Російський «Газпромбанк» попередив користувачів про проблеми з картками за кордоном
Російський «Газпромбанк», на який США наклали санкції, у розсилці для клієнтів попередив про можливі проблеми з картками Union Pay за кордоном, пише російська служба Радіо Свобода.
Проблеми можуть спостерігатися з 21 листопада, а клієнтам, які перебувають за кордоном, рекомендується використовувати готівку, йдеться у повідомленні. Раніше в «Газпромбанку» заявили, що включення до списку санкцій не впливає на роботу банку.
21 листопада Міністерство фінансів США запровадило новий пакет санкцій проти понад 50 російських банків, повʼязаних з міжнародною фінансовою системою, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів та 15 російських фінансових чиновників.
До санкційного списку потрапив «Газпромбанк»разом з його шістьма іноземними дочірніми компаніями.
Раніше проєкт Радіо Свобода «Схеми» повідомляв, що через «Газпромбанк» Міністерство оборони Російської Федерації виплачує зарплатню та «бойові доплати» російським військовим, які ведуть агресивну війну проти України. Журналістам вдалось встановити військовослужбовців з різних військових частин РФ, які отримують в «Газпромбанку» гроші за участь у бойових діях на території України та довести системність цієї співпраці банку з командуванням російської армії.
Також «Схем» оприлюднили докази співпраці «Газпромбанку» з командуванням російської армії. Йдеться про виплату грошей через цей банк солдатам 64-тої окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ, більше відомої як «бучанські різники». Українська влада вважає військових цієї бригади причетними до масових вбивств у Бучі.
«Газпромбанк» перебуває під секторальними обмеженнями США і Євросоюзу. Зокрема, банк не може отримувати довгострокове фінансування.
До кінця року в Україну поставлять 500 тисяч боєприпасів – Ліпавський
В рамках чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів, 500 тисяч снарядів великого калібру поставлять в Україну до кінця 2024 року, заявив у пʼятницю міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський на спільній пресконференції із українським колегою Андрієм Сибігою у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Як ви знаєте, наша країна розпочала ініціативу щодо забезпечення боєприпасами ЗСУ. До кінця року буде поставлено 500 000 снарядів великого калібру і ми на цьому не зупинимося. Ми продовжимо цю ініціативу і надаватимемо українським Збройним силам необхідну підтримку», – сказав Ян Ліпавський.
Очільник чеського МЗС також додав, що Чехія продовжить надавати Україні військову, фінансову, гуманітарну, політичну та дипломатичну підтримку.
«Ми також продовжуватимемо підтримувати ваші зусилля, спрямовані на те, щоб стати членом ЄС і НАТО. Важливо, щоб ви отримали сильні гарантії», – зазначив Ліпавський.
Чехія з перших днів повномасштабної війни активно надає військову та фінансову допомогу Україні. Від початку російського вторгнення країна передала Україні військову допомогу на суму близько 400 мільйонів євро.
У травні прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала оголосив, що до кінця 2024 року Чехія планує передати Україні 500 тисяч великокаліберних боєприпасів.
На початку жовтня посол України в Чехії Василь Зварич повідомив, що третина з обіцяних боєприпасів уже доставлена. Ця ініціатива включає закупівлю боєприпасів як у країнах Європейського Союзу, так і за його межами. До неї приєдналися 15 країн ЄС та НАТО, які загалом виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
«Кедр», «Орешник», «Рубеж»: чим же била Росія?
Росія завдала удару по території України 21 листопада, ймовірно, застосувавши балістичну ракету зі складу ракетного комплексу «Кедр». Про це 22 листопада повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
За даними відомства, підлітний час із моменту пуску ракети з Астраханської області РФ до удару по місту Дніпро склав 15 хвилин. Основні підприємства з розробки програми «Кедр», як повідомляє ГУР, розташовані в Московській області РФ.
Однак увечері 21 листопада глава РФ Володимир Путін заявив, що під час атаки на Дніпро Росія застосувала ракету середньої дальності «Орешник». За його словами, це був випробувальний пуск «нової ракети» у відповідь на застосування ЗСУ ракет ATACMS та Storm Shadow по цілях у Брянській та Курській областях.
У Пентагоні вважають, що для удару по Дніпру РФ використала «експериментальну балістичну ракету середньої дальності», створену на базі міжконтинентальної ракети РС-26 «Рубіж». Про це заявила заступник представника Пентагону Сабріна Сінгх. За її словами, незадовго до запуску Росія попередила США про загрозу через «канали зменшення ризику ядерних конфліктів».
Яку зброю насправді використала РФ для удару по Дніпру 21 листопада?
Як тепер захищатись Україні?
І чи промовчить Захід цього разу?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У Росії може бути до 10 одиниць нової балістичної ракети, якою вдарили по Дніпру – ГУР
Росія може мати до десяти одиниць нової балістичної ракети, якою вдарила по Дніпру у рамках її випробування, повідомив у коментарі журналістам заступник начальника ГУР МОУ Вадим Скібіцький у кулуарах експертної дискусії «Геноцидальні практики РФ в Україні: від Голодомору до російсько-української війни», пише «Укрінформ».
«Якщо це дослідницько-бойове використання, то мінімум десять ракет буде. Для того, щоб запустити ракету в серійне виробництво, потрібно провести мінімум десять випробувань. Ми це бачили на «Булаві» морського базування, коли була половина успішних, а половина неуспішних пусків», – сказав він.
За словами Скібіцького, «на місці прильоту балістичної ракети були знайдені її уламки і уламки телеметрії, яка використовується, щоб зняти всі параметри польоту ракети і всіх її систем».
«Росія, використовуючи війну, зробила тестове дослідження нового ракетного комплексу в бойових умовах. Це дослідницько-бойове використання», – зазначив він.
Скібіцький розповів, що «РФ у 2018-2019 роках розпочала нову дослідницько-конструкторську роботу, яка називалася «Кедр РВ». Ця робота була спрямована на розробку ракетного комплексу на заміну РС 24 «Ярс» – ракети, яка була на озброєнні ще Радянського Союзу і зараз стоїть на бойовому чергуванні у РФ».
За його даними, «перше випробування цієї ракети було здійснене у червні 2021 року з космодрому «Плесецьк».
Заступник начальника ГУР уточнив, що розробка ракетного комплексу «Кедр» здійснювалася на основі ракетного комплексу «Рубеж», однак, за словами Скібіцького, «у росіян щось пішло не так», і з 2017 року вони припинили цю розробку. Натомість РФ відкрила нову дослідницько-конструкторську розробку, яку назвала «Орешник».
«Це, по суті, складова частина «Кедра», тому що «Кедр» передбачав створення нової ракети на заміну «Ярсу» як шахтного, так і мобільного базування. А наша оцінка, що робота «Орешник» передбачала створення мобільного порту, який би не прив’язувався до шахти», – сказав представник розвідки.
21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ вразили завод «Південмаш» у Дніпрі.
Вранці у четвер Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. Подробиць щодо застосування російськими військами міжконтинентальної балістичної ракети у ЗСУ не навели.
Президент України Володимир Зеленський тоді заявив, що Росія використала нову ракету, яка за характеристиками є міжконтинентальною балістичною зброєю. За його словами, тривають експертизи.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Напередодні посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про отакі пуски не повідомляли.
Шмигаль: Україна отримає 4,8 мільярда доларів від Світового банку
Кабінет міністрів ухвалив 22 листопада рішення, яке дозволить залучити 4,8 мільярда доларів від Світового банку, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Гроші надійдуть в рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).
«Це допомога, яку фінансують Сполучені Штати та партнери з розвитку. Вдячні нашим союзникам за цю підтримку, яка буде направлена на ключові соціальні та гуманітарні програми», – вказано у дописі.
За словами Шмигаля, від початку повномасштабного вторгнення уряд уже залучив більше 100 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.
Уряд Швеції обіцяє фінансувати виготовлення українських далекобійних ракет та безпілотників
Швеція виділить «значні кошти» для виготовлення українських далекобійних ракет та безпілотників, заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон на зустрічі з главою Міноборони України Рустемом Умеровим у стокгольмському замку Карлберг 22 листопада.
«Швеція незабаром виділить значні кошти для того, щоб Україна змогла налагодити серійне виробництво українських ракет дальнього радіусу дії та безпілотників дальнього радіусу дії», – йдеться на сторінці Йонсона у мережі Х.
19 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що у наступному році в Україні буде вироблено мінімум 30 тисяч далекобійних дронів на українських технологічних потужностях. Також, за його словами, поставлено завдання зробити не менше ніж 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
«Орешником» по Дніпру: реакція Пентагону і чи змінять США свою ядерну доктрину
Це був «демонстративний балістичний ракетний удар» по Україні, спрямований в тому числі проти її західних партнерів – так назвав американський Інститут вивчення війни (ISW) удар по Дніпру 21 листопада. «Путін прямо пригрозив, що Росія може атакувати країни Заходу, які підтримують українські удари вглиб Росії», йдеться в його звіті.
Що думають про застосування РФ балістичної ракети середньої дальності по території військово-промислового об'єкту у Дніпрі американські експерти, запитувала російська служба Голосу Америки.
Коментують: Річард Вайц, експерт Гудзоновського інституту та Джозеф Фітсанакіс, експерт з питань розвідки та безпеки Coastal Carolina University.
Влада: сили РФ атакували Дніпропетровщину, пошкоджена інфраструктура
У п’ятницю, 22 листопада, сили РФ атакували Дніпровський район, зазначив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Пошкоджена інфраструктура», – поінформував місцевий чиновник.
Він зазначив, що «всі деталі уточнюються». Начальник ОВА наголосив, «щоб жителі не нехтували тривогами та залишалися у безпечному місці».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Дніпропетровщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Алсу Курмашева під час отримання Міжнародної премії за свободу преси згадала про колег в ув’язненні
Журналістці Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевій вручили Міжнародну премію за свободу преси Комітету захисту журналістів (CPJ). Нагородження відбулося 21 листопада у Нью-Йорку.
«Для мене велика честь отримати сьогодні цю премію. Я приймаю її від імені колег із Радіо Свобода, які сьогодні перебувають у в’язницях, двоє в Білорусі (Ігор Лосик і Андрій Кузнечик), один у Криму (Владислав Єсипенко) і один в Азербайджані (Фарид Мехралізаде). Журналісти у в’язниці – це не статистика, це такі ж люди, як я, яких вдома чекають сім’ї і діти, вони мають бути звільнені», – заявила Курмашева з трибуни.
Вона також нагадала, що у в’язницях в Росії перебувають понад 20 журналістів. «Журналістика – не злочин», – наголосила Курмашева.
Алсу Курмашева 288 днів провела в ув’язненні в Росії. Її звинуватили у поширенні так званих фейків про російську армію.
Приводом для переслідування стала опублікована редакцією Idel.Реалії книжка «Ні війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну». 19 липня Верховний суд Татарстану засудив журналістку до 6,5 років колонії. 1 серпня журналістка вийшла на волю у рамках масового обміну ув’язненими між США і Росією.
Премію за свободу преси сьогодні також отримали Шрук Аль Айла – палестинська журналістка, продюсерка і дослідниця, яка працює у Секторі Гази; Кімі де Леон – гватемальська журналістка, медпрацівниця й історикиня з більш ніж 20-річним професійним досвідом, а також Саміра Сабу – одна з найвідоміших журналісток-розслідувачок Нігеру, вона була заарештована, затримана і зазнавала багаторічних судових переслідувань через свої репортажі.
ОВА: через обстріл РФ Донеччини загинула людина, ще двоє – поранені
У пʼятницю 22 листопада російські війська обстріляли Красноторку у передмісті Краматорська на Донеччині. Унаслідок атаки загинула людина, ще двоє були поранені, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Селище потрапило під ворожий вогонь сьогодні вранці. За попередньою інформацією, відбулося шість ударів. На місці працюють всі відповідальні служби, точні наслідки обстрілу встановлюємо», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Рада Україна-НАТО проведе засідання через використання Росією нової ракети
НАТО і Україна наступного тижня проведуть переговори в Брюсселі щодо використання Росією для обстрілу Дніпра експериментальної балістичної ракети середньої дальності, повідомляють кореспонденти Радіо Свобода у Брюсселі.
За повідомленням, надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО пройде на рівні послів 26 листопада, українська сторона проінформує союзників по НАТО про те, що сталося, буде обмін думками.
В українських дипломатичних колах кореспондентам Радіо Свобода уточнили, що засідання пройде фізично у штаб-квартирі НАТО, і, ймовірно, буде включення спікера з Києва онлайн, але кого саме – поки що невідомо. Орієнтовно зустріч пройде в другій половині дня.
Інформація з’явилася після того, як ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Читайте також: «Чітка ознака ескалації»: в ЄС прокоментували можливе використання РФ нової ракети
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Вранці 21 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. Пізніше президент України Володимир Зеленський говорив, що Росія використала нову ракету, яка за характеристиками схожа на міжконтинентальну балістичну зброю. За його словами, тривають експертизи.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області РФ. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Під час ударів РФ пошкоджені чотири «важливі для ядерної безпеки» підстанції в Україні – МАГАТЕ
Під час російських обстрілів у ніч проти 16 листопада і вранці 17 листопада було пошкоджено чотири електричні підстанції, які МАГАТЕ визначило як «важливі для ядерної безпеки», йдеться у заяві генерального директора організації Рафаеля Гроссі.
«Ситуація навколо української енергосистеми також є предметом занепокоєння у контексті ядерної безпеки на трьох діючих АЕС – Хмельницькій, Рівненській та Південноукраїнській, які потребують стабільного з’єднання з національною енергосистемою як для передачі виробленої електроенергії, так і для отримання зовнішнього енергопостачання для виконання критично важливих функцій ядерної безпеки», – зазначається у заяві.
За словами гендиректор МАГАТЕ, «ризики для цих АЕС стали очевидними на минулих вихідних, коли енергетична інфраструктура по всій країні зазнала масштабних російських ударів – менш ніж через три місяці після того, як військові удари завдали значної шкоди низці електричних підстанцій по всій країні, які МАГАТЕ визначило як важливі для ядерної безпеки».
«Чотири з цих підстанцій та їхні лінії електропередач знову постраждали від обстрілів у ніч на 16 листопада та рано вранці 17 листопада, що змусило діючі українські АЕС знизити потужність в якості запобіжного заходу», – заявив Гроссі.
Він додав, що «останніми днями діючі українські АЕС поступово почали відновлювати свої лінії електропередач та збільшувати виробництво електроенергії, але у четвер вранці знову знижували виробництво електроенергії як запобіжний захід, відновивши його згодом».
Водночас у четвер вранці Південноукраїнська АЕС відключилася від двох ліній електропередач 750 кВ для проведення технічного обслуговування, продовжуючи отримувати електроенергію від резервних систем.
«Зростаюча нестабільність енергосистеми викликає все більше занепокоєння з приводу ядерної безпеки, що впливає на всі атомні електростанції», – наголосив гендиректор МАГАТЕ.
Було поінформовано, що «перед останніми атаками на енергетичну інфраструктуру України команди Агентства відвідали сім підстанцій у вересні та жовтні, щоб оцінити збитки, завдані серпневими атаками».
«Вони задокументували значні пошкодження на всіх відвіданих підстанціях, дійшовши висновку, що здатність енергосистеми забезпечувати надійне зовнішнє електропостачання українських АЕС значно знизилася. Україна впроваджує ремонтні роботи та додаткові захисні заходи», – повідомив Гроссі.
Він підкреслив «важливість дотримання семи основних принципів ядерної та фізичної ядерної безпеки, один з яких передбачає, що на всіх АЕС має бути забезпечене надійне зовнішнє електропостачання».
У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА.
В «Укренерго» попередили про плановані на 18 листопада заходи обмеження споживання, від 6:00 до 22:00 діятимуть дві черги відключень одночасно. Причиною повернення обмежень у компанії назвали пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки РФ.
Атомні електростанції України вранці 17 листопада скоротили виробництво електроенергії як запобіжний захід після масованого російського удару по країні, що був спрямований на енергетичну інфраструктуру і поставив ядерну безпеку під подальшу загрозу, зазначив Гроссі. За його даними, лише 2 з 9 реакторів АЕС України працюють на 100% потужності.
Мінрозвитку заявляє про критичну ситуацію з теплом у Кривому Розі
У Кривому Розі склалася критична ситуація з опаленням, заявили у Міністерстві розвитку громад і територій України.
«Наразі без тепла в місті залишаються 934 житлові будинки, 11 закладів охорони здоров’я, включно з Криворізькою міською лікарнею №16, де працює стаціонар, 43 заклади освіти, а також територіальний центр соціального захисту. Це – близько 110 тисяч жителів, які досі залишаються без опалення», – йдеться в повідомленні.
У Мінрозвитку повідомили ввечері 21 листопада, що перший заступник міністра Василь Шкураков провів нараду щодо теплопостачання в Кривому Розі. За підсумками цієї наради він доручив якнайшвидше підготувати екстрений план відновлення теплопостачання для всіх абонентів.
Контроль за вирішенням проблеми з теплом покладений на Мінрозвитку, НАК «Нафтогаз», Дніпровську ОВА, міську владу.
У міністерстві додали, що ДСНС спільно з місцевою владою готові до розгортання додаткових пунктів незламності, якщо виникне така потреба.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема завдають ударів і по Кривому Рогу.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Для ранкової атаки на Суми сили РФ використали дрони, споряджені шрапнеллю – влада
Російські ударні дрони типу Shahed, які вранці атакували Суми, були споряджені шрапнеллю, розповів голова Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх у коментарі Суспільному.
За його словами, «ця зброя застосовується для знищення людей, а не для знищення об’єктів. В Сумах це вперше».
У Сумах внаслідок російського удару загинули двоє людей, повідомив удосвіта 22 листопада в.о. міського голови Артем Кобзар.
«У місті Суми пролунало декілька потужних вибухів», – сказав він у відеозаяві на телеграмі. Кобзар додав, що на місці вибухів працюють представники ДСНС, поліції, «швидкої допомоги».
Він також попередив, що є загроза повторного удару «Шахедів», і в місті працює ППО. У Сумській обласній військовій адміністрації додали, що внаслідок російського удару по житловому мікрорайону Сум також поранені 12 людей.
Аварійно-рятувальні роботи тривають, зазначили в ОВА.
Повітряні сили ЗСУ вночі попереджали про російський удар дронами по Україні. Станом на 6-ту ранку військові інформували про «Шахеди» на Сумщині, у Київській, Чернігівській і Житомирській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
«Голод – зброя РФ проти полонених»: історія морпіха Шкеула, якого тримають в Мордовії
«Я – на балконі з українським прапором, у вишиванці, проїжджають російські танки, заїжджають в місто, а я знімаю відео про те, що мій чоловік у полоні».
«Там був пекельний коридор, де їх били палками по голові, по чому бачили, по тому й били».
«Мене охопила паніка, жах, страх за його життя, тому що це катівня, де морять голодом, по 16 годин вони стоять, на вулицю їх не виводять».
Це історія ще одного українського військового, який кілька років перебуває в російському полоні після оборони Маріуполя та його дружини, яка бореться за його визволення.
Артур Шкеул – військовий 36-ої бригади 501-го окремого батальйону морської піхоти. З 2014 року чоловік служив на сході України, а від початку повномасштабного вторгнення обороняв Маріуполь, де і потрапив у російський полон. Зараз Артур перебуває у Мордовії. Є свідчення, що там утримують понад півтори тисячі українських військових, переважно з морської піхоти. Дружина морпіха Анастасія розповіла проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що їй відомо про умови утримання чоловіка та інших морпіхів в одній з суворих колоній РФ.
Анастасія каже, що чоловік її сильно оберігав і майже нічого не розповідав про свою службу, а також небезпеку, яка нависла перед повномасштабним вторгненням.
Генштаб повідомив про 190 бойових зіткнень на фронті за добу
Протягом минулої доби на фронті було 190 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 22 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше зіткнень було на Покровському напрямку, випливає з наведених даних.
«48 атак – таку кількість за минулу добу відбили наші захисниками на Покровському напрямку. Ворог атакував неподалік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Петрівка, Чумацьке і Пустинка», – йдеться в повідомленні.
На Курахівському напрямку, за даними Генштабу, було 31 зіткнення в районах Берестків, Сонцівки, Зорі, Курахового, Дальнього, Катеринівки й Антонівки.
«Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де противник за минулу добу завдав 15 авіаударів, застосувавши 22 керовані авіабомби, також наші оборонці відбили 29 атак загарбників», – йдеться у зведенні.
Крім того, за даними командування, наступи російських військ були на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах п’ять ракетних ударів із застосуванням 13 ракет, а також 51 авіаційний удар, скинувши 85 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив понад три тисячі обстрілів, з них 139 із реактивних систем залпового вогню, та задіяв для уражень понад 900 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Міністерство оборони Британії 21 листопада з посиланням на дані розвідки заявило, що лінія фронту в Україні нині є менш стабільною, ніж будь-коли з моменту початку війни. У розвідці також заявили, що просування російських військ протягом 2024 року прискорилося, попри значні втрати.
США переглядають ядерну стратегію на тлі посилення потенціалу Китаю і Росії – Пентагон
Міністерство оборони США переглядає підходи до ядерного стримування «на тлі зростаючого ядерного потенціалу Китаю і Росії, а також можливої відсутності міжнародних угод про контроль над озброєннями після лютого», повідомив заступник помічника міністра оборони США з питань ядерної політики та протидії зброї масового знищення Річард К. Джонсон, йдеться на офіційному сайті Пентагону.
Він зазначив, що «в сучасному світі США стикаються з численними ядерними суперниками, які активно модернізують свої арсенали і відводять ядерній зброї важливе місце в стратегіях національної безпеки».
За його словами, «логіка ядерного стримування залишається актуальною, але для забезпечення безпеки в умовах ескалації ядерного протистояння можуть знадобитися зміни в Огляді ядерної політики 2022 року».
Міністерство оборони спільно з Національним управлінням з ядерної безпеки робить кроки для зміцнення ядерного стримування. Серед ключових заходів:
- Модернізація гравітаційної бомби B61-13, яка стане покращеною версією попередньої моделі та проводитиметься Національним управлінням ядерної безпеки Міністерства енергетики.
- Підвищення готовності підводних човнів класу Ohio оснащених ядерною зброєю.
За даними проесслужби, 15 листопада Міноборони представило Конгресу оновлену доповідь про стратегію застосування ядерної зброї, відому як «Доповідь 491». У ній відображено зміни, спрямовані на протидію зростаючим загрозам, включно зі збільшенням і диверсифікацією ядерних арсеналів потенційних супротивників.
Основні положення нової стратегії, за інформацією Пентагону:
- Стримування кількох ядерних суперників одночасно.
- Інтеграція неядерних можливостей підтримки ядерного стримування.
- Управління ескалацією у відповідь на обмежені ядерні або висококонсеквенційні неядерні напади.
- Розширені консультації з союзниками та партнерами для зміцнення колективної безпеки.
Доповідь підкреслює, що «стримування не є універсальним рішенням. Для зниження стратегічних загроз необхідно також приділяти увагу контролю над озброєннями, зниженню ризиків і запобіганню ядерному розповсюдженню».
За словами Джонсона, поточна програма ядерної модернізації – хоча й масштабна – може бути недостатньою для відповіді на виклики майбутнього. США продовжують адаптувати свою стратегію, щоб забезпечити безпеку і надійність ядерного стримування.
Президент Росії Володимир Путін оновив ядерну доктрину РФ 19 листопада, у 1000-ий день війни РФ проти України, на тлі повідомлень про застосування Києвом американської ракети ATACMS для удару по складу боєприпасів під Брянськом.
Оновлена доктрина передбачає, що підставою для завдавання ядерного удару може стати «агресія проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави», а також масована повітряна атака неядерними засобами, зокрема безпілотниками.
У Пентагоні заявили, що не бачать ніяких ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю в Україні.
Вілкул: зросла кількість поранених внаслідок ракетного удару по Кривому Рогу
Станом на ранок 22 листопада у Кривому Розі зросла кількість поранених внаслідок ракетного удару РФ, двоє із них – у важкому стані, каже місцевий політик Олександр Вілкул.
«До 32 зросла кількість постраждалих від удару, з них 2 дітей», – розповів він.
За його даними, у лікарнях перебуває 12 людей, серед них одна дитина.
«Двоє дорослих у тяжкому стані. Всім надається вся необхідна допомога», – зазначив Вілкул.
Раніше стало відомо, що 21 листопада Росія завдала ракетного удару по Кривому Рогу. Унаслідок влучання російської ракети в адміністративну будівлю є значне число поранених, розпочалася аварійно-рятувальна операція. Повідомлялось про 15 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ISW прокоментували заяви Путіна і «демонстративний удар» новою ракетою по Україні
Російський президент Володимир Путін посилив свою кампанію, спрямовану проти України і її західних партнерів, завдавши 21 листопада «демонстративного балістичного ракетного удару» по Україні, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Путін прямо пригрозив, що Росія може атакувати країни Заходу, які підтримують українські удари вглиб Росії, і риторично пов’язав удар балістичною ракетою 21 листопада з російським ядерним потенціалом – помітне посилення російської інформаційної операції, спрямованої на використання явних погроз і бряцання ядерною зброєю, щоб перешкодити подальшій військовій підтримці Заходом України», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зазначають, що заяви Путіна 21 листопада демонструють, що постійне бряцання зброєю з боку Москви «здебільшого залишається риторичним».
«Нещодавні погрози Путіна проти Заходу були зосереджені на тому, що західні держави дозволили Україні завдавати далеких ударів по «російській території», але українські війська протягом тривалого часу завдавали ударів по тому, що Кремль незаконно визначає як «російську територію». Кремль незаконно визначив окупований Крим частиною Росії після незаконної анексії Криму Росією в 2014 році, а українські сили регулярно завдавали ударів по Криму наданими США ATACMS і наданими Великою Британією Storm Shadow з квітня 2023 року», – кажуть аналітики.
Вона зауважили, що застосування Кремлем своєї риторики «червоних ліній» є «надзвичайно непослідовним».
«Путін постійно загострює війну самостійно, незважаючи на рішення Заходу, і постійно відмовляється від заходів у відповідь кожного разу, коли західні держави посилюють свою підтримку України. Раніше Путін погрожував помстою, якщо західні держави нададуть Україні ракетну артилерію, танки, військові літаки і здатність завдавати ударів по Росії», – додали в ISW.
Аналітики наголосили, що ані удар балістичною ракетою «Орєшнік», ані заяви Путіна 21 листопада не є суттєвим переломом у російських ударних можливостях чи ймовірності застосування ядерної зброї.
«Російські війська регулярно обстрілюють Україну балістичними ракетами «Іскандер», гіперзвуковими балістичними ракетами «Кинжал» і крилатими ракетами Х-101, які можуть нести ядерну зброю. Попередні російські ракетні удари були спрямовані по промисловій і критичній інфраструктурі, включно з містом Дніпро, що завдало більшої шкоди», – йдеться у звіті.
Єдиною принципово новою характеристикою російських ударів по Дніпру 21 листопада, за словами аналітиків, була сама ракета «Орєшнік», використана, щоб «підсилити видовищність удару і далі натякати на ядерну загрозу».
«Захід має надійні варіанти стримування, і бряцання Путіним ядерною зброєю не повинно стримувати західних чиновників від подальшої допомоги Україні», – кажуть в ISW, згадуючи вересневу заяву директора Центрального розвідувального управління США Вільяма Бернса. Він закликав західних політиків не боятися ядерної риторики Путіна, описавши його як «хулігана», який «продовжуватиме час від часу бряцати зброєю».
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях.
«Питання про подальше розгортання ракет середньої та меншої дальності буде вирішуватися нами залежно від дій США і їхніх сателітів. Об’єкти для ураження будуть визначатися, зважаючи на загрози РФ. Ми вважаємо, що маємо право застосовувати нашу зброю проти військових об’єктів тих країн, які дозволяють застосовувати свою зброю проти наших об’єктів», – сказав він.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Вранці 21 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Народним депутатам України не рекомендують приїжджати до урядового кварталу 22 листопада, засідання Верховної Ради, яке мало відбутися цього дня, скасували, повідомили Радіо Свобода джерела в парламенті, які побажали залишитися неназваними.
За повідомленням, депутати отримали повідомлення, в яких попереджають про загрозу обстрілу урядового кварталу.
Про попередження щодо загрози удару по Верховній Раді в ефірі проєкту «Говорить Великий Львів» ввечері 21 листопада заявив народний депутат України Тарас Батенко.
«Нас поінформували, що є загроза удару ракетою по Верховній Раді в Києві найближчими днями. Побачимо: станеться це чи ні, але Путін максимально підняв ставки.
Засідання Верховної Ради, що було заплановано на завтра, відміняється», – сказав він.
Депутат Олексій Гончаренко у себе в телеграмі також написав про те, що засідання Верховної Ради 22 листопада, де мала бути година запитань до уряду, не відбудеться. Наступне засідання, за його словами, планується вже в грудні.
Офіційно керівництво парламенту ці повідомлення не коментувало.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях.
«Питання про подальше розгортання ракет середньої та меншої дальності буде вирішуватися нами залежно від дій США і їхніх сателітів. Об’єкти для ураження будуть визначатися, зважаючи на загрози РФ. Ми вважаємо, що маємо право застосовувати нашу зброю проти військових об’єктів тих країн, які дозволяють застосовувати свою зброю проти наших об’єктів», – сказав він.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Вранці 21 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про отакі пуски не повідомляли.