Білий дім офіційно підтвердив, що Україна може бити ракетами ATACMS по Росії
У США офіційно підтвердили, що президент Джо Байден «послабив обмеження на застосування Україною американських ракет більшої дальності по об’єктах вглибині Росії». Про це повідомив під час онлайн-брифінгу радник Білого дому Джон Кірбі
«Зараз вони (ЗСУ – ред.) можуть використовувати ATACMS, щоби захистити себе в разі негайної потреби. І зараз, зрозуміло, це відбувається в районі Курська, в Курській області»,- зауважив представник адміністрації США.
Він публічно підтвердив, що «позиція США в цьому питанні змінилася, й тепер українські військові можуть застосовувати ракети для ураження військових типів цілей».
Водночас Кірбі відмовився від коментарів щодо застосування ЗСУ цих ракет, порадивши ставити такі питання офіційному Києву.
The Guardian, Bloomberg, BBC News та інші ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що 20 листопада Україна вперше використала британські далекобійні ракети Storm Shadow для удару по цілях на території Росії. Уламки ракет знайшли у селищі Мар’їно Курської області.
Міноборони Росії повідомило, що ЗСУ в ніч на 19 листопада завдали удару шістьма далекобійними ракетами ATACMS по військовому об’єкту в Брянській області. Незадовго до цього стало відомо, що адміністрація Джо Байдена дозволила Україні використовувати ці ракети з метою на території Росії. Крім того, за інформацією The Times, високопоставлені джерела в уряді Великої Британії заявили, що обмеження США на використання Україною ракет Storm Shadow для ударів по Росії знято.
Генштаб ЗСУ: російська армія 23 рази штурмувала позиції Сил оборони на Куп’янському напрямку
Від початку доби 25 листопада на фронті відбулися 185 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні.
На Харківщині російська армія п’ять разів штурмувала позиції ЗСУ поблизу Вовчанська, Кудіївки та Козачої Лопані.
«23 рази ворог штурмував позиції українських військових на Куп’янському напрямку неподалік Новомлинська, Колісниківки, Загризового, Синьківки, Лозової, Кругляківки та Зеленого Гаю. Противник скинув авіабомби в районах населених пунктів Великий Бурлук, Куп’янськ, Кругляківка та Богуславка», – йдеться в зведенні.
Також армія Росії 11 разів намагалася просунутися біля Греківки, Новоєгорівки, Ямполівки та Торського на Лиманському напрямку, чотири рази – на Краматорському, в районах Ступочків та Часового Яру.
Три боєзіткнення з шести тривають на Торецькому напрямку, там російські війська атакували поблизу Торецька, Дачного та Щербинівки.
«На Покровському напрямку зберігається висока інтенсивність бойових дій. Кількість боєзіткнень зросла до 51. Загарбники продовжують натиск на наші позиції поблизу населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Григорівка, Петрівка, Даченське, Пушкіне та Пустинка», – повідомляє командування.
На Курахівському напрямку на момент зведення нараховують 45 бойових зіткнень «різної інтенсивності», одне з них триває. Найактивніші спроби російських загарбників просунутися фіксували поблизу Сонцівки, Берестків, Зорі, Новодмитрівки, Дальнього, Курахового, Успенівки, Єлізаветівки та Ганнівки.
«На Времівському напрямку за сьогодні агресор 13 разів штурмував передній край нашої оборони в районі Рівнополя, Новодарівки, Костянтинопольського та Сухих Ялів», – додає штаб.
Російські війська двічі штурмували позиції Сил оборони біля Новоандріївки на Оріхівському напрямку, також на Придніпровському напрямку «три атаки окупантів зазнали невдачі».
Минулого тижня були повідомлення, що незначна кількість російських військ змогла проникнути у Купʼянськ, але Центр стратегічних комунікацій ЗСУ спростував їх, зазначивши, що місто перебуває повністю під контролем Сил оборони України, а українські воїни зупинили просування противника на Куп’янськ.
Рютте та Ердоган обговорили підтримку України та саміт НАТО-2026
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та генеральний секретар НАТО Марк Рютте на час зустрічі в Анкарі 25 листопада обговорили питання війни Росії проти України.
«Під час зустрічі йшлося про те, що можна зробити, щоб українсько-російську війну та різанину в Палестині», – повідомило управління комунікацій Туреччини.
Серед інших тем пресслужба називає саміт НАТО 2026 року, який прийматиме Туреччина, та солідарність союзників по альянсу із Анкарою в «постачанні матеріалів оборонної промисловості», а також внесок Туреччини в НАТО.
Як зазначили в пресслужбі НАТО, Марк Рютте похвалив Туреччину за «тверду підтримку української оборонної промисловості боєприпасами, артилерією та необхідною допомогою, а також за її ключову роль у таких ініціативах, як Чорноморська зернова угода та інші дипломатичні зусилля».
Також, йдеться в повідомленні НАТО, генеральний секретар «відзначив відданість Туреччини колективній безпеці Альянсу», наголосивши, що Туреччина має другу за величиною армію в НАТО і витрачає понад 2% ВВП на оборону.
Напередодні Кремль повідомив, що Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Офіційно. Пентагон дозволив надсилання військових підрядників в Україну
У Пентагоні США офіційно підтвердили, що відкрили тендери для військових підрядників, які зможуть проводити в Україні ремонт американської техніки та озброєнь.
«Ми оголосили, що проводимо тендери для невеликої кількості підрядників, які приїдуть в Україну для допомоги з ремонтом і обслуговуванням», – сказала представниця Пентагону Сабріна Сінгх під час брифінгу.
Водночас вона не сказала, яка кількість підрядників вже долучилася до цієї ініціативи, пообіцявши уточнити цю інформацію.
Раніше, 8 листопада, Reuters та CNN повідомили, що США дозволили надсилання в Україну військових підрядників, це сталося вперше після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року.
У повідомленнях вказується, що рішення прискорить технічне обслуговування та ремонт систем озброєння, які використовуються українськими військовими.
До систем озброєння, які обслуговуватимуть підрядники зі США, належать винищувачі F-16 та системи протиповітряної оборони Patriot.
За оцінками, таких американських підрядників в Україні буде від кількох десятків до кількох сотень, вони з міркувань безпеки працюватимуть далеко від лінії фронту. Дотепер через небажання піддавати ризику громадян США пошкоджену техніку доводилося відвозити для ремонту до сусідніх держав.
На фронті відбулось 185 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Протягом понеділка, 25 листопада, на фронті відбулось 185 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими військовими, «найгарячішими» залишаються Покровський і Курахівський напрямки, йдеться в оперативному зведенні Генштабу ЗСУ.
«На Харківському напрямку за сьогодні противник п’ять разів штурмував позиції наших підрозділів поблизу Вовчанська, Кудіївки та Козачої Лопані. ворог завдав авіаудару КАБом по Питомнику. Ворог 23 рази штурмував позиції українських військових на Куп’янському напрямку неподалік Новомлинська, Колісниківки, Загризового, Синьківки, Лозової, Кругляківки та Зеленого Гаю. Противник скинув авіабомби в районах населених пунктів Великий Бурлук, Куп’янськ, Кругляківка та Богуславка», – зазначили у Генштабі.
Водночас «на Лиманському напрямку російські загарбники 11 разів намагалися просунутися в районах Греківки, Новоєгорівки, Ямполівки та Торського. Захисники України стійко тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Ворог завдавав авіаційного удару КАБами по Іванівці».
«На Краматорському напрямку ворог чотири рази намагався просунутися в районах населених пунктів Ступочки та Часів Яр. Авіаударів зазнали Міньківка та Слов’янськ», – уточнили у Генштабі.
Крім того, відомо, що «на Покровському напрямку зберігається висока інтенсивність бойових дій. Кількість боєзіткнень зросла до 51. Загарбники продовжують натиск на наші позиції поблизу населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Григорівка, Петрівка, Даченське, Пушкіне та Пустинка. По околицях Гродівки противник завдав авіаудару НАРами».
Інтелектуал, візіонер і друг України. Один з найвідоміших польських кіно- й театральних режисерів Кшиштоф Зануссі активно засуджує війну Росії проти України, називаючи її «останньою колоніальною війною в Європі». Хоча деякі його заяви викликали критику, зокрема про велич і гуманізм російської культури.
Разом з тим після повномасштабного вторгнення польський кінорежисер прийняв у себе 6 родин біженців із України. Цьогоріч Зануссі минуло 85 років. Він досі багато часу проводить за межами Польщі – презентує свої фільми, читає лекції, виступає на конференціях. Радіо Свобода поспілкувалося з режисером про те, яким він бачить головні проблеми сучасного світу.
Німеччина працює над цифровим реєстром об’єктів, які можуть використовуватися як укриття – МВС
Влада Німеччини працює над цифровим реєстром об'єктів, які можуть використовуватися для цивільного захисту населення, повідомив на брифінгу в Берліні представник Міністерства внутрішніх справ ФРН Мехмет Ата.
«У Німеччині наразі в розпорядженні є 579 громадських приміщень для укриття, офіційно призначених для цілей цивільного захисту – приблизно на 480 тисяч людей», – сказав він, зауваживши, що раніше їх було 2000.
За словами німецького чиновника, «проблема сховищ не є новою, наразі відбувається її доопрацювання за участю земель у спільній робочій групі».
«За основу взято розроблений федеральним урядом ще у 2003 році загальний сценарій реалізації «Концепції цивільної оборони», – поінформував представник МВС.
«Це великий проєкт, тож робота ще займе деякий час», – сказав Ата.
Він пояснив, що «йдеться про створення цифрового каталогу будівель, а також об'єктів приватної власності, які можуть використовуватися для захисту людей. Це можуть бути підземні паркінги, станції метро та підвальні приміщення, які в разі потреби будуть модернізовані. Інформація має бути доступною, аби громадяни могли знайти найближчі місця захисту за допомогою мобільного телефону».
За наявною інформацією, наразі лише чверть укриттів у Німеччині перебувають у «нормальному стані».
Раніше стало відомо, що Північноатлантичний альянс «вчинить розумно, якщо у разі нападу Росії завдасть ударів по її пускових установках. Але країни НАТО не атакуватимуть першими», йдеться у заяві голови Військового комітету НАТО адмірала Роба Бауера під час дискусії в European Policy Centre.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц 19 листопада підтвердив своє рішення не надсилати німецькі крилаті ракети великої дальності Taurus в Україну, зазначивши, що Німеччина є найбільшим прихильником Києва в Європі і залишатиметься ним, але важливо «робити все, що ми робимо, з розсудливістю».
«На мій погляд, постачання крилатих ракет було б помилкою з багатьох причин», – додав він, згадавши небезпеку того, що це наблизить Німеччину до прямого конфлікту з Росією.
Український президент Володимир Зеленський, виступаючи в Києві, критично висловився на адресу Берліна за те, що він не надав Україні крилаті ракети великої дальності Taurus, щоб завдати глибших ударів по Росії.
ОБСЄ на прохання України обговорить застосування Росією балістичної ракети середньої дальності – МЗС
Україна ініціювала обговорення застосування Росією нової ракети в ОБСЄ, повідомляє міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«У середу, на наполегливе прохання України, ОБСЄ обговорить ескалаційне використання Росією балістичної ракети середньої дальності в її агресії проти України на спеціальному спільному засіданні Постійної ради та Форуму зі співробітництва в галузі безпеки», – йдеться в його коментарі, який оприлюднила пресслужба МЗС.
За словами Сибіги, Росія становить найбільшу загрозу безпеці в регіоні ОБСЄ, до якого входять Європа, Далекий Схід, Центральна Азія та Північна Америка.
«Її (Росії – ред.) неприйнятні дії демонструють, що лише Москва прагне до розширення війни. Вони мають бути засуджені та припинені. Ми будемо використовувати всі міжнародні майданчики та механізми для посилення глобального тиску на агресора», – додав міністр.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні. Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях.
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук на полях Парламентської асамблеї НАТО в Монреалі зустрівся із заступником генерального секретаря НАТО Борісом Руге.
За словами спікера парламенту, під час зустрічі йшлося про необхідність створення «гуманітарного щита» вздовж західного кордону України.
«Зокрема, розглянули можливість для країн-союзників збивати російські ракети та дрони. Вважаю, що таке рішення стане сильним сигналом підтримки України з боку союзників. Значну увагу приділили ситуації на фронті та нашим оборонним потребам, а також викликам, повʼязаним з останніми атаками ворога», – наголосив Стефанчук.
Також у Монреалі сторони обговорили «подальші кроки НАТО у відповідь на безпекову ситуацію в Україні та останні дії Росії, включно із застосуванням нової балістичної ракети».
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Війська РФ атакують Сумщину дронами та ракетами, наслідки уточнюються – влада
Російські війська атакують Сумщину дронами та ракетами, наслідки уточнюються, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Сумщина, 25 листопада. Росіяни наразі застосовують удари «Шахедами» та ракетами по населеним пунктам Сумського району та Шосткинської громади. Виконуються всі необхідні дії щодо допомоги людям, які опинились у зоні обстрілів», – йдеться у повідомленні.
Місцева влада закликала місцевих жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги і перебувати в укриттях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У НАТО кажуть про «необхідність ударів по Росії у разі її атаки»
Північноатлантичний альянс «вчинить розумно, якщо у разі нападу Росії завдасть ударів по її пускових установках. Але країни НАТО не атакуватимуть першими», йдеться у заяві голови Військового комітету НАТО адмірала Роба Бауера під час дискусії в European Policy Centre.
Він зазначив, що «країнам НАТО необхідно інвестувати більше у протиповітряну оборону, а також далекобійні можливості на тлі загрози з боку Росії». За словами Бауера, він «дуже радий, що в НАТО порушили питання далекобійності».
«Я маю на увазі, що раніше ідея полягала в тому, що ми – оборонний альянс, тому ми сидітимемо і чекатимемо, поки на нас не нападуть. І тоді, коли на нас нападуть, ми зможемо збити «стріли» (ракети – ред.), які прилетять до нас. Але більш розумно не тільки це робити, а й атакувати «стрільця», яка знаходиться в Росії, якщо Росія нападе на нас», – пояснив генерал.
Він наголосив, що «країнам НАТО необхідно знищувати системи озброєнь, які використовуються для удару по країнах Альянсу».
«І, звичайно, оскільки ми є оборонним союзом, нам доведеться взяти на себе перший удар», – уточнив він.
Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орешник». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орешника».
Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Повітряні сили: на півдні ППО збила російську ракету «Іскандер» і 5 дронів
Російські війська протягом дня в понеділок атакували Одеську область двома балістичними ракетами «Іскандер-М», повідомляє командування Повітряних сил увечері 25 листопада.
За зведенням, одну з ракети збили сили протиповітряної оборони півдня України.
«Також на південному напрямку знищено п’ять розвідувальних безпілотників – два БпЛА «Орлан» та по одному «Фенікс», «Мерлін-ВР» і «Supercam», – повідомляють військові.
Читайте також: Війська РФ вдруге за день атакували Одещину – Кіпер
25 листопада близько 10:00 збройні сили РФ завдали ракетного удару по Одесі. За попередніми даними правоохоронців, балістичною ракетою «Іскандер-М». Внаслідок цього ракетного удару постраждали 11 людей.
За даними мера міста Геннадія Труханова, через атаку пошкоджені
25 житлових багатоквартирних будинків.
Згодом голова області Олег Кіпер повідомив про ще одне влучання в області, без постраждалих та руйнувань.
Громадянин Великої Британії, який воює на боці України, як повідомляється, був захоплений російськими військами в Курській області Росії.
На відео, опублікованому проросійськими телеграм-каналами та інформаційним агентством ТАСС на вихідних, видно чоловіка у військовій формі, який представляється 22-річним Джеймсом Скоттом Рісом Андерсоном з Великої Британії.
Говорячи з чітким англійським акцентом, Андерсон каже, що раніше служив зв’язківцем у британській армії до 2023 року, а потім приєднався до українського «Інтернаціонального легіону» для боротьби з Росією. Кадри не пройшли незалежну перевірку, і залишається незрозумілим, коли і де було записано відео.
Як пише Бі-Бі-Сі, міністр закордонних справ Девід Леммі сказав: «Ми зробимо все можливе, щоб надати цьому громадянину Великобританії всю можливу підтримку».
Відповідаючи на запитання про повідомлення про захоплення Андерсона, міністр сказав, що «отримав інформацію про цей розвиток подій за останні пару днів».
Ймовірне захоплення Андерсона в полон підкреслює ширше залучення іноземних добровольців до опору України проти Росії. З моменту оголошення президентом України Володимиром Зеленським у 2022 році призову на військову службу, тисячі бійців приєдналися до конфлікту, багато з них вступили до «Іноземного легіону» – підрозділу, інтегрованого до складу сухопутних військ України.
Захоплення британця також відбулося під час зміни динаміки в Курській області. Хоча Україна спочатку здобула значні успіхи в серпневому наступі, останні повідомлення свідчать про те, що вона втратила понад 40 відсотків захопленої території.
Читайте також: У РФ трьох іноземців засудили до понад 40 років тюрми у справі про найманство
Очевидне використання Росією північнокорейських солдатів у регіоні та її намагання повернути втрачені території свідчать про поглиблення війни, в той час як транскордонні операції України кидають сміливий виклик обороні Москви. Оскільки війна затягується, доля таких іноземних бійців, як Андерсон, залишається символом більш широких ставок і людських жертв цієї війни.
Зеленський про останні санкції Британії проти РФ: важливий крок, потребує підтримки на рівні ЄС
Український президент Володимир Зеленський вважає, що ЄС та інші партнери мали б підтримати такі санкції проти «тіньового флоту» РФ, які сьогодні запровадив Лондон.
«Сьогодні є нове рішення Британії щодо санкцій проти тіньового танкерного флоту. Тридцять танкерів санкціоновані. Це важливий крок. І буде правильним, щоб європейські партнери на рівні всього ЄС, а також інші партнери підтримали такі санкції», – сказав він у своєму відеозверненні.
За його словами, чим менше буде російських надприбутків від нафти, тим менше буде в Росії і можливості вести війну – це очевидний звʼязок, який повинен спрацювати заради реального миру.
Велика Британія застосувала санкції щодо 30 кораблів так званого тіньового флоту Росії – це найбільший пакет санкцій Великої Британії. Загалом Лондон застосував обмеження щодо 73 нафтових танкерів.
Прокуратура: кількість поранених у Харкові зросла до 25 людей
Стало відомо про ще двох поранених внаслідок російського удару по Харкову, повідомляє обласна прокуратура 25 листопада.
«За медичною допомогою звернулись ще дві жінки. Отже, кількість постраждалих зросла до 25 людей», – йдеться в повідомленні.
Раніше було відомо про 23 поранених внаслідок російського ракетного удару по центру Харкова вранці 25 листопада.
Читайте також: Влада: на Херсонщині через атаки РФ загинула людина, ще одна поранена
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сибіга обговорив зі своїм колегою з Південної Кореї розширення співпраці у низці сфер
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив зі своїм колегою з Південної Кореї Чо Те Юлем розширення співпраці у низці сфер.
«Провів плідну зустріч з Міністром закордонних справ Республіки Корея. У світлі спільних викликів безпеці, які створює поглиблення зв'язків між Росією та КНДР, ми обговорили розширення співпраці у низці сфер. Безпека в Європі та Південно-Східній Азії тісно пов'язана», – написав він у соцмережі Х.
ДБР: працівники одеського ТЦК вимагали в чоловіків на блокпостах гроші за відстрочку від мобілізації
Державне бюро розслідувань викрило співробітників Одеського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимаганні неправомірної вигоди – про це відомство заявило 25 листопада.
За даними бюро, посадовці ТЦК зупиняли чоловіків на блокпостах Одещини, записували їхні персональні дані та повідомляли, що планують доставити їх до територіального центру для мобілізації.
«За $4500 фігуранти обіцяли відпустити чоловіків і допомогти з оформленням відстрочки. У разі відмови платити погрожували оголошенням у розшук», – йдеться в повідомленні.
ДБР уточнює, що «одного з посередників» затримали 21 листопада під час отримання грошей за таку відстрочку. Йому повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.
Відновлення ядерного статусу: чи має Україна «технологічний потенціал» для цього?
Протягом тижня, що минув, ядерна риторика в Україні помітно загострилася. На тлі удару по Дніпру російським «Кедром»/«Орешником»/«Рубежом» суспільство хвилює, чим Україна зможе відповісти на ескалацію агресії Росії у разі зменшення допомоги від західних партнерів. І все частіше у соцмережах можна побачити переконання, що війну може зупинити лише наявність власної ядерної зброї.
Але чи справді це так?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) доступно пояснюють, що насправді потрібно для створення ядерної збої, чи є такі можливості в України, і чого більше у такому гіпотетичному кроці: ризиків чи переваг для Києва?
«Україна може розробити елементарну ядерну бомбу протягом кількох місяців», – зауважила у листопаді британська газета The Times. Видання посилалося на аналітичну доповідь українського Національного інституту стратегічних досліджень. Західні експерти, щоправда, оцінили такі заяви дуже скептично, а Міністерство закордонних справ України офіційно заявило, що жодних планів створення ядерної зброї Україна не розглядає.
Зеленський про Ставку: обговорювали відновлення після обстрілу 17 листопада та захист енергетики
Президент України Володимир Зеленський повідомив про чергове засідання Ставки головнокомандувача щодо енергетики та її захисту.
«Були доповіді Міненерго, «Нафтогазу» та всіх ключових учасників галузі. Говорили про хід відновлення після російського обстрілу 17 листопада та подальший захист усіх критичних об’єктів. Газова інфраструктура та генерація: атомна, гідро-, теплова тощо», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в його телеграмі
Також, за його словами, обговорювалося про партнерство України з європейськими країнами, щоб збільшити можливості для імпорту електроенергії, зокрема, для бізнесу.
«Була доповідь Повітряних сил щодо прикриття об’єктів критичної інфраструктури з неба. Ми беремо найефективніший досвід ешелонування засобів ППО та поширюємо його на інші регіони», – зазначив він.
Читайте також: Reuters: РФ на вихідних завдала ударів по трьох з п’яти ТЕС компанії ДТЕК
Окрім енергетики, як повідомив Зеленський, на засіданні заслухали доповідь Міноборони щодо контрактування та авансування для українських виробників зброї, снарядів, ракет, дронів, підсумки за 2024 рік та планування на 2025-й.
У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА. Після цієї атаки вперше за останні кілька місяців в Україні знову почали застосовувати графіки відключень світла, які не діяли від літа.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.