Біженці із Закарпаття опинилися на вулиці в місті Коч через введені Угорщиною обмеження
Біженців із Закарпаття почали виселяти із притулків після постанови уряду Угорщини, що обмежує надання допомоги громадянам України, повідомляє угорська служба Радіо Свобода.
Понад сотню біженців з України виселили вранці 21 серпня у місті Коч, що на півночі Угорщини. Це переважно закарпатські роми, які проживали в приватному притулку, субсидованому державою.
Частина з них ночували на вулиці.
Таке може загрожувати усім громадянам України, які мешкали у субсидованому Угорщиною житлі для біженців, але приїхали туди з регіонів України, які безпосередньо не потерпають від бойових дій та обстрілів.
Фоторепортаж тут
ДСНС: на Харківщині чоловік підірвався на вибухівці
Цивільний у Харківській області підірвався на вибуховому пристрої, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 22 серпня.
За повідомленням, це сталося сьогодні в селищі Куп’янськ-Вузловий Куп’янської громади.
«На невідомому вибухонебезпечному предметі підірвався 65-річний чоловік. Він отримав травми та був госпіталізований до лікарні», – додає служба.
За даними ДСНС, станом на грудень 2023 року в Україні від початку повномасштабної війни через підрив на мінах або інших вибухонебезпечних предметах загинули 277 людей. Крім того, поранень зазнали 608 людей, із них – 74 дитини.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
У ДБР кажуть про понад 400 кримінальних проваджень за фактами зловживань посадовців ТЦК
Починаючи з 24 лютого 2022 року працівники Державного бюро розслідувань вели 408 кримінальних проваджень, повʼязаних із роботою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, повідомила пресслжба ДБР 22 серпня.
За даними відомства, повідомлено про підозру 73 особам, до суду направлено 37 обвинувачень щодо 61 особи. Обвинувальний вирок отримали 10 осіб.
«Вже доведені судом суми одержаної неправомірної вигоди під час махінацій у ТЦК становлять 114 мільйонів гривень. Установлено збитків на суму 19 мільйонів гривень, з яких завдяки зусиллям ДБР відшкодовано 6,5 мільони гривень», – йдеться у повідомленні.
Також суди арештували майно фігурантів на суму 264 мільйони гривень, кажуть у ДБР.
Влада: понад 130 тисяч жителів виїхали з небезпечних районів Курської області РФ
Понад 133 тисячі жителів виїхали з небезпечних районів у звʼязку з бойовими діями, повідомив губернатор Курської області Олексій Смирнов.
Залишаються у своїх будинках понад 19 тисяч людей. Йдеться про мешканців 8 районів, які потрапили до зони відселення та евакуації, пише російська служба Радіо Свобода.
За словами Смирнова, у розгорнутих владою РФ таборах тимчасового перебування нині понад 12 тисяч росіян.
Перший віцепремʼєр Росії Денис Мантуров раніше, виступаючи на нараді у Володимира Путіна, сказав, що з небезпечних районів «відселено 115 тисяч осіб», для яких обладнано пункти тимчасового перебування і харчування в 29 субʼєктах федерації.
Війська РФ атакували Сумщину: загинули двоє чоловіків – прокуратура
Вдень 22 серпня війська РФ скинули на цивільну інфраструктуру Есманьської громади на Сумшині два КАБи, повідомила обласна прокуратура.
«Унаслідок атаки окупантів загинуло двоє цивільних чоловіків, яким 74 та 67 років, дружина одного із загиблих отримала поранення та була госпіталізована», – йдеться у дописі.
Сумщина межує з Курською областю РФ, де з 6 серпня триває військова операція українських сил.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Уражена ЗСУ нафтобаза у Ростовській області палає пʼяту добу
Нафтобазу, яку 18 серпня уразили українські дрони у Пролетарську Ростовської області, не можуть загасити вже пʼяту добу.
На ранок 22 серпня кількість постраждалих пожежників зросла до 49, пише російська Служба Радіо Свобода.
За даними місцевої влади, спочатку в результаті атаки дронів спалахнули близько 20 цистерн з дизельним паливом обсягом пʼять тисяч кубічних метрів кожна. Станом на 20 серпня площа займання складала 10 тисяч квадратних метрів.
Напередодні на нафтобазі стався черговий вибух, повідомили місцеві телеграм-канали.
59% українців однозначно налаштовані залишитися в Україні – опитування
Абсолютна більшість опитаних Українців хоче будувати своє майбутнє життя в Україні (86%), основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%). Про це свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня 2024 року.
Соціологи зазначили, що з віком налаштованість залишатися в Україні зростає. Так, якщо серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30–39 років – вже 81%, 40–49 років – 87%, 50–59 років – 90%, і серед найстаршої групи – 93%.
Раніше опитування Київського міжнародного інституту соціології засвідчило, що лише половина українських біженців, які наразі проживають у Німеччині, Польщі та Чехії, готові повернутися додому, якщо для цього будуть такі умови, як безпека, нормальна робота критичної інфраструктури, наявність житла та завершення повномасштабного вторгнення.
Опитування методом face-to-face проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Всього було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Ексклюзив Радіо Свобода з Курщини: жителі Суджі про війну, владу РФ та життя під ЗСУ
Знімальна група Радіо Свобода побувала у Суджі, в Курській області. Наразі місто перебуває під контролем українських військових – вони туди увійшли ще 6 серпня. По місту є руйнування і, на момент візиту журналістів, поодинокі пожежі у віддалених районах або передмісті.
МЗС планує запустити систему «е-Консул» для українців за кордоном
Кабінет мінстрів ухвалив постанову про створення інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул», яка забезпечить доступність сервісів МЗС для громадян України за кордоном. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ 22 серпня.
«Рішення уряду – результат роботи МЗС із цифровізації консульських послуг. Система «е-Консул» зробить сервіси доступнішими і швидшими: деякі дії перейдуть в онлайн, інші спростяться завдяки автоматичному підтягуванню документів з реєстрів. Це покращить якість послуг для громадян за кордоном», – зазначив очільник міністерства Дмитро Кулеба.
Очікується, що українці зможуть користуватися системою вже цього року, обіцяють у відомстві.
Раніше Кабмін ухвалив рішення не видавати або обмінювати водійське посвідчення і реєструвати транспорті засоби військовозобов’язаним чоловікам за кордоном, які не оновили військово-облікові дані.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня включно. Після закінчення цього терміну чоловіки і далі можуть оновлювати свої дані, але отримають штраф за невчасне оновлення інформації.
Раніше Міністерство закордонних справ України дало розпорядження закордонним дипломатичним установам із 18 травня відновити прийом заяв на вчинення консульських послуг чоловікам призовного віку, що був призупинений 23 квітня.
Міністерство оборони та інші органи влади створили механізми оновлення військово-облікових даних і їхньої синхронізації з консульськими послугами МЗС для чоловіків віком 18-60 років – оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
У ВМС України прокоментували будівництво нових конструкцій біля Керченського мосту
Речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук прокоментував будівництво російськими військами нових конструкцій біля Керченського мосту, що сполучає окупований Крим із Росією.
«Можливо, вони намагаються частково продублювати так званий Кримський міст, поки це припущення, адже ця конструкція не така фундаментальна», – сказав Плетенчук в ефірі українського телемарафону.
Він також додав, що, враховуючи наближення сезону штормів й погодні умови в Керченській протоці, які розпочинаються з середини осені, «питань набагато більше ніж відповідей» щодо цільового призначення цієї конструкції.
Раніше телеграм-канал «Кримський вітер» повідомляв, що російські сили будують додаткові конструкції вздовж Керченського мосту, схожі на паралельний міст.
Призначення цієї конструкції залишається невідомим. Український портал «Мілітарний» припускав, що нова споруда може використовуватися для підвищення захисту Керченського мосту від потенційних українських атак. Підконтрольна Росії влада Криму поки не коментувала це будівництво.
Керченський міст забезпечує основний трафік в окупований Крим із російської території, а також використовується для військових поставок на територію Кримського півострова.
Як повідомляв кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії раніше, у Керчі зафіксували роботи зі зведення укріплень біля Керченського мосту.
За даними Центру журналістських розслідувань, Росія почала будувати надводний захист Керченського мосту 7 травня і продовжує це робити сьогодні. Вона облаштовує ешелоновану систему бонових загорож для захисту від атак.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня, відмовився назвати терміни можливого знищення Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів з Росією, але наголосив, що Київ планує повернути Крим. «Це реально. Звичайно, це велика військова таємниця», – сказав генерал.
Ажіотаж з курськими строковиками: чи обміняють на них «азовців»?
Без подробиць, але сам факт підтверджено – обмін російськими полоненими в Курській області на українських військових уже готують. Попри заяви в російських ЗМІ про рішення призупинити обміни, це підтвердив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, через кілька днів від початку операції збройних сил України в Курській області з ним зв'язалася його російська колега Тетяна Москалькова з пропозицією розпочати переговори з обміну військовополоненими. Це було пов'язано з інформацією про те, що Україна взяла в полон сотні російських військових, у тому числі строковиків.
Згодом підготовку до обміну підтвердили і джерела видання Financial Times. Російська служба Радіо Свобода детальніше про хід подій та передумови до обміну.
Зеленський: після початку операції на Курщині стало менше обстрілів Сумської області
У Сумській області спостерігається зменшення обстрілів зі ствольної зброї і зменшення жертв серед цивільних після початку української операції в Курській області Росії, заявив президент Володимир Зеленський, посилаючись на дані голови обласної військової адміністрації Володимира Артюха.
Як повідомляє пресслужба голови держави 22 серпня, Зеленський відвідав прикордоння Сумської області й провів нараду з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським і начальником Сумської обласної військової адміністрації Володимиром Артюхом.
«Начальник ОВА Володимир Артюх розповів про ситуацію на Сумщині після початку Курської операції. Зокрема, про зменшення обстрілів зі ствольної зброї та жертв серед цивільних. Це також дало змогу безпечніше відновлювати енергетичну інфраструктуру й готувати її до початку опалювального періоду», – йдеться в повідомленні.
Під час наради обговорили координацію дій між військовими, поліцією і ДСНС у прикордонні, зокрема для організації гуманітарних конвоїв у визначені райони Курської області РФ, додали в Офісі президента.
За повідомленням, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський «доповів про оперативну обстановку в районах активних дій у Курській області і на всій протяжності фронту – Харківщина, Донеччина, південь нашої країни і окремо – про ключові ділянки фронту. Поінформував про кроки командування для посилення оборони на Торецькому й Покровському напрямках, де російська армія продовжує зосереджувати основні зусилля».
На Курщині українські сили взяли під контроль іще один населений пункт і «поповнили обмінний фонд», зазначили в пресслужбі президента.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої.
ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, включаючи райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. У Курській області діє режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Із регіону на даний момент евакуювали понад 100 тисяч людей. Евакуація проходить також у прикордонних з Україною територіях Бєлгородської області Росії.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
Сумщина межує з Курською областю РФ і регулярно зазнає російських атак.
У СБУ підтвердили ураження військового аеродрому у Волгоградській області РФ
Служба безпеки України спільно з Силами спеціальних операцій у ніч на 22 серпня уразили склади з КАБами і паливом на аеродромі «Маринівка» у Волгоградській області Росії, підтвердили Радіо Свобода поінформовані джерела в СБУ, неназвані, бо не уповноважені коментувати ситуацію офіційно.
У СБУ зазначили, що військовий аеродром «Маринівка» російські війська активно використовують для бомбардувань лінії фронту в Україні.
Після удару над територією аеродрому підіймаються «стовпи чорного диму і лунає потужна детонація», зазначили в СБУ.
Раніше російські телеграм-канали з посиланням на очевидців писали про низку вибухів на військовому аеродромі «Маринівка» у Волгоградській області Росії в ніч на 22 серпня. Місцеві жителі повідомляли про наліт безпілотників і роботу ППО. Волгоградський губернатор Андрій Бочаров пізніше підтвердив, що по військовому об’єкту в регіоні вдарили дрони, внаслідок чого почалася пожежа.
Губернатор не назвав точної кількості безпілотників, які атакували область. За інформацією голови регіону, жертв немає.
В останні місяці Київ посилив свої повітряні атаки по російській території, називаючи метою цього знищення інфраструктури, ключової для воєнних зусиль Москви, а також відповідь на удари Росії по території України.
Голова МАГАТЕ має намір відвідати Курську АЕС
Голова Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Ґроссі планує відвідати Курську атомну електростанцію наступного тижня. Про це він повідомив газеті Financial Times.
Ґроссі має намір поговорити з керівниками станції, оцінити стан зовнішнього електропостачання і під’їзних шляхів. Він зазначив, що в результаті просування української армії вглиб Росії станція тепер перебуває в межах її артилерійської досяжності.
Голова МАГАТЕ зазначив, що близькість АЕС до бойових дій викликає «особливе занепокоєння», оскільки на станції функціонують два реактори.
Минулого тижня Росія звинуватила Україну в підготовці нападу на Курську АЕС. Зокрема, про це заявили представниця МЗС Марія Захарова, яка закликала ООН і МАГАТЕ засудити «провокацію», і Міноборони, яке пригрозило «заходами у відповідь».
Україна звинувачення заперечила. «Україна не має ні наміру, ні можливості робити якісь подібні дії. Росія має припинити поширювати небезпечну брехню», – заявив представник українського МЗС Георгій Тихий.
Курська АЕС розташована в безпосередній близькості від Курчатова і недалеко від двох найбільших міст регіону – Курська і Желєзногорська. Там встановлюють залізобетонні укриття, повідомив голова Курської області РФ Олексій Смирнов.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої.
ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, включаючи райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. У Курській області діє режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Із регіону на даний момент евакуювали понад 100 тисяч людей. Евакуація проходить також у прикордонних з Україною територіях Бєлгородської області Росії.
Сили ППО збили 2 з 10 ударних БПЛА, що переважно атакували Харківщину – Повітряні сили
У ніч на 22 серпня російські війська завдали удару 10-ма БПЛА типу «Shahed» із Курського напрямку. Також армія РФ застосувала протирадіолокаційні ракети Х-31П та дві балістичні ракети «Іскандер-М», повідомив командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук.
У повітряних силах зазначили, що більшістю виявлених «Шахедів» РФ атакувала позиції Сил оборони України на прифронтових територіях Харківщини.
«Силами та засобами протиповітряної оборони збито два ударних БпЛА, ще два – локаційно втрачені (упали самостійно). Внаслідок активної протидії, більшість ворожих ракет не досягла цілей», – йдеться у дописі.
Раніше сьогодні голова ОВА Олександр Прокудін повідомив, що Херсон частково залишився без світла через російський удар по обʼєкту критичної інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В Угорщині почали виселяти з притулків біженців із Закарпаття: почав діяти новий закон
Біженців із українського Закарпаття почали виселяти із притулків після постанови уряду Угорщини, яка обмежила надання допомоги українцям, пише угорська служба Радіо Свобода.
За даними журналістів, сто двадцять українських біженців були виселені вранці 21 серпня в місті Коч на півночі Угорщини. Це переважно закарпатські роми, які проживали в приватному притулку, субсидованому державою.
Частина з них сьогодні ночували на вулиці.
Вчора набула чинності поправка до указу угорського уряду, яка передбачає право на житло лише для біженців з українських районів, які безпосередньо постраждали від бойових дій.
Зміни до закону, які суттєво змінюють порядок надання житлової допомоги біженцям з України викликали занепокоєння Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, яке закликало переглянути це рішення. За оцінками ООН, від двох до трьох тисяч біженців втратять субсидоване житло в Угорщині.
Правозахисники наголошують, що найбільш уразливими є представники ромської етнічної меншини із Закарпатської області, які все ще живуть у притулках, які зараз закриють.
Багато з них мають подвійне українсько-угорське громадянство. Тому їм відмовляють в допомозі в інших країнах Європейського союзу на тій підставі, що вони громадяни Угорщини.
В Угорщині наразі проживають понад 30 тисяч біженців з України.
У Криму заявляють про зупинку руху на Керченському мосту через ймовірну ракетну небезпеку
В окупованому Росією Криму зупинили рух автотранспорту на Керченському мосту, а в Севастополі не працює морський і наземний пасажирський транспорт, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Російські моніторингові телеграм-канали пишуть про авіаційну й ракетну небезпеку на Кримському півострові. Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв повідомив про оголошення повітряної тривоги у місті.
Офіційних повідомлень Міноборони Росії з цього приводу поки що немає.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Посольство США в Україні попереджає про підвищений ризик обстрілів РФ до Дня Незалежності
Посольство США в Україні попереджає про підвищений ризик російських атак по Україні до Дня Незалежності. Відповідне повідомлення поширила пресслужба дипломатичного відомства.
«Посольство США в Києві оцінює, що протягом наступних кількох днів і до вихідних існує підвищений ризик як нічних, так і денних російських безпілотних і ракетних атак по всій території України у звʼязку з Днем Незалежності України 24 серпня», – йдеться у повідомленні.
У посольстві радять слідкувати за оновленнями в місцевих ЗМІ, визначити місця розташування укриттів, ховатися під час оголошення повітряної тривоги і дотримуватись вказівок українських посадових осіб та служб швидкого реагування у разі надзвичайної ситуації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Херсоні через ранкові обстріли поранені троє людей – влада
Російські війська вранці 22 серпня обстрілюють Херсон, внаслідок чого постраждали щонайменше троє людей, повідомила обласна військова адміністрація.
«Внаслідок обстрілу Корабельного району міста постраждала 76-річна жінка, яка перебувала у квартирі. У неї – вибухова травма, контузія й уламкове поранення стегна. Потерпілу доставили до лікарні для надання меддопомоги», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними ОВА, загарбники атакували з безпілотника хлопця, який стояв на зупинці у Херсоні.
«Бригада «швидкої» доставила до лікарні 19-річного херсонця, який дістав вибухову травму й уламкове поранення грудної клітки. Потерпілий – під наглядом лікарів, отримує необхідну медичну допомогу», – додали в ОВА.
Ще один чоловік був поранений через російський обстріл Корабельного району Херсона.
«Бригада «екстренки» доставила до лікарні 39-річного чоловіка, який потрапив під ворожий обстріл біля підʼїзду будинку. Він дістав вибухову травму, контузію й уламкове поранення черева», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні голова ОВА Олександр Прокудін повідомив, що Херсон частково залишився без світла через російський удар по обʼєкту критичної інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.