Російська армія вдарила по громаді на Херсонщині, ОВА повідомляє про двох поранених
Російські війська обстріляли Дар’ївську громаду Херсонської області 29 листопада, повідомляє обласна влада.
За даними обласної військової адміністрації, російський удар стався об 11 годині в п’ятницю.
«Через обстріл постраждала жінка, 57 років. Її шпиталізували до лікарні з вибуховою травмою та пораненням передпліччя. Нині потерпіла – під наглядом медиків», – йдеться в повідомленні.
Згодом ОВА повідомила про ще одного постраждалого. 59-річного чоловіка доправили до лікарні з вибуховою травмою та контузією.
Раніше 29 листопада голова області повідомив про загибель жінки через російську атаку на Херсон.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Бої в Кураховому: у ЗСУ одна дорога для відходу?
Російські війська ще просунулися до центру Курахового зі сходу, повідомив проєкт DeepState вночі 29 листопада. Судячи з карти, під контроль агресора перейшла дорога, що веде на південь від міста у бік Дальнього.
Дорога на північ до Берестків перебуває в сірій зоні, а в самому селі російським військам вдалося закріпитися раніше – 26 листопада згідно з картою DeepState.
Таким чином, армія РФ рухається у напрямку траси N-15 Донецьк–Запоріжжя, яка відіграє важливу роль для логістики та можливого відходу ЗСУ з Курахового.
У самому Кураховому, як повідомляє військовий журналіст Богдан Мірошников, «йдуть бої за кожну багатоповерхівку зі східного боку мікрорайону в центрі».
«Вже є будинки, де на одному поверсі – наші воїни, а на наступному – ворог», – написав Мірошников у своєму телеграм-каналі.
Масовані російські атаки ракетами і безпілотниками на енергосистему України цього тижня викликали «серйозне занепокоєння щодо важкого становища цивільного населення», яке змушене переживати зиму з численними труднощами та стражданнями, заявив 29 листопада речник верховного комісара ООН із прав людини Джеремі Лоуренс.
«З березня енергетична інфраструктура України регулярно стає мішенню атак, які призводять до значної шкоди для цивільного населення. Особливо гостро це відчувають найвразливіші категорії населення: люди старшого віку, малозабезпечені сім’ї, люди з інвалідністю і внутрішньо переміщені особи. В умовах, коли температура повітря опускається нижче нуля і, ймовірно, продовжуватиме знижуватися, доступ до електроенергії та пов’язаних із нею послуг набуває критичного значення для забезпечення виживання цивільного населення», – йдеться в заяві.
Читайте також: Після атаки РФ «Укренерго» посилило відключення електрики
В ООН нагадали, що 28 листопада удари ракетами і безпілотниками завдали шкоди щонайменше 13 областям України, включно з Києвом, що спричинило відключення електроенергії для понад мільйона споживачів по всій країні, а в деяких областях було порушено роботу основних послуг, як-от водопостачання і транспорту.
«Хоча повний вплив останніх атак стане очевидним лише з часом, Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні систематично фіксує їхні наслідки. Це включає вплив на генерацію електроенергії, постачання холодної і гарячої води, опалення, а також на системи охорони здоров’я та освіти, – фактично на все повсякденне життя мільйонів цивільних осіб по всій країні», – йдеться в повідомленні.
Верховний комісар ООН наголосив, що дії РФ, спрямовані на пошкодження або знищення цивільної енергетичної інфраструктури України, зокрема об’єктів, необхідних для виживання взимку, викликають «серйозні занепокоєння щодо дотримання російськими військовими силами основоположних принципів міжнародного гуманітарного права: розрізнення, обережності й пропорційності під час бойових дій».
«Ми наполегливо закликаємо Російську Федерацію негайно припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України, яка є критично важливою для цивільного населення. Також необхідно забезпечити відповідальність за всі незаконні атаки, а міжнародне співтовариство має докласти зусиль для надання Україні пріоритетної допомоги в ремонті та відновленні її енергетичної системи», – наголосили в ООН.
28 листопада російські війська завдали чергового масованого удару по енергетичній інфраструктурі України. У Повітряних силах ЗСУ повідомили, що збили майже 90 відсотків запущених Росією крилатих ракет «Калібр» і Х-101, але є влучання – загалом 12, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору. Загалом Росія атакувала 188 засобами повітряного нападу.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури.
Країни G7 відреагували на російський удар «Орєшніком» по Дніпру
Застосування Росією балістичної ракети середньої дальності 21 листопада є «ще одним доказом її мерзотної та спрямованої на ескалацію поведінки», йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ G7 – Німеччини, Франції, Італії, Японії, Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, а також Високого представника Європейського Союзу.
«Застосування Росією балістичної ракети середньої дальності 21 листопада є ще одним доказом її мерзотної та спрямованої на ескалацію поведінки. Наша підтримка територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України залишатиметься непохитною», – заявили глави МЗС.
Президент Росії Володимир Путін 28 листопада на саміті країн Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) в столиці Казахстану Астані заявив, що цілями ударів новими балістичними ракетами «Орєшнік» можуть стати «центри ухвалення рішень у Києві».
21 листопада Росія завдала удару по українському місту Дніпро, як заявив президент Володимир Путін, новою ракетою під назвою «Орєшнік». Путін заявив, що цей удар був здійснений у відповідь на використання Києвом ракет дальнього радіусу дії, що постачаються Заходом, для атаки цілей в глибині Росії після отримання довгоочікуваного дозволу від Сполучених Штатів.
Сирський відвідав Донеччину: поспілкувався з командирами, схвалив рішення щодо посилення ЗСУ
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав Покровський і Курахівський напрямки на Донеччині 29 листопада.
«Працював у частинах і підрозділах на Донечинні, на Покровському та Курахівському напрямках. Головна мета – особисто поспілкуватись з командирами, які безпосередньо ведуть бій, вирішити проблемні питання та надати всебічну допомогу», – розповів він у телеграмі.
За результатами роботи, як зазначив Сирський, «були схвалені всі необхідні рішення щодо посилення підрозділів резервами, додатковими боєприпасами, озброєнням і військовою технікою».
«Ми продовжуємо стримувати ворога та завдавати йому важких втрат у живій силі та техніці. Вдячний нашим воїнам за стійкість та хоробрість у боротьбі з російським агресором», – додав генерал.
26 листопада аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що російські війська досягають тактичних успіхів на заході Донецької області, наближаючись до оточення Великої Новосілки та створюючи загрози українським лініям постачання, що ведуть до Дніпропетровської та Запорізької областей, але наразі це не означає «автоматичного краху українського фронту». Навіть якщо російські сили зможуть досягти оперативних цілей, російським військам потрібно буде захопити понад 8000 квадратних кілометрів території, щоб досягти мети захоплення всієї Донецької області, кажуть в ISW.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.
В Україну повернули тіла 502 загиблих військових – Координаційний штаб
В Україну вдалося повернути 502 тіла загиблих військових, повідомив 29 листопада Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.
«Із числа повернених полеглих захисників України: 397 з Донецького напрямку; 24 з Луганського напрямку; 64 із Запорізького напрямку; з моргів на території РФ повернено 17 загиблих», – йдеться в повідомленні.
«Спільно з експертними установами будуть у найкоротші терміни встановлені особи загиблих», – йдеться в повідомленні.
8 листопада у координаційному штабі повідомляли, що до України вдалося повернути тіла 563 загиблих військовослужбовців.
На початку березня 2024 року омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що в Україні вдалося ідентифікувати понад 2800 тіл і фрагментів тіл військових. Невідомо, скільки тіл залишаються неідентифікованими.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
26 листопада цього року видання The Economist із посиланням на витоки або опубліковані звіти розвідок, представників оборонного відомства, дослідників, відкриті дані й сайт Ualosses повідомило, що за майже три роки повномасштабного вторгнення РФ Україна могла втратити від 60 до 100 тисяч військових загиблими. Ще близько 400 тисяч солдатів могли зазнати поранення, випливає з наведених даних.
Ракета, якою Росія вдарила по Дніпру, є варіантом балістичної ракети РС-26. Президент РФ Володимир Путін має ще декілька таких ракет, йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії.
У розвідці Британії кажуть, що «21 листопада Росія завдала удару по українському заводу в Дніпрі, вперше застосувавши балістичну ракету середньої дальності (БРСД) під кодовою назвою «Орєшнік». БРСД класифікується як така, що має максимальну дальність від 3000 до 5500 км. У цьому випадку ракета пролетіла до своєї мети лише трохи більше 800 км».
У лютому 2019 року Росія оголосила про вихід із Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, який забороняв розробку та виробництво БРСД. Однак, розробка «Орєшніку» майже напевно відбулася до цього. Цілком ймовірно, що система є варіантом балістичної ракети РС-26 «Рубеж», яка вперше була випробувана у 2011 році, йдеться в повідомленні.
За даними британської розвідки, «бойове навантаження ракети було зафіксовано у вигляді шести груп по шість боєголовок, загалом 36 суббоєприпасів. Ці суббоєприпаси рухаються з гіперзвуковою швидкістю (понад 5 махів) перед ударом, що є типовим для ракет цього класу. Усі боєголовки БРСД та міжконтинентальних балістичних ракет рухатимуться на гіперзвуковій швидкості при вході в атмосферу».
«Використання цієї експериментальної системи проти України майже напевно було задумано як стратегічне повідомлення після використання Україною західних ракет по Росії. Росія, швидше за все, має лише кілька ракет «Орєшнік», які ще не надійшли у серійне виробництво. Ця ракета, швидше за все, буде набагато дорожчою за інші ракети, які Росія нині використовує проти України», – зазначають у Міноборони Британії.
21 листопада Росія завдала удару по українському місту Дніпро, як заявив президент Володимир Путін, новою ракетою під назвою «Орєшнік». Путін заявив, що цей удар був здійснений у відповідь на використання Києвом ракет дальнього радіусу дії, що постачаються Заходом, для атаки цілей в глибині Росії після отримання довгоочікуваного дозволу від Сполучених Штатів.
РФ: антивоєнного політв’язня Горінова засудили до трьох років у новій справі
У Росії Другий Західний окружний військовий суд засудив колишнього московського муніципального депутата Олексія Горінова до трьох років позбавлення волі у справі про виправдання тероризму, передає «Медіазона».
Обвинувачення просило для Горінова 3,5 року ув’язнення.
За сукупністю вироків (Горінов з 2022 року відбуває термін у іншій справі) він має провести в колонії ще п’ять років, режим тримання для нього замінили на суворий. 2022 року Горінову дали сім років колонії загального режиму.
Приводом для справи стали розмови Горінова з сусідами по палаті в тюремній лікарні. За версією слідства, Горінов виправдовував підрив Кримського мосту, а також дії батальйону «Азов» та підрозділу української розвідки «Кракен», визнаних у Росії терористичними організаціями. Горінов стверджує, що співрозмовники провокували його на розмови про політику, а він не сказав нічого, що можна було б трактувати як виправдання тероризму.
На суді свідки обвинувачення, як зазначала «Медіазона», розповідали про бесіди з Горіновим із однаковими формулюваннями. Колишній головний редактор «Нової газети» та нобелівський лауреат Дмитро Муратов розповідав, що адміністрація підсаджувала в камеру до Горінова ув’язнених із прихованими мікрофонами, ці особи мали викликати політика на розмови та записувати аудіо. Про «мікрофончик» розповів і сам Горінов.
Виїзні засідання у справі Горінова відбувалися у Володимирському гарнізонному військовому суді (він відбуває свій попередній термін у колонії цього регіону). Розгляд нової справи Горінова розпочався 27 листопада. На перше засідання Горінов прийшов із плакатом «Досить убивати. Зупинімо у війну».
У день оголошення вироку Горінов розповів, що його поставили на профілактичний облік як схильного до терористичних актів. Він уже стоїть на обліку як схильний до втечі та суїциду.
В ув’язненні у Горінова сильно погіршилося здоров’я, йому лікували пневмонію. Після одного із засідань у новій справі знайомий із Горіновим адвокат Михайло Бірюков сказав, що політик «дуже погано виглядав». Але він тримається «дуже бадьоро», зазначив Бірюков.
Олексій Горінов уже відбуває семирічний термін, до якого його засудили в липні 2022 року за звинуваченням у поширенні так званих «фейків» про армію. Приводом для справи став його виступ на зборах муніципальних депутатів Красносільського району Москви, під час якого він серед іншого запропонував оголосити хвилину мовчання «за жертвами військової агресії в Україні». Термін, призначений Горінову, став одним із найбільших у справах про «фейки» про армію.
«Законні цілі для ЗСУ»: як відбувається перший призов до армії РФ в окупації
Жителі окупованих територій Херсонської та Запорізької областей вперше офіційно вирушили на строкову службу до лав російської армії. Про це повідомили призначені Кремлем керувати захопленими регіонами Володимир Сальдо та Євген Балицький. Окупаційні чиновники при цьому зазначили, що жоден призовник начебто не буде спрямовуватися до зони бойових дій. Балицький запевнив, що чоловіки проходитимуть службу у військових частинах окупованого Криму, а також Ростовської області та Краснодарського краю Росії.
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, коментуючи призов на окупованих територіях, зауважив, що це міжнародний злочин і пряме порушення Женевських конвенцій. За його словами, обіцянки окупаційної влади не відправляти строковиків на фронт не відповідають дійсності.
Про те, як відбувся перший призов до лав російської армії чоловіків з окупованих територій півдня, чи є він масовим і де служитимуть строковики, наскільки відрізняється ситуація в окупованих Маріуполі і Криму – читайте докладніше в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Зеленський провів телефонну розмову з Шольцом: йшлося про ППО, мир і дзвінок Путіну
Президент України Володимир Зеленський 29 листопада провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
«Провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом та подякував за лідерство в допомозі Україні системами ППО – дуже ефективними «петріотами» та IRIS-T, які вже врятували тисячі життів. Вдячний канцлеру за готовність і надалі підтримувати Україну, зокрема нашу оборону проти російської агресії та нашу стійкість. Обговорили, які наші двосторонні кроки та кроки партнерів можуть посилити Україну», – розповів Зеленський у телеграмі за підсумками перемовин.
Крім того, відомо, що Шольц розповів Зеленському деталі своєї розмови з президентом РФ Володимиром Путіним.
«Очевидно, що тільки сила зброї та сила дипломатії разом можуть примусити винуватця війни до миру, і що мир можливий лише завдяки силі», – зазначив глава держави.
Олаф Шольц відмовляється надіслати в Україну німецьку ракетну систему великої дальності Taurus, побоюючись ескалації протистояння НАТО з Росією.
У Німеччині відмова Шольца надати Києву ракети Taurus викликає суперечки навіть у його власній трипартійній коаліції із «Зеленими» та ліберальними «Вільними демократами» (FDP).
Окупаційний суд у Криму засудив громадянина України у справі про «шпигунство»
Російський Верховний суд окупованого Криму засудив 42-річного громадянина України Євгена Мельничука до 17 років колонії суворого режиму у справі про «шпигунство», повідомила 29 листопада російська Генпрокуратура.
Відомство стверджує, що Мельничук у період із грудня 2021-го до жовтня 2022 року передавав українському Головному управлінню розвідки (ГУР) «відомості про місця дислокації та переміщення особового складу та техніки Збройних сил РФ» на окупованому півострові. «Передані дані могли бути використані для завдання вогневих ударів по місцях дислокації російських військових», – зазначено в повідомленні.
У Генпрокуратурі РФ заявили, що Мельничук є жителем Києва. ТАСС та «РИА Новости» з посиланням на прес-службу суду вказали, що чоловік проживав у Ялті. Як зазначається, справа розглядалася у закритому режимі, оскільки матеріали «містять відомості, що становлять державну таємницю».
Раніше російський суд в окупованій РФ частині Херсонської області, засудив 33-річного громадянина України Олега Коваленка до 12 років колонії суворого режиму за звинуваченням у шпигунстві. За версією слідства, з березня до серпня 2022 року чоловік, перебуваючи на території Херсонської області, нібито збирав дані про місця дислокації військової техніки та особового складу Збройних сил РФ. Отримані відомості він, як стверджується, передавав через месенджер представникам українських військових формувань.
Цей же суд ухвалив аналогічний вирок іншому громадянину України – 35-річному Ігорю Протоковилу, депутату міської ради Нової Каховки Херсонської області. Його у квітні 2022 року викрали російські військові. Протоковило, стверджують російські слідчі, у квітні 2022 року передавав зі свого мобільного телефона співробітнику СБУ «відомості про дислокацію російських військових підрозділів».
Казахстан: активістам, які виступили проти приїзду Путіна, присудили штрафи
У Казахстані трьох активістів, які вийшли на акцію протесту в день приїзду президента Росії Володимира Путіна до Астани, визнали винними у «дрібному хуліганстві», повідомляє казахська редакція Радіо Свобода/Азаттик.
За її даними, Марата Жанузакова, Бауржана Балташева та Уаліхана Негметова засудили до виплати штрафу в сумі 20 місячних розрахункових показників. У суді повідомили, що штраф знижений на 30% «з урахуванням відсутності обтяжливих обставин». Кожний із активістів має виплатити майже 52 тисячі тенге (це трохи більш як 101 долар).
Раніше Жанузаков розповів Радіо Азаттик, що активісти «лише стояли біля будинку та тримали прапори Казахстану та України, нічого не говорили». За його словами, в поліції активістів протримали з дев’ятої вечора до третьої ночі.
На опублікованій в інтернеті фотографії Балташев і Негметов стоять із прапорами, а Жанузаков тримає аркуш паперу з написом: «Ваша високоповажносте (російською «превосходительство» – ред.), пішов на хрін із Казахстану!» Правозахисна група Veritas kz повідомляла, що поліція визнала «нецензурним висловом» слово «хрін».
У Генштабі ЗСУ підтвердили удар по нафтобазі в Ростовській області РФ
Українські військові в ніч на 29 листопада завдали удару по нафтобазі «Атлас» у Ростовській області Росії, заявили у Генштабі ЗСУ.
«У результаті ураження виникла пожежа на території обʼєкту, фіксується щонайменше два осередки займання. Слід зазначити, що влітку цього року вказана нафтобаза уже зазнавала атаки Сил оборони», – заявили в українському командуванні.
За даними Генштабу, «Атлас» є частиною російського військово-промислового комплексу, який забезпечує постачання нафтопродуктів для армії РФ.
Російська служба Радіо Свобода повідомляє, що йдеться про нафтобазу в Кам’янському районі, яку українські безпілотники атакували вже тричі: попередні атаки були 3 і 28 серпня.
Крім того, у Генштабі заявили, що Сили оборони України знищили російську радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Бук-М3» на окупованій території Запорізької області.
«Завдання виконано підрозділами Сил безпілотних систем, Сил спеціальних операцій Збройних сил України і Головного управління розвідки Міністерства оборони України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони», – додали в Генштабі.
Раніше про те, що в Ростовській області Росії уламки безпілотників пошкодили приватні будинки в хуторі Масалівка Кам’янського району та в слободі Дьячкіно Тарасівського району, повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону Юрій Слюсар.
За його словами, в Кам’янському районі спалахнув промисловий об’єкт. Слюсар не уточнив, що саме загорілося, але в російських телеграм-каналах уточнювали, що йдеться про нафтобазу.
Про знищення РЛС зенітного ракетного комплексу «Бук-М3» на окупованій території Запорізької області загарбники не оголошували.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
У Херсоні через удар російського дрона загинула жінка – ОВА
У Херсоні через російський удар вранці 29 листопада загинула жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Сьогодні вранці під удар російського дрона у Дніпровському районі потрапила жителька Херсона. На жаль, внаслідок вибуху вона дістала смертельні поранення. Жінка загинула на місці», – написав він у телеграмі.
Минулої доби, за словами голови ОВА, на Херсонщині через російські обстріли загинула одна людина, дев’ятеро – були поранені.
«Російські військові били по житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили сім приватних будинків й адміністративну будівлю. Також окупанти понівечили генератор, автобуси та приватні автомобілі», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
СБУ заявляє про затримання «агента ФСБ», який «коригував удари РФ» по Миколаєву
Служби безпеки України повідомила 29 листопада, що співробітники контррозвідки затримали в Миколаєві колишнього викладача місцевого університету, який «коригував ракетно-дронові удари РФ по обласному центру».
«Щоб направити ворожу зброю «в обхід» української ППО, зрадник намагався виявити бойові позиції зенітно-ракетних комплексів та мобільних вогневих груп Сил оборони. Для цього він встановив приховану відеокамеру на горищі багатоповерхівки, в якій проживав. За допомогою цього «спостережного посту» фігурант сподівався відслідкувати також орієнтовну кількість та види озброєнь українських військ, що рухаються в напрямку передової», – інформують у спецслужбі.
За цим повідомленням, СБУ «задокументувала злочини агента і затримала його за місцем проживання». «Синхронно були проведені комплексні заходи для убезпечення позицій Сил оборони», – додали в Службі безпеки України.
У затриманого вилучили мобільний телефон, відеокамеру та флеш-накопичувач із «доказами розвідувально-підривної діяльності».
«За даними слідства, фігурант потрапив у поле зору ФСБ, коли публікував свої антиукраїнські коментарі в російських телеграм-каналах. Після дистанційного вербування його подальша комунікація з окупантами відбувалася через «зв’язкового» з тимчасово окупованої частини території Донеччини», – повідомляє СБУ.
Слідчі Служби безпеки повідомили чоловікові про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), він перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Україна отримала 100 млн доларів від Південної Кореї – Шмигаль
Україна отримала 100 мільйонів доларів від Південної Кореї, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Це – перша бюджетна допомога від наших корейських партнерів, яка буде спрямована на підтримку соціальної сфери», – написав він у телеграмі вранці 29 листопада.
За словами Шмигаля, цього року між урядами країн була підписана угода, яка дозволить залучити до 2,1 мільярда доларів.
У жовтні в уряді Південної Кореї заявили про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні. Заява про це пролунала на тлі приєднання північнокорейських військ до російських сил, які воюють проти України.
Також минулого місяця президент України Володимир Зеленський під час телефонних переговорів із південнокорейським колегою оголосив про плани Києва направити делегацію до Південної Кореї.
«Домовилися посилити обмін розвідданим та експертизою, активізувати контакти на всіх рівнях, зокрема найвищому, щоб виробити стратегію дій і перелік контрзаходів у відповідь на ескалацію, а також залучити до співпраці спільних партнерів. У межах цієї домовленості Україна та Республіка Корея найближчим часом обміняються делегаціями для координації дій», – заявив він.
Крім того, у жовтні Зеленський повідомив, що Україна планує «найближчим часом» передати Південній Кореї детальний запит, він включатиме необхідну для українських захисників зброю.
«Помилка друкаря». Закон про підвищення податків вступить у силу таки з 1 грудня – Гетманцев
Закон, який передбачає підвищення податків, зокрема військового збору, набуде чинності з 1 грудня, а не з 29 листопада, як заявляли напередодні, повідомив голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
«Безсонна ніч і є результат – ресурсний закон набуде чинності 1 грудня 2024 року. Опублікований буде відповідно 30 листопада. Здоровий глузд переміг. Будемо вважати це помилкою друкаря», – написав він у телеграмі вранці 29 листопада.
Напередодні ввечері Гетманцев повідомляв, що згаданий закон набуде чинності 29 листопада, бо його вже опублікували у газеті «Голос України».
28 листопада президент України Володимир Зеленський через 44 дні після ухвалення парламентом підписав закон про підвищення податків.
Закон, серед іншого, передбачає збільшення військового збору з 1,5 до 5% (виняток – військовослужбовці). Цей збір тепер також платитимуть ФОПи.
Крім того, документ запроваджує 50% податок на банки, 25% ПП для фінкомпаній і перехід на помісячну звітність по податку на прибуток або на доходи (ПДФО).
У жовтні депутати проголосували за законопроєкт щодо збільшення податків. Згодом парламент відхилив всі постанови, які блокували його підписання. 15 жовтня закон відправили на підпис президентові.
ЗСУ: вночі збили 88 зі 132 російських дронів, 41 – «локаційно втрачено»
Українські військові в ніч на 29 листопада збили 88 ударних безпілотників, які запустила Росія, ще 41 – «локаційно втрачений», а один – повернувся в Росію, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, в ніч на 29 листопада військові РФ атакували Україну 132-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками невстановленого типу із напрямків російських Орла, Міллерова, Курська, Приморсько-Ахтарська.
Збили безпілотники у Київській, Чернігівській, Черкаській, Сумській, Харківській, Полтавській, Житомирській, Дніпропетровській, Запорізькій та Одеській областях.
«Внаслідок російської атаки у кількох областях України пошкоджено інфраструктуру, автомобілі, приватні та багатоквартирні будинки, потерпілим надається допомога», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На Одещині через нічний удар РФ поранені сім людей – поліція
На Одещині внаслідок російського удару в ніч на 29 листопада поранені семеро людей, повідомила Національна поліція.
«Вночі 29 листопада російські війська кілька разів атакували Південний регіон безпілотниками. У трьох населених пунктах Одеського району пошкоджено 13 житлових і дачних будинків, гаражі й інші надвірні споруди, газогін, автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер додав, що чотирьох постраждалих ушпиталили, серед них одна жінка у тяжкому стані, інші – у стані середнього ступеню тяжкості. Трьом пораненим надали допомогу на місці.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що в ніч на 29 листопада російські війська атакували Україну 132-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками невстановленого типу. 88 ударних безпілотників, які запустила Росія, вдалося збити, ще 41 – «локаційно втрачений», а один – повернувся в Росію, кажуть військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Журналісти підтвердили загибель в Україні майже 81 тисячі військових РФ
Журналісти видання «Медіазона» та російської служби Бі-Бі-Сі разом із командою волонтерів станом на 29 листопада встановили імена 80973 військових РФ, які загинули на російсько-українській війні з початку повномасштабних бойових дій у лютому 2022 року.
Більш як половина загиблих (52% від загальної кількості втрат) не були пов’язані з армією РФ на момент повномасштабного російського вторгнення в Україну. До цієї категорії журналісти та волонтери зарахували тих, хто підписав контракт із міністерством оборони РФ після початку війни. В оновленому зведенні вони зафіксували, що триває «стрімке зростання втрат» серед військовослужбовців-добровольців.
«Їхня частка в загальному масиві далі зростає і зараз становить 22% від загальної кількості підтверджених втрат російської сторони», – йдеться у зведенні. Багато добровольців гинуть упродовж двох-чотирьох тижнів після прибуття на фронт.
Для порівняння видання наводить дані щодо підтверджених втрат серед цієї категорії російських військових на листопад 2023 року. Тоді добровольці становили лише 14% від загальної кількості втрат.
«Реальна кількість людей, які прийшли в армію з цивільного життя вже після початку вторгнення та загинули на фронті, набагато вища, оскільки ми не змогли точно визначити, як саме потрапили на фронт 28% установлених нами загиблих», – пише російська служба Бі-Бі-Сі.
Частка засуджених, яких завербували на війну в колоніях, скорочується. У листопаді 2023 року вони становили 26% усіх втрат, а зараз – 18%. При цьому підрозділи, складені із ув’язнених, як і раніше, перебувають на передовій і «забирають на себе частину бойового навантаження», йдеться у зведенні.
Журналісти «Медіазони» та російської служби Бі-Бі-Сі за допомогою команди волонтерів з першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну ведуть підрахунок повідомлень про загибель російських військових у ЗМІ, на сайтах органів влади або в соцмережах. У підрахунку не враховуються втрати військових формувань із окупованих Донецької та Луганської областей України.
Журналісти наголошують, що реальні втрати армії РФ у російсько-українській війні більші, оскільки не всі повідомлення про загибель російських військових потрапляють у відкриті джерела.
На початку липня «Медуза» та «Медіазона» опублікували дослідження, в якому оцінили загальну кількість загиблих російських військовослужбовців за допомогою математичних методів та даних надмірної смертності. Автори дослідження дійшли висновку, що на той час, за два з половиною роки війни, загинуло близько 120 тисяч російських військових.