Лисак: армія РФ атакувала Дніпропетровщину, через обстріл агрофірми постраждав чоловік
Російські війська атакували Синельниківський район Дніпропетровської області. Унаслідок обстрілу постраждав чоловік, повідомляє очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Вранці ворог атакував Синельниківщину. Поцілив по території агрофірми. Сталася пожежа – вогонь знищив деревʼяний склад. Пошкоджені також вантажні автівки та легковик, господарська техніка. Поранений 45-річний чоловік», – йдеться у дописі.
Також війська РФ атакувала Кривий Ріг БПЛА. Пошкоджена пʼятиповерхівка, написав Лисак.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 665 200 своїх військових, зокрема 1080 – за останню добу – такі дані станом на ранок 10 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у техніці РФ, то в українському командуванні навели такі:
- танків – 8945 (+1 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 17 765 (+14)
- артилерійських систем – 19 263 (+41)
- РСЗВ – 1225 (+2)
- засобів ППО – 976 (+3)
- літаків – 369
- вертольотів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16 767 (+49)
- крилаті ракети – 2619 (+1)
- кораблі/катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 26314 (+74)
- спеціальної техніки – 3386 (+1)
У ISW пояснили високі темпи механізованих наступальних операцій російських військ в Україні
Російське військове командування, ймовірно, наказало військам проводити відносно високі темпи механізованих наступальних операцій в Україні, щоб досягти тактичних успіхів до того, як восени ґрунти після дощів обмежать маневреність механізованих підрозділів, йдеться у зведенні фахівців Інституту вивчення війни (ISW) від 9 жовтня.
«Погані погодні умови восени 2024 року і на початку зими 2024-2025 років, ймовірно, ускладнять і обмежать маневр як механізованих, так і піхотних підрозділів, але російські війська можуть намагатися зберегти свій послідовний наступальний тиск на сході України, незважаючи на ці труднощі», – вказано у повідомленні.
Російське військове командування, ймовірно, прагне активізувати механізовані наступальні дії, щоб дозволити російським військам просуватися по відкритих полях і закріпитися в прифронтових населених пунктах, які потім російські війська можуть використовувати як плацдарм для підготовки і проведення наступальних операцій, спрямованих на досягнення оперативних цілей – таких як захоплення Курахового на заході Донецької області або захоплення Покровська, кажуть аналітики.
Читайте також: «Вони більше бояться командирів, ніж померти»: як довго триватиме російський наступ?
Зазначено, що осінні погодні умови обмежать маневр російської піхоти, тому російське військове командування, ймовірно, сподівається, що механізоване просування зменшить кількість відкритих полів, які російській піхоті доведеться перетинати після погіршення погодних умов.
«Російські війська покладаються на невеликі піхотні групи, які просуваються під прикриттям лісосмуг у відкритих полях від населеного пункту до населеного пункту, особливо в напрямку Покровська. Осіння погода призведе до того, що багато вітрозахисних лісосмуг, які складаються з листяних дерев, втратять більшу частину свого листя і будуть менше прикривати російські піхотні групи восени 2024 року і взимку 2024-2025 років, що зробить російських піхотинців більш вразливими до українських безпілотних літальних апаратів і тактичного вогню», – зазначено у звіті.
Армія Росії перемкнула свою увагу зі штурмів околиць Покровська південніше – тепер найбільша кількість атак відбувається на Курахівському напрямку на Донеччині, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Там у агресора і найбільші просування – протягом 7 і 8 жовтня DeepState повідомив про захоплення армією РФ Красногорівки і Желанного Першого, а також про успіхи біля Цукуриного, Гірника й у Максимільянівці. Судячи з карти, війська РФ хочуть оточити Гірник і Курахівку, що дозволить йому підійти до найбільшого міста на півдні Донбасу під контролем України – Курахового.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявили, що російські війська не мають достатньої живої сили і матеріальних засобів, щоб продовжувати інтенсивні наступальні дії нескінченно довго, і нинішній наступ на сході України, ймовірно, досягне кульмінації «в найближчі місяці, якщо не тижні».
«Ми м'ясо». Як і навіщо громадянин Єгипту пішов воювати за Росію проти України
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з громадянином Єгипту, який підписав контракт і понад пів року проходив службу в російській армії. 25-річний Сабур Омар штурмував Курахівський напрямок, отримав поранення і вийшов в полон за дроном Збройних сил України. Він розповів про свою мотивацію та ставлення до іноземців у армії РФ.
Редакція розуміє, що всі заяви полоненого зроблені в умовах неволі. Тому редакція не може гарантувати, що все сказане ним відображає його погляди.
Сабур Омар не одразу наважується навіть подивитися на співрозмовника, але коли розуміє, що перед ним журналіст, стає більш розкутим і говірким. Слова, з яких він починає свою розповідь, видаються завченими і такими, що вже неодноразово повторював за ці кілька днів полону.
У США вважають, що Україна може утримувати територію у Курській області ще місяці – Bloomberg
У США вважають, що Україна зможе утримувати територію у Курській області Росії, принаймні кілька місяців, якщо не довше. Таку думку виданню Bloomberg висловили високопоставлені американські чиновники.
За словами високопосадовців, які говорили з журналістами на умовах анонімності, Україна поки що не зіткнулася зі значними проблемами з постачанням в Курську область, а російські війська почали лише обмежені контратаки і зосередилися на просуванні на сході України.
Також посадовці зазначили, що після місяців нестачі артилерійських боєприпасів Збройні сили України отримали стабільне постачання боєприпасів, йдеться у статті.
Читайте також: Курська операція два місяці потому – стратегічна оборона для ЗСУ чи валіза без ручки?
6 серпня 2024 року на територію Курської області Росії увійшли підрозділи ЗСУ. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська армія заявляє про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром, містом Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні, а українські сили завадили цьому.
6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є «важливим етапом війни», оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію «саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть». Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
Галущенко відреагував на звіт ООН про оцінку відключень взимку і можливі до 18 годин без світла
Україна здатна пройти зиму 2024–2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури. Про це міністр енергетики Герман Галущенко заявив на форумі «Енергія бізнесу 2024», повідомляє видання Forbes, яке організувало цю подію.
У нещодавньому звіті ООН ймовірну тривалість відключень світла взимку оцінили від чотирьох до 18 годин на добу.
«Ми викликали їхніх представників, щоб зрозуміти, звідки такі розрахунки. Виявилося, що у них немає реальних аргументів», – каже Галущенко.
За словами міністра, відключення світла взимку можуть бути через аварійні ремонти, але вони не носитимуть системний характер.
Він наголошує, що найнадійніший засіб захисту енергообʼєктів – це ППО, російська атака 26 серпня показала, що системи другого рівня захисту не здатні повністю убезпечити енергообʼєкти від ракет.
У Міноборони заперечують призупинення бронювання від мобілізації
У Міністерстві оборони заперечують призупинення бронювання від мобілізації, про яке повідомляли ЗМІ.
Як уточнив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк, до 15 листопада в Україні мають провести аудит «критичних» підприємств, які отримали такий статус від органів місцевого самоврядування. До комісії мають включити військових. Якщо підприємство виявиться «не критичним для держави», то бронювання переглянуть.
«Рішення ухвалили, бо різко пішло збільшення кількості заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч людей, а тут за пару місяців – зростання вдвічі», – сказав Суспільному Гаврилюк.
Раніше сьогодні низка ЗМІ повідомила, що Кабмін вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень.
Зокрема, агентство The Page опублікувало витяг із протоколу засідання уряду 8 жовтня, з якого випливає, що Міноборони виступило за аудит бронювання від мобілізації, і з цим погодився уряд.
Також, за даними видання «Економічна правда», президент України Володимир Зеленський обурився бронюванням 1,5 мільйона осіб, і уряд до 15 листопада зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств.
До 15 листопада планують провести аудит рішень про визначення критично важливих підприємств і організацій, а Мінекономіки має проаналізувати результати й до 20 листопада поінформувати Кабінет міністрів.
Як пише агентство «Інтерфакс», Мінекономіки і Міноборони мають внести на розгляд уряду проєкт рішення, в якому, зокрема, передбачити: порядок перевірки обґрунтованості ухвалених центральними органами виконавчої влади, іншими держорганами, обласними адміністраціями рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими; анулювання військовозобов’язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації в разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання.
Центральним органам виконавчої влади, обласним адміністраціям й іншим держорганам уряд рекомендує утриматися від ухвалення рішень про визначення підприємств критично важливими до врегулювання питань бронювання.
Читайте також: Міноборони: у додатку «Резерв+» буде відображатися статус бронювання
Офіційно в Кабміні про такі ріщення не повідомляли.
Минулого місяця прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
У Міноборони заперечують призупинення бронювання від мобілізації
У Міністерстві оборони заперечують призупинення бронювання від мобілізації, про яке повідомляли ЗМІ.
Як уточнив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк, до 15 листопада в Україні мають провести аудит «критичних» підприємств, які отримали такий статус від органів місцевого самоврядування. До комісії мають включити військових. Якщо підприємство виявиться «не критичним для держави», то бронювання переглянуть.
«Рішення ухвалили, бо різко пішло збільшення кількості заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч людей, а тут за пару місяців – зростання вдвічі», – сказав Суспільному Гаврилюк.
Раніше сьогодні низка ЗМІ повідомила, що Кабмін вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень.
Зокрема, агентство The Page опублікувало витяг із протоколу засідання уряду 8 жовтня, з якого випливає, що Міноборони виступило за аудит бронювання від мобілізації, і з цим погодився уряд.
Також, за даними видання «Економічна правда», президент України Володимир Зеленський обурився бронюванням 1,5 мільйона осіб, і уряд до 15 листопада зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств.
До 15 листопада планують провести аудит рішень про визначення критично важливих підприємств і організацій, а Мінекономіки має проаналізувати результати й до 20 листопада поінформувати Кабінет міністрів.
Як пише агентство «Інтерфакс», Мінекономіки і Міноборони мають внести на розгляд уряду проєкт рішення, в якому, зокрема, передбачити: порядок перевірки обґрунтованості ухвалених центральними органами виконавчої влади, іншими держорганами, обласними адміністраціями рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими; анулювання військовозобов’язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації в разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання.
Центральним органам виконавчої влади, обласним адміністраціям й іншим держорганам уряд рекомендує утриматися від ухвалення рішень про визначення підприємств критично важливими до врегулювання питань бронювання.
Читайте також: Міноборони: у додатку «Резерв+» буде відображатися статус бронювання
Офіційно в Кабміні про такі ріщення не повідомляли.
Минулого місяця прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
Росія відповідає за 80% операцій впливу у світі – МЗС Чехії
У Міністерстві закордонних справ Чехії заявляють, що Росія відповідає за 80 відсотків операцій впливу у світі.
«Наразі Росія відповідає за 80 відсотків операцій впливу у світі. Це в чотири рази більше, ніж решта країн світу разом узятих. У боротьбі з впливом Кремля нам потрібно набагато більше рішучості, ніж ми мали до цього часу. Рішенням є стратегічна комунікація, санкції, виявлення злочинів та використання вже існуючих правових заходів», – сказав міністр закордонних справ Ян Ліпавський, якого цитує пресслужба дипломатичного відомства Чехії.
9 жовтня в Празі відбулася міжнародна конференція «Resilient Europe», у якій взяли участь понад 250 учасників з 30 країн світу. Головною темою одноденної конференції було іноземне втручання, вплив та іноземна дезінформація, які становлять зростаючу загрозу для безпеки Чеської Республіки та всієї Європи.
Генштаб: на фронті за добу було 119 зіткнень, найбільше – на Курахівському напрямку
На фронті від початку доби зафіксовано 119 бойових зіткнень, повідомив Генштаб ЗСУ у зведенні станом на 22:00 9 жовтня. Найбільше зіткнень було на Курахівському напрямку.
«За сьогодні на Курахівському напрямку відбулося найбільше бойових зіткнень різної інтенсивності, всього станом на цей час зафіксовано 31 спробу захопити наші позиції, три з яких тривають дотепер. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед у районах Гірника, Новоселидівки, Курахівки, Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Костянтинівки, Катеринівки і Антонівки», – йдеться в повідомленні.
«Висока інтенсивність» бойових дій зберігається на Покровському напрямку, зазначили у командуванні.
«Кількість боєзіткнень зросла до 25. Загарбники продовжують натиск на наші позиції поблизу Сухої Балки, Новоторецького, Миролюбівки, Крутого Яру, Променя, Лисівки, Сухого Яру і Селидового. Нашими захисниками на цей час зупинено 23 атаки. Основні зусилля – 13 штурмів, ворог сьогодні сконцентрував біля Селидового, де два боєзіткнення тривають по цей час», – повідомили у Генштабі.
Крім того, бої тривали і тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
«Сили оборони продовжують операцію в Курській області. За наявними даними, окупанти завдали 7 авіаційних ударів, застосувавши 15 КАБ, та здійснили 165 артилерійських обстрілів по населених пунктах Курщини», – йдеться у повідомленні.
Армія Росії перемкнула свою увагу зі штурмів околиць Покровська південніше – тепер найбільша кількість атак відбувається на Курахівському напрямку, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Там у агресора і найбільші просування – протягом 7 і 8 жовтня DeepState повідомив про захоплення армією РФ Красногорівки і Желанного Першого, а також про успіхи біля Цукуриного, Гірника й у Максимільянівці. Судячи з карти, війська РФ хочуть оточити Гірник і Курахівку, що дозволить йому підійти до найбільшого міста на півдні Донбасу під контролем України – Курахового.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявили, що російські війська не мають достатньої живої сили і матеріальних засобів, щоб продовжувати інтенсивні наступальні дії нескінченно довго, і нинішній наступ на сході України, ймовірно, досягне кульмінації «в найближчі місяці, якщо не тижні».
Що дасть Україні вихід на ринок зброї з власним продуктом – аналізують експерти
Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони, а також виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки, констатував прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Нині пріоритетом є розробка вітчизняних дронів та далекобійної зброї, включно з балістичними ракетами. Так написав у своєму фейсбуці міністр оборони Рустем Умєров, заявивши, що Міноборони готове до співпраці з іноземними партнерами шляхом створення СП для розвитку оборонної індустрії. Що може дати Україні зняття заборони на експорт зброї, з'ясовував у експертів Голос Америки.
Українські виробники могли б отримати до 20 мільярдів доларів у разі скасування заборони на експорт озброєння та, до прикладу, інвестувати їх у збільшення внутрішнього виробництва для власної армії. Про це пише видання Financial Times, аналізуючи прагнення індустрії та окремих посадовців до скасування такої заборони, запровадженої у 2022 році.
Стосовно прогнозованих прибутків, видання посилається на підрахунки, озвучені Олександром Маріковським, головою економічного підкомітету Верховної Ради.
Йдеться насамперед про можливості експортування українських дронів.
Зросло число жертв ракетного удару РФ по Одещині – влада
Кількість жертв російського ракетного удару по Одеському району зросла до шести людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Раніше було відомо про п’ятьох загиблих та дев’ятьох постраждалих.
«Ціллю ворога знову стала портова інфраструктура. Ворог влучив у цивільний контейнеровоз під прапором Панами. Внаслідок ворожої атаки, на жаль, загинуло шестеро людей, вісім зазнали поранень, з них четверо перебувають у важкому стані», – написав він у телеграмі.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба раніше повідомив, що пошкоджений контейнеровоз Shui Spirit – це вже третє іноземне судно, яке зазнало російської атаки за останні чотири дні.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Сєнкевич повідомив про вибухи у Миколаєві
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич підтвердив вибухи в місті.
«У Миколаєві було чутно вибухи. Інформація згодом. Повітряна тривога триває», – написав він у телеграмі.
Близько 21:44 у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога. Згодом у соцмережах писали про звуки вибухів в обласному центрі.
Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух швидкісної цілі у напрямку Миколаєва.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
В уряді вирішили призупинити процедуру бронювання від мобілізації для проведення аудиту – ЗМІ
Кабінет міністрів України вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень. Про це повідомила низка українських ЗМІ.
Зокрема, агентство The Page опублікувало витяг із протоколу засідання кабміну 8 жовтня, з якого випливає, що Міноборони виступило за аудит бронювання від мобілізації, і з цим погодився уряд.
Видання «Економічна правда» зазначило, що достовірність документа підтвердили його джерела в уряді.
За даними ЕП, президент України Володимир Зеленський обурився бронюванням 1,5 мільйона осіб, і уряд до 15 листопада зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств.
До 15 листопада планують провести аудит рішень про визначення критично важливих підприємств і організацій, а Мінекономіки має проаналізувати результати й до 20 листопада поінформувати Кабінет міністрів.
Як пише агентство «Інтерфакс», Мінекономіки і Міноборони мають внести на розгляд уряду проєкт рішення, в якому, зокрема, передбачити: порядок перевірки обґрунтованості ухвалених центральними органами виконавчої влади, іншими держорганами, обласними адміністраціями рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими; анулювання військовозобов’язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації в разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання.
Центральним органам виконавчої влади, обласним адміністраціям й іншим держорганам уряд рекомендує утриматися від ухвалення рішень про визначення підприємств критично важливими до врегулювання питань бронювання.
Офіційно в Кабміні про такі ріщення не повідомляли.
Минулого місяця прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
Унаслідок російської атаки балістикою по портовій інфраструктурі Одеської області загинули п’ятеро людей, ще дев’ятеро постраждали, повідомив у телеграмі віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
Всі постраждалі – українці, п’ятеро перебувають у важкому стані.
За його даними, під час атаки ушкоджень зазнало цивільне судно під прапором Панами – контейнеровоз Shui Spirit, це вже третє іноземне судно, яке зазнало російської атаки за останні чотири дні.
Ввечері 7 жовтня російські війська атакували Одесу, поціливши балістичною ракетою у цивільне судно під прапором Палау. Тоді, за даними місцевої влади, загинув українець, ще п’ятеро іноземців постраждали.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Генштаб ЗСУ заявив про успішний удар по базі зберігання «Шахедів» в Краснодарському краї РФ
Сили оборони України успішно уразили базу зберігання БпЛА «Шахед» поблизу населеного пункту Октябрьский в Краснодарському краї РФ, повідомляє у телеграмі Генеральний штаб ЗСУ.
Штаб заявляє про точне влучання в ціль, на території об’єкту спостерігалася вторинна детонація.
На цій базі, за наявною інформацією, зберігалося близько 400 ударних дронів.
«Знищення бази зберігання БпЛА «Шахед» суттєво знизить можливість російських окупантів тероризувати мирних мешканців українських міст та сіл. Бойова робота по військових цілях загарбників триває», – констатують у ЗСУ.
У Росії офіційно про це не повідомляють.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська регулярно запускають з Краснодарського краю «Шахеди» для атаки українських регіонів.
Також, як повідомляв раніше український Генштаб, вночі 9 жовтня Сили оборони України уразили російський військовий арсенал у Брянській області.
Від весни 2024 року різні регіони Росії, насамперед близькі до кордону з Україною, практично щодня зазнають обстрілів та атак БпЛА. Є руйнування цивільної інфраструктури, жертви та постраждалі серед мирних жителів. Міноборони Росії звинувачує в атаках ЗСУ, Київ ці повідомлення зазвичай офіційно не коментує.
Умєров про обіцяні Францією Mirage 2000: будуть оснащені так, щоб була перевага над РФ
Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що винищувачі Mirage 2000, які Франція пообіцяла передати на початку наступного року, будуть оснащені так, щоб Україна мала перевагу у повітрі над Росією. Про це він сказав після зустрічі зі своїм французьким колегою Себастьяном Лекорню.
«Ми обговорювали, які платформи будуть передаватися, модернізацію, підготовку пілотів, інфраструктуру, авіоніку…Йдемо по графіку. Сподіваюсь, що скоро будемо мати їх у себе. Ці літаки будуть оснащені так, щоб ми мали перевагу (над ворогом – ред.)», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, під час зустрічі також обговорювалося, що Франція ще може передати Україні після надання Mirage 2000.
Напередодні Себастьян Лекорню анонсував, що Париж надасть Україні свої винищувачі Mirage 2000 на початку 2025 року. Він також заявив, що літаки будуть оснащені новою технікою: ракетами для повітряно-земляного бою та захистом від радіоелектронної боротьби.
У червні президент Франції Емманюель Макрон оголосив про початок підготовки пілотів і механіків для використання літаків Mirage 2000. Тоді Макрон відмовився називати точну кількість літаків.
У вересні міністр оборони України Рустем Умєров розповів, що крім винищувачів F-16, Україна може отримати інші літаки. Зокрема тривають консультації України з країнами-партнерами щодо поставок французьких винищувачів Mirage-2000, шведських Saab JAS-39 Gripen і німецько-британських Eurofighter Typhoon.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки.
Посли ЄС погодили позику для України на 35 мільярдів євро – журналіст
Посли Євросоюзу погодили позику для України на 35 мільярдів євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.
«Посли ЄС щойно погодили пакет допомоги на 35 мільярдів євро для України на 2025 рік. Але досі немає зеленого світла на продовження санкцій щодо російських активів центрального банку на 36 місяців замість нинішніх 6 місяців. Угорщина проти», – написав він у соцмережі Х.
Напередодні міністр фінансів Угорщини Міхай Варга заявив, що Будапешт не підтримає зміну в санкціях ЄС проти заморожених активів Росії, яка б дозволила надати Україні позику 35 мільярдів євро. За словами міністра, Будапешт хоче почекати з цим рішенням до виборів президента Сполучених Штатів у листопаді.
Виступаючи разом із ним, єврокомісар Паоло Джентілоні повідомив, що міністри висловили «майже одноголосну» підтримку внесенню поправок до режиму санкцій. Він припустив, що угоди вдасться досягнути під час зустрічі послів Євросоюзу у середу в Брюсселі. Зараз Угорщина головує в Раді ЄС, і їй доручено модерувати сесію.
У вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала кредит Україні на суму до 35 мільярдів євро «в рамках зобов’язання G7». Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з фон дер Ляєн уточнив, що ці кошти витратять передусім «на енергетику, на захист».
Також видання Bloomberg минулого місяця писало, що Сполучені Штати заявили Європейському Союзу, що нададуть 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги Україні на чолі з «Групою семи» (G7), якщо блок змінить свій режим санкцій проти Росії.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок прибутку, отриманого від заморожених російських активів на суму близько 280 мільярдів доларів, більша частина яких є в Європі.
США і ЄС спочатку домовилися про внески на схожі суми – близько 20 мільярдів доларів кожен, поки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб забезпечити збереження прибутків.
«Такий вирішальний чинник є»: командир роти БПЛА Фірсов про зброю перемоги та бої під Кураховим
Армія Росії перемкнула свою увагу зі штурмів околиць Покровська південніше – тепер найбільша кількість атак відбувається на Курахівському напрямку. Там у агресора і найбільші просування – протягом 7 та 8 жовтня DeepState повідомив про захоплення армією РФ Красногорівки та Желанного Першого, а також про успіхи біля Цукуриного, Гірника та у Максимільянівці. Судячи з карти, агресор хоче оточити Гірник і Курахівку, що дозволить йому підійти до найбільшого міста на півдні Донбасу під контролем України – Курахового.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитав у головного сержанта роти ударних БПЛА Єгора Фірсова, що із побратимами тримає Покровський напрямок – який зараз вигляд мають бої на півдні Очеретинського виступу, у кого наразі технологічна перевага у «війні дронів» та яка зброя потрібна Силам оборони для перемоги над агресором.