«Люди перебувають у розхитаному емоційному стані»
«Це чесно – казати населенню про реальну загрозу»
«Наша задача – вистояти, наша задача зробити так, щоб люди жили в цьому місті»
Як живе прифронтове Запоріжжя? Яких втрат та збитків зазнає через російські обстріли? Які настрої панують у місті через загрозу наступу Росії? Та як оцінює безпекову ситуацію і до чого готується місцева влада? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» розпитав секретарку міськради Запоріжжя та виконувачку обов'язків міського голови – Регіну Харченко.
SIPRI: у 2023 році дохід двох російських компаній, які виробляють зброю, збільшився на 40%
Сукупний дохід двох російських компаній, що входять до 100 найбільших світових виробників озброєнь, збільшився на 40 відсотків і сягнув приблизно 25,5 мільярдів доларів США. Про це йдеться у звіті, оприлюдненому сьогодні Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI).
Зазначається, що це відбулося майже повністю завдяки 49-відсотковому зростанню доходів від продажу озброєнь «Ростехом» – державною холдинговою компанією, яка контролює багато виробників озброєнь, в тому числі сім компаній, що раніше входили до ТОП-100 компаній-виробників і щодо яких не вдалося отримати дані про доходи.
«Офіційні дані про російське виробництво озброєнь є нечисленними і сумнівними, але більшість аналітиків вважають, що виробництво нової військової техніки суттєво зросло у 2023 році, а наявний російський арсенал зазнав значного оновлення і модернізації», – сказав Нан Тянь, старший науковий співробітник і програмний директор програми SIPRI з військових витрат та виробництва озброєнь.
За його словами, зокрема, йдеться про бойові літаки, гелікоптери, БПЛА, танки, боєприпаси та ракети – все це, як вважають, було вироблено у більшій кількості, оскільки Росія продовжувала свій наступ в Україні.
Після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія різко збільшила виробництво зброї, боєприпасів та інших товарів для військових потреб.
Проєкт російського бюджету на 2025 рік на військові витрати передбачає 13,5 трильйона рублів, що становитиме 6,31% ВВП. Отримуючи великі державні замовлення, підприємства російського ВПК стикаються з нестачею ресурсів та потужностей, у тому числі з нестачею робочих рук.
Попри санкції, Москва продовжує виробництво озброєння з використанням іноземних компонентів.
На Закарпатті у пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань» дозволили проїзд пустих вантажівок
На пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань», що на українсько-угорському кордоні відкрили смугу для пропуску порожніх вантажівок, повідомила 2 грудня кореспондентка Радіо Свобода.
Це стало можливим завдяки двосторонній угоді між Україною та Угорщиною про розширення роботи пункту пропуску. До кінця 2026 року КПП «Лужанка – Берегшурань» на Закарпатті планують реконструювати.
Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, раніше порожні фури цим на цьому пункті пропуску не могли проїхати. Зараз водії порожніх вантажівок до 7,5 тонн отримали можливість проїжджати до Угорщини, зареєструвавшись в електронній черзі.
Як очікується, це розвантажить пункт пропуску у Чопі і дасть можливість вантажівкам не стояти кілька днів у чергах.
У квітні представники українського та угорського урядів погодили відкриття нового пункту пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» для легкового транспорту та можливість руху порожніх вантажівок масою понад 7,5 тонн на пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань».
Наразі на кордоні з Угорщиною працюють п’ять автомобільних пунктів пропуску. При цьому вантажівки масою понад 7,5 тонн можуть бути перетинати лише пункт «Чоп – Захонь».
SIPRI: доходи від продажу зброї у 2023 році зросли
Доходи від продажу озброєнь і військових послуг 100 найбільших компаній-виробників зброї досягли 632 мільярдів доларів США у 2023 році, що в реальному вимірі на 4,2% більше, ніж у 2022 році. Про це свідчить дослідження, оприлюднене сьогодні Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI).
Зростання доходів від продажу озброєнь спостерігалося в усіх регіонах, але особливо різко – серед компаній, що базуються в Росії та на Близькому Сході. Загалом, менші виробники ефективніше реагували на новий попит, пов’язаний з війнами в Газі та Україні, зростанням напруженості в Азії та програмами переозброєння в інших регіонах.
У 2023 році багато виробників озброєнь збільшили обсяги виробництва у відповідь на зростання попиту – майже три чверті компаній збільшили свої доходи від продажу зброї порівняно з попереднім роком. Прикметно, що більшість компаній, які збільшили свої доходи, були в нижній половині ТОП-100.
«У 2023 році відбулося помітне зростання доходів від продажу озброєнь, і ця тенденція, ймовірно, продовжиться у 2024 році», – сказав Лоренцо Скараццато, дослідник програми SIPRI «Військові витрати і виробництво озброєнь».Стокгольмський міжнародний інститут дослідження зауважує, що 41 компанія з ТОП-100, що базується в США, отримала доходи від продажу озброєнь в розмірі 317 мільярдів доларів – це на 2,5 відсотка більше, ніж у 2022 році. З 41 американської компанії 30 збільшили свої доходи від продажу озброєнь.
Дослідники також повідомляють, що сукупний дохід від продажу озброєнь 27 компаній, що базуються в Європі (за винятком Росії), у 2023 році склав 133 мільярди доларів США – це лише на 0,2 відсотка більше, ніж у 2022 році, що є найменшим зростанням у будь-якому регіоні світу.
Однак за низьким показником зростання картина має більше нюансів. Європейські збройові компанії, що виробляють складні системи озброєнь, протягом 2023 року здебільшого працювали над старими контрактами, і тому їхні доходи за рік не відображають приплив замовлень.
Водночас у низки інших європейських виробників доходи від продажу озброєнь суттєво зросли завдяки попиту, пов’язаному з війною в Україні, а також у зв’язку зі збільшенням кількості замовлень на озброєння.
Натомість у 2022 році SIPRI повідомляв, що сумарний виторг від продажу зброї та військових послуг 100 найбільших компаній оборонної галузі у світі скоротився на три з половиною відсотки порівняно з 2021 роком, попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Мінцифри: заяви на отримання тисячі гривень подали 2,5 мільйони громадян за добу
Понад 2,5 мільйони заяв про «Зимову єПідтримку» отримано за добу, повідомив у понеділок міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Це абсолютний рекорд для цифрових сервісів. Безперечно, вона стала наймасовішою онлайн-послугою у світі.
Федоров зазначив, шо понад 550 заяв було подано на дітей.
Послуга, яка передбачає надання кожному громадянину тисяч гривень, стартувала 1 грудня.
Заступниця міністра нагадала, що перед поданням заявки необхідно оновити застосунок «Дія», після чого з’явиться додатковий розділ «Зимова єПідтримка» для отримання виплати у розмірі 1000 грн. Для тих, хто не користується «Дією» або не має РНОКПП, є можливість звернутись до банків-партнерів програми з 10 грудня.
Бігун зауважила, що подати заявку через «Укрпошту» неможливо. За її словами, цей поштовий оператор буде виплачувати «Зимову єПідтримку» без заявок тим, хто отримує пенсію та соціальну допомогу по інвалідності, а також жителям територій, де ведуться бойові дії.
За її словами, замовити виплату можна до кінця зими, а використати кошти – до кінця 2025 року. Винятком є виплати через «Укрпошту», де діє інший механізм, і кошти можна отримати до кінця лютого.
Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період». Виплати фінансуватимуться коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.
ДБР: військових, які повернуться із СЗЧ до початку 2025-го, поновлять з усіма гарантіями
Військовослужбовців, які добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять з усіма соціальними гарантіями – про це повідомила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян в ефірі національного телемарафону, передає пресслужба бюро 2 грудня.
Вона уточнила, що основною метою нового закону є створити можливості для військових, які пішли в самовільне залишення частини, до 1 січня повернутися в частини й «продовжити службу без докорів сумління і без конфлікту із законодавством України».
За словами представниці бюро, законодавці розробили спеціальний алгоритм для повернення військовослужбовців на службу. Зокрема, військові, які самовільно залишили військові частини чи місця служби або дезертували до набрання законом чинності, мають можливість добровільно, але не пізніше 1 січня 2025 року, прибути до відповідних військових частин для продовження військової служби.
«Керівник військової частини не пізніше 72 годин з дня їх прибуття до військової частини чи місця проходження служби продовжує дію контракту, а також поновлює виплату грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення», – повідомляє ДБР із посиланням на Сапьян.
Як додає речниця, такому військовослужбовцю поновлюються усі пільги, передбачені державою. Також командир має повідомити орган досудового розслідування та військову службу правопорядку про те, що дія контракту військовослужбовця продовжується. Це гарантуватиме початок автоматичної поцедури закриття кримінального провадження.
При цьому, якщо військовий не повертається на службу до 1 січня, кримінальне провадження може завершитися вироком. Сапьян наголошує, що в разі визнання винним у самовільному завершенні частини або дезертирстві обвинуваченим загрожує до 10 років ув’язнення.
Верховна Рада 21 листопада ухвалила в цілому закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував.
Він передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, дія контракту продовжується. Поновлюються також грошові виплати.
У листопаді через атаки РФ у Харкові пошкоджені майже 200 будинків – мер
У листопаді Харків зазнав 26 обстрілів, 14 з яких мали прямі руйнівні наслідки для житлового фонду, повідомив у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
За його словами, внаслідок цих атак пошкоджені 199 будинків.
У листопаді, порівняно з попереднім місяцем, було дещо менше атак –- кількість сигналів повітряної тривоги зменшилася до 161 (проти 196 у жовтні).
«Попри це, ворог продовжує застосовувати широкий арсенал озброєння. У листопаді по Харкову завдавали ударів із використанням восьми різних типів зброї. Що свідчить про систематичну цілеспрямовану тактику терору, спрямовану на залякування мирного населення», – написав Терехов у телеграмі.
За його даними, внаслідок російських атак у листопаді постраждали 166 людей, серед них є одна дитина, ще одна людина загинула.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Атака РФ по Тернополю: кількість постраждалих зросла
У Тернополі після влучання російського дрона у житловий будинок зросла кількість поранених до чотирьох, повідомив голова Тернопільської обласної військової адміністрації В'ячеслав Негода.
Раніше було відомо про одного загиблого і трьох поранених.
«Є один загиблий. Це 45-річний житель міста Тернопіль. Також є 4 жителі цього будинку поранені. Одна людина, а саме дружина загиблого – важкопоранена. Вона отримала важкі опіки», – розповів на брифінгу керівник Тернопільської ОВА.
За його словами, з пошкодженого будинку евакуювали 94 людини. Зараз оцінюють стан цього житла та його придатність до подальшого проживання і повернення людей.
«Після оцінки стану руйнувань, якщо не буде загрози обвалу, лише після цього йтиметься про повернення людей у свої квартири... Щодо трьох квартир, в які було влучання, для них потрібно буде більше часу, щоб зробити ремонти. На даний момент є рішення, що жителі цих квартир можуть розміститися в одному з готелів Тернополя», – додав Негода.
Вночі 2 грудня місцева влада повідомила про влучання російського дрона у багатоквартирний будинок у Тернополі. Внаслідок удару виникла пожежа, яка охопила квартири на верхньому, частково третьому і четвертому поверхах. Було відомо про загиблого та трьох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Черняк: близько двох тисяч військових КНДР направлено у бойові підрозділи армії РФ
У російській армії в оперативному резерві є девʼять тисяч північнокорейських військовослужбовців, дві тисячі передано в бойові підрозділи, розповів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Черняк.
«Ми знаємо, що дві тисячі військовослужбовців направлені до бригади морської піхоти та дивізії повітряно-десантних військ. Якщо вони вже потрапили в ті підрозділи, які ведуть активні бойові дії, значить ми можемо з упевненістю сказати, що вони теж уже долучилися до ведення бойових дій. Можливо, вони не на першій лінії. Можливо, вони не на передових позиціях, але вони все одно забезпечують агресію проти України, забезпечують вбивство українських військовослужбовців», – сказав представник ГУР.
Черняк додав, що є кілька варіантів, як будуть застосовувати війська КНДР із оперативного резерву.
«Або вони будуть брати участь в активних бойових діях на території України. Або вони будуть брати участь в активних бойових діях на території Росії, на території Курщини. Або вони залишаться в оперативному резерві на другій лінії оборони, що в принципі для України теж становить небезпеку. Чому? Тому що це дасть можливість звільнити певну кількість російських військовослужбовців, які будуть залучені до ведення активних бойових дій», – припусти він.
В українські розвідці додали, що зараз на полігонах у Курській області північнокорейські військовослужбовці проходять як загальну військову підготовку, так і специфічну підготовку як оператори БПЛА.
«Після того, як вони повернуться додому, це будуть навчені фахівці, які, по-перше, самі розуміють, як керувати БПЛА. По-друге, це вже будуть інструктори. 11 тисяч, чи скільки їх там повернеться, інструкторів, які зможуть навчити мільйонну північнокорейську армію новим умовам ведення війни, новим умовам ведення бойових дій», – йдеться в інтервʼю.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Про перші бойові зіткнення між українськими та північнокорейськими військовими у Курській області 5 листопада повідомили джерела видання Financial Times та Суспільного у спецслужбах. Зазначалося, що поки «не йдеться про великі зіткнення».
Наприкінці жовтня західні видання повідомили, що КНДР надіслала до Росії військових для участі в бойових діях проти України. За даними України та країн Заходу, до Курської області прибули понад 10 тисяч північнокорейських військових; на початку листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що вони зазнали перших втрат. Москва та Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
Сирський провів нараду щодо підвищення якості підготовки військових
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів службову нараду щодо підвищення якості підготовки військовослужбовців.
Обговорювались попередні результати впровадження з 1 листопада поточного року у всіх навчальних центрах нової програми БЗВП з терміном навчання 1,5 місяці.
Як написав він у телеграмі, для об’єктивності оцінки нововведень «проведені бесіди з курсантами та інструкторами, які відзначили лише позитивні аспекти у збільшенні термінів навчання та в змінах програми базової загальновійськової підготовки».
«Вже у грудні перші випускники півторамісячного терміну навчання підуть до бойових військових частин. Тому, чекаємо відгуків про випускників від командирів підрозділів та пропозиції щодо подальшого нарощення базової загальновійськової підготовки», – зазначив він.
За його словами, також на нараді обговорювалась підготовка офіцерів тактичної ланки, зміст якої наразі потребує удосконалення, в тому числі і збільшення термінів навчання.
Учасники наради запропонували розгортання курсів підвищення кваліфікації для підготовки офіцерів штабів за окремими напрямками діяльності.
«Бойові результати прямо залежать від якості підготовки воїнів. Вдячний командирам всіх рівнів, які максимально відповідально ставляться до підготовки особового складу. Зокрема, найкращі практики, які застосовуються для підготовки на рівні бойових бригад, мають бути поширені на всі Сили оборони України», – написав Сирський.
На незадовільну якість базової загальновійськової підготовки, яку проходять всі, кого призивають на військову службу (як за контрактом, так і по мобілізації), не раз нарікали і рекрути, і бойові бригади, які поповнюються новобранцями, й інструктори навчальних цетрів, і аналітичні організації.
З 1 листопад запровадили оновлений і триваліший курс підготовки – півтора місяці замість одного.
У лікарні померла жінка, поранена під час ракетного удару РФ по Полтавщині 17 листопада – Пронін
У лікарні померла жінка, яка зазнала поранення внаслідок удару російських військ по Кременчуцькому району Полтавщини, повідомив 2 грудня керівник обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Лікарі до останнього боролися за життя потерпілої. Щирі співчуття рідним та близьким. Це наша спільна втрата», – написав керівник ОВА.
17 листопада війська РФ завдали масованого удару по території України. Били по критичній інфраструктурі. У Кременчуцькому районі уламками ракети пошкоджено скління шести багатоповерхівок, загорілися пʼять легкових автомобілів, повідомляв Пронін. Тоді він зазначив, що у тяжкому стані до лікарні доставили людину, яка зазнала травм у результаті обстрілу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На переговорах у Пекіні Бербок застерегла Китай від підтримки Росії
\Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у понеділок попередила свого китайського колегу, що підтримка Пекіном Росії «вплине» на відносини.
Головна дипломатка Німеччини зустрілася в Пекіні зі своїм колегою Ван Ї для «стратегічного діалогу».
Міністерка сказала Ван Ї, що «зростаюча підтримка Китаєм війни Росії проти України має вплив на наші відносини».
«Зачіпаються основні інтереси німецької та європейської безпеки», – сказала Бербок, яку цитує AFP.
Одразу після цього міністр закордонних справ Німеччини вирушить до Брюсселя на зустріч міністрів закордонних справ НАТО.
Китай позиціонує себе як нейтральну сторону у війні в Україні і заявляє, що не надає військової допомоги жодній зі сторін, на відміну від США та інших західних країн.
Але Пекін залишається близьким політичним і економічним союзником Росії, і члени НАТО затаврували Китай як «вирішального посібника» війни, яку він ніколи не засуджував.
Загострення у Сирії. У Росії проблеми? До чого тут ГУР
Чому Асад полетів до Путіна?
Загострення на близькому Сході в Сирії. Перше таке серйозне за останні 8 років, пишуть ЗМІ. Російська армія навіть застосувала там авіацію, що офіційно підтвердили російські державні інформаційні агенції.
Чи дійсно Асад прилетів до Москви – просити допомоги. У Кремлі цього не коментують.
Чому ситуація у Сирії важлива для України?
Чому ми вам розповідаємо про Сирію? Тому що у бойових діях там бере участь Росія і політологи та воєнні експерти вже прогнозують, що це може її послабити та повпливати на війну Росії проти України.
До чого тут Буданов?
А чи є там вплив українського ГУР?
Про це і не тільки дивіться у програмі Cвобода.Ранок:
Канцлер Німеччини Шольц прибув з неанонсованим візитом до Києва
Канцлер Німеччини Олаф Шольц у понеділок прибув з неанонсованим візитом до Києва, повідомляє агентство DPA.
Зазначається, що Шольц у Києві проведе переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
«На зустрічі з президентом Зеленським я оголошу про додаткові озброєння на 650 млн євро, які мають бути поставлені в грудні», – написав канцлер у соцмережі Х.
Востаннє Шольц відвідував українську столицю влітку 2022 року – тоді це був його перший візит після початку повномасштабного вторгнення РФ.
За даними уряду Німеччини, наразі вже близько 5 мільярдів євро (2023 рік) та близько 1,6 мільярда євро (2022 рік) було витрачено на військову допомогу Україні. Ще близько 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки війни на поставки, які надійдуть лише у 2025-2028 роках.
Генштаб: на фронті за добу зафіксовано 165 боєзіткнень, майже 50 на Курахівському напрямку
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 165 бойових зіткнень, найбільше на Курахівському, Покровському і Времівському напрямках, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 2 грудня.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 48 атак позицій наших військ поблизу Берестків, Сонцівки, Зорі, Новодмитрівки, Курахового, Дальнього, Єлизаветівки та Ганнівки», – кажуть у ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку українські війська зупинили 33 штурмових і наступальних дії РФ в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Даченського, Жовтого та Чумацького. На Времівському напрямку російська армія здійснила 24 наступальні дії у районах Костянтинопольського, Трудового, Великої Новосілки, Новосілки, Нового Комара та Новодарівки.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 18 авіаударів, скинув 25 КАБ, застосував 1635 дронів-камікадзе. Крім цього, здійснив 5079 обстрілів, з них 145 з РСЗВ», – зазначено у повідомленні.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому і Придніпровському напрямках. Триває операція ЗСУ у Курській області РФ.
За даними аналітиків проєкту DeepState станом на 2 грудня, війська РФ просунулися в Кураховому на Донеччині, а також біля Нового Комара, Берестового, Погребків.
У ніч на 2 грудня війська РФ атакували Україну 110-ма ударними БПЛА типу Shahed та безпілотниками інших типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 8.30 підтверджено збиття 52 ворожих БПЛА у Київській, Черкаській, Чернігівській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Сумській, Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях. 50 безпілотників локаційно втрачено, імовірно внаслідок протидії засобів РЕБ Сил оброни, шість – вийшло з підконтрольного повітряного простору у напрямку росії та Білорусі, ще один – в повітрі. Бойова робота триває», – йдеться у повідомленні.
За даними Повітряних сили, безпілотники були запущені із напрямків Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ РФ.
У Тернополі через нічну атаку РФ ударними БПЛА одна людина загинула, троє були поранені, повідомила 2 грудня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
ГУР: Росія застосувала проти України близько 60 балістичних ракет КНДР
За час повномасштабного вторгнення Росія застосувала проти України близько 60 північнокорейських ракет, розповів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Черняк.
«Їх точність, в принципі, не дуже висока. Ми розуміємо, що ті технології, за якими їх виготовляли, вони застарілі», – зазначив він, відповідаючи на запитання щодо ймовірності застосування Росією балістичних ракет KN-23.
Черняк додав, що, попри свою застарілість, вони все-таки становлять серйозну небезпеку для України.
У березні керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков інформував, що Росія випустила по України близько 50 ракет виробництва Північної Кореї. За його словами, на Харківщині є один офіційно зафіксований випадок використання ракети типу Hwasong 11 (KN-23/24).
У жовтні Bloomberg із посиланням на дані розвідки Південної Кореї повідомив, що з серпня 2023 року КНДР передала до Росії близько восьми мільйонів 122-міліметрових та 152-міліметрових снарядів, близько 100 ракет Hwasong-11, а також протитанкову зброю Bulsae-4. За словами джерела видання, це значно перевищує оцінки європейських чиновників, зроблені раніше.
KN-23 – це позначення тактичної балістичної ракети виробництва КНДР. Так ракету назвали на Заході, за матеріалами розвідки. Офіційна назва ракети – Hwasong-11Ga. KN-23 є північнокорейською копією російського «Іскандера».
ДСНС: у Тернополі унаслідок атаки РФ одна людина загинула, троє – поранені
У Тернополі через нічну атаку РФ ударними БПЛА одна людина загинула, троє були поранені, повідомила 2 грудня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Уночі внаслідок удару ворожого дрона в Тернополі постраждав багатоквартирний будинок, що спричинило масштабну пожежу.
Загинула одна людина, троє отримали поранення, близько 100 мешканців евакуювали. Вибуховою хвилею пошкоджено вікна сусідніх будівель, школи та 20 авто», – кажуть рятувальники.
Раніше міський голова Сергій Надал повідомляв, що у Тернополі після влучання російського БПЛА у багатоквартирний будинок виникла пожежа, є загиблі та важкопоранені. Тернопільська обласна військова адміністрація інформувала про одного загиблого.
За добу Росія втратила ще 1790 військових, 9 танків і 30 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 743 920 своїх військових, зокрема 1790 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 2 грудня наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танків – 9478 (+9 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 19397 (+28)
- артилерійських систем – 20953 (+30) од
- РСЗВ – 1253
- засобів ППО – 1019
- літаків – 369
- вертольотів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19886 (+83)
- крилатих ракет – 2852
- кораблів/катерів - 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 30606 (+99)
- спеціальної техніки – 3619
«Солдати КНДР вже забезпечують агресію проти України»: інтерв’ю з представником ГУР
Влітку 2023 року міністр оборони Росії, тоді це Сергій Шойгу, вперше з часів розпаду СРСР поїхав з візитом у КНДР. Згодом РФ отримала північнокорейські артилерійські боєприпаси, балістичні ракети, а вже цього року у зоні бойових дій з’явилися солдати армії Північної Кореї. Андрій Черняк, представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України, розповів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії про окремі деталі співпраці двох режимів.