Атака РФ на Миколаїв: одна людина загинула, 16 травмовані – Кім
Російська армія атакувала Миколаїв, попередньо, ракетами С-300, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім вранці 15 жовтня.
За його даними, обстріл пошкодив інфраструктурний обʼєкт, ресторанний комплекс, торгові павільйони, житлові будинки та автомобілі.
«Виникли пожежі, тривають заходи з ліквідації. Внаслідок обстрілу загинула жінка, поранення отримали 16 людей, з них трьом надано амбулаторну допомогу», – заявив голова області.
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, атака спричинила пожежі на площах 30 і 400 квадратних метрів, які вже ліквідували. В іншому районі пожежу локалізували на площі 1 400 квадратних метрів, триває ліквідація.
ОВА уточнює, що вночі проти 15 жовтня сили протиповітряної оборони на Миколаївщині збили три російських безпілотники Shahed-136/131.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Командування ЗСУ: російська армія втратила понад 1200 військових за добу
Російські втрати за попередню добу сягнули близько 1 210 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 15 жовтня.
За оцінками командування, загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення становлять приблизно 671 400 військових.
Також Генштаб наводить дані про втрати російської техніки:
- 8 988 танків (+13 за добу)
- 17 939 бойових броньованих машин (+44)
- 19 430 артилерійських систем (+9)
- 1 231 реактивна система залпового вогню
- 978 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 17 019 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+10)
- 2 620 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 26 654 автомобілів і автоцистерн(+32)
- 3 441 одиниця спеціальної техніки (+4)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
ISW повідомляє про просування військ Росії на північний захід від Водяного в районі Вугледара
Російські війська просунулися в районі на південний захід від окупованого Вугледара, повідомив американський Інститут дослідження війни у звіті від 14 жовтня.
За спостереженнями ISW, армія РФ здійснила «підтверджене» просування на поблизу Вугледара в ході наступальних операцій у цьому районі 14 жовтня:
«Геолокаційні кадри, опубліковані 12 жовтня, показують, що російські війська нещодавно просунулися на північний захід від Водяного (на північний схід від Вугледара). 14 жовтня російські мілблогери заявили, що російські війська просунулися на північний захід від Водяного та на північний захід від Вугледара, але ISW не знайшов підтвердження цим заявам».
Читайте також: Переломний момент: російський наступ і невизначеність підтримки США загрожують майбутньому України
Інститут свідчить, що російські війська продовжували наступальні дії в районах Костянтинівки, Антонівки, Катеринівки та Водяного, на північний захід від Вугледара в бік Богоявленки і на захід від Вугледара біля Золотої Ниви.
За даними проєкту DeepState на 15 жовтня, російські війська просунулися біля Невського, Водяного, Золотої Ниви, Приютного та в Торецьку.
Розвідка Великої Британії 5 жовтня припускала, що після захоплення міста Вугледар на Донеччині сили РФ продовжать наступ.
2 жовтня оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця» повідомило про виведення підрозділів із Вугледару на Донеччині для «збереження особового складу і бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій».
Окупація Вугледару навряд кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донеччини, вважають у американському Інституті вивчення війни (ISW). Проте експерти говорять тепер про загрозу і для найближчого містечка Курахове, і для оборони Покровська.
За добу на фронті відбулося майже 200 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 14 жовтня до 22:00 на фронті відбулося 189 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За його даними, найгарячіше було на Курахівському, Покровському та Лиманському напрямках.
«Російські загарбники завдали по території України одного ракетного удару, 38 авіаударів, скинувши 67 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження понад 400 дронів-камікадзе та здійснили понад 2250 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у зведенні.
За даними Генштабу, на Лиманському напрямку сили РФ 31 раз атакували позиції українських військових неподалік населених пунктів Новоєгорівка, Новолюбівка, Греківка, Невське, Терни, Ямполівка, Торське та Зарічне. «Десять боєзіткнень ще тривають», – відзначали у зведенні станом на пізній вечір 14 жовтня.
«На Покровському напрямку противник 38 разів атакував у районах Миролюбівки, Променя, Мирнограда, Лисівки, Селидового, Гродівки, Новотроїцького та Новопавлівки. Наші захисники зупинили всі штурмові дії противника… На Курахівському напрямку ворог здійснив 50 спроб прорвати нашу оборону поблизу населених пунктів Ізмайлівка, Гірник, Зоряне, Курахівка, Цукурине, Новодмитрівка, Новоселидівка, Антонівка, Костянтинівка, Катеринівка, Георгіївка та Водяне. 39 боєзіткнень завершено, ще 11 – досі продовжуються», – інформує Генштаб станом на 22:00 14 жовтня.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському, Придніпровському напрямках. Також триває операція в Курській області, де «авіація ворога продовжує завдавати ударів керованими авіаційними бомбами по своїх селах та містах».
ОТУ «Луганськ»: у Торецьку не залишилося цілих будинків, сили РФ займають нові райони
У Торецьку Донецької області не залишилося цілих будинків та укриттів для цивільних та військових, «це дає змогу російським окупантам займати нові райони міста», розповіла в ефірі телемарафону речниця ОТУ «Луганськ» Анастасія Бобовнікова.
«На жаль, ворог продовжує штурмувати наші позиції, і в Торецьку не лишилося цілих будинків. Нині місто більше нагадує безлюдну планету: жодних укриттів як для цивільних, так і для військових там немає і, на жаль, це дозволяє ворогу займати нові райони, але вже випаленої землі», – розповіла Бобовнікова.
Також, за її словами, «сили РФ перевдягаються в цивільне, щоб дістатися українських позицій. Така тактика характерна для дій ворога у містах, зокрема й у районі Часового Яру».
Місію ЄС з підготовки українських військових продовжать ще на два роки, – Боррель
Тренувальну місію Європейського Союзу (EUMAM), яка забезпечує підготовку українських військових, продовжать ще на два роки, повідомив представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель під час пресконференції після засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
За його словами, наразі українські війська «перебувають під великим тиском по всій лінії фронту, який став більшим, ніж до початку літа».
«Ми повинні надавати українським Збройним силам більше спроможностей та нарощувати нашу Тренувальну місію. Ми продовжимо мандат Місії EUMAM на наступні два роки», – сказав Боррель.
Президент РФ Володимир Путін вніс до Державної думи законопроєкт про ратифікацію договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю. Він опублікований у базі законодавчої діяльності Держдуми 14 жовтня.
У пакеті документів до проєкту закону також розміщений текст договору. У статті 4 цієї угоди зазначається: «Якщо одна із сторін зазнає збройного нападу з боку будь-якої держави або кількох держав і виявиться таким чином у стані війни, то інша сторона негайно надасть військову та іншу допомогу всіма наявними в її розпорядженні засобами відповідно до статті 51 Статуту ООН та відповідно до законодавства Російської Федерації та Корейської Народно-Демократичної Республіки».
Договір набере чинності після того, як сторони обміняються ратифікаційними грамотами.
Володимир Путін та лідер КНДР Кім Чен Ин підписали цей договір 19 червня під час візиту президента РФ до Північної Кореї. Згодом текст угоди опублікувало Центральне телеграфне агентство Кореї.
У Херсоні в результаті обстрілу РФ пошкоджено офіс Червоного Хреста
Російські військові вранці 14 жовтня у черговий раз обстріляли місто Херсон. Цього разу було пошкоджено офіс Херсонської обласної організації Українського Червоного Хреста, йдеться у повідомленні відомства.
Як розповіли у пресслужбі Червоного Хреста, обстріл стався близько 4 ранку понеділка, 14 жовтня. У результаті обстрілу було пошкоджено офіс організації.
У Червоному хресті зазначили, що у результаті обстрілу було вибито шибки та пошкоджені віконні рами. Також від уламків зазнали пошкоджень 3 автомобілі Червоного Хреста, які знаходилися на парковці у дворі.
Чехія витратила понад 7 мільярдів євро на російську нафту та газ. Це більш ніж уп’ятеро перевищує суму 1,29 мільярда євро, яку вона надала Україні як військову допомогу, повідомляє базований у Болгарії Центр вивчення демократії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Чехія, Угорщина та Словаччина як країни без виходу до моря отримали виключення з європейського ембарго на російську нафту. Це мало дати їм час для створення нових маршрутів постачань, однак у Чехії ця лазівка дозволила єдиному переробнику нафти в країні, польській компанії Orlen Unipetrol, заробити на російських енергоносіях близько 1,2 мільярда євро надприбутку.
Це пояснюється тим, що в 2023 році російська нафта в середньому була на 21% дешевшою, ніж паливо з Азербайджану. Внаслідок продажу нафти російський бюджет щомісяця отримує близько 50 мільйонів євро.
Прокуратура: снаряд армії РФ влучив у житловий будинок у Херсоні, загинули двоє жінок
Російські військові 14 жовтня обстріляли один із житлових районів Херсона, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
«14 жовтня близько 18:50 ворог обстріляв один із житлових районів Херсона. Унаслідок прямого влучання снаряда у житловий будинок загинуло двоє жінок», – зазначили у відомстві.
У прокуратурі уточнили, що вже розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, що поєднано з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
Один мільйон дронів виготовили в Україні для ЗСУ за державні кошти – Зеленський
В Україні вже виготовили і направили до Збройних сил України вже мільйон дронів, які були закуплені за державний кошт, розповів 14 жовтня у відеозверненні президент Володимир Зеленський.
«Була доповідь Олександра Камишіна щодо нашого виробництва, виробництва вітчизнного та постачання в армію. Станом на сьогодні є вже мільйон дронів, які були закуплені за державний кошт та поставлені на фронт. І це тільки те, що робить держава. Є також постачання від волонтерів, від усіх, хто підтримує», – розповів Зеленський.
Колишній «беркутівець» з Криму став заступником губернатора Самарської області РФ
Губернатор російської Самарської області Вʼячеслав Федорищев призначив своїм заступником з питань правопорядку колишнього співробітника спецпідрозділу МВС «Беркут» Максима Ковальова, пише російська служба Радіо Свобода.
Максим Ковальов – уродженець Севастополя. До анексії Криму він служив там у спецназі української міліції «Беркут». Після анексії перейшов на бік Росії і очолював підрозділ російського ОМОН «Беркут-С». А також, за словами російського губернатора, брав участь у війні в Україні на боці російських військ.
Як повідомляє російське видання «Важные истории», в Україні стосовно Ковальова порушено кримінальну справу за статтями про держзраду, посягання на територіальну цілісність країни і привласнення зброї.
У лютому Державне бюро розслідувань повідомило про підозру в державній зраді колишньому командиру севастопольського підрозділу «Беркут». За даними слідства, у 2013-2014 роках фігуранти брали участь у силовому придушенні протестів у Києві.
«Екскомандир навіть вихвалявся у ЗМІ про участь у розстрілі беззбройних активістів Майдану. За його безпосередньої участі було вбито 3 учасників акцій протесту, 15 громадянам завдано тяжкі тілесні ушкодження, 60 – середньої тяжкості, 126 – легкі тілесні ушкодження», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, фігуранти заступили на охорону Адміністрації президента, а в ніч з 20 на 21 лютого 2014 року додатково отримали 40 автоматів Калашникова. Після втечі Віктора Януковича вони зі зброєю повернулися до Севастополя.
Правоохоронці не називають імені підозрюваних. Судячи з повідомлень у медіа, екскомандир севастопольського «Беркута» – Сергій Колбін, який став сенатором Ради федерації Росії в 2020 році.
14 жовтня органи влади, школи, бізнес-центри, готелі, редакції (в тому числі Радіо Свобода), посольства та інші об’єкти та відомства по всій Україні масово отримали лист з повідомленням про «загрозу терористичного акту» та «замінування». Внаслідок цього з низки установ, в тому числі, навчальних закладів, провели евакуацію. Національна поліція повідомила, що проводить перевірку на об’єктах, які отримали повідомлення про можливі мінування.
Лист підписала особа, яка назвала себе представником «терористичної групи», за назвою однойменного телеграм-каналу антиукраїнського спрямування, в якому поширюються заклики палити авто українських військових та переслідувати військовослужбовців Територіальних центрів комплектування (ТЦК). Редакція не називає його ім’я та назву «групи» з безпекових та етичних міркувань.
У листі з погрозами, який розіслали сотням організацій, згадуються журналістки Радіо Свобода Ірина Сисак та Валерія Єгошина, а також фрілансерка Юлія Химерик, на яких відправники «покладають провину» у підривах, які нібито готуються.
Нещодавно на платформах Радіо Свобода вийшло розслідування авторства цих журналісток, про те, як російські спецслужби вербують українців (у тому числі неповнолітніх) за гроші для підпалів автомобілів українських військових, в тому числі працівників ТЦК.
Президент Радіо Свобода Стівен Капус заявив: «Нам відомо, що три наші журналістки згадуються у масово розісланих електронних листах з погрозами про замінування. Ці журналістки нещодавно опублікували розслідування про те, як російські спецслужби вербують підлітків для здійснення підпалів автомобілів українських військових. Ми не можемо пояснити мотивацію цих обурливих погроз. Ми не піддаємося залякуванням і підтримуємо наших журналістів, які продовжуватимуть інформувати українську аудиторію безстрашно та неупереджено. Ми також готові усіляко співпрацювати з органами влади в їхніх розслідуваннях».
Як з’ясували «Схеми» (Радіо Свобода), особа з такими установчими даними, як у відправника листа з погрозами, проживає в окупованому Росією Криму та має паспорт РФ.
Комітет Європарламенту схвалив надання Україні кредиту на 35 млрд євро
Комітет Європарламенту з питань торгівлі схвалив ініціативу, в рамках якої Україні хочуть надати кредит на 35 млрд євро. Його погасять коштом прибутку від заморожених російських активів, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
Відомо, що під час розгляду пропозиції Єврокомісії щодо кредиту для України 31 член комітету проголосував «за», а ще чотири – «проти».
У Європарламенті нагадали, що такий кредит буде вкладом ЄС в ініціативу «Великої сімки» надати Україні 50 млрд доларів коштом прибутку від заморожених активів Росії.
Після цього кредит винесуть на розгляд Європарламенту. Це відбудеться на сесії ЄП 21-24 жовтня. Потім Рада ЄС має затвердити кредит для України за письмовою процедурою. Рішення набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Сили РФ завдали авіаудару по Ківшарівці на Куп’янщині, пошкоджено понад 50 гаражів – ДСНС
У Ківшарівці Куп’янського району внаслідок російського авіаудару виникла пожежа, згоріли та пошкоджені гаражні бокси, йдеться в повідомленні Головного управління ДСНС у Харківській області.
«8 гаражів та автівка згоріли на Харківщині внаслідок удару авіабомбами: загальна площа пожежі становила понад 240 кв. м, також пошкоджено 50 гаражних боксів. Сталося це сьогодні (14 жовтня – ред.) у житловому мікрорайоні прифронтового селища Ківшарівка Куп’янського району», – зазначили рятувальники.
У ДСНС уточнили, що до ліквідації залучалися підрозділи ДСНС і вогнеборці добровільної пожежної команди селища Ківшарівка. За попередніми даними, люди не постраждали.
У Росії розростається скандал через те, що глава Чечні Рамзан Кадиров пригрозив «кровною помстою» члену Ради Федерації РФ від Дагестану, мільярдеру Сулейману Керімову, а також двом депутатам Держдуми Росії – Бекхану Барахоєву та Різвану Курбанову, які нібито «замовили вбивство» Кадирова. Очільник Чечні пообіцяв «довести справу до кінця», якщо російський сенатор та депутати «не доведуть своєї невинуватості».
У що цей конфлікт може вилитися? Адже Керімову, як повідомляють джерела, сам Путін дозволив забрати компанію Wildberries, через контроль над якою навіть сталася стрілянина неподалік Кремля із загиблими і пораненими.
Невже Кадиров забув про долю Євгена Пригожина?
Подробиці конфлікту зібрали російська служба Голосу Америки і проєкт Радіо Свобода Кавказ. Реалії.
Заява Кадирова викликала гостру реакцію у північнокавказькому регіоні, особливо у Дагестані, звідки Сулейманов родом. Дагестанські канали почали активно публікувати посади на підтримку сенатора. У зв'язку з цим, за повідомленнями ЗМІ, месенджер Telegram почав працювати з перебоями в Інгушетії, Дагестані та Чечні. Місцеві паблики пов'язують збої з обмеженнями, введеними владою, через побоювання розпалювання міжетнічної ворожнечі.
У деяких локальних телеграм-каналах з'явилися заклики «покарати кадировців», а також зупиняти автомобілі з номерами Чечні.
Конфлікт між Кадировим і представниками політичної еліти Росії почалися через розподіл компанії Wildberries.
За даними ЗМІ, цю, надзвичайно прибуткову компанію, «кришував» голова Чечні. Але раптом Wildberries оголосила про злиття з оператором зовнішньої реклами Russ, бенефіціаром якої називають Сулеймана Керімова...
Туск оголосив про початок будівництва «Щита Схід» на кордоні з Росією і Білоруссю
Польща починає реалізацію проєкту «Щит Схід» – системи укріплень, фортифікаційних загороджень, передових баз та логістичних вузлів на кордоні з Росією та Білоруссю.
«Проєкт «Щит Схід» розпочинається», – оголосив очільник уряду Польщі Дональд Туск під час відвідання військового полігону Ожиш у Вармінсько-Мазурському воєводстві, поблизу кордону з РФ.
Він додав, що «це є спільною ініціативою Польщі з балтійськими країнами».
Польський прем’єр задоволений тим, що при створенні «Щита Схід» із поляками та країнами Балтії співпрацюватимуть США, Велика Британія, Фінляндія.
Туск підкреслив, що «значна частина інфраструктури матиме цивільний характер».
«На все це будуть не тільки національні, але й європейські кошти. Я говоритиму про це у Брюсселі найближчими днями та тижнями», – поінформував Туск.
Вже п’яту добу тривають спроби військ РФ прорвати оборону ЗСУ у Курській області – Зеленський
П’яту добу тривають спроби військ РФ прорвати оборону Збройних сил України у Курській області РФ, повідомив 14 жовтня президент Володимир Зеленський за результатами Ставки верховного головнокомандувача.
Зеленський зазначив, що на засіданні була доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо оперативної ситуації.
«Активні дії зараз по всій довжині фронту, але особливо жорстокі бої на Покровському та Курахівському напрямках. П’яту добу тривають спроби росіян прорвати нашу оборону на Курщині. Хлопці тримаються та контратакують», – йдеться у повідомленні.
6 серпня Україна розпочала раптовий наступ у Курській області Росії. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада у Курській області РФ оголосила режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська операція в Курській області «все ще завдає втрат російській армії і російській державі, їхній оборонній промисловості й економіці».
За його словами, головне завдання України – «знищити якомога більше російського потенціалу і провести максимум контрударної роботи», з метою створення «буферної зони».
У МЗС заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ЗСУ станом на 20 серпня контролювали понад 1260 квадратних кілометрів території і 93 населені пункти у Курській області Росії. Після того повідомлялось, що частину з них російська армія повернула.