3-тя ОШБ заявляє про наступ та повернення територій на Харківщині
У 3-ій ОШБ заявили про наступ та повернення територій на Харківщині
Третя окрема штурмова бригада ЗСУ заявляє про наступ та повернення територій на Харківщині.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба бригади, внаслідок контратакувальних дій бригада взяла під контроль батальйонний район оборони окупантів, російські взводні, ротні опорні пункти та просунулася углиб фронту на майже два квадратних кілометри.
«Головна задача операції була збити наступальний потенціал 20 армії РФ. На дану хвилину цю задачу виконано», — заявив командир бригади, полковник Андрій Білецький.
За даними ОШБ, штурмові дії відвели удар противника з напрямку Макіївки та зняли напругу з інших критичних ділянок фронту у смугах сусідніх бригад.
Оуен із Нової Зеландії рятує цивільних на Донбасі
Російська армія продовжує тиснути на Покровському напрямку, стираючи населені пункти на своєму шляху. На черзі — місто Новогродівка, до якого російській армії залишилось декілька кілометрів. Щоденно місто обстрілюють. На околицях чути постріли артилерії. Однак не всі жителі міста готові виїжджати.
Фоторепортаж дивіться тут
Влада РФ: пором із паливом у порту «Кавказ», який зазнав удару, затонув
Вражений ударом у порту «Кавказ» парою з паливом затонув – про це заявила влада Краснодарського краю Росії.
«Внаслідок отриманих пошкоджень пором в акваторії порту «Кавказ» затонув», – йдеться в повідомленні.
Стверджується, що осередків займання на території самого порту немає.
Як передає Крим.Реалії, перед цим голова Темрюцького району Кубані Федір Бабенков повідомив, що на поромі було щонайменше 30 цистерн з паливом.
У момент атаки на порому на судні перебували п’ятеро людей, їхня доля наразі невідома, пишуть російські медіа з посиланням на екстрені служби.
Читайте також: У ВМС України прокоментували будівництво нових конструкцій біля Керченського мосту
Також влада Краснодарського краю повідомила, що для гасіння направлений пожежний потяг. Події присвоєно ранг пожежі №3, до гасіння залучено 101 особу і 34 одиниці техніки, повідомила влада Кубанської області РФ.
У Міненерго Росії заявили, що анексовані Крим та Севастополь повністю забезпечені бензином та дизельним паливом. Заяви російської влади потребують незалежного підтвердження.
Раніше кореспондент Крим.Реалії повідомив, що на азовському березі Керченського півострова чути глухі гуркіт вибухів. Телеграм-канал «Кримський вітер» також повідомляв, що з боку російської Тамані чутно вибухи, а дим видно з багатьох районів міста.
Згодом влада Краснодарського краю Росії заявила про удар по порому з паливом у порту «Кавказ».
Нелегальні російські ліки для українців: «Схеми» викрили мережу, що продає контрабандні препарати
Журналісти «Схем» викрили столичну мережу аптек, яка під час повномасштабної війни попри заборону торгує російськими ліками, а також західними препаратами, виробленими спеціально для ринку РФ.
«Схеми» виявили, що на територію України потрапляють контрабандні – а значить неконтрольованої якості – ліки, зокрема – з Росії. Ці заборонені препарати опиняються на полицях ліцензованих аптек, які продають їх українцям.
Журналісти провели власний експеримент, замовивши кілька найменувань нелегальних ліків у київській аптечній мережі. А також – опитали її клієнтів, які підтвердили, що купували там заборонені препарати.
Хто вони – фарма-бізнесмени, які продають українцям російські ліки? Скільки заробляють на таких схемах та чим загрожує вживання контрабандних або підроблених препаратів?
Обласна влада оновила дані про постраждалих через удар Росії по Богодухову
Загиблий внаслідок російського обстрілу Богодухова на Харківщині – чоловік 57 років, повідомила обласна військова адміністрація.
Крім того, кількість поранених зросла до шести, серед них – підліток
«Серед постраждалих — 15-річний хлопець, 50-річний чоловік, жінки 28 та 45 років. Вік ще двох постраждалих жінок наразі встановлюється», – заявляє обласна влада.
Читайте також: ДСНС: на Харківщині чоловік підірвався на вибухівці
Російська армія завдала удару по місту Богодухів раніше 22 серпня. Загинула одна людина, спершу було відомо про п’ятьох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія: влада Краснодарського краю заявляє про атаку на порт «Кавказ»
Російська влада заявила про удар нібито Збройних сил України по порту «Кавказ» у Краснодарському краї, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Чергову спробу теракту на території Краснодарського краю здійснив київський режим – атаковано залізничною парою з паливними цистернами в порту «Кавказ». На місці працюють екстрені та спеціальні служби», – заявив Оперативний штаб Краснодарського краю.
«Починати все з нуля»: як кваліфікацію українських лікарів-біженців (не)визнають у Німеччині
Від початку повномасштабної війни Росії проти України більше мільйона українських біженців знайшли прихисток у Німеччині, серед них — сотні кваліфікованих лікарів, які прагнуть продовжити свою медичну практику на новому місці.
За даними видання Welt am Sonntag, від лютого 2022 року 1 674 українські лікарі подали заявки на отримання ліцензії на роботу в Німеччині. Однак процес підтвердження дипломів виявився довгим і складним: лише 187 заявок були схвалені, тоді як більшість – 1402 – досі перебувають на розгляді.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українськими лікарями, які після 2022 року стали біженцями у Німеччині. Ті поділилися своїм досвідом та розповіли про проблеми, з якими вони стикаються під час визнання кваліфікації та чому цей процес може розтягнутися на роки.
«Це замкнене коло»
Складність бюрократичних процедур викликає розпач серед українських медичних фахівців. Український лікар-уролог Артем Гарагатий наразі мешкає у німецькому Фрідріхсгафені. Він приїхав сюди разом із родичами у квітні 2022 року, рятуючись від щоденних ракетних обстрілів Харкова. Останні два роки перед війною чоловік очолював відділення в Харківському урологічному центрі, маючи загалом понад 12 років досвіду.
Через російський обстріл Харківської області загинула людина – ОВА
Російська армія завдала удару по місту Богодухів, повідомляє Харківська обласна військова адміністрація 22 серпня.
«Ворог завдав ударів по місту Богодухів. Внаслідок обстрілу одна людина загинула, п’ятеро – зазнали поранень», – заявляє обласна влада.
Як додає ОВА, постраждалі отримують медичну допомогу. На місцях влучань працюють оперативні служби.
Читайте також: Сили ППО збили 2 з 10 ударних БПЛА, що переважно атакували Харківщину – Повітряні сили
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Я політикою не займаюсь, лише кросвордами». Що жителі Суджі кажуть про війну? Репортаж
На центральній площі міста – звичний для радянських часів пам’ятник Леніну на повний зріст, фоном служить не менш звичний Будинок культури. З незвичного – від Леніна залишилась частина тулуба, а будівля позаду посічена осколками. Це Суджа – місто, про яке весь час згадують після початку операції української армії у Курській області Росії. Райцентр перебуває під контролем ЗСУ щонайменше тиждень, від 15 серпня там діє військова комендатура.
Як живе місто? На кого і на що скаржаться місцеві? Чи бояться вони відкрито говорити? Так коли для них, за їхніми словами, почалася війна?
Про це у репортажі журналістів Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), які побували у Суджі 20 серпня.
Радіо Свобода в Росії визнано «небажаною» організацією, жителям Суджі загрожує штраф або тюремне ув'язнення за те, що вони з нами говорили. Тому Радіо Свобода приховує їхні імена і обличчя. Також редакція наголошує, що всі заяви жителі Суджі робили в умовах контролю міста Збройними силами України, тому сказане ними під час інтерв'ю може не відображати їхні погляди.
Біженці із Закарпаття опинилися на вулиці в місті Коч через введені Угорщиною обмеження
Біженців із Закарпаття почали виселяти із притулків після постанови уряду Угорщини, що обмежує надання допомоги громадянам України, повідомляє угорська служба Радіо Свобода.
Понад сотню біженців з України виселили вранці 21 серпня у місті Коч, що на півночі Угорщини. Це переважно закарпатські роми, які проживали в приватному притулку, субсидованому державою.
Частина з них ночували на вулиці.
Таке може загрожувати усім громадянам України, які мешкали у субсидованому Угорщиною житлі для біженців, але приїхали туди з регіонів України, які безпосередньо не потерпають від бойових дій та обстрілів.
Фоторепортаж тут
ДСНС: на Харківщині чоловік підірвався на вибухівці
Цивільний у Харківській області підірвався на вибуховому пристрої, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 22 серпня.
За повідомленням, це сталося сьогодні в селищі Куп’янськ-Вузловий Куп’янської громади.
«На невідомому вибухонебезпечному предметі підірвався 65-річний чоловік. Він отримав травми та був госпіталізований до лікарні», – додає служба.
За даними ДСНС, станом на грудень 2023 року в Україні від початку повномасштабної війни через підрив на мінах або інших вибухонебезпечних предметах загинули 277 людей. Крім того, поранень зазнали 608 людей, із них – 74 дитини.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
У ДБР кажуть про понад 400 кримінальних проваджень за фактами зловживань посадовців ТЦК
Починаючи з 24 лютого 2022 року працівники Державного бюро розслідувань вели 408 кримінальних проваджень, повʼязаних із роботою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, повідомила пресслжба ДБР 22 серпня.
За даними відомства, повідомлено про підозру 73 особам, до суду направлено 37 обвинувачень щодо 61 особи. Обвинувальний вирок отримали 10 осіб.
«Вже доведені судом суми одержаної неправомірної вигоди під час махінацій у ТЦК становлять 114 мільйонів гривень. Установлено збитків на суму 19 мільйонів гривень, з яких завдяки зусиллям ДБР відшкодовано 6,5 мільони гривень», – йдеться у повідомленні.
Також суди арештували майно фігурантів на суму 264 мільйони гривень, кажуть у ДБР.
Влада: понад 130 тисяч жителів виїхали з небезпечних районів Курської області РФ
Понад 133 тисячі жителів виїхали з небезпечних районів у звʼязку з бойовими діями, повідомив губернатор Курської області Олексій Смирнов.
Залишаються у своїх будинках понад 19 тисяч людей. Йдеться про мешканців 8 районів, які потрапили до зони відселення та евакуації, пише російська служба Радіо Свобода.
За словами Смирнова, у розгорнутих владою РФ таборах тимчасового перебування нині понад 12 тисяч росіян.
Перший віцепремʼєр Росії Денис Мантуров раніше, виступаючи на нараді у Володимира Путіна, сказав, що з небезпечних районів «відселено 115 тисяч осіб», для яких обладнано пункти тимчасового перебування і харчування в 29 субʼєктах федерації.
Війська РФ атакували Сумщину: загинули двоє чоловіків – прокуратура
Вдень 22 серпня війська РФ скинули на цивільну інфраструктуру Есманьської громади на Сумшині два КАБи, повідомила обласна прокуратура.
«Унаслідок атаки окупантів загинуло двоє цивільних чоловіків, яким 74 та 67 років, дружина одного із загиблих отримала поранення та була госпіталізована», – йдеться у дописі.
Сумщина межує з Курською областю РФ, де з 6 серпня триває військова операція українських сил.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Уражена ЗСУ нафтобаза у Ростовській області палає пʼяту добу
Нафтобазу, яку 18 серпня уразили українські дрони у Пролетарську Ростовської області, не можуть загасити вже пʼяту добу.
На ранок 22 серпня кількість постраждалих пожежників зросла до 49, пише російська Служба Радіо Свобода.
За даними місцевої влади, спочатку в результаті атаки дронів спалахнули близько 20 цистерн з дизельним паливом обсягом пʼять тисяч кубічних метрів кожна. Станом на 20 серпня площа займання складала 10 тисяч квадратних метрів.
Напередодні на нафтобазі стався черговий вибух, повідомили місцеві телеграм-канали.
59% українців однозначно налаштовані залишитися в Україні – опитування
Абсолютна більшість опитаних Українців хоче будувати своє майбутнє життя в Україні (86%), основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%). Про це свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня 2024 року.
Соціологи зазначили, що з віком налаштованість залишатися в Україні зростає. Так, якщо серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30–39 років – вже 81%, 40–49 років – 87%, 50–59 років – 90%, і серед найстаршої групи – 93%.
Раніше опитування Київського міжнародного інституту соціології засвідчило, що лише половина українських біженців, які наразі проживають у Німеччині, Польщі та Чехії, готові повернутися додому, якщо для цього будуть такі умови, як безпека, нормальна робота критичної інфраструктури, наявність житла та завершення повномасштабного вторгнення.
Опитування методом face-to-face проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Всього було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Ексклюзив Радіо Свобода з Курщини: жителі Суджі про війну, владу РФ та життя під ЗСУ
Знімальна група Радіо Свобода побувала у Суджі, в Курській області. Наразі місто перебуває під контролем українських військових – вони туди увійшли ще 6 серпня. По місту є руйнування і, на момент візиту журналістів, поодинокі пожежі у віддалених районах або передмісті.
МЗС планує запустити систему «е-Консул» для українців за кордоном
Кабінет мінстрів ухвалив постанову про створення інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул», яка забезпечить доступність сервісів МЗС для громадян України за кордоном. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ 22 серпня.
«Рішення уряду – результат роботи МЗС із цифровізації консульських послуг. Система «е-Консул» зробить сервіси доступнішими і швидшими: деякі дії перейдуть в онлайн, інші спростяться завдяки автоматичному підтягуванню документів з реєстрів. Це покращить якість послуг для громадян за кордоном», – зазначив очільник міністерства Дмитро Кулеба.
Очікується, що українці зможуть користуватися системою вже цього року, обіцяють у відомстві.
Раніше Кабмін ухвалив рішення не видавати або обмінювати водійське посвідчення і реєструвати транспорті засоби військовозобов’язаним чоловікам за кордоном, які не оновили військово-облікові дані.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня включно. Після закінчення цього терміну чоловіки і далі можуть оновлювати свої дані, але отримають штраф за невчасне оновлення інформації.
Раніше Міністерство закордонних справ України дало розпорядження закордонним дипломатичним установам із 18 травня відновити прийом заяв на вчинення консульських послуг чоловікам призовного віку, що був призупинений 23 квітня.
Міністерство оборони та інші органи влади створили механізми оновлення військово-облікових даних і їхньої синхронізації з консульськими послугами МЗС для чоловіків віком 18-60 років – оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».