорівці. Внаслідок удару загинув місцевий житель 1974 року народження», – написав він у телеграмі.
Місцева влада регулярно повідомляє про атаки сил РФ цивільних з допомогою БПЛА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У РФ заявляють про атаку дронів – під удар могли потрапити тракторний завод та НЛМК
У Росії заявляють про атаку безпілотників на Бєлгородську, Воронезьку та Липецьку області.
Міноборони РФ стверджує, що сили ППО вночі знищили шість БПЛА: один дрон був збитий над Бєлгородською областю, два – над Воронезькою та три – над Липецькою областю.
Губернатор Липецької області РФ Ігор Артамонов заявив, що три БПЛА знешкодили над промисловою територією Липецька. Жертв та постраждалих немає, заявив губернатор, водночас попросивши місцевих жителів не публікувати фото та відео наслідків.
За інформацією телеграм-каналу Astra, безпілотники атакували завод «Липецький трактор» та «Новолипецький металургійний комбінат». Місцеві користувачі соцмереж повідомляли про вибухи та дим у районі Липецького тракторного заводу.
Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв повідомив про дві збиті дрони. За попередніми даними, постраждалих та руйнувань немає.
Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков заявив, що декілька населених пунктів Грайворонського міського округу зазнали атаки безпілотників. За попередньою інформацією, постраждалих немає, пошкоджено лінії електропередачі, сталося відключення електрики у п’яти населених пунктах.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.