СБУ: в Україні винесли «один із перших» вироків за підпал авто військових
Суд у Кіровоградській області виніс «один із перших тюремних вироків» за підпал автомобіля військовослужбовців, повідомила Служба безпеки України 9 жовтня.
Рішення ухвалив Олександрійський міський районний суд Кіровоградщини. Як повідомляє СБУ, на основі зібраних відомством доказів обвинувачену в підпалі засудили до шести років позбавлення волі.
Засуджена – 28-річна жителька Олександрії, яка підпалила службовий «пікап» співробітника Національної гвардії на замовлення представників Росії.
«Для «звіту» про виконане завдання вона фіксувала свої дії на відео. Співробітники СБУ та Нацполіції затримали зловмисницю на гарячому, одразу після вчинення злочину», – заявляє служба.
Суд визнав жінку винною в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань.
Раніше 9 жовтня уповноважений Верховної Ради Дмитро Лубінець повідомив, що запропонував парламенту запровадити відповідальність за посягання на здоров’я та майно військових.
У вересні Офіс генерального прокурора повідомив, що правоохоронці відкрили 196 кримінальних проваджень через підпали автівок військових, 169 паліям повідомлено про підозру.
У червні Національна поліція повідомляла, що російські спецслужби з метою дестабілізації ситуації в Україні заохочували неповнолітніх за гроші палити автомобілі військовослужбовців ЗСУ.
У Міненерго заявили про дострокове завершення ремонту атомних енергоблоків
«Енергоатом» успішно завершив ремонтну кампанію 2024 року і підготував до роботи в зимовий період всі дев’ять енергоблоків на АЕС, підконтрольних Україні, повідомило Міністерство енергетики.
«Всі доступні атомні блоки готові нести навантаження взимку… Входимо в опалювальний сезон з максимальним рівнем готовності», – цитує пресслужба Міненерго міністра Германа Галущенка.
У міністерстві уточнили, що 9 жовтня, на 11 днів раніше від запланованого терміну, «Енергоатом» вивів із планово-попереджувального ремонту ще один енергоблок однієї з АЕС.
В Україні діють три АЕС: Рівненська атомна електростанція (4 енергоблоки), Південноукраїнська атомна електростанція (3 енергоблоки) і Хмельницька атомна електростанція (2 енергоблоки). Запорізька атомна електростанція окупована російськими військовими з 2022 року.
У Міненерго наголошують, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.
За даними міністерства, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
У місії ООН нещодавно заявили, що російські удари по енергетичній інфраструктурі України завдали значної шкоди і з наближенням зими можуть призвести до ще більш руйнівних наслідків.
На Сумщині оголосили примусову евакуацію дітей із родинами зі 101 населеного пункту
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомляє, що через безпекову ситуацію ухвалили рішення про примусову евакуацію дітей з їхніми родинами із низки населених пунктів Сумщини.
«Йдеться про обов’язкову евакуацію у примусовий спосіб 497 дітей зі 101 населеного пункту Сумської області (90 населених пунктів Сумського району й 11 населених пунктів Конотопського району). Нагадаємо, що евакуація здійснюється безоплатно», – йдеться в повідомленні.
Раніше на Сумщині вже оголошували примусову евакуацію родин із дітьми з 90 населених пунктів Сумського району.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Маємо проблему з відірваними стволами»: начальник артилерії 93-ї ОМБр про війну і нагальні потреби
Про зміни в роботі артилерії протягом повномасштабного вторгнення Росії в Україну, неякісні снаряди та їхній вплив на ефективність стрільби, а також про те, чого не вистачає артилеристам на фронті окрім боєприпасів – в ексклюзивному інтерв'ю для Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів начальник артилерії 93-ої ОМБр «Холодний Яр» Денис Попов.
Генштаб: війська РФ найбільш активні на Курахівському і Покровському напрямках
На фронті від початку доби 9 жовтня російські війська 80 разів атакували позиції українських сил, найбільш активно вони діяли на Курахівському і Покровському напрямках, повідомив Генеральний штаб ЗСУ станом на 16:00.
«За підтримки авіації з початку доби на Покровському напрямку окупанти здійснили 13 атак позицій наших захисників у районах Сухої Балки, Новоторецького, Миролюбівки, Променя, Лисівки, Сухого Яру і Селидового. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, вже відбили 12 атак противника, одне боєзіткнення триває дотепер. 21 боєзіткнення сьогодні відбулося на Курахівському напрямку, де загарбники найактивніше намагаються просунутися в районах Гірника, Новоселидівки, Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Костянтинівки, Катеринівки й Антонівки. П’ять боїв досі тривають», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бої також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Придніпровському напрямках.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у незодавному звіті заявили, що російські війська не мають достатньої живої сили і матеріальних засобів, щоб продовжувати інтенсивні наступальні дії нескінченно довго, і нинішній наступ на сході України, ймовірно, досягне кульмінації «в найближчі місяці, якщо не тижні».
Зеленський анонсує Формулу миру з умовами «справедливого завершення війни» в листопаді
Україна намагається завершити війну «в справедливий спосіб», заявив президент Володимир Зеленський – про це він заявив на спільній пресконференції на третьому саміті «Україна – Південно-Східна Європа» в Хорватії 9 жовтня.
«З липня ми працюємо над Формулою миру, і в листопаді вона вже буде вся готова з усіма умовами, в яких прописане справедливе завершення війни. Це буде зроблено на другому Саміті миру», – заявив він.
Зеленський визнав, що виникає питання, як змусити Росію взяти участь у саміті та виконувати Формулу миру:
«Зараз Росія уникає чесної та відвертої дипломатії. І саме тому ми в Україні розробили план заходів, здатний виправити поточну ситуацію майбутнім Самітом миру. Це план, який забезпечить досягнення надійної стабільності, який позбавить Росію можливості далі погрожувати Європі. Цей план вже був представлений США, тепер ми ділимося ним з усіма нашими партнерами».
Зокрема, за словами президента, перший пункт плану стосується браку політичної впевненості в Європі й пропозицій щодо того, як це виправити.
«Це дозволить забезпечити Путіну геополітичну поразку», – додав він.
Прем’єр міністр Хорватії Андрей Пленкович, виступаючи разом із Зеленським, назвав підтримку України не лише виявом солідарності, а й захистом засадничих геополітичних безпекових інтересів.
«Росія своїми вчинками підірвала самі підвалини європейської безпеки, порушила основні принципи міжнародного правопорядку. Це пряма атака на суверенне право будь-якої держави обирати своє майбутнє», – сказав він.
Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський перебував з візитом у США, де він обговорив план перемоги з президентом США Джо Байденом та кандидатами в президенти Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.
Після завершення візиту Зеленський заявив, що у США отримав «повну підтримку стратегії наближення миру – миру завдяки силі».
В Офісі президента заявили, що план перемоги України буде представлено українцям, але частково.
У Херсоні загинув чоловік через атаку російського дрона – влада
Ворог з дрона атакував Дніпровський район Херсона. Унаслідок атаки травм, несумісних з життям, зазнав чоловік поважного віку, повідомила обласна військова адміністрація 9 жовтня.
У момент удару чоловік їхав вулицею на велосипеді, йдеться у повідомленні.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
У світі зараз триває понад пів сотні воєн. Скільки людей загинуло в Україні та Газі – звіти
Станом на початок 2024 року у світі велося 59 воєн, це найбільший показник за останні майже пів століття. Такі дані оприлюднили у своїх звітах PRIO і Uppsala Conflict Data Program – проєкт Уппсальського університету у Швеції, де аналізують збройні конфлікти (сучасна міжнародна термінологія використовує термін «конфлікт» для позначення воєн), що забирають понад тисячу життів на рік.
Про що йдеться у звітах? Головні тези передає Голос Америки.
Минулого року відбулася найбільша кількість міждержавних конфліктів з 1946 року, йдеться у висновках Інституту дослідження проблем миру в Осло (PRIO). Відповідно до аналізу, останні три роки характеризувалися найвищим рівнем насилля за останні три десятиліття, а 2023 рік виявився одним із найжорстокіших років після закінчення Другої світової війни.
Дані також показують різке збільшення кількості загиблих у боях, спричинене трьома збройними конфліктами:
- громадянською війною в ефіопському регіоні Тиграй,
- російським вторгненням в Україну
- та бомбардуванням Гази
-
За оцінками шведських дослідників, у 2023 році загалом у боях загинуло 122 тисяч людей.
Причому понад 71 тисяч людей були вбиті в Україні та близько 23 тисяч — у Газі менше ніж за три місяці 2023 року.
Україна розглядає скасування заборони на експорт безпілотників – FT
Україна розглядає скасування заборони на експорт безпілотників, щоб отримати додатковий дохід для нарощування виробництва, пише Financial Times.
Після початку повномасштабної війни 2022 року експорт військової продукції з України був заборонений, щоб закривати потреби власної армії. Але ресурси держави для оплати виробництва та постачання дронів обмежені, вказує FT. Це спонукає виробників безпілотників шукати за кордоном можливості отримати прибуток від продажу та залучити інвесторів.
Експорт безпілотників може принести Україні до 20 мільярдів доларів, стверджується у статті. Голова економічного підкомітету Верховної Ради Олександр Маріковський каже, що це «якраз ті гроші, яких нам бракує». За його словами, у ситуації, коли єдиними замовниками є держава та фонди, виробники часто стикаються з короткостроковими чи відкладеними контрактами та не мають довгострокових гарантій для купівлі й тестування дорогих компонентів.
Ще один аргумент на користь скасування заборони на експорт, який наводить Маріковський, полягає у побоювання витоку мізків та скорочення податкових надходжень, тому що деякі компанії переносять виробництво до інших країн. Зокрема, так зробила компанія Ukrspecsystems, яка перемістила виробництво до Польщі у спробі обійти заборону на експорт.
У галузі також сподіваються, що зняття заборони на експорт спонукатиме західних партнерів виділити допомогу українським виробникам, пише FT.
Під час російсько-української повномасштабної війни роль безпілотників значно зросла. На лінії фронту для ЗСУ вони частково компенсують перевагу сил РФ в артилерії. Також вони стали незамінними для далеких, за сотні кілометрів, ударів по військових об’єктах на території Росії – за умов, коли західні партнери України не наважуються надати Києву дозвіл на застосування з цією метою далекобійних ракет виробництва США, Великої Британії та Франції.
ОВА: кількість постраждалих через вчорашні обстріли Харкова зросла до 42, у лікарнях 16 людей
Через обстріли Харкова 8 жовтня загинули дві людини, ще 42 – зазнали поранення, серед них дві дитини 10-ти та 16-ти років, повідомила обласна військова адміністрація.
«До медзакладів було госпіталізовано 25 постраждалих, в тому числі 16-річний хлопець у стані середньої важкості з різаними ранами нижніх кінцівок та акубаротравмою. Дитині 10 років надали допомогу на місці», – розповіла місцева влада.
За даними ОВА, на ранок 9 жовтня в лікарнях залишається 16 людей, двоє у тяжкому стані: 35-річна жінка з вибуховим пораненням та черепно-мозковою травмою та 46-річний чоловік, який зазнав черепно-мозкової травми і травми нижньої кінцівки.
Вранці, 8 жовтня, російські війська атакували Харків авіабомбами. Зафіксоване влучання в Індустріальному районі міста. За попередньою інформацію, пошкоджене цивільне виробництво.
Увечері війська обстріляли Салтівський район ФАБ-250. Пошкоджені 16 будинків. Загинули дві людини.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Генштаб ЗСУ підтвердив удар по російському арсеналу в Брянській області
Сили оборони України уразили російський військовий арсенал у Брянській області, повідомив Генеральний штаб ЗСУ 9 жовтня.
«Сьогодні вночі підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони завдали вогневого ураження по 67-му арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління міністерства оборони російської федерації, що в Брянській області. За наявною інформацією на території складу зберігалися боєприпаси до ракетно-артилерійського озброєння, зокрема й ті, що надійшли з КНДР, а також керовані авіаційні бомби. Значна частина з них розміщувалася просто неба», – ідеться в повідомленні.
За даними Генштабу ЗСУ, «зафіксовано вибухи на території об’єкта, відомо про перекриття місцевою владою дороги в районі арсеналу, результати бойової роботи уточнюються».
На думку українських військових, ураження таких арсеналів «суттєво знижує наступальний потенціал окупантів на загрозливих напрямках».
Раніше 9 жовтня в міністерстві оборони Росії заявили, що упродовж ночі над російськими регіонами сили ППО збили 47 українських безпілотників, з них над Брянською областю — 24. Очільник регіону Олександр Богомаз про постраждалих та руйнування на землі не повідомляв. Місцеві видання писали, що вночі сирени було чути у Карачевському районі. Телеграм-канал «Приграничье Брянськ» опублікував відео, на якому чути гуркіт та звуки вибухів, і стверджує з посиланням на підписників, що після атаки дронів спалахнув місцевий склад (що було на складі, не уточнюється).
Голова Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко стверджує, що на складі зберігалися боєприпаси, зокрема з КНДР, а також керовані авіабомби.
Рада звільнила від мобілізації всіх українців віком до 25 років – депутати
Верховна Рада схвалила в цілому закон 11379-д, який передбачає звільнення від мобілізації українців віком до 25 років. Про це повідомили із зали засідань депутати Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») і Ярослав Железняк (фракція «Голос»).
«Нарешті зробили це! Я давно добивався цього, бо це ганьба – мобілізовувати дітей. Далі буду добиватись демобілізації!» – написав Гончаренко.
Мобілізація громадян України віком від 18 до 25 років відбувалася завдяки юридичній колізії, яка дозволяла переведення «обмежено придатних у воєнний час» зі списку призовників до списку військовозобов’язаних – тобто категорію тих, кого можна мобілізувати.
Таким чином, на відміну від здорових однолітків до 25 років, які не підходили до мобілізації за віком, до війська мобілізовували тисячі чоловіків, яких свого часу визнали «обмежено придатними у воєнний час».
Закон 11379-д не передбачає демобілізації громадян, уже мобілізованих до ЗСУ завдяки існуванню попередніх законодавчих норм.
«Відкупитися від армії». Думки з фронту про те, як подолати корупцію у МСЕК та ТЦК
Бойові бригади ЗСУ стримують наступ російських військ в умовах хронічної нестачі особового складу. Після двох років оборони міста 72-а бригада ЗСУ була вимушена вийти з Вугледара в умовах, коли супротивник мав перевагу у живій силі у 9 разів, заявив новий командир 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Охріменко.
А в цей час слідчі ДБР знайшла купи доларів і євро готівкою, прикраси та дорогі годинники у помешканні керівниці Хмельницької МСЕК, органу, який ухвалює рішення чи придатна людина для військової служби.
Радіо Свобода аналізує чи можливо подолати корупцію у ВЛК, центрах медико-соціальної експертизи (МСЕК) та ТЦК.
7 жовтня суд у Києві обрав запобіжний захід очільниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи – про це повідомив Офіс генерального прокурора. З відкритих даних очевидно, що йдеться про Тетяну Крупу.
Увагу до цієї справи прикули особливо великі обсяги готівки, яку знайшли у чиновниці вдома під час обшуку, а саме майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах, повідомила пресслужба ДБР 4 жовтня.
Ймовірно, такі кошти Крупа та її син, якого ДБР також підозрює у незаконному збагачені, могли зібрати з хабарів від тих, хто хотів ухилитися від мобілізації, вважає слідство. ДБР розпочало кримінальне провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби. Саме МСЕК ухвалює такі рішення.
Адвокати не погоджуються зі звинуваченням і будуть оскаржувати рішення про затримання Тетяни Крупи.
Головний прокурор Карім Хан про страти українських військових: МКС може взятися за ці справи
Міжнародний кримінальний суд (МКС) має мандат розслідувати випадки імовірних страт військовополонених, які відбуваються в Україні. Про це на зустрічі з українськими журналістами в МКС у Гаазі сказав головний прокурор МКС Карім Хан, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Кожне положення Римського статуту… можна застосувати, вони всі мають значення. Наша робота полягає у тому, щоб застосовувати методологічний підхід, організовувати стратегію розслідування. І послання має бути уже чітким: незалежно від того, чи є хтось головою держави, уряду, командиром або піхотинцем, як каже генеральний секретар (ООН), навіть війни мають правила, і ніхто не має права страчувати цивільну людину або військовополоненого, який склав зброю. І якщо така людина діє безкарно, то це може бути в юрисдикції МКС, адже ми маємо юрисдикцію щодо подій в Україні», – сказав Хан.
За останніми даними Офісу генпрокурора, українські правоохоронці мають дані про страту російськими військовими 93 українських військовополонених. В ОГП вказували, що 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовані в 2024 році, але тенденція стала фіксуватися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 26 березня представила звіт, у якому, поміж іншого, вона зафіксувала страти щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках у період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що «значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів».
17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Це рішення ухвалено у зв’язку з імовірною відповідальністю за воєнний злочин – незаконну депортацію дітей.
На Харківщині ЗСУ фіксують збільшення використання снарядів з Північної Кореї
На Харківщині біля Вовчанська українські військові фіксують збільшення використання армією РФ снарядів виробництва Північної Кореї, йдеться у повідомленні ОТУ «Харків» 9 жовтня.
«Оперативна обстановка на Харківському напрямку суттєвих змін не зазнала та залишається складною. Сили оборони України продовжують стримувати натиск російських окупаційних військ», – вказано у дописі.
Раніше очільник Головного управління розвідки українського Міноборони Кирило Буданов зазначив, що військова допомога, яку Росії надає Північна Корея, завдає Україні найбільшої шкоди.
Президент Росії Володимир Путін відвідав столицю КНДР у червні, там він підписав угоду про взаємну оборону з Кім Чен Ином.
Західні держави звинувачують Північну Корею в продажу всупереч санкціям боєприпасів до Росії, яка вже понад два з половиною роки веде повномасштабну війну проти України.
Балістична атака на Полтавщину: пошкоджено промисловий обʼєкт – Пронін
Унаслідок російської атаки Полтавщини трьома балістичними ракетами є пошкодження промислового обʼєкта, повідомив голова обласної адміністрації Філіп Пронін 9 жовтня.
За попередньою інформацією місцевої влади, ніхто не постраждав.
Ввечері, 8 жовтня, війська РФ завдали удару по Полтавщині трьома балістичними ракетами «Іскандер-М», а також атакували Україну 22-ма ударними БПЛА. За даними Повітряних сили ЗСУ, збито 21 БПЛА в Одеській, Вінницькій та Київській областях.
Напередодні ввечері у соцмережах писали про звуки вибухів в області. Пронін зазначав, що, за попередньою інформацією, обійшлося без влучань по цивільній інфраструктурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Упродовж ночі над російськими регіонами сили ППО збили 47 українських безпілотників, стверджують у міністерстві оборони Росії зранку 9 жовтня.
Найбільше дронів, за цим повідомленням, було збито над Брянською областю — 24. Очільник регіону Олександр Богомаз про постраждалих та руйнування на землі не повідомляв. Місцеві видання писали, що вночі сирени було чути у Карачевському районі. Телеграм-канал «Приграничье Брянськ» опублікував відео, на якому чути гуркіт та звуки вибухів, і стверджує з посиланням на підписників, що після атаки дронів спалахнув місцевий склад (що було на складі, не уточнюється).
Голова Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко стверджує, що на складі зберігалися боєприпаси, зокрема з КНДР, а також керовані авіабомби. За його словами, на Брянщині українські дрони вразили 67-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони (ГРАУ).
Ще п’ять безпілотників протягом ночі були знищені над Бєлгородською областю, по два – над Курською та Ростовською, один – у Краснодарському краї, 13 – над акваторією Азовського моря, заявили в Міноборони.
За добу на фронті зафіксовано 172 боєзіткнення, найбільше на Курахівському напрямку – Генштаб
Протягом минулої доби зафіксовано 172 бойових зіткнення. Найбільше атак залишається на Покровському і Курахівському напрямках, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 40 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах населених пунктів Катеринівка та Антонівка. Окрім того, ворог атакував у бік Цукуриного, Новоселидівки, Гірника, Максимільянівки, Георгіївки, Костянтинівки, Курахівки, Ізмайлівки, Гострого, Курахового та Водяного», – йдеться у зведенні.
На Покровському напрямку ЗСУ зупинили 37 штурмових і наступальних дій у бік населених пунктів Суха Балка, Новоторецьке, Промінь, Сухий Яр, Лисівка, Крутий Яр, Новогродівка та Селидове. Також на Лиманському напрямку відбулося 19 атак поблизу Макіївки, Греківки, Вишневого, Нововодяного, Торського, Невського, Новосадового та Діброви, кажуть військові.
«На Куп’янському напрямку за добу відбулося 18 атак загарбників. Сили оборони відбивали штурмові дії противника неподалік Синьківки, Петропавлівки, Новоосинового, Вишневого, Степової Новоселівки, Лозової та Кругляківки», – вказано у зведенні.
Активними війська РФ були і на Торецькому напрямку, де відбулося 12 атак неподалік Торецька, Неліпівки та Диліївки.
Загалом російська армія наступала на 11 напрямках та контратакувала у Курській області РФ.
Напередодні речниця оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» Анастасія Бобовнікова повідомила, що ситуація в Торецьку на Донеччині постійно змінюється, сили РФ зайшли на східну околицю.
А речник Обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Артем Джепко в ефірі Радіо Свобода 8 жовтня заявив, що російські сили зайшли у Торецьк вулицею Центральна і дійшли до шахти «Центральна», проте ситуація в місті залишається динамічною.
Діти на лінії фронту. Чому не спрацьовує примусова евакуація?
Діти війни. Як їх врятувати?
Російська армія продовжує сунути на Донбасі. Деякі військові аналітики прогнозують відхід ЗСУ з кількох великих міст Донеччини. Бої наближаються до міст, в яких досі є цивільні люди. А також діти.
За даними Генпрокурати України станом на ранок 21 серпня 2024 року внаслідок російської агресії загинули 570 українських дітей, щонайменше 1523 – зазнали поранення різного ступеня тяжкості. Протягом вересня і початку жовтня ці цифри зросли.
«Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 578, Харківській – 409, Дніпропетровській – 165, Херсонській – 170, Київській – 133, Запорізькій – 130», – йдеться в повідомленні.
За два з половиною роки повномасштабної війни Україна так і не розробила правових механізм, як вивезти дітей з лінії фронту без згоди їхніх батьків.
При цьому є батьки, які відмовляються виїжджати і дати вивезти дітей.
- Що передбачає примусова чи обов’язкова евакуація?
- Чому вона не працює так, як мала б?
- Хто відповідає за безпеку дітей на лінії фронту: батьки чи держава?
- І чи можна було б вивезти дітей навіть без згоди їхніх батьків, щоб уникнути смертей і каліцтв?
ОВА: унаслідок атаки «Шахедами» на Одещині постраждало пʼятеро людей
Внаслідок нічної атаки БПЛА в Одеському районі пошкоджено скління та фасад девʼятиповерхівки. Травмовано пʼятьох осіб, троє з них госпіталізовані у стані середнього ступеня тяжкості, повідомив 9 жовтня очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Також сталося займання мансардного поверху недобудови. Пожежу, площею 400 квадратних метрів, оперативно ліквідували. Пошкоджено скління корпусу одного з медичних закладів», – йдеться у дописі.
Ввечері, 8 жовтня, війська РФ завдали удару по Полтавщині трьома балістичними ракетами «Іскандер-М», а також атакували Україну 22-ма ударними БПЛА. За даними Повітряних сили ЗСУ, збито 21 БПЛА в Одеській, Вінницькій та Київській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) та 24 614 зазнали поранень. В організації зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.