У Пентагоні відреагували на візит Путіна до Північної Кореї
У Міністерстві оборони США прокоментували візит російського президента Володимира Путіна до Північної Кореї.
«Поглиблення співпраці між Росією та КНДР – це те, що має викликати занепокоєння, особливо у тих, хто зацікавлений у підтримці миру та стабільності на Корейському півострові, а також у підтримці народу України, який продовжує боротися проти російської агресії. Звичайно, ви знаєте, що КНДР надає Росії боєприпаси і зброю, які допомагають їй продовжувати свою незаконну і неспровоковану війну проти українського народу», – сказав на брифінгу речник Пентагону Патрік Райдер.
Однак він не став коментувати домовленості між Росією і КНДР.
«Ми продовжуємо зосереджуватись на сприянні регіональній безпеці і стабільності в регіоні, а також на наших розширених зусиллях зі стримування, коли йдеться про підтримку наших союзників з Південної Кореї і Японії. Тому я просто залишу все як є», – додав речник Пентагону.
Президент Росії Володимир Путін 18 червня прибув до Північної Кореї з державним візитом, вперше за 24 роки. Це – візит у відповідь на запрошення Кім Чен Ина після його відвідування Росії восени минулого року.
Він приїхав до Пхеньяна на запрошення північнокорейського лідера Кім Чен Ина на тлі посилення відносин двох країн після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Перед цим візитом Путін подякував КНДР за «тверду підтримку» війни РФ проти України.
За твердженнями Південної Кореї і країн Заходу, Північна Корея минулого року розпочала масштабні постачання зброї і боєприпасів Росії для використання у війні проти України. Це – порушення міжнародних санкцій проти КНДР, яких Росія зобов’язалася дотримуватись. У Москві й Пхеньяні факти постачання зброї заперечували.
На Львівщині двоє людей постраждали внаслідок нічної атаки дронів – голова ОВА
Двоє людей постраждали на Львівщині внаслідок нічної атаки російських безпілотників, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
У Малехові 47-річний чоловік отримав різані рани рук, медики надали йому допомогу на місці, обійшлося без госпіталізації. Натомість 70-річний чоловік, поранений у цьому ж населеному пункті, перебуває в стані середньої тяжкості.
«Його госпіталізували. У нього акубаротравма, множинні осколкові поранення і кілька вогнепальних переломів», – написав Козицький у телеграмі.
За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, уночі військові РФ запустили по Україні 21 безпілотник, із них 19 удалося збити.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повітряні сили: вночі вдалося збити 19 дронів, запущених із Росії та окупованого Криму
У ніч на 19 червня 2024 року російські військові атакували Україну 21 ударним БпЛА типу Shahed-131/136. Їх запускали з Приморсько-Ахтарська в Росії та мису Чауда в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Відбивали повітряний напад винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи та РЕБ Повітряних сил, мобільні вогневі групи Сил оборони України. У результаті бойової роботи збито 19 ворожих ударних БпЛА типу Shahed у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Хмельницькій та Львівській областях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу ще 1130 військових і 48 артсистем
Російська армія втратила близько 529 750 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 19 червня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1130 військових. Командування не уточнює, чи йдеться лише про вбитих, чи також і поранених.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- 7 984 танків (+10 за минулу добу)
- 15 319 бойових броньованих машин (+12)
- 14 007 артилерійських систем (+48)
- 1 104 реактивні системи залпового вогню
- 857 засобів протиповітряної оборони (+4)
- 359 літаків
- 326 гелікоптерів
- 11 221 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+34)
- 2 297 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 19 078 автомобілів і автоцистерн (+47)
- 2 351 одиниці спеціальної техніки (+7)
Читайте також: У ISW проаналізували мотиви ураження ЗСУ російських систем ППО в окупованому Криму
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Міністр юстиції Денис Малюська 18 червня назвав «фейком» перелік адміністривних послуг, які нібито не надаватимуться без військово-облікових послуг.
Таким чином він прокоментував повідомлення, які поширюються в соціальних мережах.
«У тг (Телеграм) каналах з посиланням на мене розганяють фейк з переліком конкретних послуг, які нібито будуть неможливі без військово-облікового документа (включно з послугами нотаріусів або драцс-ів). Це класичний фейк і іпсо», – заявив Малюська.
Він зауважив, що надання деяких послуг дійсно вже обмежене, а деякі планують обмежувати в майбутньому, але «точно не за списками, опублікованими і придуманими тг-каналами».
Міністр закликав слідкувати на нормативно-правовими актами, які регулюють надання адмінпослуг.
Раніше в Телеграм-каналах поширилися повідомлення, за якими для надання низки послуг (реєстрації прав на майно, актів цивільного стану, шлюбу, нотаріальних послуг) знадобляться військово-облікові документи.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Блінкен: на саміті НАТО у Вашингтоні ухвалять рішення, які «забезпечать успіх України»
Стратегія партнерів щодо України «показує ефективні результати», вважає державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен. Про це він заявив на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом 18 червня.
Він уточнив, що йдеться про спроможність України відбивати агресію Росії, що Київ робить «назвичайно».
«Пам’ятайте, що мета Путіна з першого дня полягала в тому, щоб стерти Україну з мапи, знищити її як незалежну країну, включити її до Росії. Це не вдалося. Але в майбутньому ми хочемо переконатися, що Україна досягла успіху, що вона міцно стоїть на власних ногах у військовому, економічному та демократичному планах. І саме в цьому ми підримуємо Україну. Це ознака успіху в майбутньому. Знову ж таки, рішення, які будуть ухвалені на саміті, сприятимуть цим зусиллям», – заявив Блінкен.
Держсекретар анонсував, що більше стане відомо за кілька тижнів.
Як цитує пресслужба Альянсу, Столтенберґ відзначив, що союзники розділяють тягар допомоги Україні, і на саміті він очікує, що «європейські союзники та Канада запропонують більше фінансової та військової допомоги».
Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня цього року у Вашингтоні. Як очікується, на саміті НАТО запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе координацию безпекової допомоги Києву, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
У рамках саміту відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на найвищому рівні. За даними міжнародної преси, західні партнери просять Київ не завищувати очікування щодо перспектив членства України в Альянсі.
Російські війська 13 разів намагалися витіснити ЗСУ з позицій на Лиманському напрямку – Генштаб
Кількість бойових зіткнень протягом доби 18 червня сягнула 113, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину.
Зокрема, на Харківському напрямку триває відбиття двох штурмів із шести. На Куп’янщині українські війська відбили вісім атак біля Синьківки, Степової Новоселівки та Піщаного, ще чотири боєзіткнення продовжуються.
«На Лиманському напрямку ворог 13 разів намагався витіснити наших захисників із займаних позицій у районах Греківки, Макіївки, Тернів та Серебрянського лісництва. 12 атак відбито українськими захисниками. Ворог успіху не мав. Триває бій на локації Тернів», – йдеться в зведенні.
ЗСУ також відбили 13 атак російських загарбників біля Роздолівки, Спірного, Верхньокам’янського та Виїмки на Сіверському напрямку. Два боєзіткнення в районі Верхньокам’янського тривають.
Крім того, командування відзначає активізацію російських військ на Краматорському напрямку: вони шість разів намагалися наблизитися до мікрорайону Новий у Часовому Яру, дві сутички ще тривають.
«Найгарячішою залишається обстановка на Покровському напрямку, де кількість ворожих штурмів досягла 37. Окупанти намагалися прорвати нашу оборону поблизу Олександрополя, Новоолександрівки, Євгенівки, Новоселівки Першої, Новопокровського, Сокола та Карлівки. Сили оборони вживають заходи щодо недопущення просування противника та стабілізації обстановки. Відбито 20 атак, ще 17 боїв продовжуються», – повідомляє штаб.
Російські війська також намагалися просуватися на Курахівському напрямку, ситуація «під контролем Сил оборони». Також штаб повідомляє про невдалі російські штурми на Времівському та Оріхівському напрямках.
Зеленський подякував Вселенському патріарху за підпис під комюніке Саміту миру
Україна вже почала готувати наступні кроки після Саміту миру, заявив у вечірньому зверненні 18 червня Володимир Зеленський. Він додав, що провів сьогодні народу з дипломатами щодо закріплення відповідальних за регіонами, «щоб залучити ще більше учасників до спільної роботи над пунктами Формули миру».
«Так само, як і перший Саміт миру, що відбувся у Швейцарії, групи мають стати максимально інклюзивними – щоб різні країни та лідери могли проявити себе. І, звичайно, продовжуємо працювати над підтримкою комюніке першого Саміту», – заявив він.
Читайте також:«Мирні умови» Путіна: чого чекати українцям в окупації
Зеленський також прокоментував приєднання Вселенського патріарха до фінальної заяви за підсумками саміту:
«Я вдячний Його Всесвятості Патріарху Варфоломію за приєднання до комюніке та незмінну підтримку наших мироустановчих зусиль. Будуть і інші такі новини – інші нові приєднання до комюніке. Команда займається цим».
Напередодні медіа звернули увагу на те, що під комюніке учасників Саміту миру в Швейцарії з’явився підпис Вселенського патріархату.
Вселенський патріарх Варфоломей не коментував підпис, але виступив на Саміті миру. У своєму зверненні він висловив підтримку «справедливому та сталому миру в суверенній Україні».
Росія втрачає poker face. Чого чекати від розлюченого Путіна
Незважаючи на всі зусилля, Росії не вдається досягнути бажаного для неї розвитку подій ані на фронті війни з Україною, ані у дипломатичній сфері. Як би не хотілося російському диктатору, єдність Заходу не слабне, а рішучість, схоже, поступово зростає.
Про втому від війни від західних лідерів зараз практично не чути, напевно тому «стара» Європа дедалі більше стала відчувати російську загрозу для самої себе та вирішальне значення України у її стримуванні.
Демократичний світ підтримує українську державу, яка використала для просування своєї позиції та збільшення міжнародної допомоги важливі світові події цього місяця – вшанування 80-річчя висадки союзників у Нормандії, Третю щорічну конференцію з відбудови України в Німеччині, 50-й саміт Великої сімки в Італії, і зрештою, Глобальний саміт миру в Швейцарії.
Наслідки удару українських дронів по нафтобазі в Ростовській області РФ – супутникові знімки
Супутникові знімки Planet Labs, які отримали журналісти «Схем» (Радіо Свобода), демонструють наслідки атаки українських безпілотників на нафтобазу у місті Азов Ростовської області, що сталася в ніч на 18 червня.
Згідно зі знімками, зробленими о 14:30 за Києвом, на території нафтобази триває пожежа. Однак оцінити ступінь ураження нафтобази поки складно, бо клуби диму обмежують видимість.
На Сумщині через російські обстріли від початку року загинула 51 людина – влада
На Сумщині від початку року через російські обстріли загинув 51 житель, 162 людей були поранені, в тому числі – 13 дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх в ефірі телемарафону.
У липні минулого року на Сумщині була оголошена евакуація – зі 115 населених пунктів 5-кілометрової зони. На сьогодні 28 населених пунктів повністю залишило населення, повідомили в ОВА. Управління цих та інших населених пунктів 5-кілометрової зони здійснюють ЗСУ.
«Евакуація продовжується. Сьогодні також вона проходить у Великій Писарівці й Середино-Буді (у цих населених пунктах була оголошена примусова евакуація родин із дітьми). Також було ухвалене рішення щодо евакуації мешканців Білопілля і Ворожби, з цих населених пунктів було переміщено в безпечні місця на Сумщині та в інші регіони 1800 осіб, в тому числі більше ніж 200 дітей», – повідомив Артюх.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Також регулярно повідомляється про спроби російських диверсантів проникнути на українську територію.
Зеленський: знищення позицій РФ поблизу кордону з Україною «спрацьовує» для безпеки Харкова
Президент Володимир Зеленський подякував військовим, які тримають оборону на Харківському напрямку – про це він сказав у зверненні 18 червня.
Зеленський назвав російський наступ на цьому напрямку «сторінкою, яку Путін дуже хотів присвятити своєму наступу і яка стала для Росії черговою помилкою».
«Кожен і кожна, хто захищає Харківський напрямок, хто стримує російські штурми на Покровському та інших донецьких напрямках, і по всьому фронту – від Кринків до Вовчанська, і вздовж кордону, зокрема на Сумщині. Саме українська сміливість і стійкість визначають ситуацію – те, що ми можемо, а не те, що Росія хоче чи намагалась», – заявив він.
Читайте також: Столтенберґ каже, що Україна має право знищувати ракетні установки, з яких обстрілюють Харків
Президент згадав про послаблення обмежень на удари по російській території західною зброєю – йдеться про можливість завдавати ударів по військових цілях у прикордонних регіонах:
«Ми бачимо, як рішучість світу відкриває нові перспективи для відновлення нашої безпеки. Серед іншого це стосується безпеки Харкова. Знищення поблизу кордону нашими силами, нашими воїнами позицій та пускових установок російських терористів справді має значення. Це спрацьовує. Саме так, як ми й очікували».
Президент США Джо Байден 6 червня повідомив, що українській стороні дозволено «удари поблизу кордону у відповідь на російські атаки конкретних цілей в Україні».
Згодом радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що наступ російських військ на Харківщині застопорився після дозволу атакувати військові об’єкти на території Росії.
Російські війська активізувалися на Торецькому напрямку – Генштаб ЗСУ
Від початку доби на фронті відбулося 86 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 18 червня. Також після «тривалого затишшя» російська армія активізувалася на Торецькому напрямку.
«На Торецькому напрямку російські окупанти активізувалися та почали одразу п’ять штурмових дій – у районах населених пунктів Нью-Йорк, Північне і Південне. Сили оборони України контролюють ситуацію та дають відсіч агресору», – йдеться в зведенні.
Водночас найбільша активність російських військ зберігається на Покровському напрямку – із 26 бойових зіткнень на 19 годину тривають 12, у тому числі поблизу Новоолександрівки, Євгенівки, Новоселівки Першої та Сокола.
Читайте також: ОГП: на Донеччині війська РФ обезголовили українського захисника, правоохоронці почали розслідування
У районі Вовчанська тривають два бої, ще два штурми Сили оборони відбивають поблизу Синьківки та Берестового на Куп’янському напрямку.
«На Лиманському напрямку відбувається ще одне боєзіткнення поблизу Тернів, а загальне число ворожих штурмових дій зросло до 11. На Сіверському напрямку ворог вдавався до штурмових дій 14 разів. Триває бій з російськими загарбниками поблизу населеного пункту Спірне», – повідомляє командування.
Крім того, російські війська продовжують спроби покращити положення в мікрорайоні Новий міста Часів Яр, бій триває.
Армія РФ чотири рази атакувала позиції біля Красногорівки, два бої тривають. Ще одну атаку ЗСУ відбивають на Времівському напрямку поблизу Урожайного, додає Генштаб.
Читайте також: Росія наростила ударний кулак на Харківщині: кине на Борову?
Росія наростила ударний кулак для наступу на Борову Харківської області, заявив проєкт DeepState 18 червня.
За даними аналітиків, на ділянці фронту від Райгородки до Нововодяного агресор зібрав до 10 тисяч особового складу та близько 450 одиниць військової техніки, серед яких – 200 артсистем. Проєкт вважає, що мета Росії очевидна – спробувати повторити минулорічний наступ на Борову.
Державний секретар США Ентоні Блінкен назвав Китай, Іран і Північну Корею «країнами, що викликають занепокоєння» через їхню участь у воєнній економіці Росії. Він сказав про це на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом 18 червня.
Столтенберґ заявив, що агресивна війна Росії в Україні «демонструє і підтверджує дуже тісний альянс між Росією й авторитарними державами, такими як Північна Корея, а також Китай та Іран».
Мінагрополітики оцінює збитки сільського господарства через агресію Росії в понад 10 млрд доларів
Від початку російського широкомасштабного вторгнення аграрний сектор зазнав збитків на понад 10 мільярдів доларів – про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на виконувача обов’язків міністра Тараса Висоцького 18 червня.
За оцінкою міністерства, відновлення аграрного сектора важливе для забезпечення внутрішньої та світової продовольчої безпеки.
«Від знищення сільськогосподарської техніки на загальну суму 5,8 мільярда доларів до втрати та руйнування тваринницьких ферм на понад 250 мільйонів доларів. А міжнародні ціни на продовольство в 2022 році зросли приблизно на 35%. Тільки після налагодження нових шляхів експорту вдалося стабілізувати ситуацію. Тому для відновлення українського агросектору необхідна підтримка», – заявив Висоцький під час онлайн-виступу на конференції «Відбудова сільського господарства України» в рамках Форуму сільського господарства майбутнього.
Читайте також: Російська компанія, що незаконно вивозила зерно з окупованої Херсонщини – пов’язана з будівництвом палацу Путіна у Геленджику
Виконувач обов’язків міністра вказав на те, що Україна є одним зі світових лідерів експорту зернових та олійних культур.
Зокрема, він наголосив на необхідності довгострокових проєктів з підтримки українського агросектору. Одним з таких є програма фінансової підтримки від Європейського Союзу Ukraine Facility.
Висоцький також зазначив, що Україна потенційно може виробляти біоетанол та біометан з відходів сільськогосподарської діяльності, а також відзначив необхідність пільгового страхування для агровиробників.
1 травня Міністерство економіки повідомило, що в квітні Україна експортувала рекордні понад 13 мільйонів тонн товарів, перевершивши показники лютого 2022 року. За словами очільниці відомства Юлії Свириденко, на зростання показників експорту вплинуло відкриття альтернативного морського коридору влітку минулого року, який дозволяє Україні експортувати, зокрема, зерно та метал.
У червні 2022-го Офіс генерального прокурора України заявив, що розпочав розслідування за фактами незаконного вивезення зерна з територій Запорізької та Херсонської областей. Тоді ж журналістам «Схем» вдалося встановити шляхи, які долають вантажівки з південних окупованих областей до портів у Криму, де збіжжя перевантажують на судна.
Одним із перших піднявся у небо, щоб захистити столицю: прощання з «Привидом Києва» (фоторепортаж)
У Києві попрощалися із бойовим пілотом 40-ї бригади тактичної авіації Валентином Коренчуком на псевдо «Бджоляр», який загинув на бойовому вильоті. Він одним із перших піднявся в небо на початку повномасштабного вторгнення на захист столиці, будучи пілотом, героїзм якого і ліг в осноову створення образу «Привида Києва». Загалом пілот в небі провів близько 300 годин. Воїна поховаютьна Лук’янівському військовому кладовищі.
Для Польщі на час її головування в Європейському союзі першочерговим пріоритетом буде безпека, зокрема, військова, економічна, продовольча, інформаційні, енергетична, а також медична, заявила у коментарі Радіо Свобода уповноважена премʼєр-міністра з питань головування Польщі в ЄС Маґдалена Собковʼяк-Чарнецька. За її словами, офіційно пріоритети польського головування мають бути оголошені під кінець року.
«Ті, які були ухвалені раніше, вони прийняті попереднім урядом. Лише під кінець року довідаємося, чи вони будуть офіційно змінені, але гасло «безпека» буде одним із найважливіших – це точно», – сказала Собковʼяк-Чарнецька.
За словами урядовиці, в канцелярії Ради міністрів працює цілий департамент із приготувань до головування. Весь корпус – це майже три тисячі осіб.
Снаряди їдуть в Україну: що гальмувало чеську ініціативу і які виклики попереду?
Процес закупівлі та постачання боєприпасів у рамках чеської ініціативи зрушився – десятки тисяч снарядів вже на шляху до України. Радіо Свобода пояснює, як західним партнерам вдалося реалізувати ініціативу та що сповільнювало забезпечення української артилерії боєприпасами.
Чимало було сказано про (не)здатність Заходу забезпечити Україну достатньою кількістю артилерійських боєприпасів у її війні проти Росії. Брюссель серйозно збентежився, коли Європейський союз зазнав невдачі з ініціативою, яку оголосили на початку 2023 року і яка мала надати Києву 1 мільйон снарядів калібру 155 мм до березня цього року. Зрештою, доставили трохи більше половини від запланованої кількості з подальшою обіцянкою, що ЄС надасть решту боєприпасів до кінця 2024 року.
Швейцарець Джона Нейдхарт, який два роки захищав Україну і якого нещодавно заарештували, але невдовзі відпустили (на час досудового слідства) у Берні, 18 червня взяв участь у демонстрації українських жінок, чиї сини і чоловіки перебувають у російському полоні або зникли безвісти.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, Нейдхарт прийшов на акцію в Женеві на площі перед штаб-квартирою ООН разом зі своїм батьком.