«Різав собі вени, просив застрелити»: свідчення про сексуальне насильство над чоловіками у полоні РФ
«Запускають руки тобі в штани та стискають статеві органи так, що «співаєш» як Вітас. Я уперше за два роки розповідаю про це».
«Катували по три-чотири рази на день. Мішок на голову, кудись притягнули, штани зняли, дроти до пальців та статевих органів під'єднали, догори ноги зав'язали стяжками, заду наручники одягали, а з боку електрошокерами б'ють. Я ходити не міг, я повзав».
Це із розповідей двох херсонців, які перебуваючи в російському полоні, за їхніми свідченнями, пережили сексуальне насильство. Вони розповіли проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» про свій досвід у полоні. Деякі подробиці херсонці озвучують вперше для ЗМІ.
Вони кажуть, що з огляду на велику психологічну травму, далеко не кожен може знаходить в собі сили розповідати про пережите. Є багато чоловіків і жінок, які досі не повідомляють про скоєний проти них воєнний злочин правоохоронні органи та не звертаються за психологічною допомогою – воліють взагалі не говорити про це...
Розповіді колишній російських бранців читайте тут
У Феодосії уражена ЗСУ нафтобаза горить уже четвертий день (фото)
У Феодосії продовжують палати резервуари на нафтобазі, атакованій Збройними силами України 7 жовтня, пише у четвер Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Як повідомляють місцеві жителі, чорний дим, як і раніше, піднімається над горизонтом.
Голова російської влади Феодосії Ігор Ткаченко прозвітував 10 жовтня про евакуацію 1137 осіб. Через витрати води на гасіння пожежі у місті може погіршитися якість питної води, повідомляє підприємство «Вода Криму». Також продовжуються перебої з водопостачанням.
Українські військові збили дві третини російських дронів уночі 10 жовтня – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 10 жовтня сили РФ атакували Україну ударними БпЛА та ракетами різних типів, з 63 дронів вдалося збити 41 (у 10 областях), ще 14 були «локаційно втрачені, імовірно внаслідок активної протидії РЕБ», інформують Повітряні сили ЗСУ зранку 10 жовтня.
«Усього радіотехнічними військами Повітряних сил виявлено та здійснено супровід понад півсотні засобів повітряного нападу противника:
– дві балістичні ракети «Іскандер-М» (район пусків – тимчасово окупований Крим);
– одну керовану авіаційну ракету Х-31П (із повітряного простору Криму);
– дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 (із повітряного простору Криму);
– три зенітні керовані ракети С-300 (із окупованої Донеччини);
– 62 ударні БпЛА (райони пусків – Приморсько-Ахтарськ, Курськ)».
Станом на 11:00 10 жовтня, за повідомленням Повітряних сил, «бойова робота триває». «Декілька БпЛА (імовірно ударні) – в повітряному просторі України. Також спостерігається велика активність розвідувальних безпілотників на півночі та півдні», – інформують українські військові.
ВР ухвалила закон про підвищення податків, військовий збір зросте до 5%
Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №11416д щодо збільшення податків. Рішення підтримало 247 парламентарів, повідомив народний депутат від фракції «Голос», заступник голови комітету ВР з питань податкової політики Ярослав Железняк.
Також парламентарі ухвалили поправку до закону, яка залишає військовий збір для військовослужбовців на рівні 1,5%.
Раніше комітет ВР підтримав до другого читання цей законопроєкт, який передбачає наступне:
- збільшення військового збору з 1,5% до 5%;
- впровадження військового збору для ФОПів;
- 50% податок на банки;
- збільшення мінімального податкового зобовʼязання (МПЗ) для земель;
- 25% ПП для фінкомпаній;
- звільнення кешбеку від оподаткування;
- перехід на помісячну звітність по податку на прибуток або на доходи (ПДФО);
- збільшення ренти на видобуток щебня;
Кабмін 18 липня зареєстрував законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу». 17 вересня депутати з другої спроби підтримали в першому читанні законопроєкт про підвищення податків.
18 вересня Верховна Рада схвалила законопроєкт про збільшення видатків на оборону на близько 500 мільярдів гривень. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа стверджувала, якщо не підвищити податки, то військові ризикують залишитися без забезпечення уже наприкінці вересня.
ОВА: кількість жертв через ракетну атаку по Одещині зросла до семи – у лікарні помер чоловік
Кількість жертв внаслідок вчорашньої російської ракетної атаки по Одещині зросла до семи, повідомив 10 жовтня очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Сьогодні вранці у лікарні помер 46-річний співробітник порту. Лікарі робили все можливе, але поранення були надто важкими», – йдеться в дописі.
Ввечері 9 жовтня сили РФ балістикою атакували портову інфраструктуру Одещини. Раніше повідомлялося, що внаслідок атаки загинули шестеро людей, 11 поранені. Також пошкоджений контейнеровоз Shui Spirit – це вже третє іноземне судно, яке зазнало російської атаки за останні чотири дні.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
Майже половина росіян бачить у війні більше шкоди, ніж користі – «Левада-центр»
Майже половина громадян Росії (47%) вважають, що вторгнення російських військ в Україну завдало більше шкоди, ніж користі, випливає із результатів соціологічного опитування, проведеного у вересні соціологічною службою «Левада-центр». Зазначається, що це найвищий показник початку повномасштабної війни.
Водночас за рік на десять пунктів (з 38 до 28%) впала частка тих, хто впевнений у користі розпочатої Путіним так званої «спеціальної воєнної операції».
Також скорочується кількість росіян, які вважають, що бойові дії відбуваються успішно. У лютому таких було 70%, тепер їхня частка скоротилася на десять пунктів.
За проведення мирних переговорів уже у вересні висловились 54% опитаних.
Водночас на пряме запитання «Ви особисто підтримуєте чи ні дії російських збройних сил в Україні?» росіяни відповідають так само, як і раніше.
«Рівень підтримки дій російських збройних сил в Україні залишається високим – 76% (46% – безперечно підтримують і 30% – швидше підтримують). Не підтримують – у сукупності 16% росіян (7% – безперечно, 9% – швидше ні)», – інформують соціологи.
У російському регіоні Адигея після атаки дронів евакуюють селище поруч із військовим аеродромом
У російському регіоні Адигея зранку 10 жовтня відбувається евакуація жителів селища Родникове, їх розміщують у станиці Ханська, повідомив очільник регіону Мурат Кумпілов. За повідоменням, це відбулося внаслідок пожежі, яку ліквідують рятувальники.
Селище Родникове прилягає до військового аеродрому «Ханська», який уночі був атакований безпілотниками, повідомляє телеграм-канал Astra.
Протягом минулої доби відбулось 149 бойових зіткнень. Найбільше атак російських військ відбулося на Курахіаському, Покровському, Лиманському та Куп’янськом напрямках, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 10 жовтня.
«Сили оборони продовжують стримувати ворога на Курахівському напрямку. В районах Гірника, Новоселидівки, Курахівки, Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Костянтинівки, Катеринівки та Антонівки окупанти 31 раз намагалися прорвати українські оборонні рубежі», – кажуть віськові.
За даними штабу, 25 атак за минулу добу відбили ЗСУ на Покровському напрямку. Війська РФ намагалися просунутись неподалік Сухої Балки, Новоторецького, Миролюбівки, Крутого Яру, Променя, Лисівки та Сухого Яру. Основні ж зусилля зосереджували в районах Селидового, де відбулось 13 боєзіткнень.
«Кількість бойових зіткнень за добу на Куп’янському напрямку досягла сімнадцяти. Сили оборони відбивали атаки окупантів в районах Кучерівки, Петропавлівки, Степової Новоселівки, Вишневого, Новоосинового, Зеленого Гаю та Кругляківки. На Лиманському напрямку наші війська зупинили 18 атак противника. Основні зусилля загарбники концентрували в районах населених пунктів Греківка, Андріївка, Макіївка, Невське, Катеринівка та Торське», – вказано у зведенні.
Також війська РФ атакували на Харківському, Краматорському, Торецькому, Вереміївському і Придніпровському напрямках. Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявили, що російські війська не мають достатньої живої сили і матеріальних засобів, щоб продовжувати інтенсивні наступальні дії нескінченно довго, і нинішній наступ на сході України, ймовірно, досягне кульмінації «в найближчі місяці, якщо не тижні».
Крім того, в ISW вважають, що російське військове командування, ймовірно, наказало військам проводити відносно високі темпи механізованих наступальних операцій в Україні, щоб досягти тактичних успіхів до того, як восени ґрунти після дощів обмежать маневреність механізованих підрозділів.
Лисак: армія РФ атакувала Дніпропетровщину, через обстріл агрофірми постраждав чоловік
Російські війська атакували Синельниківський район Дніпропетровської області. Унаслідок обстрілу постраждав чоловік, повідомляє очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Вранці ворог атакував Синельниківщину. Поцілив по території агрофірми. Сталася пожежа – вогонь знищив деревʼяний склад. Пошкоджені також вантажні автівки та легковик, господарська техніка. Поранений 45-річний чоловік», – йдеться у дописі.
Також війська РФ атакувала Кривий Ріг БПЛА. Пошкоджена пʼятиповерхівка, написав Лисак.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 665 200 своїх військових, зокрема 1080 – за останню добу – такі дані станом на ранок 10 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у техніці РФ, то в українському командуванні навели такі:
- танків – 8945 (+1 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 17 765 (+14)
- артилерійських систем – 19 263 (+41)
- РСЗВ – 1225 (+2)
- засобів ППО – 976 (+3)
- літаків – 369
- вертольотів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 16 767 (+49)
- крилаті ракети – 2619 (+1)
- кораблі/катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 26314 (+74)
- спеціальної техніки – 3386 (+1)
У ISW пояснили високі темпи механізованих наступальних операцій російських військ в Україні
Російське військове командування, ймовірно, наказало військам проводити відносно високі темпи механізованих наступальних операцій в Україні, щоб досягти тактичних успіхів до того, як восени ґрунти після дощів обмежать маневреність механізованих підрозділів, йдеться у зведенні фахівців Інституту вивчення війни (ISW) від 9 жовтня.
«Погані погодні умови восени 2024 року і на початку зими 2024-2025 років, ймовірно, ускладнять і обмежать маневр як механізованих, так і піхотних підрозділів, але російські війська можуть намагатися зберегти свій послідовний наступальний тиск на сході України, незважаючи на ці труднощі», – вказано у повідомленні.
Російське військове командування, ймовірно, прагне активізувати механізовані наступальні дії, щоб дозволити російським військам просуватися по відкритих полях і закріпитися в прифронтових населених пунктах, які потім російські війська можуть використовувати як плацдарм для підготовки і проведення наступальних операцій, спрямованих на досягнення оперативних цілей – таких як захоплення Курахового на заході Донецької області або захоплення Покровська, кажуть аналітики.
Читайте також: «Вони більше бояться командирів, ніж померти»: як довго триватиме російський наступ?
Зазначено, що осінні погодні умови обмежать маневр російської піхоти, тому російське військове командування, ймовірно, сподівається, що механізоване просування зменшить кількість відкритих полів, які російській піхоті доведеться перетинати після погіршення погодних умов.
«Російські війська покладаються на невеликі піхотні групи, які просуваються під прикриттям лісосмуг у відкритих полях від населеного пункту до населеного пункту, особливо в напрямку Покровська. Осіння погода призведе до того, що багато вітрозахисних лісосмуг, які складаються з листяних дерев, втратять більшу частину свого листя і будуть менше прикривати російські піхотні групи восени 2024 року і взимку 2024-2025 років, що зробить російських піхотинців більш вразливими до українських безпілотних літальних апаратів і тактичного вогню», – зазначено у звіті.
Армія Росії перемкнула свою увагу зі штурмів околиць Покровська південніше – тепер найбільша кількість атак відбувається на Курахівському напрямку на Донеччині, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Там у агресора і найбільші просування – протягом 7 і 8 жовтня DeepState повідомив про захоплення армією РФ Красногорівки і Желанного Першого, а також про успіхи біля Цукуриного, Гірника й у Максимільянівці. Судячи з карти, війська РФ хочуть оточити Гірник і Курахівку, що дозволить йому підійти до найбільшого міста на півдні Донбасу під контролем України – Курахового.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявили, що російські війська не мають достатньої живої сили і матеріальних засобів, щоб продовжувати інтенсивні наступальні дії нескінченно довго, і нинішній наступ на сході України, ймовірно, досягне кульмінації «в найближчі місяці, якщо не тижні».
«Ми м'ясо». Як і навіщо громадянин Єгипту пішов воювати за Росію проти України
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з громадянином Єгипту, який підписав контракт і понад пів року проходив службу в російській армії. 25-річний Сабур Омар штурмував Курахівський напрямок, отримав поранення і вийшов в полон за дроном Збройних сил України. Він розповів про свою мотивацію та ставлення до іноземців у армії РФ.
Редакція розуміє, що всі заяви полоненого зроблені в умовах неволі. Тому редакція не може гарантувати, що все сказане ним відображає його погляди.
Сабур Омар не одразу наважується навіть подивитися на співрозмовника, але коли розуміє, що перед ним журналіст, стає більш розкутим і говірким. Слова, з яких він починає свою розповідь, видаються завченими і такими, що вже неодноразово повторював за ці кілька днів полону.
У США вважають, що Україна може утримувати територію у Курській області ще місяці – Bloomberg
У США вважають, що Україна зможе утримувати територію у Курській області Росії, принаймні кілька місяців, якщо не довше. Таку думку виданню Bloomberg висловили високопоставлені американські чиновники.
За словами високопосадовців, які говорили з журналістами на умовах анонімності, Україна поки що не зіткнулася зі значними проблемами з постачанням в Курську область, а російські війська почали лише обмежені контратаки і зосередилися на просуванні на сході України.
Також посадовці зазначили, що після місяців нестачі артилерійських боєприпасів Збройні сили України отримали стабільне постачання боєприпасів, йдеться у статті.
Читайте також: Курська операція два місяці потому – стратегічна оборона для ЗСУ чи валіза без ручки?
6 серпня 2024 року на територію Курської області Росії увійшли підрозділи ЗСУ. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська армія заявляє про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром, містом Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні, а українські сили завадили цьому.
6 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є «важливим етапом війни», оскільки за достатньої підтримки партнерів Україна зможе тиснути на Росію «саме так, як потрібно, щоб у Росії відчували, що війна нічого їм не дасть». Зеленський також додав, що Курська операція дала один із найбільших внесків в обмінний фонд заради звільнення українців із полону.
Галущенко відреагував на звіт ООН про оцінку відключень взимку і можливі до 18 годин без світла
Україна здатна пройти зиму 2024–2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури. Про це міністр енергетики Герман Галущенко заявив на форумі «Енергія бізнесу 2024», повідомляє видання Forbes, яке організувало цю подію.
У нещодавньому звіті ООН ймовірну тривалість відключень світла взимку оцінили від чотирьох до 18 годин на добу.
«Ми викликали їхніх представників, щоб зрозуміти, звідки такі розрахунки. Виявилося, що у них немає реальних аргументів», – каже Галущенко.
За словами міністра, відключення світла взимку можуть бути через аварійні ремонти, але вони не носитимуть системний характер.
Він наголошує, що найнадійніший засіб захисту енергообʼєктів – це ППО, російська атака 26 серпня показала, що системи другого рівня захисту не здатні повністю убезпечити енергообʼєкти від ракет.
У Міноборони заперечують призупинення бронювання від мобілізації
У Міністерстві оборони заперечують призупинення бронювання від мобілізації, про яке повідомляли ЗМІ.
Як уточнив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк, до 15 листопада в Україні мають провести аудит «критичних» підприємств, які отримали такий статус від органів місцевого самоврядування. До комісії мають включити військових. Якщо підприємство виявиться «не критичним для держави», то бронювання переглянуть.
«Рішення ухвалили, бо різко пішло збільшення кількості заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч людей, а тут за пару місяців – зростання вдвічі», – сказав Суспільному Гаврилюк.
Раніше сьогодні низка ЗМІ повідомила, що Кабмін вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень.
Зокрема, агентство The Page опублікувало витяг із протоколу засідання уряду 8 жовтня, з якого випливає, що Міноборони виступило за аудит бронювання від мобілізації, і з цим погодився уряд.
Також, за даними видання «Економічна правда», президент України Володимир Зеленський обурився бронюванням 1,5 мільйона осіб, і уряд до 15 листопада зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств.
До 15 листопада планують провести аудит рішень про визначення критично важливих підприємств і організацій, а Мінекономіки має проаналізувати результати й до 20 листопада поінформувати Кабінет міністрів.
Як пише агентство «Інтерфакс», Мінекономіки і Міноборони мають внести на розгляд уряду проєкт рішення, в якому, зокрема, передбачити: порядок перевірки обґрунтованості ухвалених центральними органами виконавчої влади, іншими держорганами, обласними адміністраціями рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими; анулювання військовозобов’язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації в разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання.
Центральним органам виконавчої влади, обласним адміністраціям й іншим держорганам уряд рекомендує утриматися від ухвалення рішень про визначення підприємств критично важливими до врегулювання питань бронювання.
Читайте також: Міноборони: у додатку «Резерв+» буде відображатися статус бронювання
Офіційно в Кабміні про такі ріщення не повідомляли.
Минулого місяця прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
У Міноборони заперечують призупинення бронювання від мобілізації
У Міністерстві оборони заперечують призупинення бронювання від мобілізації, про яке повідомляли ЗМІ.
Як уточнив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк, до 15 листопада в Україні мають провести аудит «критичних» підприємств, які отримали такий статус від органів місцевого самоврядування. До комісії мають включити військових. Якщо підприємство виявиться «не критичним для держави», то бронювання переглянуть.
«Рішення ухвалили, бо різко пішло збільшення кількості заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч людей, а тут за пару місяців – зростання вдвічі», – сказав Суспільному Гаврилюк.
Раніше сьогодні низка ЗМІ повідомила, що Кабмін вирішив тимчасово зупинити процедуру бронювання від мобілізації і визначення критично важливих підприємств, щоб провести аудит раніше ухвалених рішень.
Зокрема, агентство The Page опублікувало витяг із протоколу засідання уряду 8 жовтня, з якого випливає, що Міноборони виступило за аудит бронювання від мобілізації, і з цим погодився уряд.
Також, за даними видання «Економічна правда», президент України Володимир Зеленський обурився бронюванням 1,5 мільйона осіб, і уряд до 15 листопада зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств.
До 15 листопада планують провести аудит рішень про визначення критично важливих підприємств і організацій, а Мінекономіки має проаналізувати результати й до 20 листопада поінформувати Кабінет міністрів.
Як пише агентство «Інтерфакс», Мінекономіки і Міноборони мають внести на розгляд уряду проєкт рішення, в якому, зокрема, передбачити: порядок перевірки обґрунтованості ухвалених центральними органами виконавчої влади, іншими держорганами, обласними адміністраціями рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими; анулювання військовозобов’язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації в разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання.
Центральним органам виконавчої влади, обласним адміністраціям й іншим держорганам уряд рекомендує утриматися від ухвалення рішень про визначення підприємств критично важливими до врегулювання питань бронювання.
Читайте також: Міноборони: у додатку «Резерв+» буде відображатися статус бронювання
Офіційно в Кабміні про такі ріщення не повідомляли.
Минулого місяця прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
Росія відповідає за 80% операцій впливу у світі – МЗС Чехії
У Міністерстві закордонних справ Чехії заявляють, що Росія відповідає за 80 відсотків операцій впливу у світі.
«Наразі Росія відповідає за 80 відсотків операцій впливу у світі. Це в чотири рази більше, ніж решта країн світу разом узятих. У боротьбі з впливом Кремля нам потрібно набагато більше рішучості, ніж ми мали до цього часу. Рішенням є стратегічна комунікація, санкції, виявлення злочинів та використання вже існуючих правових заходів», – сказав міністр закордонних справ Ян Ліпавський, якого цитує пресслужба дипломатичного відомства Чехії.
9 жовтня в Празі відбулася міжнародна конференція «Resilient Europe», у якій взяли участь понад 250 учасників з 30 країн світу. Головною темою одноденної конференції було іноземне втручання, вплив та іноземна дезінформація, які становлять зростаючу загрозу для безпеки Чеської Республіки та всієї Європи.
Генштаб: на фронті за добу було 119 зіткнень, найбільше – на Курахівському напрямку
На фронті від початку доби зафіксовано 119 бойових зіткнень, повідомив Генштаб ЗСУ у зведенні станом на 22:00 9 жовтня. Найбільше зіткнень було на Курахівському напрямку.
«За сьогодні на Курахівському напрямку відбулося найбільше бойових зіткнень різної інтенсивності, всього станом на цей час зафіксовано 31 спробу захопити наші позиції, три з яких тривають дотепер. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед у районах Гірника, Новоселидівки, Курахівки, Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Костянтинівки, Катеринівки і Антонівки», – йдеться в повідомленні.
«Висока інтенсивність» бойових дій зберігається на Покровському напрямку, зазначили у командуванні.
«Кількість боєзіткнень зросла до 25. Загарбники продовжують натиск на наші позиції поблизу Сухої Балки, Новоторецького, Миролюбівки, Крутого Яру, Променя, Лисівки, Сухого Яру і Селидового. Нашими захисниками на цей час зупинено 23 атаки. Основні зусилля – 13 штурмів, ворог сьогодні сконцентрував біля Селидового, де два боєзіткнення тривають по цей час», – повідомили у Генштабі.
Крім того, бої тривали і тривають на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
«Сили оборони продовжують операцію в Курській області. За наявними даними, окупанти завдали 7 авіаційних ударів, застосувавши 15 КАБ, та здійснили 165 артилерійських обстрілів по населених пунктах Курщини», – йдеться у повідомленні.
Армія Росії перемкнула свою увагу зі штурмів околиць Покровська південніше – тепер найбільша кількість атак відбувається на Курахівському напрямку, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Там у агресора і найбільші просування – протягом 7 і 8 жовтня DeepState повідомив про захоплення армією РФ Красногорівки і Желанного Першого, а також про успіхи біля Цукуриного, Гірника й у Максимільянівці. Судячи з карти, війська РФ хочуть оточити Гірник і Курахівку, що дозволить йому підійти до найбільшого міста на півдні Донбасу під контролем України – Курахового.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявили, що російські війська не мають достатньої живої сили і матеріальних засобів, щоб продовжувати інтенсивні наступальні дії нескінченно довго, і нинішній наступ на сході України, ймовірно, досягне кульмінації «в найближчі місяці, якщо не тижні».