ОВА: сили РФ протягом дня атакували три райони Дніпропетровщини, є поранені
Російські війська протягом дня атакували три райони Дніпропетровщини, поранені три людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Агресор накрив населені пункти Синельниківщини з РСЗВ. Постраждали три людини. Осколкові поранення отримали чоловік та жінка. Вони у лікарні. Пошкоджені чотири будинки, легкова автівка, гараж агрофірми, тракторний причіп. Зачепило й газогін. Виникло декілька займань сухої трави. Через влучання БпЛА під час збору врожаю в полі мінно-вибухову травму отримав 45-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
За його словами, на Нікопольщину сили РФ скинули боєприпас, застосовували дрони-камікадзе і відкривали вогонь з важкої артилерії, обстрілюючи Нікополь, Марганецьку, Покровську, Червоногригорівську та Мирівську громади.
Унаслідок цих атак пошкоджені фермерське господарство, багатоповерхівка, три дачні будинки, зупинка, лінії електропередач, повідомляє Лисак.
Також, за даними місцевої влади, сили РФ завдали по одному із сіл у Криворізькому районі – понівечені приватна оселя і два десятки сонячних панелей, люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Нідерланди надають близько 400 млн євро на реалізацію плану дій щодо безпілотників
Під час візиту до Харкова та Києва міністр оборони країни Рубен Брекельманс оголосив, що Нідерланди й надалі відіграватимуть провідну роль у підтримці України, виділивши близько 400 млн євро на реалізацію плану дій щодо безпілотників.
«Нідерланди раніше відігравали провідну роль у постачанні літаків F-16 і систем Patriot, і зараз ми продовжуємо це робити з сучасними безпілотниками, інвестуючи 400 мільйонів євро в план дій щодо безпілотників. Це стосується всіх видів сучасних безпілотників, які можуть бути використані для розвідки, оборони і нападу. Особливо в повітрі, а також на суші і на морі», – сказав Брекельманс, якого цитує пресслужба Міноборони країни.
За його словами, досвід, набутий в Україні, є додатковою цінністю для створення високоякісних технологій у Нідерландах.
«Якщо голландські знання і технології поєднати з українським досвідом на полі бою, це призведе до створення інноваційних та ефективних безпілотників. Вони дійсно можуть змінити ситуацію на полі бою, що швидко змінюється», – вважає міністр.
За допомогою плану дій щодо безпілотників Нідерланди і Україна працюють разом над розробкою передових безпілотників і прискорюють виробництво успішних прототипів. Майже половина з них виробляється в Нідерландах.
За даними міністерства, на сьогодні Нідерланди надали Україні близько 3,76 мільярда євро військової підтримки.
Президент Володимир Зеленський 11 вересня заявив, що Україна має можливості збільшити власне виробництво дронів, але це потребує додаткового фінансування.
Коаліція дронів налічує 16 країн, серед яких – Велика Британія, Латвія, Австралія, Чехія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Нідерланди, Польща, Україна, Німеччина та Швеція.
Держави-члени коаліції працюють над постачанням різних типів безпілотників, таких як розвідувально-ударні безпілотники, безпілотні літальні апарати, керовані штучним інтелектом, і технології боротьби з дронами.
Перші літаки F-16 від Нідерландів вже доставлені до України – міністр оборони
В Україну поставлені перші з 24 обіцяних нідерландських винищувачів F-16, заявив міністр оборони країни Рубен Брекельманс під час неанонсованого візиту до України.
«Вперше я можу офіційно повідомити, що перші нідерландські винищувачі F-16 доставлені в Україну. Це було вкрай необхідно. У Харкові я бачив пошкодження від російських авіаударів і чув часті сигнали повітряної тривоги», – написав він у соцмережі Х.
За його словами, решта з 24 обіцяних літаків прибудуть в найближчі місяці.
У Міноборони країни додають, що ліцензія на експорт літаків була видана 1 липня, після цього перші обіцяні F-16 були передані Україні. Крім того, як повідомлялося раніше, Нідерланди роблять значний внесок у підтримку та обслуговування літаків.
Також Нідерланди виділяють 450 млн євро на придбання боєприпасів, а також забезпечують фінансування контрактів на технічне обслуговування та велику кількість запасних частин на суму 80 млн євро.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки.
31 липня про те, що до України прибули перші довгоочікувані винищувачі F-16, повідомив Bloomberg. За інформацією власних джерел агентства, йдеться про «невелику кількість». The Times пізніше написав, що літаків – шість, і вони надійшли від Нідерландів. Ні Україна, ні США чи країни ЄС, які передають F-16 (крім Нідерландів, це ще Бельгія, Данія і Норвегія) офіційних підтверджень жодній інформації поки що не надали.
Наприкінці вересня Нідерланди офіційну провели церемонію прощання з винищувачами F-16 – їх замінять F-35.
Зеленський про два місяці операції ЗСУ на Курщині: «значно допомагає Україні»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ, яка розпочалася два місяці тому, є «важливим етапом війни».
«Сьогодні – два місяці наших військових дій у Курській області. І це дуже важливий етап війни. Те, що значно допомогло й надалі допомагає нашій державі. Українці довели, що можуть витискати війну в Росію. І за достатньої підтримки партнерів зможемо тиснути на Росію саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть», – розповів він у своєму відеозверненні.
Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
6 серпня 2024 року на територію Курської області Росії увійшли підрозділи ЗСУ. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська армія заявляє про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром, містом Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні, а українські сили завадили цьому.
Наступного тижня Сирський працюватиме з партнерами щодо деталей плану перемоги – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та інші військові працюватимуть з партнерами щодо деталей плану перемоги.
«Головком разом з іншими військовими, із представниками Міністерства оборони наступного тижня працюватиме з нашими партнерами щодо деталей Плану перемоги – військових пунктів Плану та стратегічних безпекових», – розповів він у своєму відеозверненні.
Зеленський також повідомив, що відправив до Вашингтона начальника Генштабу Анатолія Баргилевича та віцепремʼєр-міністра Ольгу Стефанішину.
Раніше український президент повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть план перемоги усім партнерам.
Президент України Володимир Зеленський під час свого недавнього візиту до США обговорив план перемоги з президентом США Джо Байденом та кандидатами в президенти Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.
Після завершення візиту Зеленський заявив, що у США отримав «повну підтримку стратегії наближення миру – миру завдяки силі».
В Офісі президента заявили, що план перемоги України буде представлено українцям, але частково.
Умєров обговорив з міністром оборони Нідерландів навчання екіпажів F-16 та поставки запчастин
Міністр оборони Рустем Умєров повідомив про «продуктивні переговори» з делегацією на чолі з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом.
«Домовилися зміцнювати співпрацю в межах авіаційної коаліції. Зокрема, щодо навчання екіпажів та поставок озброєння і запчастин для літаків. Разом з командою закликали партнерів ще більше інвестувати в українське оборонне виробництво», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в його телеграмі.
Умєров зауважив, що літаки F-16 в українському небі є свідченням непохитної підтримки з боку народу та уряду Нідерландів.
Ці переговори відбулися після того, як наприкінці вересня Нідерланди провели офіційну церемонію припинення експлуатації винищувачів F-16 – їх замінять F-35.
Перші винищувачі F-16, що прибули до України, показали під час урочистостей до Дня Повітряних сил ЗСУ 4 серпня. За інформацією The Economist, Україна отримала 10 з обіцяних 79 літаків.
Загалом українські Повітряні сили отримають від Нідерландів 24 винищувачів F-16 в рамках авіаційної коаліції.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста через ймовірний розстріл силам РФ беззбройних українських військових на Донеччині.
«Вимагаю від міжнародної спільноти фіксувати ці порушення Женевської конвенції про поводження з військовополоненими і міжнародного гуманітарного права. Саме тому за всіма ймовірними випадками направляю листи на ООН та МКЧХ. Наразі у терміновому порядку від мене йде наступний лист до них щодо випадку в Нью-Йорку», – написав він у телеграмі.
Омбудсмен наголосив, що такі випадки є неприпустимими і є порушенням прав людини.
«Водночас поведінка російських військових толерується від їхнього вищого керівництва. Саме тому необхідна фіксація і перевірка кожного злочину і належне покарання», – додав Лубінець.
Сьогодні в інтернеті зʼявилося чергове відео, де сили РФ, вірогідно, розстрілюють беззбройних українських військових на Донеччині.
За останніми даними Офісу генпрокурора, українські правоохоронці мають дані про страту російськими військовими 93 українських військовополонених. В ОГП вказували, що 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 26 березня представила звіт, у якому, поміж іншого, вона зафіксувала страти щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках в період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що «значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів».
На Донеччині внаслідок сьогоднішніх російських атак загинули двоє людей, ще 10 поранені, серед яких 6-річна дитина, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За даними слідства, 6 жовтня 2024 року в селі Іллінка Курахівської громади російська армія атакувала FPV-дроном автомобіль, в якому перебували представники волонтерської організації. Вони прямували евакуйовувати цивільних з небезпечного регіону. Від отриманих тілесних ушкоджень 37-річний волонтер загинув, а його колега 32 років дістав акубаротравму.
В Офісі генпрокурора повідомляють, що через російські удари артилерією по населених пунктах Часів Яр, Торецьк та Серебрянка травмовані громадяни 22, 66 та 69 років, а через обстріл селища Біленьке біля Краматорська поранень зазнали четверо цивільних – чоловіки 34 і 41 року та 28-річна жінка з 6-річним сином.
«Три авіаудари, ймовірно, КАБ-250 з УМПК ЗС РФ завдали по м. Костянтинівка. Під час руху автомобілем по одній з вулиць несумісні з життям травми дістав 48-річний містянин. Ще двоє мешканців – 22-річний чоловік та жінка 31 року зазнали мінно-вибухових травм і осколкових поранень рук», – йдеться у повідомленні.
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудові розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 1, 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Міністр оборони Нідерландів приїхав з неанонсованим візитом до Харкова
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс під час неанонсованого візиту до України відвідав Харків.
«У Харкові (40 км від російського кордону) я був свідком наслідків потужних російських бомбардувань. Зруйновані квартири. Дефіцит електроенергії. Діти відвідують школу в укриттях. Україна може захиститися, лише тримаючи Росію на більшій відстані», – написав він у соцмережі Х.
Київ прагне отримати від партнерів дозволу щодо використання західної зброї для ударів вглиб території РФ. Однак деякі союзники мають занепокоєння стосовно ризику ескалації війни в Україні у разі санкціонування таких ударів західною зброєю.
У вересні після чергового влучання Сил оборони по сховищу російських тактичних ракет та керованих авіабомб у Краснодарському краї та у Тверській області РФ президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна зробила це завдяки власним спроможностям і без тих засобів, які «можуть надати партнери і які можуть значно прискорити завершення цієї війни завдяки знищенню російського наступального потенціалу».
На тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ російський лідер Володимир Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь.
На початку жовтня генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час візиту до Києва заявив, що Україна має право себе захищати, а завдання ударів по військових цілях агресора передбачене міжнародним правом. За його словами, це не можна вважати порушенням червоних ліній, адже єдина країна, яка їх порушує, – це Росія.
Генсек НАТО повідомив, що питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії на засіданні у форматі «Рамштайн» 12 жовтня.
Через російський авіаудар по Костянтинівці загинула людина, є поранені – ОВА
Через російський авіаудар по Костянтинівці загинула людина, ще двоє поранені, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Сьогодні вдень росіяни скинули на місто три керовані авіабомби. Пошкоджені дві багатоповерхівки, адмінбудівля, крамниця, кав'ярня, банк, пошта і лінія електропередач», – написав він у телеграмі.
Вадим Філашкін вкотре закликав місцевих жителів евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
На Харківщині загинув російський активіст Дадін, який воював на боці України
У бою проти російської армії в Харківській області загинув колишній російський опозиційний активіст Ільдар Дадін, який воював на боці України. Інформацію про смерть Дадіна виданню The Insider підтвердили у легіоні «Свобода Росії».
Першою про смерть Дадіна повідомила журналістка Ксенія Ларіна. Інформацію підтвердив також російський опозиціонер Ілля Пономарьов, який живе в Україні, уточнивши, що, за його даними, Дадін загинув напередодні.
Подробиці загибелі не повідомляються.
Раніше повідомлялося, що Дадін воював у складі «Сибірського батальйону». Проте, як стверджує Ілля Пономарьов, у грудні минулого року Дадін перейшов до легіону «Свобода Росії».
Дадін – перший у Росії засуджений за статтею про неодноразове порушення правил проведення мітингів. У березні 2016 року його засудили до двох із половиною років колонії у цій справі. Статтю, за якою судили активіста, почали називати «дадінською».
Через рік активіст розповів про тортури, яких він зазнав у карельській виправній колонії № 7.
У лютому 2017 року Верховний суд скасував вирок Дадіну та визнав за ним право на реабілітацію. У грудні того року він отримав компенсацію від держави за незаконне кримінальне переслідування 2 млн 200 рублів.
Після початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну Ільдар Дадін у березні 2022 року виїхав з Росії до Польщі, щоби потім воювати на боці України. У Польщі він протягом року оформлював документи, які б дозволили йому приїхати в Україну і вступити в один із добровольчих батальйонів, які складаються з росіян.
У червні 2023 року Дадін приєднався до «Сибірського батальйону». Він вирішив вступити до цього підрозділу, оскільки для нього, за його словами, це був практично єдиний спосіб воювати на боці України.
Дадін вибрав собі позивний «Ганді» – на честь індійського політика та борця за незалежність Махатми Ганді, прихильника ненасильницького опору.
Філашкін: внаслідок обстрілу Біленького на Донеччині постраждали люди, серед них є дитина
Щонайменше чотири людини поранені внаслідок обстрілу селища Біленьке Краматорської громади, серед них є дитина, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Постраждалі доставлені до лікарні.
«Передмістя Краматорська і саме місто потрапили під вогнем сьогодні зранку і вдень. Пошкоджено підприємство і приватні будинки», – написав він у телеграмі.
Філашкін додав, що безпечних місць на Донеччині не залишилося, і закликав евакуюватись своєчасно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Генштаб ЗСУ заявляє про напружену ситуацію на Курахівському напрямку
У Генеральному штабі ЗСУ заявляють про напружену ситуацію на Курахівському напрямку. Про це йдеться у зведенні станом на 16:00.
За даними штабу, тут загарбники дев’ять разів атакували поблизу Новоселідового, Гірника, Цукуриного, Гострого, Георгіївки та Костянтинівки. Досі точаться два боєзіткнення.
Також продовжуються бої на Покровському напрямку, де російські війська штурмували позиції українських оборонців у районах населених пунктів Мирноград, Лисівка, Крутий Яр та Селидове.
Авіаційних ударів керованими бомбами зазнали Дружба та Костянтинівка на Торецькому напрямку – тут також війська РФ здійснили вісім атак біля Торецька та Щербинівки, біля якої наступальні дії противника тривають дотепер.
Російська штурмова авіація атакувала Новодарівку та Полтавку на Времівському напрямку, також противник провів три штурми оборонних рубежів українських захисників поблизу Богоявленки та Золотої Ниви.
«Чотирнадцять разів окупанти намагались потіснити наших захисників із займаних позицій на Лиманському напрямку поблизу Дружелюбівки, Невського, Новосадового, Зарічного, Торського, Григорівки та Діброви. Одинадцять боїв завершено, три – тривають по теперішній час», – йдеться у зведенні.
Російські атаки також були на Краматорському, Куп’янському та Харківському напрямках.
Ще минулої доби у Генштабі повідомляли, що найбільше атак відбулося на Покровському і Курахівському напрямках.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті 2 жовтня пишуть, що сили РФ, ймовірно, захопили Вугледар, але це навряд чи кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донецької області.
Офіційно у ЗСУ виведення українських підрозділів з Вугледара підтвердили 2 жовтня.
Після окупації Вугледара, який розташований на перетині двох ключових фронтів – Запорізького та Донецького, ймовірно, російські війська спробують продовжити наступ найближчими тижнями. Як вважають у розвідці Британії, на заході однією з ймовірних цілей є Велика Новосілка у бік Запоріжжя по шосе T0509, у 8 км на північ розташована Богоявленка.
Але аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російські війська не мають достатньої живої сили і матеріальних засобів, щоб продовжувати інтенсивні наступальні дії нескінченно довго, і нинішній наступ на сході України, ймовірно, досягне кульмінації «в найближчі місяці, якщо не тижні».
Поліція: сили РФ вдарили дроном поряд з автобусною зупинкою в Куп’янську, двоє поранених
Російські військові атакували FPV-дроном Куп’янськ Харківської області, повідомляє пресслужба Національної поліції.
«Унаслідок обстрілу осколкових поранень зазнали двоє чоловіків 68 та 40 років. Одного з постраждалих доставили до харківської лікарні», – поінформували у відомстві.
Правоохоронці встановили, що внаслідок обстрілу також були пошкоджені приміщення магазину й автомобіль.
«За фактом порушення законів та звичаїв війни правоохоронці відкрили провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України», – підсумували у Нацполіції.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, у тому числі й Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Протягом минулої доби, 5 жовтня, на Харківщині російські підрозділи «активізували свою діяльність та здійснили штурмові дії, які успішно відбили українські захисники», повідомив представник пресслужби бригади НГУ «Хартія» Володимир Дегтярьов в ефірі телемарафону.
За його словами, «противник використовує підземні маршрути для наближення до українських позицій, застосовуючи тактику, яка спостерігається ще з літа 2023 року на Авдіївському напрямку. Російські сили копають тунелі для забезпечення логістики або для здійснення підривів українських оборонних споруд».
«Ця тактика ворога не нова. Ми її спостерігаємо ще з літа 2023 року, коли на Авдіївському напрямку вони використовували підкопи й робили тунелі, як у міських забудовах, щоб були логістичні шляхи, так і для того, щоб зробити довші тунелі, щоб підірвати якісь наші оборонні споруди», – зазначив Дегтярьов.
Він також підкреслив, що «ворог використовує сучасні технології, зокрема засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), щоб протидіяти українській аеророзвідці. Однак українські сили постійно оновлюють свої рішення, зберігаючи ефективний контроль над повітряним простором за допомогою дронів».
«Ми можемо підготуватися заздалегідь, не допустити підходу і якихось активних дій навіть невеликих груп. Не кажучи вже про якісь спроби прориву з використанням великої кількості техніки», – підсумував Дегтярьов.
Раніше, 24 вересня, у Головному управлінні розвідки Міноборони заявили, що його підрозділи звільнили від російських військ Вовчанський агрегатний завод.
Сили оборони 9 серпня інформували, що біля Вовчанська на Харківщині армія РФ готується до штурмів у районі агрегатного заводу і багатоповерхової забудови.
Згодом, 25 серпня, в оперативно-тактичному угрупованні «Харків» заявляли, що на агрегатному заводі у Вовчанську Харківської області залишаються російські військові, вони заблоковані вже декілька місяців.
На війні загинув зять мовознавиці Ірини Фаріон
На фронті загинув військовий Василь Особа, який був чоловіком Софії Семчишин, доньки мовознавиці Ірини Фаріон.
«Горіть у пеклі покидьки! Василя Особу вбито! Моя любов», – написала вона у фейсбуці.
Лідер партії «Свобода» Олег Тягнибок повідомив, що боєць 4-го батальйону «Сила Свободи» бригади Національної гвардії «Рубіж», загинув у бою на Сіверському напрямку.
Окрім дружини, у загиблого військового залишилося двоє дітей.
В Ірину Фаріон стріляли у Львові ввечері 19 липня. Пізно ввечері того ж дня медики повідомили, що її поранення виявилися несумісними з життям.
Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання підозрюваного у вбивстві 25 липня.
26 липня на брифінгу у Львові керівництво МВС, СБУ, Офісу генпрокурора розповіли деталі як затримання підозрюваного, так і стеження за Іриною Фаріон. Жодна камера не зафіксувала момент пострілу, але є відео, на якому видно, як підозрюваний одягає рукавички перед замахом. За даними силовиків, на місці виявлено спортивну гільзу, але зброю не знайшли.
Суддя Галицького районного суду Львова на засіданні 19 вересня ухвалив рішення про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у справі про вбивство Фаріон до 17 листопада цього року.
Російські військові вразили ракетою «Іскандер-М» суховантаж на Одещині – ДСНС
В Одеській області внаслідок російської ракетної атаки пошкоджено суховантажне цивільне судно, повідомляє пресслужба ГУ ДСНС.
«На щастя, люди не постраждали», – кажуть рятувальники.
Крім того, за даними ДСНС, в Одесі внаслідок атаки сталося загоряння торгівельного обладнання в складській будівлі на площі 100 м².
«Вогнеборці оперативно ліквідували пожежу. Через падіння уламків загорілися вантажівка та сміття, постраждала одна людина. Осколками також пошкоджено газовий трубопровід, витік газу швидко ліквідували», – підкреслили у ДСНС.
Як зазначили в Офісі генерального прокурора, сили РФ уразили суховантажне судно ракетою «Іскандер-М».
«Попередньо встановлено, що в ніч на 6 жовтня російська армія атакувала Одесу та область безпілотними літальними апаратами й балістичною ракетою «Іскандер-М». Унаслідок дронової атаки пошкоджень зазнали складські будівлі, автомобілі й газопровід, травми різного ступеня тяжкості дістав 59-річний охоронець одного зі складських приміщень. Потерпілого доправили до лікарні», – розповіли у відомстві.
У ніч проти 6 жовтня російські військові атакували Одесу «Шахедами» і ракетами.
Увечері, 5 жовтня, в Україну зайшли ударні БПЛА, які запустили війська Росії, повідомили у Повітряних силах ЗСУ. В Києві та Одесі лунали вибухи, працювали сили ППО.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, у тому числі й Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
МВА: Куп’янськ зазнає «важких» руйнувань від російських КАБів, знищена інфраструктура
Куп’янськ зазнає «важких» руйнувань від російських авіаударів, зокрема КАБами, повідомив голова міської військової адміністрації Андрій Беседін в ефірі телеканалу «Ми-Україна».
Він зазначив, що російські війська використовують авіаційні бомби великої потужності (КАБ), вагою до півтори тони, які руйнують усе в радіусі одного кілометра, особливо в центральній частині Куп’янська.
«Інші КАБи 250-500, це постійно, особливо, це Лівобережжя, яке фактично вже знищене», – додав Беседін.
Голова МВА підкреслив, що «вся критична та цивільна інфраструктура, включно з підприємствами, була знищена, і ворог продовжує дотримуватися тактики «випаленої землі».
У Харківській області тривають бойові дії на двох напрямках – на півночі регіону та в районі Куп’янська.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Внаслідок атаки дрона по Станіславу на Херсонщині постраждало двоє чоловіків – влада
Російські військові скинули вибухівку з дрона на цивільних жителів Станіслава на Херсонщині, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Через скидання боєприпасу з БПЛА постраждали чоловіки, 28 і 53 років. У них – контузії, вибухові та черепно-мозкові травми. Бригада «екстренки» надала потерпілим допомогу на місці, від госпіталізації вони відмовились», – розповіли в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія: в Москві спалахнула пожежа у військовому училищі, медіа пишуть про атаку дрона
У Москві в районі Кузьминки 6 жовтня спалахнула пожежа, ймовірно, через атаку дрона. Горить навчальний заклад, який належить Міноборони РФ, повідомляє російський телеграм-канал SOTA.
«У Кузьминках – пожежа, ймовірно, після атаки безпілотника на Московське вище загальновійськове командне училище. Поруч розташовуються стрільбище та автомобільна заправка», – йдеться у повідомленні.
Місцеві жителі кажуть, що «було чути вибухи та звуки, схожі на постріли, але нетривалий час».
Загалом, за даними російського Міноборони, «в ніч із суботи на неділю над трьома російськими регіонами ППО збили чотири українські дрони. Два безпілотники були знищені в небі на Курській областю і по одному над територіями Бєлгородської та Воронезької областей». Губернатори цих трьох регіонів не повідомляли про постраждалих та руйнування.
Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел. У Міноборони України наразі дану інформацію не коментували.
Після початку повномасштабної війни проти України прикордонні російські регіони регулярно зазнають атак безпілотників та ракет. Бєлгородська область, з території якої сили РФ обстрілюють Харківську область України, страждає більше за інші регіони, оскільки її обстрілюють ще й зі ствольної артилерії. Журналісти видання «7х7» підрахували, що з початку війни загинули щонайменше 243 жителі Бєлгородської області, а по всій Росії – не менш як 346.
14 серпня в регіоні запровадили режим надзвичайної ситуації регіонального рівня. Це пов’язане з діями ЗСУ в сусідній Курській області. 15 серпня в Бєлгородській області запровадили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.