Унаслідок російських обстрілів Херсона загинула жінка, небезпека триває – влада
Херсон упродовж дня 25 вересня перебуває під обстрілами з боку російських військових, повідомляють представники місцевої влади.
«Унаслідок чергового обстрілу постраждали двоє людей, які перебували на вулиці. Смертельних поранень дістала 80-річна жінка. Також до лікарні доставили 48-річну місцеву жительку з вибуховою травмою, контузією, пораненням обличчя та передпліччя. Потерпіла – під наглядом медиків», – написав о 14:20 у телеграмі голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Раніше він повідомив, що зранку обласний центр перебував під ударами російської авіації.
Українська Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, повідомила, що Генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррешу направили відкритого листа про призупинення членства Росії у Генеральній асамблеї ООН.
Окрім українських організацій, за словами Матвійчук, цей лист підписали діячі з Латинської Америки.
«Серед них понад 20 колишніх міністрів закордонних справ і багато відомих правозахисників, більшість із яких обіймали важливі посади в рамках Міжамериканської системи захисту прав людини або в самій ООН», – написала Матвійчук на своїй сторінці у мережі Facebook.
«Найважча ситуація буде біля фронту». Як зимуватиме український південь?
На Херсонщині найнижчий показник готовності до опалювального сезону. Таку заяву зробив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на початку вересня. За його словами, регіон на той час був готовий до зими на 54%. У тилових регіонах ці показники вищі, а у прифронтових – дещо нижчі. у Запорізькій області готовність становила 79%. Загалом об’єкти житлово-комунального господарства в Україні готові до зимового періоду на 82%, зазначив Шмигаль 6 вересня.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, як готуються до опалювального сезону у Херсонській і Запорізькій областях. Чому на Херсонщині найнижчий рівень підготовки до зими та яким буде зимовий період в Україні, зважаючи на ситуацію в енергетиці і ризики подальших обстрілів.
Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 11 вересня повідомив, що у регіоні продовжують готуватися до опалювального сезону. Він зазначив, що централізоване опалення є лише у Херсоні, і місто готове до подачі тепла на 72-75%. Людей у селах забезпечують опалювальними матеріалами. Є потреба у твердому паливі для майже 38 тисяч домогосподарств. Партнери підтвердили готовність надати допомогу більше, ніж 31 тисячі родин, по решті влада домовляється, сказав Прокудін...
Рятувальники витягли з-під завалів у Харкові тіло жінки. Число жертв удару РФ зросло до чотирьох
До чотирьох зросло число загиблих унаслідок російського авіаудару по Харкову, здійсненого вдень 24 вересня, повідомили представники місцевої влади.
«Під завалами будинку в Київському районі, зруйнованому вчора російським агресором, знайдено тіло загиблої жінки. Зараз його дістають рятувальники», – написав міський голова Харкова Ігор Терехов.
Вся стіна в крові: влучання у багатоповерхівку у Харкові (фотосвідчення)
Зеленський і Столтенберґ обговорили посилення української ППО
Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку на полях сесії Генеральної асамблеї ООН провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, який незабаром залишає посаду.
«Ми обговорили необхідність посилення української ППО, продовження роботи заради того, щоб наша держава отримала запрошення в НАТО якомога скоріше, і важливість вчасної реалізації всіх домовленості Вашингтонського саміту Альянсу», – написав Зеленський у телеграмі.
Він додав, що під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО подякував йому за підтримку України під час перебування на посаді, «за зусилля для об’єднання світу, щоб допомогти Україні, зміцнити нашу армію».
Росія веде переговори з хуситами про постачання ракет – Reuters
Росія за посередництва Ірану веде секретні переговори про можливе постачання протикорабельних ракет із хуситами, збройним проіранським угрупованням, яке контролює значну частину території Ємену. Про це 25 вересня повідомила агенція Reuters із посиланням на джерела.
У липні видання The Wall Street Journal повідомляло, що Росія розглядає можливість передати хуситам ракети «Яхонт», які можуть значно посилити атаки угруповання на американські та європейські судна в Червоному морі. За даними джерел Reuters, остаточного рішення про постачання ще не ухвалено.
Раніше хусити заявили про підтримку радикального угруповання «ХАМАС» (визнане терористичним у США та ЄС), яке воює з Ізраїлем, і пообіцяли атакувати кораблі союзників Ізраїлю в Червоному морі. Згодом вони потопили щонайменше два судна та захопили ще одне, що спричинило збої в світовій морській торгівлі, зміни маршрутів та збільшення страхових витрат. Попри удари США по позиціях хуситів, загроза кораблям у регіоні зберігається.
Офіційний представник хуситів Мохамед Абдель-Салам заявив, що їм нічого не відомо про можливе постачання ракет. Міністерство оборони Росії та представництво Ірану при ООН відмовилися коментувати ситуацію.
Представник міністерства оборони США зазначив, що посилення хуситів може підірвати міжнародні інтереси в забезпеченні свободи судноплавства та стабільності в Червоному морі та на Близькому Сході.
«Змусити Росію до миру неможливо» – у Путіна прокоментували виступ Зеленського в Раді безпеки ООН
У Кремлі назвали помилковою думку влади України, що Росію можна тільки «змусити до миру». Про це на брифінгу 25 вересня сказав речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи виступ Володимира Зеленського в ООН.
«Позиція, яка ґрунтується на спробі примусу Росії до миру, є абсолютно фатальною помилкою. Тому що змусити Росію до миру неможливо. Росія є прихильницею миру, але за умови гарантування основ її безпеки та виконання тих завдань, які стоять перед СВО (російська офіційна назва війни проти України, «спеціальна воєнна операція» – ред.)», – твердить Пєсков.
24 вересня президент України заявив на засіданні Ради безпеки ООН, що російсько-українська війна має бути завершена, а не призупинена чи заморожена – і Росію «можна лише змусити до миру як єдиного агресора у війні та єдиного порушника Статуту ООН».
Повністю виступ Володимира Зеленського на засіданні Радбезу ООН щодо України 24 вересня 2024 року тут
Війська РФ, ймовірно, загрожують Вугледару з трьох боків – розвідка Британії
Російські війська досягли успіхів у районі Вугледара на Донеччині і, ймовірно, зараз загрожують місту з трьох боків, заявляє розвідка Великої Британії.
«Вони вже борються за околиці міста, які Росія неодноразово атакувала з 2022 року. Цілком імовірно, що протягом наступного тижня російські війська продовжуватимуть тиск на цю добре захищену ділянку», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 25 вересня.
За повідомленням, у центральній частині Донецької області російські війська ведуть бої у східній частині Торецька і на південь від Покровська.
Китай провів випробування міжконтинентальної балістичної ракети
Влада Китаю повідомила, що китайські військові здійснили успішний запуск міжконтинентальної балістичної ракети з імітацією боєголовки.
Ракету запустили вранці 25 вересня, і вона «впала в очікуваний район у Тихому океані», заявило Міністерство оборони Китаю, додавши, що випробувальний запуск був «штатним» і є частиною «щорічних навчань». Китайські ЗМІ зазначають, що Пекін попередив усі зацікавлені країни про випробування.
Тип ракети і її траєкторію влада КНР не розкривала.
У Кремлі вже заявили, що випробування ракети – «суверенне право» Китаю.
В арсеналі Китаю є понад 500 діючих ядерних боєголовок, з яких близько 350 – це міжконтинентальні ракети, і, ймовірно, до 2030 року він матиме понад 1000 боєголовок, підрахував Пентагон минулого року. У США й Росії зараз трохи більше ніж 1700 готових до використання боєголовок.
В Українському католицькому університеті започаткували стипендіальний фонд імені Євгенії Базилевич та її доньок, 21-річної Ярини, 18-річної Дарії та 7-річної Емілії, які загинули 4 вересня 2024 року у Львові під час масованого російського обстрілу.
Цей фонд заснований разом із батьком загиблих Ярославом Базилевичем і Національною скаутською організацією України «Пласт». Мета – зібрати 100 тисяч доларів, завдяки яким щороку студенти УКУ зможуть отримувати стипендію, щоб наслідувати ті ідеали та принципи, які засвідчили своїм життям сестри Базилевич та їхня мама. Усі вони були активними пластунками. Університет зможе покривати витрати на навчання для талановитих студентів, які через складні життєві обставини не мають змоги оплатити свою освіту.
«Я був найбагатшим, найщасливішим чоловіком і батьком: я мав скарб і завжди розумів, що це скарб – мати таку дружину і таких відповідальних, працьовитих, гарних, розумних, ініціативних, патріотичних дітей. Весь час я пишався ними та пишаюся надалі. У них мало бути все попереду – у кожної з них. В одну мить я втратив ту багатогранність відчуттів, яку вони всі четверо, кожна по-своєму давали мені протягом нашого спільного життя. Сьогодні я маю найкращі, найщасливіші, найпрекрасніші спогади – все решта ампутовано! То ж прошу кожного допомоги у створенні сталого стипендіального фонду імені Євгенії, Ярини, Дарії і Емілії Базилевич, щоб світ пам’ятав їхні імена», – такі слова батька переказав УКУ.
Міненерго: російські обстріли призвели до знеструмлень у 6 областях
Через російські обстріли й бойові дії минулої доби виникли знеструмлення в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській і Херсонській областях, повідомило Міністерство енергетики України 25 вересня.
Зокрема, за повідомленням, у Донецькій області внаслідок бойових дій знеструмлювалася підстанція і місцева промисловість.
У міністерстві нагадали, що 25 вересня планові відключення електроенергії в Україні не плануються.
У Міненерго наголошують, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.
За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Минулого тижня в місії ООН заявили, що російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків.
Матвійчук про спільне звернення до Генсека ООН від діячів України та Латинської Америки
Українська Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, повідомила, що Генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррешу направили відкритого листа про призупинення членства Росії у Генеральній асамблеї ООН.
«Окрім українських організацій, цей лист підписали колеги з Латинської Америки. Серед них понад 20 колишніх міністрів закордонних справ і багато відомих правозахисників, більшість із яких обіймали важливі посади в рамках Міжамериканської системи захисту прав людини або в самій ООН», – написала Матвійчук.
У коментарі Радіо Свобода Олександра Матвійчук сказала:
«Росія дуже старається переконати світ, що країни Глобального Півдня готові заплющувати очі на неспровоковану російську агресію. Тому звернення, яке спільно підписали організації з України та Латинської Америки, має велике значення. У листопаді в Бразилії відбудеться зустріч «великої двадцятки». Путін спеціально зробив візит до Монголії, щоб створити прецедент, коли країна-учасник Римського статуту порушує свої зобовʼязання щодо його арешту. Тож це звернення до генсека ООН демонструє, що на цей раз Путіну не буде так легко провернути той самий трюк»
Зеленський виступить на засіданні Генасамблеї ООН 25 вересня
Президент України Володимир Зеленський має виступити на сесії Генеральної асамблеї ООН 25 вересня перед тим, як представити «план перемоги» президенту США Джо Байдену на тлі продовження повномасштабного вторгнення Росії.
24 вересня президент України заявив, виступаючи в Раді безпеки ООН, що Росію можна лише «примусити» до миру, і засудив Іран і Північну Корею як «спільників», які допомогли Москві, надавши зброю, яку вона використала для нападів на Україну.
Тим часом, українська Нобелівська лауреатка, правозахисниця Олександра Матвійчук напередодні повідомила, що генсекретареві ООН направили відкритого листа про призупинення членства Росії в Генеральній асамблеї ООН.
«Окрім українських організацій, цей лист підписали колеги з Латинської Америки. Серед них понад 20 колишніх міністрів закордонних справ і багато відомих правозахисників, більшість із яких обіймали важливі посади в рамках Міжамериканської системи захисту прав людини або в самій ООН», – написала голова українського Центру громадянських свобод у фейсбуці.
Під час свого тижневого візиту до США Зеленський інтенсивно проводить зустрічі і виступи із закликами до Вашингтона продовжувати вирішальну підтримку України.
Читайте також – Байден на Генасамблеї ООН: не можна втомлюватися від України, її слід підтримувати до здобуття справедливого миру
Деталі щодо плану перемоги Зеленського, який він має обговорити з Байденом 26 вересня, залишаються невідомими, але він сказав, що цей план стане «мостом» до припинення війни.
ЗМІ повідомляють, що план передбачатиме посилення військової і фінансової підтримки і гарантій безпеки США, а також подальших санкцій проти Росії.
Голова Офісу Зеленського Андрій Єрмак заявив, що основною гарантією безпеки, яку хоче Київ, є членство в НАТО, вимога, яку Київ висуває роками, але яку Захід, у тому числі Вашингтон, сприйняв скептично.
Зеленський також зазначив, що знову проситиме про дозвіл використовувати ракети великої дальності для ударів по військових об’єктах у глибині Росії, крок, щодо якого є розбіжності між союзниками України.
Крім зустрічі з Байденом 26 червня, Зеленський також має провести переговори з кандидаткою у президенти США від демократів Камалою Гарріс. Планувалося, що Зеленський також проведе схожу зустріч із кандидатом у президенти США від республіканців Дональдом Трампом. Проте, за даними медіа, зустріч між Зеленським і Трампом не призначена.
Чи привезе Зеленський із США «так» ударам вглиб Росії? Ось кілька варіантів
Безперечно важливим вважають візит президента України Володимира Зеленського до США експерти та політики. Однак щодо його можливих результатів думки значно різняться – хтось не очікує значних здобутків, хтось дає неабиякі шанси на важливі для України рішення. Такі розбіжності в поглядах мають всі підстави, адже серед ключових задач Зеленського продовження військової підтримки України, дозвіл на удари західною зброєю вглиб Росії, залучення глобальної підтримки свого «плану перемоги». «Так» щодо ударів є критично важливим для України – зважаючи на те, що це рішення і так значно запізнилось.
Володимир Зеленський розпочав свій тижневий візит до США з відвідин заводу боєприпасів у Пенсильванії та висловлення подяки тим, хто виробляє на ньому снаряди – у тому числі й для потреб України. Президент вже двічі виступив на заходах в рамках Генеральної асамблеї ООН, провів низку двосторонніх зустрічей. Попереду – головні «співрозмовники» у Сполучених Штатах – Білий дім, Конгрес, Держдепартамент та Пентагон.
Чому може бути важко домогтись якихось рішень і якими в підсумку можуть бути результати візиту президента України до США – коментарі зібрав «Голос Америки».
Депутат Верховної Ради України, член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко сумнівається, що під час цього приїзду Володимира Зеленського до США вдасться досягти якихось серйозних домовленостей.
«У будь-якому разі добре, що Зеленський летить у США, і добре, що він зустрічається і з Байденом, і з Гарріс, і Трампом, це все важливо. Але чекати чогось до листопадових виборів я б не став. Я переконаний, що Путін не має наміру ні з ким розмовляти, окрім США. Для того, щоб з кимось розмовляти в США, там має бути президент, партнер. Зараз Путіну там говорити нема з ким. Загалом усе це безглуздо обговорювати до відповіді на запитання – хто ж стане президентом США», – впевнений він.
На думку депутата, Путін хоче внутрішньополітичного розбрату в США набагато більше, ніж перемоги якогось певного кандидата.
«Хтось каже, що він чекає на прихід у президенти Трампа. Сам Путін розповідає, що він підтримував Байдена, а тепер підтримує Гарріс – зрозуміло, що він як завжди бреше. Але насправді Путін чекає на громадянський конфлікт у США, він сподівається і мріє про нього. І це найгірший сценарій розвитку подій не лише для США, а й для всього світу, якщо результатом виборів стане якийсь громадянський конфлікт», – каже Олексій Гончаренко...
ЗСУ відступлять з Вугледара, якщо місто буде розвалене – військовий Іван Тимочко
Вугледар зараз не перебуває в оточенні, але є просування російських сил і нові ризики через це. Армія РФ намагається атакувати по флангах, бо там немає міської забудови, в якій українські сили могли б тримати оборону. Про це 25 вересня в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
«Армія РФ намагається просуватися по флангах, де вони просто знайшли можливість з урахуванням географічного розташування, з урахуванням того, що там немає міських забудов, за які легко триматися (українським силам – ред.) чи будувати фортифікації. Вони (сили РФ – ред.) мають певні просування, але я би дуже не хотів, щоб усі говорили про це як про оточення Вугледара. Вугледар зараз не перебуває навіть в оперативному оточенні. Так, бої навколо міста і бої за місто дуже жорсткі. Але варто розрізняти оточення і бої по флангах», – пояснив Іван Тимочко.
На запитання кореспондента Радіо Свобода, чи ЗСУ відводитимуть війська, Тимочко сказав, що відведення здійснюватимуть, якщо не буде змоги тримати оборону в міській забудові і якщо будуть загрози для життя військовослужбовців: «Перш за все залежатиме від того, в якому стані буде перебувати місто. Якщо воно буде абсолютно зруйнованим, якщо міська забудова буде розвалена і не буде можливості вибудовувати якісну оборону, то, можливо, будуть війська виводитись. Якщо постане загроза для життя і цілісності військових, то швидше за все їх і будуть відводити».
Раніше аналітичний проєкт Deep State повідомив, що армія РФ намагається оточити Вугледар, знищуючи населений пункт артилерією і КАБами. Вони називають ситуацію навколо міста Вугледар критичною і зазначають, що російські сили тут напівоточили позиції 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Однією з причин ситуації, яка склалася біля міста, аналітики Deep State називають відмову від ротації 72-ї бригади. Вона тримає оборону міста вже понад два роки.
Генштаб: ситуація на фронті залишається складною, за добу було 154 бойових зіткнення
Ситуація на фронті залишається складною, протягом минулої доби зафіксовано 154 бойових зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 25 вересня Генеральний штаб ЗСУ.
Згідно з повідомленням, найбільше російських атак було на трьох напрямках. Зокрема, на Покровському напрямку, за даними командування, українські військові зупинили 25 штурмових і наступальних дій російських сил у районах населених пунктів Воздвиженка, Новоторецьке, Красний Яр, Новогродівка, Миколаївка, Маринівка і Зелене Поле. Найбільша концентрація атак була поблизу Новоторецького.
«На Лиманському напрямку ворог атакував 22 рази. Намагався вклинитися в нашу оборону поблизу Дружелюбівки, Чернещини, Греківки, Невського, Торського, Макіївки, Новосадового і Зарічного. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 20 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Георгіївки і Цукуриного. Окрім цього, ворог атакував у бік Дальнього, Костянтинівки, Катеринівки і Желанного Другого», – йдеться у зведенні.
Крім того, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах три ракетні удари із застосуванням шести ракет, а також 75 авіаударів, зокрема скинув 123 КАБ. Крім цього, здійснив майже 5000 обстрілів, із них 178 – із реактивних систем залпового вогню і залучив для ураження близько 1700 дронів-камікадзе», – повідомили у Генштабі.
22-23 вересня проєкт DeepState повідомив про низку успіхів російської армії на Донбасі – агресор просунувся вглиб Торецька, біля Нью-Йорка на південний схід від Торецька, біля Цукуриного на південний схід від Селидового, а також біля Водяного, Пречистівки та Вугледару.
У своєму звіті, оприлюдненому 24 вересня, американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що російські війська досягли околиць Вугледару на Донеччині під час посиленого наступу поблизу населеного пункту, але його можливе захоплення навряд чи дасть російським військам якусь особливу оперативну перевагу для подальших наступальних операцій у західній частині Донецької області.
РФ витратить понад 118 мільйонів доларів на антидроновий захист аеропортів
Російська влада витратить на захист аеропортів від нальотів безпілотників не менш як 11 мільярдів рублів (це понад 118 мільйонів доларів). Антидроновий захист з’явиться в 31 одному великому аеропорту до 2028 року. Йдеться як про федеральні, так і про приватні об’єкти.
Про суму та терміни у середу повідомило видання «Ведомости» з посиланням на оновлену версію проєкту «Розвиток інфраструктури, забезпечення безпеки та формування спеціалізованої системи сертифікації безпілотних авіаційних систем». Проєкт був доопрацьований після доручення прем’єр-міністра Михайла Мішустіна на сесії з питань національних проєктів 14 серпня.
Війна Росії з Україною, що триває третій рік, стала безпрецедентним збройним конфліктом за масштабами застосування безпілотників як на полі бою, так і для ударів по об’єктах за лінією фронту. Практично щодня влада Росії звітує про збиті українські дрони. Вони долітають у тому числі до Москви та області, за кожної такої загрози столичні аеропорти припиняють приймання та відправлення рейсів.
Також зафіксовані випадки пошкодження та знищення складів із боєприпасами та інших військових об’єктів на території Росії внаслідок нальотів БПЛА.
Росія активно застосовує для ударів по Україні іранські безпілотники «Шахед», але відстає в питанні виробництва та впровадження власних БПЛА.
Втрати Росії у війні перевищили 646 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 646 400 своїх військових, зокрема 1250 – за останню добу – такі дані станом на ранок 25 вересня навів український Генштаб.
У командуванні також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 8815 (+15 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 17304 (+12)
- артилерійські системи – 18549 (+74)
- РСЗВ – 1199 (+1)
- засоби ППО ‒ 952
- літаки – 369
- гелікоптери – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 15879 (+115)
- крилаті ракети ‒ 2595
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 25248 (+73)
- спеціальна техніка ‒ 3168 (+13).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Повітряні сили: вночі збили 28 «Шахедів» і чотири ракети Х-59/69
Українські військові в ніч на 25 вересня збили 28 із 32 ударних безпілотників «Шахед», якими Росія атакувала Україну, і чотири керованих авіаційних ракети Х-59/69, повідомили Повітряні сили ЗСУ. За повідомленням, ще чотири дрони були «локаційно втрачені» у кількох регіонах України.
«У ніч на 25 вересня 2024 року російські окупанти атакували Харківщину зенітною керованою ракетою С-300 і трьома ракетами невстановленого типу, Одещину – чотирма керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із повітряного простору з акваторії Чорного моря, а також 32-ма ударними БпЛА типу Shahed (райони пусків: Приморсько-Ахтарськ, Курськ – РФ)», – повідомили в Повітряних силах.
За повідомленням, протиповітряна оборона працювала у Дніпропетровській, Харківській, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Сумській, Полтавській, Миколаївській, Одеській і Херсонській областях.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В ISW проаналізували наступ російських військ біля Вугледару
Російські війська досягли околиць Вугледару на Донеччині під час посиленого наступу поблизу населеного пункту, але його захоплення навряд чи дасть російським військам якусь особливу оперативну перевагу для подальших наступальних операцій у західній частині Донецької області, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Зокрема, як йдеться в повідомленні, геолоковані кадри, опубліковані 24 вересня, показують, що російські війська просунулися в східний Вугледар і додатково намагаються наступати на північно-східний фланг через Водяне і південно-західний фланг через Пречистівку, ймовірно, намагаючись оточити українське угруповання у Вугледарі й змусити його відійти.
«Російським військам може вдатися захопити весь Вугледар, але те, наскільки швидко чи легко вони зможуть це зробити, ймовірно, частково залежатиме від рішень українських військових. Якщо українське командування вирішить, що ризик російського оточення Вугледара або витрати на оборону самого населеного пункту в міських боях є занадто великими, українські сили можуть відступити, що дозволить російським військам захопити Вугледар відносно швидко і без участі в ближньому бою. Однак якщо українські сили вирішать захищати Вугледар і зможуть перешкодити спробам Росії оточити його, російським військам може бути складно прорватися через населений пункт, який українські сили укріплювали протягом двох років», – йдеться у звіті.
Аналітики також зауважують: якщо росіяни не займуть поселення відносно швидко, російське просування буде значно ускладнене через початок осінніх дощів.
«Однак потенційне захоплення Росією Вугледара навряд чи кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донецької області... Потенційне захоплення Вугледара також не обов’язково забезпечить російським силам вигідну позицію для початку подальших наступальних операцій в інших частинах західної Донецької області», – кажуть в ISW.
Аналітики зазначають, що Вугледар розташований приблизно за 30 кілометрів на південь від районів біля Покровська, яким російські війська зараз віддають перевагу, «і російським військам доведеться маневрувати понад 30 кілометрами відкритої місцевості, щоб суттєво підтримувати наступальні зусилля на південний схід від Покровська».
Раніше в ISW заявляли, що російські наступальні операції поблизу Вугледара і Покровська є взаємодоповнювальними і мають на меті розтягнути українські сили вздовж більш широкого фронту в Донецькій області, «але гіпотетичне захоплення Вугледара Росією не обов’язково буде достатньо значущим з оперативної точки зору, щоб ще більше розтягнути українські сили».
Читайте також: Чому Росія посунула на Вугледар і чим це загрожує?
Лінія фронту на півдні Донецької області залишалася тривалий час нерухомою. Після наступу у 2023 році Силам оборони вдалося звільнити невелику територію на південь від Великої Новосілки (це західний фланг Вугледару) і зафіксувати лінію, хоча спроби армії РФ захопити стратегічно важливе місто Вугледар продовжувалися.
Перехопити ініціативу російським військовим вдалося у середині серпня 2024-го. Саме тоді почалися перші просування агресора на північний схід від Вугледару поблизу села Водяне. Потім активізувався й західний фланг поблизу Пречистівки.
Проєкт DeepState 22-23 вересня зафіксував просування вже впритул до меж самого Вугледару. Його східний і західний фланги теж почали рухатись дедалі активніше, і, хоча місто не перебуває в оточенні, ситуація навколо нього виглядає загрозливою, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.