Доступність посилання

Комунальники Києва працюють цілодобово у мороз над відновленням мереж, зруйнованих російськими ударами. 10 січня 2026 року
Комунальники Києва працюють цілодобово у мороз над відновленням мереж, зруйнованих російськими ударами. 10 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Прокуратура: кількість поранених у Харкові зросла до 25 людей

Стало відомо про ще двох поранених внаслідок російського удару по Харкову, повідомляє обласна прокуратура 25 листопада.

«За медичною допомогою звернулись ще дві жінки. Отже, кількість постраждалих зросла до 25 людей», – йдеться в повідомленні.

Раніше було відомо про 23 поранених внаслідок російського ракетного удару по центру Харкова вранці 25 листопада.

Читайте також: Влада: на Херсонщині через атаки РФ загинула людина, ще одна поранена

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Сибіга обговорив зі своїм колегою з Південної Кореї розширення співпраці у низці сфер

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив зі своїм колегою з Південної Кореї Чо Те Юлем розширення співпраці у низці сфер.

«Провів плідну зустріч з Міністром закордонних справ Республіки Корея. У світлі спільних викликів безпеці, які створює поглиблення зв'язків між Росією та КНДР, ми обговорили розширення співпраці у низці сфер. Безпека в Європі та Південно-Східній Азії тісно пов'язана», – написав він у соцмережі Х.

ДБР: працівники одеського ТЦК вимагали в чоловіків на блокпостах гроші за відстрочку від мобілізації

Державне бюро розслідувань викрило співробітників Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимаганні неправомірної вигоди – про це відомство заявило 25 листопада.

За даними бюро, посадовці ТЦК зупиняли чоловіків на блокпостах Одещини, записували їхні персональні дані та повідомляли, що планують доставити їх до територіального центру для мобілізації.

«За $4500 фігуранти обіцяли відпустити чоловіків і допомогти з оформленням відстрочки. У разі відмови платити погрожували оголошенням у розшук», – йдеться в повідомленні.

ДБР уточнює, що «одного з посередників» затримали 21 листопада під час отримання грошей за таку відстрочку. Йому повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Відновлення ядерного статусу: чи має Україна «технологічний потенціал» для цього?

Протягом тижня, що минув, ядерна риторика в Україні помітно загострилася. На тлі удару по Дніпру російським «Кедром»/«Орешником»/«Рубежом» суспільство хвилює, чим Україна зможе відповісти на ескалацію агресії Росії у разі зменшення допомоги від західних партнерів. І все частіше у соцмережах можна побачити переконання, що війну може зупинити лише наявність власної ядерної зброї.

Але чи справді це так?

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) доступно пояснюють, що насправді потрібно для створення ядерної збої, чи є такі можливості в України, і чого більше у такому гіпотетичному кроці: ризиків чи переваг для Києва?

«Україна може розробити елементарну ядерну бомбу протягом кількох місяців», – зауважила у листопаді британська газета The Times. Видання посилалося на аналітичну доповідь українського Національного інституту стратегічних досліджень. Західні експерти, щоправда, оцінили такі заяви дуже скептично, а Міністерство закордонних справ України офіційно заявило, що жодних планів створення ядерної зброї Україна не розглядає.

Зеленський про Ставку: обговорювали відновлення після обстрілу 17 листопада та захист енергетики

Президент України Володимир Зеленський повідомив про чергове засідання Ставки головнокомандувача щодо енергетики та її захисту.

«Були доповіді Міненерго, «Нафтогазу» та всіх ключових учасників галузі. Говорили про хід відновлення після російського обстрілу 17 листопада та подальший захист усіх критичних об’єктів. Газова інфраструктура та генерація: атомна, гідро-, теплова тощо», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в його телеграмі

Також, за його словами, обговорювалося про партнерство України з європейськими країнами, щоб збільшити можливості для імпорту електроенергії, зокрема, для бізнесу.

«Була доповідь Повітряних сил щодо прикриття об’єктів критичної інфраструктури з неба. Ми беремо найефективніший досвід ешелонування засобів ППО та поширюємо його на інші регіони», – зазначив він.

Читайте також: Reuters: РФ на вихідних завдала ударів по трьох з п’яти ТЕС компанії ДТЕК

Окрім енергетики, як повідомив Зеленський, на засіданні заслухали доповідь Міноборони щодо контрактування та авансування для українських виробників зброї, снарядів, ракет, дронів, підсумки за 2024 рік та планування на 2025-й.

У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА. Після цієї атаки вперше за останні кілька місяців в Україні знову почали застосовувати графіки відключень світла, які не діяли від літа.

За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Прокуратура АРК: в Україні заочно засудили до 13 років ексдепутата парламенту Криму

В Україні суд заочно засудив до 13 років ув’язнення колишнього депутата Верховної Ради Криму, повідомляє прокуратура Автономного прокуратура Криму.

Як стверджують у відомстві, фігурант допомагав легітимізувати окупацію Кримського півострова збройними силами РФ. Його визнали винним у скоєнні державної зради.

Згідно з повідомленням, у березні 2014 року засуджений проголосував за ухвалення постанови «Про проведення загальнокримського референдуму». А у квітні 2014 року віддав голос за затвердження так званої «Конституції Республіки Крим».

Читайте також: В окупованому Криму заарештували ймовірного виконавця замаху на офіцера Чорноморського флоту РФ

У відомстві не називають прізвища засудженого. Проте проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії стало відомо з достовірних джерел, що йдеться про колишнього депутата Верховної Ради Криму 6 скликання Володимира Арабаджієва.

Арабаджієв був обраний 2010 року від кримської республіканської організації Партії регіонів. Народився у Керчі, працював директором з будівництва ТОВ «Будівельна компанія Консоль-буд ЛТД» у Керчі.

Раніше стало відомо, що Святошинський районний суд Києва ухвалив вирок колишній судді Чорноморського районного суду АРК за статтею про державну зраду.

Війська РФ вдруге за день атакували Одещину – Кіпер

Російські війська вдруге за день атакували Одещину, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

«Ворожа ракета влучила в поле на півдні області. На щастя, люди та об’єкти інфраструктури не постраждали», – написав він у телеграмі.

Остання повітряна тривога в регіоні була оголошена о 13:50, відбій був майже через дві години.

25 листопада близько 10:00 збройні сили РФ завдали ракетного удару по Одесі. За попередніми даними правоохоронців, балістичною ракетою «Іскандер-М». Внаслідок цього ракетного удару постраждали 11 людей.

За даними мера міста Геннадія Труханова, через атаку пошкоджені
25 житлових багатоквартирних будинків.

Боррель у підсумках року: ЄС не спромігся надати Україні достатньо допомоги для відбиття ударів РФ

Геополітичне середовище погіршується, констатує високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель. Про це йдеться в його дописі 25 листопада, в якому він підбив підсумки року.

ЄС публікує щорічне зібрання промов та заяв, яке цього року називається «Вогняна арка». Боррель вказав на численні військові конфлікти у світі, в тому числі повномасштабну війну Росії проти України.

За його словами, Євросоюзу цьогоріч було важко досягати прогресу на шляху до справедливого врегулювання війни проти України, а також конфлікту на Близькому сході.

Зокрема, Євросоюз виділив загалом 122 мільярди євро на підтримку України, в тому числі 45 мільярдів на військову допомогу, а також погодив використання для цього доходів від заморожених російських активів.

Читайте також: Тренувальну місію ЄС для ЗСУ продовжили. Та чи пришлють інструкторів?

«Але, незважаючи на все це, нам не вдалося забезпечити Україну достатніми ресурсами для захисту від постійних повітряних атак на її цивільну та енергетичну інфраструктуру. Зима для українців буде дуже суворою, з масовими відключеннями електроенергії. Нам також не вдалося надати достатньої підтримки Україні, в тому числі боєприпасами, щоб вона могла запобігти просуванню російської армії на Донеччині, не кажучи вже про те, щоб повернути втрачені території. Восени пряме втручання північнокорейських солдатів на боці Росії ознаменувало небезпечну ескалацію та є дуже тривожним кроком до інтернаціоналізації конфлікту», – заявив Боррель.

Хоча повномасштабне вторгнення вважається «дзвінком пробудження для Європи», дипломат навів слова політичного аналітика Івана Крастева, за якими є різниця «між пробудженням і підйомом з ліжка, щоб діяти»:

«Здається, що багато хто в Європі дійсно був пробуджений агресією Володимира Путіна проти України, але ще не встав із ліжка».

Читайте також: «Трамп дуже швидко переконається, що з Путіним неможливо порозумітися» – Бартош Ціхоцький

Боррель закликав до такого пробудження на тлі перемоги Дональда Трампа на виборах президента США та непевності щодо подальшої участі Штатів у підтримці оборони України та Європи. Він вважає за необхідне подальше відновлення оборонних спроможностей ЄС, називаючи повільни прогрес у цьому напрямку.

Жозеп Боррель незабаром завершить свою роботу на посаді головного дипломата Євросоюзу, його замінить колишня прем’єрка Естонії Кая Каллас.

Генштаб: найбільше боїв на фронті зафіксовано на Курахівському і Покровському напрямках

Від початку доби на фронті відбулося 116 бойових зіткнень, найбільше боїв зафіксовано на Курахівському і Покровському напрямках, повідомив у своєму зведенні станом на 16:00 український Генштаб.

«На Покровському напрямку противник здійснив 29 штурмових дій у районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Григорівка, Петрівка, Даченське, Пушкіне та Пустинка. Сили оборони України стримують натиск військ РФ і відбили 20 атак, наразі ще точаться дев’ять боїв. На Курахівському напрямку загарбники атакували 27 раз поблизу Сонцівки, Берестків, Курахового, Успенівки, Єлизаветівки і Ганнівки. 23 спроби окупантів просунутися вперед вже відбито. Бої тривають – найгарячіше на цей момент біля Курахового. Авіація противника завдала удару по Дачному», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними Генштабу, бойові дії відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямку і на Курщині.

Черговий удар ATACMS по Росії. Що він означає і які можуть бути наслідки?

Місія ООН задокументувала в Україні 376 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною

Моніторингова місія ООН з прав людини від 24 лютого 2022 року до 31 серпня 2024 року задокументувала в Україні 376 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, що стосувалися чоловіків, жінок, дівчат і хлопчиків.

«Ця форма гендерно зумовленого насильства охоплює осіб усіх гендерів, причому більше від половини задокументованих випадків стосуються чоловіків – переважно тих, хто зазнав катувань у полоні на окупованій території або в Російській Федерації», – йдеться в повідомленні.

В ООН наголосили, що сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, є порушенням міжнародного права.

«Запобігання такого роду насильству і притягнення винних до відповідальності – спільна відповідальність, що ґрунтується на зобов’язаннях держав у сфері прав людини. Постраждалі від СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом – ред.) потребують комплексної підтримки для відновлення, включаючи підтримку з боку суспільства загалом», – зазначили в ООН.

Влада: на Херсонщині через атаки РФ загинула людина, ще одна поранена

Через російську агресію загинув ще один херсонець, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Сьогодні вдень окупаційні війська вдарили по Дніпровському району. На жаль, смертельні поранення дістав чоловік, який перебував на вулиці», – написав він у телеграмі.

Також, за даними ОВА, до лікарні звернулась жителька Антонівки, яка потрапила під удар російського дрона – 86-річна жінка зазнала мінно-вибухової травми.

Британія запровадила найбільший санкційний пакет проти «тіньового флоту» РФ

Велика Британія застосувала санкції щодо 30 кораблів так званого тіньового флоту Росії.

Як повідомляє уряд Британії, оскільки половина суден, проти яких сьогодні введені санкції, перевезли нафти і нафтопродуктів (зокрема бензин) на суму понад 4,3 млрд доларів лише за останній рік, це найбільший пакет санкцій Великої Британії.

«Цей крок ще більше обмежить можливості Кремля фінансувати свою незаконну війну в Україні та свою зловмисну діяльність по всьому світу, а також збільшить загальну кількість нафтових танкерів, що потрапили під санкції Великої Британії, до 73 – більше, ніж у будь-якої іншої країни, що демонструє лідерство Великої Британії у боротьбі з тіньовим флотом», – йдеться у повідомленні.

У британському уряді зауважують, що це оголошення було зроблено в той час, коли міністр закордонних справ країни використовує зустріч міністрів закордонних справ G7 в Італії, щоб підштовхнути інші країни до продовження тиску на російську військову машину, паралельно із зусиллями щодо посилення військової та фінансової підтримки України.

Доходи від продажу нафти є ключовим джерелом фінансування незаконної війни Кремля в Україні. Лондон наголошує, що обмеження цих доходів, в тому числі шляхом боротьби з компаніями, які страхують ці судна, є життєво важливим для підтримки спільної безпеки – послаблення військової машини Кремля, очищення судноплавних шляхів від небезпеки і захисту міжнародної торгівлі.

Мінфін Британії вніс до санкційних списків російські компанії «Альфастрахування» та страховий будинок ВСК. Зазначається, що відомство вважає їх причетними до фінансування війни в Україні чи отримання вигод від підтримки уряду Росії.

Активи компаній у Великій Британії мають бути заморожені, а угоди з ними заборонені.

Зеленський після доповіді Сирського: бачимо загрози на Запорізькому напрямку

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доповів про ситуацію на ключових напрямках фронту, зокрема, на Курахівському, де ситуація найскладніша, і Запорізькому, де є загрози, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Доповідь головкома Сирського. Тривала розмова, усі ключові напрямки. Передусім Донеччина. Курахівський напрямок – найважчий зараз. Працюємо для того, щоб зміцнити наші позиції. Запорізький напрямок – бачимо наявні загрози, наші Сили оборони України контролюють ситуацію», – написав Зеленський у телеграмі.

Крім того, за його словами, йшлося про Курську операцію. «Наші воїни захищають позиції і завдають російській армії дуже відчутних втрат. Наше завдання – максимально знищити російський потенціал у прикордонні», – додав президент.

Проти підтримки України. Що відомо про переможця першого туру виборів президента у Румунії

У Румунії відбуваються президентські вибори. За їхнім перебігом стежить Румунська редакція Радіо Свобода.

Експерти вважали одним із фаворитів ультраправого кандидата одним, тож прогнозували другий тур із його участі. Вони прискіпливо моніторили опитування, як за барометром популізму в Європі, так за тенденціями на підрив громадської підтримки України у її відсічі російської повномасштабної агресії. Схоже, що побоювання справджуються. Ультраправий Келін Джорджеску, переміг у першому турі виборів.

Хто він такий? Що про нього та його погляди відомо?

Експерти водночас мали рацію і помилялися. Так, у другий тур президентських виборів у Румунії 8 грудня вийде ультраправий кандидат. Але не той, кого прогнозували вони та опитування.

Келін Джорджеску, незалежний кандидат, якого ледве встигли додати у список кандидатів, рейтинг яких заміряли до виборів, не тільки показав кращі результати, ніж очікувалося – він набрав найбільше голосів.

62-річний інженер-аграрій переміг у першому турі 24 листопада, отримавши близько 22% голосів виборців.

Боротьба за друге місце перетворилася на драму.

Прем'єр-міністр лівого спрямування Марчел Чолаку з Соціал-демократичної партії (СДП) вів жорстку боротьбу з прозахідною лібералкою Єленою Ласконі з Союзу «Врятуймо Румунію». Після підрахунку 99,9% голосів саме Ласконі, палка прихильниця членства Румунії в НАТО та ЄС, а також активна прихильниця України, посіла друге місце.

Спускали псів і катували за тризуб, а він співав колядки. Морпіх про 2,5 роки російського полону

«Хочу поділитися чудовою новиною. Мого брата сьогодні повернули додому», – 13 вересня 2024 року таке повідомлення отримала Українська служба Голосу Америки від Ольги Пилипей із Рівного.

Наприкінці березня 2024 року вона з групою активістів приїжджала до Вашингтона, зустрічалася з американськими організаціями, медіа, а також представниками Конгресу і Держдепартаменту, закликаючи до міжнародної підтримки в питанні звільнення полонених, зокрема свого брата Юліка.

Юліан Пилипей – професійний військовий, який вступив до ЗСУ у 2013 році. З 2017-го він служив у морській піхоті в Маріуполі. У час повномасштабної війни Росії проти України був командиром мінометної батареї першого окремого батальйону 36-ї бригади морської піхоти ВМС України.

14 квітня 2022 року Юліан Пилипей разом із багатьма іншими українцями, що перебували на Маріупольському меткомбінаті імені Ілліча, потрапив у російський полон під час спроби прорватися до «Азовсталі».

Про те, що Юліан у полоні, його родина дізналася, коли після кількаденного мовчання з його номера надійшло повідомлення рідним російською мовою: «Він у нас, не переживайте, скоро буде вдома».

Додому Юліан повернувся через 2 роки і 5 місяців – під час обміну полоненими 13 вересня 2024 року ще з 48 українцями.

До останнього морпіх думав, що його етапують до російської тюрми, адже в Росії проти нього порушили кілька кримінальних справ, а також звинувачували в роботі на американську розвідку.

Російський дрон атакував людей під час роздачі гуманітарної допомоги на Миколаївщині, є поранені – ОВА

Російський FPV-дрон атакував людей під час роздачі гуманітарної допомоги у селі Солончаки на Миколаївщині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.

За його даними, поранень зазнали пʼятеро людей – як представники гуманітарної місії, так і місцеві жителі.

«Всі поранені доставлені в лікарню. Двоє чоловіків та жінка у стані середньої тяжкості, двоє чоловіків – у важкому стані. Надається вся необхідна медична допомога», – написав він.

Це не перший випадок російських атак під час роздачі гуманітарної допомоги. Зокрема у вересні жертвами російського удару по Віролюбівці Донецької області стали штатні працівники Міжнародного комітету Червоного Хреста. Вони прибули до населеного пункту, щоб видати місцевим жителям паливні брикети для обігріву домівок.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

У Нікополі через удар дроном постраждали дві людини – Лисак

Через удар дроном-камікадзе постраждали дві людини у Нікополі на Дніпропетровщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«48-річна жінка та 54-річний чоловік в лікарні. Їхній стан середньої тяжкості. Пошкоджені АЗС та легковик», – написав він у телеграмі.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Розвідка Британії проаналізувала витрати на оборону в Україні та Росії

Міністерство оборони Британії зазначає, що у 2024 році цілком ймовірно в Україні буде реальне економічне зростання на рівні близько 3% – це продовжує тенденцію відновлення після того, як українська економіка скоротилася приблизно на 29% у 2022 році, а наступного 2023 року реальне економічне зростання становило 5%.

Як зауважує міністерство з посиланням на свою розвідку, МВФ прогнозує середньорічну інфляцію на рівні 5,8% у 2024 році (це нижче за піковий показник близько 20% у 2022 році), очікується, що у 2025 році витрати на оборону становитимуть близько 60 % державних видатків України.

За даними розвідки Британії, російська економіка, ймовірно, зросте приблизно на 3,6% у 2024 році, що є продовженням тенденції зростання після першого економічного шоку, спричиненого війною у 2022 році.

«Це зростання, найімовірніше, буде зумовлене державними витратами, зокрема, на військово-промисловий комплекс (ВПК). Однак, за прогнозами, економічне зростання сповільниться у 2025 році через інфляцію, дефіцит робочої сили та санкції. Очікується, що російські оборонні витрати ще більше зростуть у 2025 році і становитимуть 32% від загальних бюджетних витрат, тоді як інші сфери бюджету, такі як соціальні витрати, зазнають скорочень», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зазначають, що у РФ зростання державних витрат, найімовірніше, посилить існуючий інфляційний тиск в економіці, середньорічний рівень інфляції в 2024 році прогнозується на рівні 7,9 %.

Минулого тижня Верховна Рада України схвалила держбюджет на 2025 рік. Документ передбачає рекордні видатки на рівні 3,94 трильйона гривень, з них видатки на оборону становлять 2,22 трильйона гривень.

21 листопада російська Державна дума ухвалила закон «Про федеральний бюджет на 2025 рік і на плановий період 2026–2027 років». Проєкт передбачає, що у 2025 році на військові витрати за статтею «Національна оборона» спрямують 13,5 трильйона рублів (або 6,31% ВВП Росії). Це рекордні військові витрати у новітній історії Росії.

Щонайменше вісім людей постраждали через ракетний удар по центру Одеси – прокуратура

В Одесі щонайменше восьмеро людей постраждали 25 листопада внаслідок російського ракетного удару по центру міста, повідомила обласна прокуратура.

«За даними слідства, 25 листопада близько 10:00 збройні сили РФ завдали ракетного удару по Одесі, попередньо, балістичною ракетою «Іскандер-М». Внаслідок атаки поранення різного ступеню отримали щонайменше вісім людей. Постраждалим надається медична допомога», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, пошкоджень зазнала цивільна інфраструктура у середмісті: житлові будинки, медзаклад, офісні приміщення, торговельні об’єкти й автотранспорт.

У прокуратурі повідомили про відкриття досудового розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни.

Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер додав, що одна з постраждалих перебуває у тяжкому стані, інші поранені – у стані середнього ступеня тяжкості.

Серед пошкоджених об’єктів, за його словами, – два навчальних заклади: школа і спортивна зала університету. «Там вибиті вікна і двері. На щастя, педагоги й учні в момент удару були в укриттях», – додав Кіпер.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG