Звіт ФБР. За дезінформацію Кремля проти США і України каратимуть
Прекрасно, що вони почали це робити, але це лише перші кроки – так загалом міжнародні фахівці з протидії російській дезінформації відреагували на повідомлення про дії адміністрації президента США Джо Байдена у відповідь на операції з російського впливу на американських виборців.
Вони зауважують, що потрібно більше скоординованих зусиль урядів не лише США, а й інших західних країн, спрямованих на протидію агентам російського випливу, який впродовж багатьох років не знаходив ефективного опору з боку демократичних держав, зазначає «Голос Америки». Дезінформація Кремля спрямована великою мірою проти України. Про це тут
Голови розвідок Британії та США високо оцінили операцію України в Курській області
Голови розвідувальних відомств Сполучених Штатів та Великої Британії – Центрального розвідувального управління (ЦРУ) та МІ-6 – назвали наступ українських військ у російській Курській області значним тактичним успіхом Києва, який продемонстрував слабкості російської армії та міг змусити жителів Росії переосмислити своє ставлення до війни з Україною. Керівники спецслужб США та Британії – близьких союзників – виступили у Лондоні на заході, організованому газетою Financial Times.
Операцію, під час якої українським військовим вдалося взяти під свій контроль значні території у прикордонних районах Росії, глава МІ-6 Річард Мур назвав «відважною та рішучою» та охарактеризував її як спробу «змінити хід гри» та «принести війну додому до звичайних росіян».
Очільник ЦРУ Вільям Бернс у принципі погодився з цими оцінками. Розвідувальні агенції зазначають, що такий спільний виступ – подія безпрецедентна.
За спостереженнями Бернса, деякі люди в російській еліті після несподіваного українського наступу в Курській області «почали задаватися питаннями про те, куди все рухається». Хто саме мається на увазі, глава ЦРУ не уточнив. При цьому він наголосив, що наразі немає жодних свідчень того, що український наступ зміг якось похитнути позиції російського президента Володимира Путіна.
Як Муру, так і Бернсу, які оцінюють українську операцію як тактичний успіх, водночас важко дати прогноз щодо її довгострокових перспектив. Вони зазначили, що не знають, як довго Україна захоче і зможе утримувати зайняті території.
Агентство Bloomberg із посиланням на європейських чиновників у суботу пише, що на Заході зростають побоювання щодо того, чи зможе Україна закріпитися під Курськом. В останні тижні просування українських військ там практично зупинилося, точаться позиційні бої. Водночас Росія наступає на захід від Донецька.
Бернс також, не називаючи імен, сказав, що восени 2022 року за вказівкою президента США Джо Байдена зустрічався з неназваним російським представником і заявив йому про серйозні наслідки, які б мало ймовірне застосування Росією в Україні тактичної ядерної зброї. За словами глави ЦРУ, тоді він вважав, що є значний ризик російського ядерного удару. Як він оцінює такий ризик зараз, Бернс не сказав, але зазначив, що США прагнутимуть уникнути ескалації, але й не піддадуться на шантаж.
У суботу в Financial Times також була опублікована колонка, авторами якої стали глави ЦРУ та МІ-6. Значна частина тексту присвячена війні у Секторі Гази. Глави спецслужб закликали до якнайшвидшого припинення вогню, зазначивши, що для цього, зокрема, Ізраїль має піти на компроміси. У колонці також міститься заклик до країн Заходу продовжувати підтримку України. Згадується і «безрозсудна кампанія», яку, як стверджують Мур і Бернс, ведуть російські спецслужби на Заході. Крім іншого, вона включає спроби організовувати диверсії. Як зазначив Бернс, Росія при цьому використовує кримінальні кола.
Українські військові після початку 6 серпня наступальної операції в Курській області Росії дозовано подають інформацію про результати своїх дій. Захоплення важливого районного центру Суджа, яке сталося в один із перших днів операції, вдалося незалежно підтвердити лише через кілька днів після встановлення фактичного українського контролю над містом. Так само надходять повідомлення і про інші наслідки наступу в Курській області, зокрема, про руйнування мостів через річку Сейм, яке значно ускладнює логістику російських військ у Глушковському районі, який межує з Україною.
Генштаб: війська РФ 6 разів штурмували передній край оборони в напрямку Водяного та Вугледару
Протягом доби на фронті відбулося 168 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 7 вересня.
Зокрема, російські війська штурмували позиції ЗСУ біля Вовчанська, 17 разів атакували на Куп’янському напрямку, 10 боєзіткнень там тривають.
Штаб повідомляє про 25 разів російських атак на Лиманському напрямку, три бої тривають. На Сіверському напрямку російські війська сім разів намагалися витіснити українські підрозділи з позицій біля Спірного, Верхньокам’янського та Виїмки, триває одне боєзіткнення.
Сили оборони відбили шість російських спроб просунутися біля Часового Яру, Андріївки та Кліщіївки на Краматорському напрямку, ще чотири з восьми штурмів Торецькому.
«На Покровському напрямку впродовж дня агресор атакував українські підрозділи 44 рази. Найбільшу активність проявляв в районі Новогродівки, Михайлівки та Гродівки. Силами оборони України відбито 39 атак, ще п’ять боєзіткнень тривають», – йдеться в зведенні.
Штаб повідомляє також про напружену ситуацію на Курахівському напрямку – там ЗСУ відбили 42 ворожих штурми.
«На Времівському напрямку за сьогодні агресор шість разів штурмував передній край оборони в напрямку Водяного та Вугледару. Українські воїни зупинили шість ворожих атак, ще одна атака – триває», – додає командування.
Російські війська також 11 разів штурмували українські позиції на Придніпровському напрямку, «втрат позицій не допущено».
Раніше розвідка Великої Британії повідомила, що російські війська просунулися в районі Вугледара.
Інститут дослідження війни раніше висловив припущення, що військове командування РФ «активізує спроби захопити Курахове і Вугледар у Донецькій області, щоб не допустити передислокації українських військ для посилення оборони Покровська».
Через удар Росії по Харкову та передмістю постраждали 5 людей – прокуратура
Російська армія обстріляла Харків та передмістя 7 вересня, повідомляє обласна прокуратура.
Обстріл стався близько 16 години, за попередніми даними, російські війська застосували ФАБ-250 з УМПК.
«У Салтівському районі м. Харкова пошкоджено приміщення приватного підприємства. Отримав поранення 61-річний охоронець. Також пошкоджено 9 транспортних засобів», – йдеться в повідомленні.
В Індустріальному районі зафіксовано влучання по території садового товариства, там загорілася господарча будівля.
Також у селищі Мала Данилівка Харківського району горів житловий будинок, ще 10 приватних домоволодінь пошкоджені.
«Постраждали чотири людини: три жінки та чоловік. У потерпілих гостра реакція на стрес та тілесні ушкодження», – додає відомство.
Правоохоронці задокументували наслідки обстрілу та відкрили провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Раніше голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив про загиблу в області внаслідок російських обстрілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Мінреінтеграції: з окупованої території вивезли 12-річного підлітка
З тимчасово окупованої території вдалося вивезти підлітка, який проживав в інтернаті, повідомило Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій 7 вересня.
Відомство уточнило, що до нього звернулася тітка неповнолітнього з проханням допомогти його евакуювати.
«Від початку повномасштабного вторгнення Кирило разом із мамою проживав на ТОТ. Коли вона померла, окупанти вирішили відправити хлопця в інтернат», – йдеться в повідомленні.
Представники Мінреінтеграції разом із громадською організацією «Українська мережа за права дитини», як заявили в міністерстві, допомогли оформити документи та організували безпечне повернення дитини.
Наразі хлопчик перебуває на вільній території України разом із тіткою.
За даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
«Дуже хочуть захопити острови». Армія РФ штурмує позиції ЗСУ на Херсонщині
Володимир Сальдо, якого Кремль призначив керувати окупованою частиною Херсонщини, заявив, що просування армії РФ на Донеччині «позитивно вплине» на ситуацію на Херсонщині. Окупаційний чиновник вважає, що російські військові будуть просуватися і в цій області також.
Разом з цим речник оперативного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив, що російська армія відновлює інтенсивність штурмів на південному напрямку. За його словами, після відносно невеликої паузи у цьому регіоні активність російських військових поступово зростає до попередніх показників. Також на цьому напрямку збільшується кількість обстрілів з боку окупантів. Речник зазначив, що найбільше атакувальні дії противника зосереджені в районі плацдармів на лівому березі Дніпра – так званих «островів», які розташовані північніше населеного пункту Кринки. У цьому регіоні Сили оборони України відбивали спроби армії РФ просунутися з напрямку Козачих Лагерів, сказав речник в ефірі телемарафону.
Тож чи спостерігають жителі Херсонщини активізацію бойових дій, і як може розвиватися фронт на цьому напрямку? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте тут
Розвідка Британії: армія РФ має «тактичні просування» біля Вугледара
Російські війська просунулися в районі Вугледара, повідомляє розвідка Великої Британії 7 вересня.
«Російські війська мають тактичні просування навколо міста Вугледар, розташованого у близько 30 кілометрах на південний захід від Донецька», – йдеться в зведенні, оприлюдненим британським Міністерством оборони.
Відомство вказує на те, що Вугледар тривалий час був ціллю російського наступу на Донеччині. Росія раніше намагалася наступати на місто, що супроводжувалося «важкими втратами» при невеликих територіальних здобутках.
«Втім, у серпні 2024 року російські війська просунулися на сході та заході Вугледара, здобувши контроль над селищем Пречистівка поблизу та ведучи бої за Водяне», – заявляє розвідка.
Вона припускає, що наступного місяця Росія, ймовірно, продовжить спроби просунутися біля Вугледара та загрожуватиме самому місту.
Інститут дослідження війни раніше висловив припущення, що військове командування РФ «активізує спроби захопити Курахове і Вугледар у Донецькій області, щоб не допустити передислокації українських військ для посилення оборони Покровська».
Влада Херсонщини повідомляє про загиблого та поранену через російський обстріл
Російські війська атакують населені пункти Херсонської області, повідомляє обласна військова адміністрація 7 вересня.
«На жаль, внаслідок ворожого обстрілу у Понятівці сьогодні вдень загинув місцевий житель. Травми, несумісні з життям, дістав 45-річний чоловік», повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
Він висловив співчуття близьким загиблого.
Також раніше Херсонська ОВА повідомила, що російські війська скинули вибухівку з безпілотника на жительку села Одрадокам’янка:
«Внаслідок атаки постраждала 69-річна жінка. Її доставили до лікарні з вибуховою травмою, пораненням ніг та живота».
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Лисак: через російський обстріл загинула жителька Нікопольського району
Російські війська обстріляли Мирівську та Марганецьку громади, а також Нікопольський район із важкої артилерії, повідомив очільник Дніпропетровської області Сергій Лисак.
За його словами, на Нікопольщині внаслідок обстрілу загинула 76-річна жінка.
«Ще одна місцева 60 років постраждала. Загалом у населених пунктах цих громад сталося декілька займань. Горів сухостій. Понівечені три приватні будинки та паркан. Загинули корова та десяток гусей», – додав Лисак.
Також, за даними обласної влади, російські війська атакували Нікополь безпілотниками. У місті пошкоджені інфраструктура та господарська споруда, без постраждалих.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Німеччина: голова МЗС звинуватила осередок правлячої партії в послабленні підтримки України
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у суботу звинуватила партію соціал-демократів (СДПН) канцлера Олафа Шольца у зниженні підтримки України за два тижні до ключових виборів у штаті, цитує її агентство dpa. Про це вона заявила під час виступу на партійних зборах у східному місті Потсдам, столиці федеральної землі Бранденбург.
Бербок, яка послідовно висловлюється за підтримку України у її війні проти Росії – представниця партії Зелених, яка входить до правлячої коаліції.
Напередодні виборів у регіоні 22 вересня Бербок сказала, що розраховувала на те, що прем’єр-міністр Бранденбурга від СДПН Дітмар Войдке продовжить підтримувати Україну. Але вона була розчарована, коли в передвиборчих показниках регіональний осередок партії завагався щодо постачання зброї Києву.
У цьому документі СДПН відповіла «нейтрально» на заяву: «Бранденбург повинен працювати над тим, щоб Німеччина продовжувала постачати зброю в Україну».
Бербок висловила стурбованість тим, як Шольц – також житель Потсдама – голосуватиме на майбутніх виборах.
«За кого насправді він має голосувати в Бранденбурзі 22 вересня?» – запитала вона.
Голова МЗС пожартувала, що, якщо Войдке та його партія не скорегують свій курс, Шольцу доведеться голосувати за Зелених.
У серпні газета Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung із посиланням на документи й джерела повідомила, що після ухвалення нового бюджетного плану уряд Німеччини з причин економії не виділятиме додаткових коштів для допомоги Україні.
Водночас речник уряду країни заявив, що Німеччина продовжить надавати необхідну допомогу для підтримки України на тлі повномасштабного вторгнення Росії, незважаючи на плани скоротити вдвічі свій бюджет на допомогу Києву в 2025 році.
Удар РФ по Харківщині: з-під завалів вилучили тіло загиблої – Синєгубов
У селі в Куп’янському районі виявили загиблу внаслідок російського обстрілу, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 7 вересня.
«Близько 12:40 у селі Старовірівка Куп’янського району внаслідок ворожого обстрілу з-під завалів зруйнованого будинку вилучили тіло загиблої 81-річної мешканки», – заявив він.
Раніше ДСНС повідомила про поранення дівчини 2005 року народження через російський обстріл Куп’янщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
«Я навчився втрачати». Історія священника, який побував у російському полоні
Священнослужитель Дмитро Бодю з Запорізької області пробув у руках російської окупаційної «влади» дев’ять днів. Це сталося на початку повномасштабної війни. Йому інкримінували антиросійську діяльність та роботу на розвідку США, утримували в брудній закривавленій камері, тиснули психологічно. Зрештою випустили.
Що пережив у руках російських силовиків пастор з Мелітополя Дмитро Бодю та чому українське законодавство, що захищає цивільних заручників, недосконале? Про це тут
Заявка Туреччини на вступ до БРІКС. Чому Ердоган маневрує між Росією, Заходом і Україною?
У перші дні масштабної війни між Росією та Україною, та й перед цим, після окупації українського Криму президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сприймався у Києві як один з важливих союзників. І справді, Туреччина – попри збереження особистих стосунків між російським та турецьким очільниками – залишалася країною, що чітко артикулювала підтримку територіальної цілісності України і український статус Криму.
Але після того, як Анкара подала заявку на вступ до організації БРІКС, можна подивитись на ситуацію більш масштабно, зазначає політичний оглядач Радіо Свобода Віталій Портников. Його статтю читайте тут
МЗС назвало нелегітимними російські вибори в окупованому Криму
Міністерство закордонних справ України прокоментувало проведення Росією виборів на території окупованих Криму та Севастополя, заявивши, що це є порушенням норм та принципів міжнародного права.
Відомство називає це голосування нелегітимним.
«Так звані «вибори» в Російській Федерації давно перетворилися на фарс, які не мають нічого спільного з проявом народовладдя, а їх проведення на тимчасово окупованих територіях України, порушуючи норми та принципи міжнародного права, фактично делегітимізують політичну систему Росії. Вкотре наголошуємо, що результати так званих «виборів» на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та Севастополя є нікчемними, а самі «вибори» – нелегітимними», – йдеться в повідомленні.
Міністерство також наголошує, що «всі причетні до підготовки та проведення так званих виборів на тимчасово окупованих територіях України будуть притягнуті до відповідальності відповідно до чинного законодавства України».
Напередодні рух опору «Жовта стрічка» закликав кримчан ігнорувати незаконні вибори на території окупованого Кримського півострова, які проводяться Росією з 6 по 8 вересня.
Активісти опублікували відео, на яких спалюють агітаційні матеріали політиків РФ, які розповсюджуються в Криму.
Російська влада з 6 по 8 вересня проводить на території окупованого Криму та Севастополя незаконні вибори до створених РФ Законодавчих зборів, підконтрольного Росії парламенту Криму, а також депутатів міських і сільських рад.
Рятувальники повідомили про удар РФ по пожежній частині в Кураховому
Російська армія обстріляла Курахове Донецької області, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 7 вересня.
За даними служби, російські війська обстріляли місто по обіді, один зі снарядів влучив поблизу будівлі 73-ї державної пожежно-рятувальної частини.
«Внаслідок ворожої атаки пошкоджено будівлю пожежно-рятувальної частини та пожежний автомобіль. На щастя, рятувальники не постраждали», – заявило відомство.
ДСНС регулярно повідомляє про влучання російських снарядів у пожежні частини в прифронтових областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ДСНС: російські війська обстріляли Куп’янський район, є постраждала
Російські війська обстріляли населені пункти Харківщини, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 7 вересня.
За повідомленням, під удари потрапили село Новоосинове та селище Ківшарівка Куп’янського району. Через обстріл виникли кілька осередків займання.
«Рятувальники, працюючи під постійними ворожими обстрілами, запобігли поширенню полум’я на інші оселі. За попередніми даними в с. Новоосинове в результаті обстрілу постраждала дівчина 2005 року народження», – заявляє ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Жителі Павлограда продовжують звертатися по допомогу після ракетного удару по місту, який відбувся зранку 7 вересня, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«На зараз – 82 постраждалі, серед яких 7 неповнолітніх. На стаціонарному лікуванні залишається 60 потерпілих. У важкому стані 69-річний чоловік. У нього черепно-мозкова травма та осколкове поранення. Всі інші – середні або легкі», – повідомив чиновник.
Уранці 6 вересня російські військові атакували Павлоград. За попередніми даними Повітряних сил, російські війська застосували п’ять балістичних ракет типу «Іскандер-М»/KN-23 із Воронезької і Ростовської областей РФ.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Переваги обмежені» – міністр оборони Нідерландів пояснив, чому НАТО не закриває небо над Україною
Участь країн-партнерів у збитті російських ракет і безпілотників, що пролітають над заходом України і наближаються до їхнього повітряного простору, може не бути «найефективнішим способом розв'язання проблеми». Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.
«На мою думку, це обмежені переваги. Незалежно від того, чи переважають вони ризики, які можуть виникнути. Якщо ви поставите, наприклад, свої системи ППО на кордоні з Україною, то вони покриють лише відносно невелику територію. У такому випадку це означало б, що вам потрібно мати літаки в небі, щоб захистити Україну. Тоді, звичайно, виникне ризик прямого зіткнення між ВПС НАТО та Росією», – зазначив Брекельманс.
Саме цьому типу ескалації, зауважив урядовець, намагаються запобігти союзники по НАТО.
«Думаю, це також на користь Україні, що ми намагаємося її не допустити. Треба завжди шукати креативні шляхи допомоги Україні. Але ми також у кожному випадку маємо зважувати, чи вигоди переважають ризики. Поки що різниці немає. Таке схвалене рішення», – резюмував глава міністерства оборони Нідерландів.
Російські військові регулярно здійснюють масштабні атаки України за допомогою ударних дронів і крилатих ракет. На тлі таких масованих обстрілів, коли ракети і дрони наближаються до її території, Польща підіймає в повітря свою авіацію та авіацію союзників.
Раніше повідомлялося, що Україна і Польща можуть працювати над механізмом для того, щоб польська ППО збивала російські повітряні цілі над Україною. В інтерв’ю Politico наприкінці серпня тодішній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба казав, що це не призведе до втягнення країн НАТО у війну.
У липні у Варшаві Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між країнами. Вона, зокрема, передбачає можливість перехоплення ракет і дронів у повітряному просторі України, випущених у напрямку Польщі.
Зеленський повідомив про зустрічі з європейськими лідерами на форумі в Італії
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що 7 вересня провів зустріч із очільницею уряду Італії Джорджею Мелоні. За його словами, розмова відбулася на полях форуму «Амброзетті», в якому обидва лідери беруть участь.
«Ми дуже вдячні вам та вашій команді, всьому італійському народу за ту підтримку, яку ви нам надали», – сказав Зеленський, додавши, що відповідне озброєння важливо передати Україні якомога швидше.
За повідомленням офіційного сайту президента, лідери обговорили кроки для практичної реалізації рішення «Групи семи» щодо надання Україні майже 50 мільярдів доларів США за рахунок заморожених російських активів. «Глава української держави також відзначив рішення Італії прийняти наступну Конференцію з питань відновлення України, яка відбудеться 2025 року. Підготовка до заходу вже розпочалася», – вказано в повідомленні.
Також на полях форуму в Італії Зеленський провів розмову з лідером Партії свободи, членом Палати представників Нідерландів Ґертом Вілдерсом. Він подякував Нідерландам та всьому нідерландському народу за комплексну підтримку України. «Президент відзначив вагомий внесок Нідерландів у посилення української протиповітряної оборони. Глава держави поінформував про безпекову ситуацію в Україні та виклики, з якими стикається країна під час протистояння повномасштабній російській агресії», – інформує сайт Зеленського.
Президент України перебуває в закордонній поїздці, яку розпочав 6 вересня в Німеччині участю в засіданні у форматі «Рамштайн» – зустрічі з представниками держав міжнародної коаліції, яка допомагає Україні оборонятися від агресії Росії. Наради представників приблизно 50 держав, які координують військову допомогу Україні, почалися у квітні 2022 року на американській військовій базі Рамштайн у Німеччині і від цього вони отримали назву.
Ураження дронами складу боєприпасів у Воронезькій області є роботою СБУ – джерела
Ураження складу боєприпасів і військової техніки в селі Солдатське Острогозького району Воронезької області є наслідком роботи ударних безпілотників СБУ, підтвердили Радіо Свобода 7 вересня поінформовані джерела у спецслужбі, неназвані, бо не уповноважені коментувати ситуацію офіційно.
На цей момент на об’єкті зафіксовано чотири осередки потужної пожежі, детонація боєприпасів триває і досі. Місцева влада проводить термінову евакуацію жителів прилеглих населених пунктів.
«СБУ продовжує системну роботу зі створення демілітаризованої зони в прилеглих до України областях РФ. Військові аеродроми, склади з боєприпасами та об'єкти інфраструктури, які працюють на війну в Україні, є законними цілями», – повідомило поінформоване джерело в СБУ.
Уночі 7 вересня у Воронезькій області РФ через повітряну атаку розпочалася пожежа на складі боєприпасів. Губернатор Олександр Гусєв стверджував, що дрон був «виявлений і пригнічений», але через падіння безпілотника «виникла пожежа, яка перейшла на вибухонебезпечні предмети, розпочалася детонація». Спочатку Гусєв повідомив про евакуацію «до сусіднього населеного пункту» жителів одного села. Але згодом губернатор написав, що евакуюватимуть уже кілька сіл.