Уряд Литви продовжив тимчасовий захист для біженців з України
Кабінет міністрів 21 серпня ще на рік продовжив посвідки на тимчасове проживання в Литві біженцям від війни з України.
Досі цей захист встановлювався до березня 2025 року. Уряд продовжив термін дії тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
За даними Департаменту міграції, щодня реєструється 30-40 нових заявок на отримання дозволу на тимчасове проживання в Литві.
Наразі понад 44 300 осіб мають дійсний дозвіл на проживання в Литві на основі тимчасового захисту.
Раніше Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року для понад 4 мільйонів українських біженців.
Закон ЄС про тимчасовий захист встановлює мінімальні стандарти захисту. Фактичний рівень допомоги може відрізнятися в різних країнах-членах ЄС.
У січні 2024 року в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
Частина Херсона залишилася без світла через російський обстріл – ОВА
Херсон частково залишився без світла через російський удар по обʼєкту критичної інфраструктури, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 22 серпня.
«Енергетики проводять аварійно-ремонтні роботи, аби щонайшвидше відновити електропостачання», – написав він у телеграмі.
Крім того, за даними голови ОВА, через російський обстріл села Томарине загинула місцева жителька.
«Під ворожий удар потрапила 87-річна жінка. На жаль, вона дістала поранення, несумісні з життям», – заявив він.
За словами Прокудіна, минулої доби під російськими обстрілами й авіаударами опинилися 25 населених пунктів області, зокрема Херсон. Внаслідок цього одна людина загинула, ще 18 – зазнали поранення.
«Російські військові поцілили в об’єкти критичної інфраструктури, торгівельний центр, освітні й медичний заклади, церкви, адмінбудівлі й заклад громадського харчування; житлові квартали населених пунктів області, зокрема сім багатоповерхівок і 36 приватних будинків. Також окупанти пошкодили водогін, господарські споруди, гараж, приватні автомобілі й сільгосптехніку», – повідомив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: війська РФ «дещо знизили активність» на трьох напрямках
Російські війська «дещо знизили активність» на Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках, тут наступальних дій за останню добу вони не проводили, але не перестають «знищувати усіма доступними способами» цивільну інфраструктуру, повідомив у ранковому зведенні Генштаб Збройних сил України.
Загалом, за даними командування, на фронті протягом минулої доби зафіксовано 134 бойових зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку (53).
Крім того, 19 разів російські сили атакували позиції українських військ на Лиманському напрямку, по 16 – на Куп’янському і Курахівському, 13 – на Торецькому.
Крім того, бої тривали на Харківському, Сіверському, Краматорському, Времівському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах п’ять ракетних ударів із застосуванням семи ракет, а також 99 авіаударів, зокрема, скинув 122 КАБи. Крім цього, здійснив 4498 обстрілів, з них 145 – із реактивних систем залпового вогню», – йдеться в повідомленні.
20 серпня речник Оперативного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив, що на Запорізькому напрямку за останні три доби «не зафіксовано жодних штурмових дій російських військ, що є нетиповою поведінкою для загарбників».
Покровський напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Там протягом останнього місяця фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
19 серпня в ефірі Радіо Свобода начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк заявив, що, враховуючи терміни просування російської армії, у жителів Покровська є тиждень-два на евакуацію.
У Волгоградській області РФ заявили про вибухи на військовому аеродромі
Російські телеграм-канали з посиланням на очевидців пишуть про низку вибухів на військовому аеродромі «Маринівка» у Волгоградській області Росії в ніч на 22 серпня. Місцеві жителі повідомляли про наліт безпілотників і роботу ППО. Волгоградський губернатор Андрій Бочаров пізніше підтвердив, що по військовому об’єкту в регіоні вдарили дрони.
«Сьогодні вночі силами ППО Міністерства оборони було відбито атаку БпЛА на територію Волгоградської області в районі Маринівки, більшу частину безпілотників було знищено. Внаслідок падіння БпЛА виникла пожежа на території об’єкта Міністерства оборони. Пожежно-рятувальні служби оперативно розпочали пожежогасіння», – повідомив він.
Губернатор не назвав точної кількості безпілотників, які атакували область. За інформацією голови регіону, жертв немає.
Як пишуть телеграм-канали Baza і Shot, вибухи у місті Калач-на-Дону у Волгоградській області Росії почали лунати в районі 3:30. За свідченнями очевидців із різних районів, нарахували від 6 до 10 потужних вибухів. До цього в повітрі було чути характерні звуки прольоту безпілотників.
За попередніми даними, ціллю дронів був аеродром «Маринівка», пише Baza.
Як пише телеграм-канал Astra, на військовому аеродромі лунали вибухи з періодичністю 1-3 хвилини. «Нам оголосили зібрати документи, можливо, буде евакуація», – заявила одна з місцевих жительок на аудіо в локальному чаті.
Згідно з відкритими даними, на аеродромі дислоковані фронтові літаки-розвідники Су-24МР 2-ї окремої розвідувальної авіаційної ескадрильї (військова частина 77978) 4-го командування ВПС і ППО, пише Astra.
Редакція поки не може перевірити ці заяви з незалежних джерел. Українська сторона ці повідомлення не коментувала.
Представники влади Росії рідко розкривають повний розмір атак, повідомляючи лише про безпілотники, які, за їхніми словами, знищують сили ППО.
У Пролетарську Ростовської області Росії, тим часом, п’ятий день гасять пожежу на нафтосховищі. Вона розпочалася вранці 18 серпня. Перед цим губернатор Ростовської області Василь Голубєв повідомив про відбиту атаку українських безпілотників. Займання, за офіційною версією, сталося через падіння їхніх уламків.
Напередодні мер Москви Сергій Собянін заявив, що російську столицю в ніч на 21 серпня атакували безпілотники. «Це – одна з наймасштабніших спроб атакувати Москву за допомогою безпілотників за весь час», – зазначив Собянін.
Пізніше того дня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Кирило Буданов у коментарі виданню The War Zone заявив, що ГУР здійснило атаки дронами на центр радіотехнічної розвідки, аеропорт під Москвою й російську авіабазу в Ростовській області.
В останні місяці Київ посилив свої повітряні атаки по російській території, називаючи метою цього знищення інфраструктури, ключової для воєнних зусиль Москви, а також відповідь на удари Росії по території України.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила понад тисячу військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 604 140 своїх військових, зокрема 1130 – за останню добу – такі дані станом на ранок 22 серпня навів український Генштаб.
В українському командуванні також повідомили про втрати Росії в техніці:
- танки ‒ 8529 (+7)
- бойові броньовані машини ‒ 16567 (+25)
- артилерійські системи – 17262 (+46)
- РСЗВ – 1166
- засоби ППО ‒ 931 (+3)
- літаки – 367
- гелікоптери – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 13998 (+96)
- крилаті ракети ‒ 2443 (+1)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 23280 (+59)
- спеціальна техніка ‒ 2904 (+17).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
ISW: Кремль запустив інформаційну кампанію для внутрішньої аудиторії щодо Курщини
Кремль, схоже, запустив складну інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб виправдати перед внутрішньою аудиторією те, чому Росія надає перевагу збереженню ініціативи на сході України, а не протидії українським військам на Курщині, пише в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики згадали повідомлення російського незалежного видання «Медуза», яке з посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента Росії, заявили, що Кремль активно намагається змусити російське суспільство прийняти операцію українських сил у Курській області РФ як «нову норму» і применшити значення їхнього наступу.
«Кремль, ймовірно, також намагається використовувати висвітлення державними ЗМІ свого багатомісячного наступу на сході України як зброю, щоб просувати свою кампанію щодо наступу ЗСУ на Курщині. Російські державні телеканали, зокрема, висвітлюють наступ України в Курській області як обмежену операцію, водночас активно протиставляючи це просуванню Росії на Покровському напрямку, яке російські ЗМІ змальовують як великі перемоги», – йдеться в
В ISW зауважили, що Кремль може використовувати цю кампанію, щоб дати собі час і простір для відповіді на українські дії в Курській області після досягнення своїх наступальних цілей на сході України.
За повідомленнями, Путін поставив перед російськими військами завдання відбити наступ українських військ на Курщині до 1 жовтня без передислокації сил із ключових ділянок фронту, а саме з Покровського напрямку. Такий тривалий термін «підриває давні наративи Кремля про те, чому Росія взагалі перебуває у стані війни; Кремль виправдовував свою війну в Україні як оборонну війну, спрямовану на захист російського суверенітету й територіальної цілісності», кажуть аналітики.
«Розслаблений підхід Кремля до часового аспекту означає, що Кремль вирішив віддати пріоритет тактичним просуванням в Україні над швидким відновленням територіальної цілісності Росії в Курській області, і це рішення підриває низку давніх наративів про російські «червоні лінії», – йдеться у звіті.
В Інституті вивчення війни зазначають, що Путін, схоже, вимагає, щоб Росія завдала поразки українським силам на Курщині, не жертвуючи при цьому стабільністю режиму, не зменшуючи пріоритетів наступу на сході України й не звільняючи своїх некомпетентних, але лояльних лейтенантів. Результати такої стратегії прогнозувати зарано, кажуть аналітики.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону евакуювали тисячі людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
Telegraph: кілька факторів можуть підірвати рішучість Москви продовжувати наступ на Донбасі
Попри Курську операцію ЗСУ, на Донбасі немає ознак відходу сил РФ, але кілька факторів все ще можуть підірвати рішучість Москви продовжувати наступ на сході України, пише британське видання The Telegraph.
По-перше, якщо Україна і надалі матиме успіх у Курській області, зазначає британське медіа, Росії, можливо, доведеться вивести більше сил з окупованих територій, що потенційно послабить їхні оборонні позиції і це може розширити дальність ударів українських безпілотників, що ще більше підірве російські можливості нападу на далекі відстані.
«По-друге, українські бригади, які зараз проходять підготовку, можуть бути розгорнуті для посилення або Курської області, або Донецької, залежно від того, де російські війська виявляють ознаки слабкості. Така гнучкість може дозволити Києву провести контрнаступ у 2025 році, а не просто ще один наступ на окупований Донбас», – пише Telegraph.
Також журналісти звертають увагу, що знищення Україною Чорноморського флоту РФ та прискорений демонтаж російської мережі протиповітряної оборони в окупованому Криму змусили російські війська на півострові перейти до оборони.
«Хоча звичайний наступ з метою повернення Криму здається амбітним, перекидання російських військ для посилення Донбасу і Курська може відкрити двері для посилення таємних українських операцій на півострові», – пише видання.
Успіх Курської операції може і не залежати від відводу російських військ, але якщо вона продовжуватиме ставити Москву в незручне становище і порушувати логістичні шляхи, російські війська будуть змушені відповісти, що в кінцевому підсумку підірве їхні операції на Донбасі. Однак це не станеться швидко, і Україні все ще може знадобитися посилення південно-східного фронту.
Ситуація залишається дуже мінливою, констатують журналісти.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Курська операція є дуже корисною для української оборони – йдеться про знищення логістики російської армії і витрати їхніх резервів. Також українська влада заявляла про створення буферної зони, яка убезпечить прикордоння від російських ударів.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців.
Шольц: Київ не консультувався з Берліном щодо плану Курської операції, але це обумовлено ситуацією
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив у середу, що Україна не консультувалася з Берліном щодо плану наступу на територію Росії. Канцлер очікує, що ця військова операція буде обмежена за часом та територією, повідомило агентство Reuters.
Виступаючи у Кишиневі на пресконференції після переговорів із президентом Молдови Майєю Санду, Шольц сказав, що Берлін уважно стежить за подальшим розвитком подій навколо українського наступу.
«Україна підготувала свою військову операцію в Курській області за суворого дотримання таємності і без зворотного зв'язку, що, безумовно, обумовлено ситуацією», – сказав Шольц.
За його словами, це дуже обмежена операція з погляду простору та, ймовірно, також з погляду часу.
Шольц заявив, що Німеччина залишиться найбільшим прихильником України у Європі.
В останні дні були помітні розбіжності. Коаліція Шольца планує вдвічі скоротити свою підтримку Києву наступного року, але робить при цьому ставку на те, що скорочення буде компенсовано планом G7 щодо надання Україні позики у розмірі 50 мільярдів доларів.
Шольц сказав, що план G7 щодо використання доходів від заморожених російських активів для надання позик був «технічно складним, але політично зрозумілим», за цим планом Україна отримає підтримку, що значно зросла, звертає увагу агентство Reuters.
«З урахуванням 50 мільярдів доларів разом із фондами, наданими на національному рівні, це буде більше, ніж було доступно Україні за чинним планом», – сказав Шольц.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Курська операція є дуже корисною для української оборони – йдеться про знищення логістики російської армії і витрати їхніх резервів. Також українська влада заявляла про створення буферної зони, яка убезпечить прикордоння від російських ударів.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців.
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Кирило Буданов заявив, що ГУР здійснило атаки дронами на центр радіотехнічної розвідки, аеропорт під Москвою та російську авіабазу в Ростовській області. Про це він розповів в коментарі виданню The War Zone.
За його словами, 21 серпня співробітники ГУР провели кілька операцій безпілотниками.
Крім атаки на центр радіозв’язку, ГУР також завдало ударів з безпілотників по московському аеропорту Остаф’єво та авіабазі Міллерово в Ростовській області. Загалом було задіяно близько 50 безпілотників, повідомив Буданов.
Рівень пошкоджень наразі перевіряється.
В аеропорту Остаф’єво в 2018 році було споруджено пару масивних круглих антенних решіток, що надає установці відкриті стратегічні сигнали та/або комунікаційну місію. Також не виключено, що замість нього було уражено інший центр радіотехнічної розвідки в аеропорту або поблизу нього, або в Московській області в цілому, пише TWZ.
Останні дані, зібрані системою пожежної інформації NASA, свідчать про відсутність пожеж ні в Остаф’єво, ні в Міллерово. Буданов не уточнив, де розташований центр радіозв’язку.
Міноборони Росії заявило, що загалом над територією РФ нібито збили 45 безпілотників, зокрема, 11 – над територією Московської області, ще 23 – над Брянською, шість – над Бєлгородською, три – над Калузькою і два – над Курською областями.
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що це була «одна з наймасштабніших спроб атакувати Москву» дронами.
В останні місяці Київ посилив свої повітряні атаки по російській території, називаючи метою цього знищення інфраструктури, ключової для воєнних зусиль Москви, а також відповідь на удари Росії по території України.
Влада Брянської області РФ заявила повідомив про спробу прориву «української ДРГ» і бій на кордоні
Губернатор Брянської області Росії Олександр Богомаз ввечері 21 серпня заявив про спробу «проникнення української ДРГ на територію РФ».
«Під час бою спробу прориву запобігли сили ПУ ФСБ Росії по Брянській області та підрозділи Збройних сил РФ. Противнику завдано вогневої поразки. Наразі обстановка в місці зіткнення стабілізована», – написав він у телеграмі.
За його словами, це відбувалося у Климівському районі області, що межує з Чернігівщиною.
Про бої на кордоні Брянської області з Чернігівською областю України першими повідомляли російські телеграм-канали.
Це відбувається на тлі української Курської операції.
Українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над понад 90 населеними пунктами, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський днями заявив, що Курська операція є дуже корисною для української оборони – йдеться про знищення логістики російської армії і витрати їхніх резервів. Також українська влада заявляла про створення буферної зони, яка убезпечить прикордоння від російських ударів.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців.
Через російські атаки на Сумщині поранені п’ятеро людей – ОВА
Через російські атаки на Сумщині п’ятеро людей поранені, повідомляє у телеграмі станом на 21:00 обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, на Краснопільську громаду, серед іншого, російська армія скинула 46 мін, унаслідок обстрілів поранені троє людей, у Глухівській громаді через обстріли FPV-дронами (18 вибухів) зазнала поранень ще одна людина.
У Дружбівській громаді також були обстріли FPV-дронами (19 вибухів) та артобстріл (1 вибух), авіаудар КАБами – поранена цивільна людина.
Місцева влада повідомляє про 113 російських обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Атак зазнали 16 громад – Сумська, Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Путивльська, Новослобідська, Березівська, Глухівська, Есманьська, Шалигинська, Дружбівська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська.
Сумщина межує з Курською областю РФ, де з 6 серпня триває військова операція українських сил. До цього Сумська область регулярно зазнавала російських атак, однак зараз посилились авіаудари.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: армія Росії 5 разів за день безуспішно атакувала позиції ЗСУ на Торецькому напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 110 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у зведенні на 22 годину 21 серпня.
За повідомленням, ситуація на Покровському напрямку залишається найбільш напруженою:
«На Покровському напрямку від початку цієї доби точилися 46 боїв неподалік Пантелеймоновки, Воздвиженки, Зеленого Поля, Миролюбівки, Гродівки, Миколаївки, Новогродівки, Михайлівки та Птичого. Сили оборони відбили 44 атаки, дві – ще продовжуються».
Ситуація на інших напрямках:
- Харківський напрямок – російські війська п’ять разів атакували оборонні рубежі неподалік Липців та Вовчанська, одна атака триває
- Куп’янський напрямок – відбулося 16 бойових зіткнень біля Петропавлівки, Синьківки, Стельмахівки, Берестового та в районі Андріївки, 12 з них вже завершилися
- російські війська на Лиманському напрямку 17 разів атакували позиції Сил оборони поблизу Торського, Новосергіївки, Макіївки, Греківки та Сергіївки, 16 з них відбиті
- ЗСУ відбили один російський штурм біля Спірного на Сіверському напрямку
- тривали шість боїв на Краматорському напрямку, поблизу Григорівки, Часового Яру та Предтечиного – один із них досі продовжується
- на Торецькому напрямку російські війська п’ять разів атакували українські війська біля Торецька та Північного, «успіху не мали»
- армія РФ 13 разів атакувала українські позиції на Курахівському напрямку, намагаючись просунутися поблизу Георгіївки, Костянтинівки та Побєди, і отримала «гідну відсіч»
«На Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках активних дій окупантів не відмічено. Однак, загарбники завдають авіаційних ударів та перманентно обстрілюють територію українських міст та сіл і позиції наших підрозділів», – додає командування.
Мінреінтеграції 21 серпня заявило про примусову евакуацію дітей із їхніми батьками або іншими законними представниками з окремих районів Донеччини.
Покровський напрямок залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Там протягом останнього місяця фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
19 серпня в ефірі Радіо Свобода начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк заявив, що, враховуючи терміни просування російської армії, у жителів Покровська є тиждень-два на евакуацію.
Росія: з’явилися нові супутникові фото нафтобази, де четверту добу триває пожежа
На нафтобазі Росрезерву в місті Пролетарськ Ростовської області РФ після атаки дронами четверту добу триває пожежа – російська служба Радіо Свобода опублікувала нові сьогоднішні супутникові знімки пожежі.
Як порахував OSINT-аналітик, що пише в соціальній мережі X під ніком MT_Anderson, вогонь вже повністю знищив 14 резервуарів з паливом, 4 – частково не пошкоджені, доля ще 44-х – невідома, бо вони, як і раніше, приховані від супутників густим димом.
Місцева російська влада заявила, що у ніч на 18 cерпня на південному сході Ростовської області РФ нібито уламки збитого дрона впали на склад дизельного палива.
Згодом Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження у ніч на 18 серпня комбінату «Кавказ» в Ростовській області РФ.
«Тут зберігалися нафта та нафтопродукти, які постачалися також і для потреб окупаційної армії РФ. Зафіксовано щонайменше два осередки займання на території об’єкта», – повідомили в штабі.
Читайте також: Україна вражає енергетичну інфраструктуру РФ два (або три) дні поспіль: які це матиме наслідки?
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Боррель підтримав зняття обмежень для України на удари західною зброєю по армії РФ
Наступ України в Курській області Росії став «серйозним ударом» по наративу Володимира Путіна, заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель 21 серпня.
Він також висловився на користь дозволу Україні застосовувати західну зброю по російських військових цілях.
Україні потрібен реальний механізм, який дасть змогу коштам від заморожених активів РФ працювати заради України уже найближчими місяцями, заявив президент України Володимир Зеленський.
«Обговорили сьогодні роботу з партнерами щодо наближення реальних рішень про обіцяні 50 мільярдів доларів від заморожених російських активів. Багато було вже політичних заяв від партнерів. Багато й зараз звучить щодо цього», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
Як зазначив Зеленський, попри заяви, Україні потрібен реальний механізм.
«Потрібно, щоб кошти від активів агресора працювали на реальну допомогу захисту від агресора – щоб все це працювало заради України й українців уже найближчими місяцями. Занадто довго тривають відповідні дискусії, і нарешті потрібні рішення», – наголосив президент.
Читайте також: Єллен: «немає правової проблеми» у наданні Україні 50 млрд доларів за рахунок прибутків від активів Росії
Країни «Групи семи» 13 червня погодилась надати Україні позики на близько 50 мільярдів доларів до кінця року, використовуючи надприбутки від російських суверенних активів, щоби повернути їх.
Видання Financial Times повідомляло, що Сполучені Штати готові виділити Україні кредит на суму 50 мільярдів доларів, забезпеченням для якого будуть заморожені в країнах Заходу російські активи.
У Європі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Загальна вартість заморожених активів російського Центробанку у світі становить, за різними підрахунками, від 260 до 350 мільярдів євро. Країни Заходу обговорюють також питання про можливу конфіскацію цих активів, проте воно повʼязане з більшими юридичними труднощами, ніж використання доходів від них.
Міністр фінансів США Джанет Єллен припускала, що «Група семи» може домовитися про умови надання Україні кредиту в розмірі 50 мільярдів доларів США, забезпеченого російськими активами, до жовтня.
У МЗС Росії висловлювали обурення такими діями і заявляли, що «будь-яке посягання на російську державну власність під прикриттям будь-якого надуманого «репараційного механізму» буде нічим іншим, як крадіжкою на державному рівні».
В Україні п’ятьом суддям з Криму винесли заочні вироки за звинуваченнями в держзраді – прокуратура
В Україні винесли заочні вироки п’ятьом суддям із Криму, яких раніше звинувачували у державній зраді через перехід на службу у створені на території анексованого Криму російські судові органи. Про це 21 серпня повідомила пресслужба прокуратури Автономної республіки Крим.
«Прокурори в суді довели, що після окупації півострова засуджені зрадили присязі на вірність народу України та перейшли на службу до ворога. Зокрема, двоє з них обійняли посади «суддів» в окупаційному Верховному суді Республіки Крим, двоє – у «Феодосійському» та «Євпаторійському міських судах», та ще одна – очолила «Чорноморський районний суд Республіки Крим», – йдеться в повідомленні відомства.
Читайте також: Керівницю Кримської лабораторії судової експертизи заочно судитимуть за держзраду
Прокуратура АРК не називає імена та прізвища підозрюваних, однак чиновник, який не був уповноважений розмовляти з медіа і захотів залишитися анонімним, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що йдеться про Валентину Горбань, Ісмаїла Куртлушаєва (Верховний суд Криму), Діану Бистрякову (Феодосівський міський суд), Наталю Володарець (Євпаторійський міський суд) та Олену Стебівко (Чорноморський районний суд).
Суд призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 14 років за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).
Їхніх публічних коментарів за цими вироками наразі немає.
Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева раніше заявила, що «одним із пріоритетних завдань України після деокупації Криму стане виявлення і притягнення до відповідальності тих, хто сприяв російській анексії півострова». За її словами, ті, хто вчиняв злочини проти людяності і воєнні злочини, порушував права людини і вчиняв злочини, визначені як геноцид, мають бути притягнуті до відповідальності.
Курщина за ціною Донбасу: Михайло Самусь про пастку для Путіна від ЗСУ
Протягом трьох днів – 3 16 до 19 серпня – ЗСУ знищили усі три стаціонарні мости через річку Сейм в Курській області Росії. Саме через них відбувалося постачання російського угруповання в Глушківському районі РФ, затиснутого річкою з півночі і українсько-російським кордоном – з півдня. Після цього армія РФ почала наводити понтонні переправи через Сейм, одну із яких армія України, зважаючи на все, також уразила 19 серпня.
У чому сенс знищення переправ через річку Сейм на Курщині? Чи можна, спираючись на таку тактику ЗСУ, вже говорити про якісь конкретні цілі України на території Росії, та до чого може призвести масове залучення до оборони в Курській области російських строковиків?
Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів військовий експерт та директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.
– В якій ситуації зараз опинилося російське угруповання в Глушківському районі Курської області? Це вже котел чи ще ні?
– Це не котел. Це на карті все схематично, красиво: тут кордон, тут річка, там українські війська. Насправді ця територія величезна, це 700 квадратних кілометрів (розмова відбулась 19 серпня – ред.).
І якщо навіть там десь перебуває близько тисячі людей, для них, звісно, є можливість десь проникнути (можливість для російських військових вийти з оточення – ред.).
Але я гадаю, що з тактичної точки зору – це чудово організована операція, яка дозволяє Україні різко розширити, по-перше, зону контролю, а по-друге, організувати просування, розширення цієї операції, знову ж таки вздовж русла річки Сейм на північ. А якщо подивитися на карту, це прямо на місто Рильськ, на стратегічну трасу (траса Е38 Курськ–Рильск – ред.).
І, власне, річка Сейм іде аж до міста Курчатов, там, де Курська АЕС розташована, та обласного центру [Курська]. Стосовно ділянки, про яку ми зараз говоримо, – яка відрізана фактично після знищення третього мосту, – я думаю, що Україна дійсно має гарний шанс цю територію поставити під контроль і зачистити. Найголовніше – зачистити її від російських військових та загалом від російської присутності, щоб там можна було якомога ефективніше закріпитися та зберегти стабільною цю територію.
Російська прокуратура просить до 24 років колонії для 23 українців, які служили в «Азові»
Російська прокуратура просить до 24 років колонії для 23 громадян України, які служили в українському батальйоні «Азов» і працювали в його тиловому забезпеченні. Про це повідомляє «Медіазона».
На лаві підсудних опинився 21 людина. Російське держобвинувачення просить у суду для них такого покарання:
- 24 роки колонії для Олега Тишкула;
- 23 роки колонії для Артема Гребешкова, Артура Грецького, Олексія Смикова, Ярослава Ждамарова та Олександра Мероченца;
- 22 роки колонії для Анатолія Грицика, Олега Міжгородського, Олександра Мухіна та Микити Тімоніна;
- 21 рік колонії для Олександра Ірха; 19,5 років колонії для Олега Жаркова; 19 років колонії для Лілії Руденко;
- 17 років колонії для Олени Аврамової, Олени Бондарчук та Лілії Павріанідіс;
- 16 років колонії для Ніни Бондаренко, Наталії Гольфінер, Ірини Могитич та Владислави Майбороди, 16,5 років колонії для Марини Теткіної.
Ще двоє – Давид Касаткін та Дмитро Лабінський – раніше повернулися в Україну в рамках обміну полоненими. Для них російський прокурор заочно запросив 24 та 23 роки колонії відповідно.
Фігурантів справи звинувачують у скоєнні злочинів групою осіб за попередньою змовою, організованою групою чи злочинним співтовариством, проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності, організації та участі у діяльності терористичної організації та зазіханні життя державного чи громадського діяча.
У цій справі проходять дев’ять жінок, більшість із них – кухарки. Їх обвинувачення просить відправити в колонії загального режиму, тому що в РФ немає жіночих колоній суворого режиму, а чоловіків пропонують відправити в колонії суворого режиму.
Ще один фігурант справи – Олександр Іщенко, який працював водієм у полку «Азов». Він наприкінці липня помер у СІЗО-5 у Ростові-на-Дону. У цьому ізоляторі зараз перебуває 21 підсудний.
Читайте також: В ОГП кажуть, що розпочали розслідування смерті «азовця» Іщенка в російському полоні
Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала обвинувачених у цій справі політв’язнями. На думку правозахисників, рішення Верховного суду Росії про визнання полку «Азов» (наразі – бригада «Азов») терористичною організацією неправомірне, а отже, неправомірні та звинувачення щодо «терористичних» статей на підставі причетності до цього підрозділу. Більше того, рішення було ухвалене лише 2 серпня 2022 року, вже після затримання полонених, йдеться у публікації правозахисного проєкту.
Павел у річницю радянської окупації Чехословаччини закликав зважати на «паралелі з минулим»
Президент Чеської республіки Петр Павел виступив на зустрічі зі співгромадянами з нагоди 56-ої річниці початку окупації Чехословаччини військами країн Варшавського пакту.
У своїй промові він висловив думку, що «нинішня Росія по суті не відрізняється від Радянського союзу».
«Ми мали б бути обережними та уважними, чи в тому, що діється навколо нас і у світі, ми не знаходимо якісь паралелі з минулим, яке ми вже пройшли. Якщо ми не хочемо знову пережити подібні події, то мали б на ці тенденції звернути особливу увагу», – заявив Павел.
Читайте також: «Кулемети і танки безсилі проти думок та етичної сили людей» – Вацлав Гавел
Він вважає, що чинне керівництво Росії визнає принципи, на яких діяв і будував свою зовнішню політику Радянський союз: «безпекова ситуація вказує, що тут є паралелі з минулим».
«Будьмо уважними, не даймо нас запевнити в тому, що нам з Росією було краще. Не було», – закликав президент Чехії.
21 серпня 1968 року війська країн Варшавського пакту увірвались до Чехословаччини та окупували її. Останній радянський військовий залишив Чеську республіку 21 червня 1991 року.
Російські війська з артилерії обстріляли Костянтинівку, загинула людина – ОВА
Російські війська ввечері з артилерії обстріляли Костянтинівку на Донеччині, загинув 65-річний чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Вадим Філашкін.
«Пошкоджені 3 приватні будинки, 3 багатоповерхівки, 3 адмінбудівлі, 2 виробничі приміщення, 3 лінії електропередач, газопровід і 3 автомобілі», – написав він у телеграмі.
Костянтинівка, як і вся Донеччина, регулярно потерпає від російських обстрілів. Влада закликає місцевих жителів евакуюватися.