Втрати Росії у війні проти України перевищили 630 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 630 200 своїх військових, зокрема 1270 – за останню добу, повідомляє вранці 11 вересня український Генштаб.
Штаб також наводить дані про російські втрати в техніці:
- танків – 8 653 (+11 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 16 955 (+17)
- артилерійських систем – 18 009 (+73)
- РСЗВ – 1 184 (+2)
- засобів ППО – 945 (+2)
- літаків – 369 (+1)
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 15 033 (+43)
- крилатих ракет – 2 591
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 24 481 (+93)
- спеціальної техніки – 3 061 (+2)
The Guardian: уряд Британії ухвалив рішення дозволити застосування Storm Shadow по цілях в РФ
Влада Великої Британії ухвалила рішення дозволити Україні завдавати ударів по військових цілях у Росії ракетами Storm Shadow, повідомляє британське видання The Guardian із посиланням на джерела в уряді.
Однак не очікується, пишуть журналісти, що про це буде публічно оголошено в пʼятницю, коли президент США Джо Байден і премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер зустрінуться у Вашингтоні.
«Під час цього візиту, який, як очікується, буде коротким і стане другим візитом Стармера до США на посаді премʼєр-міністра, не заплановано жодної пресконференції, після чого на вихідних можуть відбутися подальші розмови з метою інформування ключових європейських союзників про перебіг дискусії», – йдеться у матеріалі.
У ISW проаналізували російські контратаки у Курській області
Російські війська можуть мати намір перерізати український виступ у Курській області, перш ніж розпочати більш організовану операцію з витіснення українських сил з російської території, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 11 вересня.
«Наразі російські війська проводять контратаки вздовж західного краю українського виступу в Курській області, на ділянці, яка в основному складається з полів і невеликих населених пунктів. Можливо, російські війська намагаються зайняти більш тактично вигідні позиції під час цих початкових контратак, перш ніж розпочати більш широку контрнаступальну операцію проти українських сил, що діють на північний схід від Кореневого і поблизу Суджі», – кажуть аналітики.
В ISW припускають, що російські війська можуть мати намір просунутися до кордону на південний схід від Снагості, щоб ускладнити існуючі українські логістичні маршрути і позиції вогневої підтримки, перш ніж почати масштабнішу контрнаступальну операцію.
Читайте також: Чому Курську операцію ЗСУ треба продовжувати? Де на фронті поменшало окупантів, а де їхня кількість зросла?
Російське військове командування, вказано у звіті, покладається на підрозділи 155-ї морської піхотної бригади та 56-го і 51-го полків повітрянодесантних військ для проведення цих початкових контратак, але, ймовірно, залучить інші підрозділи російського війська у цьому районі в майбутніх контратаках.
«Залишається незрозумілим, чи вважає російська влада, яка реагує на вторгнення під Курськом, що нинішнє угруповання російських військ у Курській області, яке в основному складається з призовників, нерегулярних російських сил і менших елементів регулярних і більш елітних російських підрозділів, здатне успішно витіснити українські війська з цього району. Російська влада може також планувати перекинути додаткові, боєздатніші російські підрозділи з України для протидії українському вторгненню в Курську область, хоча неясно, коли російська влада може здійснити таку передислокацію», – вважають в Інституту вивчення війни.
У підсумку аналітики кажуть, що передчасно оцінювати вплив двох днів російських контратак на місячну українську операцію в Курській області, особливо на тлі триваючих українських транскордонних атак.
Вчора український OSINT-ресурс DeepState повідомив про погіршення ситуації на лівому (західному) фланзі українського угруповання, яке контролює частину Курської області РФ.
За даними дослідників, російські військові «розпочали активні штурмові дії, переправивши бронетехніку спочатку через Сейм, а потім і через дрібніші річки». Ще один удар відбувся з Коренєво, яке втратили нещодавно, на Снагость, ідеться в повідомленні.
Українські офіційні ресурси про зміну ситуації в Курській області наразі не повідомляли.
За час наступу ЗСУ в Курській області Росії Київ заявив, що отримав контроль над понад 1200 кілометрами російської території.
Раніше повідомлялося, що операція мала на меті покращити позицію Києва у разі мирних переговорів. Аналітики також припускають, що операція спрямована на те, щоб донести до росіян серйозність неспровокованого вторгнення в Україну.
Це стало першим іноземним вторгненням на територію Росії з часів Другої світової війни.
Порушення Росією повітряного простору країн НАТО є «тестом на рішучість і єдність» – Сибіга
Непоодинокі випадки порушення російськими об’єктами повітряного простору країн НАТО є «випробуванням на рішучість і єдність Альянсу», зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній із державним секретарем США Ентоні Блінкеном та міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Ламмі пресконференції у Києві.
«Вже є непоодинокі випадки порушення російськими об’єктами повітряного простору сусідніх країн НАТО. Ми вважаємо, що Росія тим самим тестує рішучість і єдність НАТО, тому має бути спільна тверда, рішуча відповідь союзників на такі провокативні й ескалаційні дії росіян, які все частіше бʼють по обʼєктах близько до кордону НАТО, по об’єктах, які розташовані поряд із ядерними станціями України», – підкреслив Сибіга.
Він також зауважив, що Росія почала завдавати ударів по українських підземних газових сховищах, розташованих близько до західного кордону.
Міністр назвав «гідним і правильним кроком» початок консультацій між союзниками щодо вивчення можливості збиття ракет над територією України, «як це передбачено безпековою угодою України із Польщею».
У Румунії 8 вересня перевірили місця, де міг впасти російський безпілотник. Він порушив повітряний простір Румунії уночі під час російської атаки на Україну, повідомила пресслужба міністерства оборони країни. Як зазначається, жителі в повітах Тулча та Констанца отримали сповіщення з попередженням RO-Alert о 2:20 та 2:38.
У Бухаресті кажуть, що «два літаки F-16 Румунії вилетіли з 86-ї авіабази Борча для моніторингу повітряної обстановки. Система радіолокаційного спостереження виявила та відстежила траєкторію безпілотника, який увійшов у повітряний простір Румунії та покинув територію в бік України».
Безпілотник, який упав 7 вересня на території Латвії, був російським дроном типу «Шахед» із вибухівкою. Про це, як повідомили 9 вересня латвійські засоби інформації, оголосив командувач Національними збройними силами балтійської країни Леонід Калніньш. Він додав, що появу дрона не можна розглядати як відкриту військову ескалацію проти Латвії, оскільки його метою була не ця країна.
Згодом радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк прокоментував повідомлення, що російський безпілотник «Шахед» упав на території Латвії, а ще один такий дрон пролетів через територію Румунії упродовж кількох останніх днів. Подоляк написав 9 вересня, що Росія проводить «цинічну розвідку боєм», щоб визначити, коли союз НАТО «на практиці готовий захищати свої кордони».
Як Росія захищає Донбас і Крим? Які виклики перед українськими Збройними Силами, що намагаються подолати укріплення? І чи дійсно в зоні досяжності далекобійних ракет – понад дві сотні погано захищених цілей? Радіо Свобода розпитало про це OSINT-аналітика зі США Бреді Афріка.
– Ви показали російські оборонні споруди на окупованих територіях України. Це були «зуби дракона» та інші укріплення, призначені для того, щоб українським військам через них було важко пройти. Чи продовжує Росія зміцнювати ці конструкції?
«Ми обговорили далекобійні удари, передам інформацію Байдену» – Блінкен у Києві
Питання ударів далекобійною зброєю вглиб російської території обговорювалося під час офіційних зустрічей у Києві. Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен 11 вересня в Києві під час спільного брифінгу з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі, який нині також перебуває із візитом в Україні.
«Сьогодні ми мали дуже хорошу дискусію з міністром закордонних справ, з президентом Зеленським, з усією його командою про ситуацію на полі бою, про цілі України і про те, що їй потрібно, щоб досягти успіху в майбутньому. Серед іншого, ми обговорили далекобійні удари, а також низку інших питань. І я збираюся повернутися з цією дискусією до Вашингтона, щоб поінформувати президента про те, що я почув», – зазначив Ентоні Блінкен.
Також він додав, що питання далекобійних ударів обговорять президент США Джо Байдена та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час зустрічі цієї п'ятниці, 13 вересня.
Держсекретар США Ентоні Блінкен і очільник МЗС Великої Британії Девід Леммі 11 вересня здійснюють спільний візит до Києва.
На 12 вересня у політиків запланований візит до Польщі.
Приїзд очільників зовнішньополітичних відомств до Києва анонсували через день після того, як Блінкен у Лондоні заявив, що Росія отримала балістичні ракети від Ірану та, ймовірно, використає їх в Україні протягом кількох тижнів.
Блінкен на пресконференції 10 вересня відмовився повідомити, чи дозволить Вашингтон використовувати Україні зброю далекого радіусу дії глибоко в Росії.
Блінкен оголосив про виділення Україні допомоги у розмірі 700 млн доларів
США нададуть Україні нову фінансову підтримку. Цього разу сума допомоги складе понад 700 мільйонів доларів, повідомив держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Київ.
За даними Блінкена, «частина допомоги буде спрямована на зміцнення енергосистеми, яку Росія неодноразово піддавала ударам напередодні очікуваної важкої зими».
Загалом, за словами Блінкена, енергетична підтримка у розмірі 325 млн доларів допоможе:
- відремонтувати та відновити українські енергогенеруючі потужності,
- забезпечити резервне живлення в надзвичайних ситуаціях,
- посилити фізичну безпеку енергетичної інфраструктури.
Водночас, за даними Блінкена, «близько 290 млн доларів підуть на фінансування програм забезпечення продовольством, водою, житлом, охороною здоров'я та освітою для українців, які потребують допомоги в країні, та біженців за її межами».
І решта допомоги, а це 102 млн доларів, буде спрямована на заходи з розмінування, уточнив держсекретар США.
«Де флот? Його немає. Це факт перемоги ворога». Як Росія втратила своє панування у Чорному морі
На початку повномасштабного вторгнення Росія поставила перед Чорноморським флотом чотири ключові завдання: блокада українського узбережжя, морська десантна операція, підтримка сухопутних військ на приморському напрямку та завдання ракетних ударів по території України. Проте через два з половиною роки Україні вдалося не лише розблокувати зерновий коридор, а й змусити Чорноморський флот тікати з Криму та переховуватись у Новоросійську. Разом з експертами ми проаналізуємо, наскільки боєздатним залишається Чорноморський флот Росії та які поставлені задачі на початку війни провалились?
Україна може виробляти вдвічі більше дронів, але потрібне фінансування – Зеленський
Президент Володимир Зеленський заявив 11 вересня в Києві після саміту «Кримської платформи», що Україна має можливості збільшити власне виробництво дронів, але це потребує додаткового фінансування.
«Сьогодні українські заводи готові вдвічі збільшити виробництво. Деякі приватні компанії готові навіть і вп’ятеро більше виготовляти. Вони можуть, вони готові. У нас немає достатньо грошей у бюджеті для цього. Тому ми просимо наших партнерів допомогти нам із фінансуванням», – зазначив Зеленський.
Також він додав, що в Україні виробництво дронів «дешевше і ми швидші».
Президент Литви Ґітанас Науседа, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня на спільній із Зеленським пресконференції запевнили у своїй підтримці України. Український лідер подякував партнерам за вже надану допомогу в рамках Коаліції дронів.
До Коаліції дронів, яка складається 16 країн, входять Латвія, Велика Британія, Австралія, Чехія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Нідерланди, Польща, Україна, Німеччина та Швеція.
Держави-члени коаліції працюють над постачанням різних типів безпілотників, таких як розвідувально-ударні безпілотники, безпілотні літальні апарати, керовані штучним інтелектом, і технології боротьби з дронами.
За даними міністерства оборони Латвії, цього року ця балтійська країна виділила 20 мільйонів євро на коаліцію безпілотників. Раніше 11 вересня прем’єр-міністерка Латвії анонсувала новий пакет військової допомоги для України.
Далекобійні ракети та дозвіл від США на удари по Росії: як це змінить хід війни?
Питання дозволу США на застосування Україною далекобійних ракет для ударів по території Росії стосується ракет, які мають радіус ураження до 300 км, зокрема ATACMS. Президент Володимир Зеленський вже неодноразово звертався до адміністрації президента Джо Байдена з проханням дозволити використовувати їх. То коли буде такий дозвіл? І як це вплине на хід війни?
Далекобійна зброя та можливість її застосування є важливою для України, оскільки російські сили використовують свої об’єкти в тилу для атак на українські міста та критичну інфраструктуру, пояснюють експерти.
Її робота з переселенцями розпочалася ще у 2014-тому. Спочатку це були табори для дітей з Донецької та Луганської областей, які через війну залишили свій дім. Далі тримісячне волонтерство у Грузії для мігрантів з Південної Осетії та Абхазії, освітні проєкти в Україні, де брали участь діти-ВПО. З початком повномасштабної війни Ірина Колотило створила волонтерську ініціативу, яка допомагала з пошуком житла та адаптацією переселенців у її рідному містечку в Чернівецькій області.
Нині Ірина – сама біженка, прихисток знайшла в Канаді. Уже на новому місці вона продовжила працювати з новоприбулими. Так тут називають тих, хто мігрував у країну, зокрема й українців, які переїхали під час повномасштабної війни. Своєю історією жінка поділилася із проєктом «Ти як?» від Радіо Свобода.
Армія РФ пробивається до Курахового: чим важливе це місто на Донбасі
Армія Росії просунулася біля Українська і на його околицях, – повідомив у ніч проти 11 вересня аналітичний проєкт DeepState. Це південний фланг Очеретинського виступу, який у звітах українського Генштабу називається Курахівським напрямком.
Судячи з карти, тут уже утворилися передумови для оточення угруповання Сил оборони на південь від Українська і на північ від Красногорівки.
Понад те, аналітики наводять слова бійця ЗСУ на псевдо «Син Маннергейма», який стверджує, що саме Курахове, а не Покровськ, є головним напрямком удару російської армії.
«Противник прагне опанувати Курахове, щоб згодом змусити відступити все Вугледарське угруповання СОУ (Сил оборони України – ред.) разом із залишками угруповання Красногорівки», – каже боєць.
Зважаючи на повідомлення Генштабу, напруження на фронті продовжує знижуватись – на ранок 11 вересня відомство повідомило про 131 атаку армії Росії. У лідерах – Покровський та Курахівський напрямки – 32 та 29 атак відповідно.
Російські війська атакують західний фланг українського угруповання в Курській області РФ
Український OSINT-ресурс DeepState 11 вересня заявив про погіршення ситуації на лівому (західному) фланзі українського угруповання, яке контролює частину Курської області РФ.
За даними дослідників, російські військові «розпочали активні штурмові дії, переправивши бронетехніку спочатку через Сейм, а потім і через дрібніші річки». «Ще один удар відбувся з Коренєво, яке втратили нещодавно, на Снагость», – ідеться в повідомленні.
Про це заявляють і російські ресурси.
«За даними пов’язаного з міністерством оборони Росії каналу «Рыбарь», на кордоні Глушкввського та Коренєвського районів підрозділи 155-ї бригади морської піхоти та 51-го гвардійського парашутно-десантного полку перейшли у контрнаступ на рубежі Гордіївка – Снагость», – пише російська служба Бі-Бі-Сі.
Окремі російські «воєнкори» заявляють про відновлення російського контролю над селом Снагость і ще кількома населеними пунктами, але незалежного підтвердження ці дані ще не мають.
Українські офіційні ресурси про зміну ситуації в Курській області наразі не повідомляли.
Ця атака на цей час не загрожує центральному для логістики українського угруповання в Курській області місту Суджа – його від села Снагость відділяє понад 40 кілометрів, якщо рухатися автошляхами або уздовж них.
Раніше цього місяця в інтерв’ю CNN головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні.
Сирський розповів, що вважає операцію на Курщині успішною: «Це зменшило загрозу наступу противника. Ми завадили їм діяти. Ми перенесли бойові дії на територію ворога, щоб він міг відчути те, що відчуваємо ми щодня».
За словами головнокомандувача, Москва перекинула до Курської області десятки тисяч військових, в тому числі деякі зі своїх найкращих десантно-штурмових підрозділів.
За час наступу ЗСУ в Курській області Росії Київ заявив, що отримав контроль над понад 1200 кілометрами російської території.
Раніше повідомлялося, що операція мала на меті покращити позицію Києва у разі мирних переговорів. Аналітики також припускають, що операція спрямована на те, щоб донести до росіян серйозність неспровокованого вторгнення в Україну.
Це стало першим іноземним вторгненням на територію Росії з часів Другої світової війни.
Лисак: через удар Росії по Дніпропетровщині постраждали двоє людей
Наразі відомо про двох постраждалих внаслідок російської атаки на Кам’янський район, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
Спершу стало відомо про потерпілого з опіками, його госпіталізували в стані середньої тяжкості.
«Окрім 22-річного чоловіка, з ушкодженнями і 32-річна жінка. У неї мінно-вибухова травма та струс головного мозку. Обидва у лікарні. Стан потерпілих медики оцінюють як середній», – додав голова області згодом.
Лисак уточнив, що російський удар спричинив руйнування та займання в одному з підприємств Кам’янського району. Він також уточнив, що загиблий, про якого повідомлялося раніше – 38-річний чоловік.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Шмигаль: прем’єр-міністерка Латвії анонсувала новий пакет військової допомоги для України
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся з головою уряду Латвії Евікою Сілінею в Києві – про це він повідомив 11 вересня.
За його словами, він подякував Латвії підтримку України, зокрема, за ініціативу «Коаліція БПЛА для України» та постачання безпілотників для Сил оборони.
«Під час нашої зустрічі пані Сіліня оголосила про черговий пакет військової підтримки, у який ввійдуть бронетранспортери», – заявив він.
Шмигаль додав, що сторони обговорили розширення співпраці між країнами у сферах, які стосуються посилення українських військових на полі бою. Поміж іншого, йдеться про співпрацю між оборонними компаніями.
«Латвія послідовно підтримує санкції проти агресора та є нашим надійним союзником в інтеграції до ЄС і НАТО. Крім того, наші латвійські друзі надають допомогу енергетичним обладнанням і планують передати Україні сонячні панелі для лікарень. Подякував за підтримку у відновленні нашої країни, зокрема Чернігівської області», – повідомив голова уряду.
Евіка Сіліня повідомила про візит до Києва раніше 11 вересня. Зокрема, вона взяла участь у відкритті меморіалу жертвам геноциду кримськотатарського народу.
Зеленський: армія Росії скоїла щонайменше 137 тисяч воєнних злочинів в Україні
Російські військові скоїли в Україні 137 тисяч воєнних злочинів, сказав президент України Володимир Зеленський на конференції United for Justice (Об’єднані заради справедливості), що цього разу присвячена обстрілам цивільної інфраструктури.
«Станом на сьогодні є щонайменше 137 000 причин, щоб ми продовжували цю роботу і щоб ми довели її до кінця. 137 тисяч – саме стільки воєнних злочинів скоєно Росією на даний момент. Злочинів проти миру і людяності, проти нашої держави, проти наших людей і злочинів проти України і українців 137 тисяч і це означає, що вироків має бути не менше», — сказав президент у вітальній промові, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Зеленський не уточнив, чи це кількість злочинів від початку війни 2014 року, чи від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Але у грудні 2023 року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомляв, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зафіксовано понад 102 тисячі воєнних злочинів, скоєних російськими військовими.
Читайте також: «У пошуках справедливості для України». Що стоїть на заваді розслідуванню злочинів РФ?
Він також, в контексті боротьби за справедливість, згадав про прецедент порушення Римського статуту владою Монголії, коли президент Росії Володимир Путін приїхав туди із візитом. Зважаючи на Римський статут, який ратифікувала Монголія, вони мали б арештувати російського президента.
«Світ має безліч конвенцій, має тисячі сторінок декларацій, працює Римський статут для, до речі, понад сотні країн світу. Повинен працювати Римський статут, але нещодавно знайшлося виключення в Монголії для Путіна і це відповідальність не просто чиясь окремо, це відповідальність всього світу – зупинити деградацію системи права, не допустити руйнування тих норм, які ще залишаються. Система права має і мусить працювати так, щоб Римський статут і зокрема ордер міжнародного кримінального суду, який був виданий стосовно головного російського злочинця реально обмежували його і вже забезпечували його ізоляцію», — додав лідер України.
Зеленський також наголосив, що є ще достатньо країн, які досі не ратифікували Римський статут, але для України та для демократичного світу загалом це важливо і має бути реалізовано, щоб панувала справедливість, а не безкарність.
21 серпня Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. Водночас його юрисдикцію щодо громадян України відклали на сім років.
Донецька ОВА повідомляє про загиблих через удари Росії по Костянтинівці
Російські війська обстріляли Костянтинівку двічі протягом дня, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 11 вересня.
Внаслідок другого обстрілу, за його словами, загинула одна людина, п’ятеро поранені.
Читайте також: Російські обстріли: є загиблі та поранені в чотирьох областях – ОВА
«Таким чином, сьогодні росіяни двома ударами по місту вже вбили 3 людей і поранили 5», – заявив Філашкін.
Він додав, що на місці обстрілів працюють відповідні служби, остаточні наслідки удару встановлюють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Незаконне утримання Росією українських журналістів є зброєю проти свободи слова – про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час зустрічі з президентом Радіо Свобода Стівеном Капусом 11 вересня.
Лубінець повідомив, що учасники зустрічі обговорили питання звільнення незаконно утримуваних Кремлем українських журналістів та способи тиску на Росію через міжнародну спільноту.
За даними омбудсмана, від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла близько 600 злочинів проти журналістів і медіа в Україні. Серед них – незаконні затримання та викрадення медійних працівників.
Читайте також: Радіо Свобода – 70. Журналісти, політики, представники духовенства на заході до річниці. Репортаж
«Одним з незаконно засуджених є Владислав Єсипенко – український журналіст Радіо Свобода, якого затримали та засудили за сфабрикованою справою у Криму», – нагадав він.
Напередодні, на заході з нагоди 70-річчя української редакції Радіо Свобода, Стівен Капус закликав до звільнення журналіста проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка, котрий перебуває в російському полоні з 2021 року:
«Деякі наші журналісти у в’язниці. Тож сьогодні я хочу сказати: журналістика це не злочин, Влад Єсипенко має повернутися додому».
Капус також додав, що усі ці роки видання боролося за свободу слова та демократію. І продовжує робити це і далі, під час війни Росії проти України.
Читайте також: «Репортери без кордонів» готують позов через атаку на журналістів у Краматорську
10 березня 2021 року позаштатний журналіст проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» перестав виходити на зв’язок із рідними. Невдовзі стало відомо, що ФСБ Росії затримала чоловіка, звинувативши його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів». Зрештою його засудили до п’яти років колонії загального режиму та штрафу 110 тисяч рублів.
У Міністерстві закордонних справ України назвали «політично вмотивованим» винесений Єсипенку вирок. Держдепартамент США засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму». Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.
Польща ще на три місяці продовжила дію буферної зони на кордоні з Білоруссю
Польща на 90 днів продовжила тимчасову заборону на перебування в певній ділянці прикордонної смуги, що прилягає до державного кордону з Республікою Білорусь. Відповідне рішення 11 вересня підписав міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Семоняк.
За словами міністра, буферна зона дала конкретні, добрі результати.
«Передусім вона націлена на контрабандистів, які переправляють людей через кордон», – написав у мережі X Семоняк.
Читайте також: Стубб зустрівся з Дудою: говорили про війну в Україні, оборону і відносини з Росією
Буферну зону на кордоні з Білоруссю Польща запровадила 13 червня 2024. Відтоді, за інформацією МВС, кількість спроб незаконного перетину польсько-білоруського кордону зменшилася на 64%.
У період дії буферної зони з 13 червня по 9 вересня цього року співробітники Підляського прикордонного відділу затримали загалом 71 кур’єра.
Напередодні Міністерство внутрішніх справ Польщі заявило, що Білорусь штучно нарощує міграційний тиск на польсько-білоруському кордоні в рамках гібридних дій, спрямованих на дестабілізацію Польщі та інших країн-членів Європейського Союзу.
Скільки жителів Херсонщини отримали російські житлові сертифікати? Як херсонці розпоряджаються житлом, яке купують за цією програмою? Навіщо Росія запровадила систему житлових сертифікатів, і якими можуть бути наслідки такої політики, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Понад 100 тисяч жителів окупованої частини Херсонщини отримали сертифікати на житло в Росії або на захоплених територіях, заявив у серпні повідомив так званий губернатор регіону Володимир Сальдо. За його словами, реалізували ці сертифікати, тобто придбали квартири чи будинки, начебто понад 93 тисячі осіб. Найчастіше житло купували у південних регіонах – в окупованому Криму та Краснодарському краї Росії. Також начебто у Ростовській та Московській областях. Загалом жителі Херсонської області розселилися в десятках регіонів Росії, - запевняє Сальдо. Втім, окупаційний чиновник зазначив, що були й відмови у наданні житлових сертифікатів. Зокрема, у випадках, коли люди не отримали російські паспорти.
- Керівник Управління Росреєстру на окупованій частині Херсонської області Василь Романов раніше розповідав, що реалізувати житлові сертифікати можна в будь-якому регіоні Росії. Але обов'язковою умовою є перереєстрація житла за російським законодавством.
- У Центрі національного спротиву наголошували, що видача житлових сертифікатів напряму пов'язана з примусовою паспортизацією населення окупованих територій. У такий спосіб місцевих жителів спонукають отримувати російські документи.
Заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський вважає, що кількість 100 тисяч сертифікатів, про яку звітує окупаційна влада, не відповідає дійсності.
«Насправді, по наших даних, значно менше людей використало цю можливість. А взагалі, Російська Федерація використовує цей інструмент для переселення наших людей. Тобто, немає зараз примусового вивозу людей, але вони таким чином захочуть мешканців Херсонщини, щоб вони переїжджали на територію Російської Федерації. Тобто, це є програма фактично переселення населення. Значна кількість людей, які все ж ці сертифікати отримали, вони просто використовують можливість для того, щоб трохи заробити на цій всій історії. Вони отримали сертифікати, вони їх намагаються на території або Криму, або РФ реалізувати, а потім намагаються продати швиденько це житло, та чекають деокупації Херсонщини», – розповів Соболевський.
Житлом, яке залишається на окупованій частині Херсонщини і з якого виїжджають господарі, окупаційна влада розпоряджається на власний розсуд, зазначив політик.