У Генштабі ЗСУ пояснили мету операції в Курській області РФ
Курська операція Сил оборони України змусила армію РФ перекидати значні ресурси до цього регіону, послаблюючи їхні позиції на інших напрямках фронту, повідомив Генеральний штаб ЗСУ з нагоди п’яти місяців від початку бойових дій на російській території.
«Загарбники стягнули туди одні з найбільш боєздатних підрозділів повітряно-десантних військ, морської піхоти та спецпризначення. Також Росія була змушена терміново просити допомогу у Північної Кореї, яка направила до РФ майже 12 тисяч своїх солдатів. Близько чотирьох тисяч із них уже ліквідовано, а частина підрозділів втратила боєздатність», – указано в повідомленні.
Як вважають у Генштабі, Курська операція мала на меті «не допустити наступ ворога в Сумській області».
Президент України Володимир Зеленський заявив 6 січня, що Росія зазнала значних втрат за п’ять місяців боїв із українськими силами в Курській області РФ, зокрема, за його словами, йдеться про близько 15 тисяч убитих російських військових, а загальні втрати склали понад 38 тисяч осіб.
Генштаб також оприлюднив дані про втрати силами РФ техніки – це 104 танки, 575 бойових броньованих машин, 1 104 одиниці автомобільної техніки, 330 артилерійських систем, 12 РСЗВ, 12 засобів ППО, один літак, три вертольоти, 859 безпілотників і 32 одиниці спеціальної техніки.
Окремо у військовому командуванні наголошують, що «під час операції українські сили взяли в полон 860 російських військових, суттєво поповнивши обмінний фонд».
Представник Трампа в Україні відклав візит до Києва до моменту інавгурації – Reuters
Спеціальний представник новообраного президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відклав поїздку до Києва та інших європейських столиць до моменту інавгурації Трампа 20 січня. Як повідомляє Reuters, про це повідомили чотири джерела, обізнані з плануванням поїздки.
Генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог спочатку планував відвідати Київ для зустрічі з українськими лідерами на початку січня, повідомляв Reuters минулого місяця. Його команда також організовувала зустрічі з офіційними особами в інших європейських столицях, включно з Римом і Парижем.
Але ця поїздка, яка мала стати першим випадком, коли нові посадові особи адміністрації Трампа вирушили до Києва після виборів 5 листопада, була відкладена, повідомили джерела, які побажали залишитися анонімними.
Очікується, що Келлог прибуде в Україну після вступу Трампа на посаду, хоча дата ще не встановлена, повідомили джерела.
Під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що він може завершити війну в Україні впродовж 24 годин, але наразі він мало просунувся в цьому напрямку. Водночас спроба швидко згорнути конфлікт залишається ключовим пріоритетом його нової адміністрації.
Ані Келлог, ані представник посольства України у Вашингтоні не відповіли негайно на прохання про коментарі.
Кількадесят українських військових дезертирували під час навчання у Франції – AFP
Кілька десятків із понад двох тисяч українських військових зі складу 155-ї бригади «Анна Київська» дезертирували під час навчання, повідомила 6 січня агенція France-Presse.
«Була певна кількість дезертирств, але вони залишаються дуже незначними, враховуючи кількість людей, які пройшли навчання», – сказав агенції офіційний представник французької армії.
Ситуація в 155-й механізованій бригаді стала публічною 31 грудня, коли про це написав журналіст Юрій Бутусов. За його словами, ще до першого бою підрозділ самовільно залишили більше тисячі мобілізованих, командира бригади звільнили, а один із керівників, відповідальних за формування бригади, помер від серцевого нападу.
За підсумками наради з командирами підрозділів безпілотних систем головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що «приділив окрему увагу нарощенню спроможностей підрозділу безпілотних систем 155-ї механізованої бригади, а також проблемним питанням, які необхідно вирішити». Про це зазначено у його дописі у телеграмі 5 січня.
Сирський не уточнив, про які саме проблемні питання йдеться.
У ніч на 5 січня журналіст Юрій Бутусов написав, що за даними джерел Цензор.НЕТ, на Ставці верховного головнокомандувача президент Володимир Зеленський заслухав інформацію щодо ситуації у 155-й механізованій бригаді, і заявив, що бере розслідування під особистий контроль.
Бутусов зазначив, що найбільше президента зацікавили «обставини дезертирства у Франції кількох десятків військовослужбовців бригади та самовільного залишення частини 1700 військовослужбовцями під час формування бригади в Україні».
«У цей час 155-та механізована бригада продовжує героїчно обороняти Покровськ, попри великі труднощі. У бригади чомусь забрали її основну ударну силу – дивізіон новітніх 155-мм гармат «Цезар», придали іншій бригаді», – наголосив у цьому ж пості Бутусов.
Водночас президент України Зеленський у вечірньому зведенні 4 січня повідомляв, що заслухав доповідь Сирського про ситуацію на фронті, але не зазначав про засідання Ставки і не коментував події навколо 155-ї бригади.
ЗМІ: суд продовжив запобіжний захід військовому Гнезділову, який публічно пішов у СЗЧ
Печерський районний суд Києва 6 січня продовжив тримання під вартою до 31 січня без права внесення застави для військовослужбовця 56-ї ОМПБр Сергія Гнезділова, який публічно самовільно залишив свою частину, повідомляють «Суспільне» і «Громадське».
Прокурор Микола Шелест просив суд продовжити Гнезділову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 березня. Він вважає, що військовослужбовець може переховуватися від слідства та суду.
Адвокатка Гнезділова Анастасія Бурковська просила суд пом’якшити запобіжний захід, замінивши тримання під вартою на домашній арешт.
Гнезділов у коментарі «Суспільному» заявив, що нагадав судді про свою згоду на повернення до військової частини, у якій, за його словами, дали згоду на його повернення на службу.
«Ми спершу отримали згоду на повернення. Тепер чомусь ми отримали відмову на повернення. Таке враження, що суд намагаються максимально затягнути й показати: шановні, з вами всіма так буде», – розповів він.
Перше судове засідання у справі Гнезділова по суті відбудеться 10 січня в Дніпрі.
1 вересня Сергій Гнезділов, який у 2019 році долучився до лав ЗСУ, самовільно залишив військову частину й оголосив про це публічно, щоб, за його словами, привернути увагу до необхідності ротацій для піхоти, а також до відсутності чітких термінів для служби.
У 56-ій ОМПБр відреагували на дії Гнезділова, там призначили службове розслідування та заявили, що військовий «вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення».
Думки у суспільстві з приводу СЗЧ Гнезділова розділилися: хтось критикував самовільне звільнення з частини, а хтось навпаки підтримував.
Також у своєму фейсбуці Гнезділов написав про мінімум 80 тисяч випадках СЗЧ. Радіо Свобода направило запит до міністерства оборони щодо цієї інформації, але наразі не отримало відповіді.
Гнезділов вказував, що «СЗЧ – кримінальний злочин», утім, він закликав вирішувати проблеми, а не мовчати про них.
24 вересня прокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження щодо Гнезділова.
Генштаб: на фронті за добу було 199 зіткнень, 86 – на Курщині
Від початку доби на фронті відбулося 199 бойових зіткнень, зокрема, в Курській області Росії українські військові відбили 44 російських атаки, а ще 42 боєзіткнення тривають дотепер, повідомив у зведенні станом на 22:00 6 січня Генштаб ЗСУ.
Крім того, за даними командування, від початку цієї доби на Покровському напрямку підрозділи сил РФ 40 разів намагалися прорвати оборону українських військ неподалік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Сухий Яр, Піщане, Котлине, Українка, Ясенове, Новоєлизаветівка, Тарасівка, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Новий Труд і Покровськ. Дотепер триває 10 боєзіткнень.
«На Курахівському напрямку ворог також активний – 25 разів атакував наші позиції поблизу Слов’янки, Срібного, Андріївки, Петропавлівки, Курахового та Дачного, два бої продовжуються. В районі Андріївки ворог скинув дві КАБ», – йдеться в повідомленні.
Як зазначили у Генштабі, бої тривали також на Лиманському, Краматорському, Торецькому, Харківському, Куп’янському, Сіверському, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
5 січня керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко повідомив, що «російські війська в Курську зазнали атаки з кількох напрямків, що стало для них несподіванкою».
За даними американського Інституту вивчення війни, українські війська відновили наступальні операції щонайменше на трьох напрямках в межах українського виступу в Курській області Росії і досягли тактичного просування 5 січня.
Згодом у Міноборони РФ підтвердили, що ЗСУ почали новий штурм на Курщині. Водночас голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив про «хороші новини» з Курської області» і що Росія «отримує по заслугах».
Президент України Володимир Зеленський заявив 6 січня, що Росія зазнала значних втрат за п’ять місяців боїв із українськими силами в Курській області РФ. Зокрема, за його словами, йдеться про близько 15 000 убитих російських військових, а загальні втрати склали понад 38 тисяч осіб.
У Генштабі ЗСУ 6 січня зазначили, що з майже 12 тисяч північнокорейських військових, яких Росія залучила до бойових дій, близько чотирьох тисяч «уже ліквідовані, а частина підрозділів втратила боєздатність».
Збройні сили України почали операцію в Курській області 6 серпня, зайнявши понад 1 тисячу квадратних кілометрів. Потім російська армія за допомогою військ КНДР змогла відбити частину території.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
У Лукашенка після заяви Зеленського сказали, що їм немає за що вибачатися
Речниця Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт підтвердила, що в перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну відбулася розмова Лукашенка з президентом України Володимиром Зеленським, але заперечила інформацію, що білоруський правитель нібито вибачився.
Ейсмонт зазначила, що розмова Лукашенка та Зеленського відбулася завдяки «емоційній реакції молодшого сина» Олександра Лукашенка Миколи, у якого в телефоні «був особистий контакт Зеленського».
Речниця додала, що під час розмови Лукашенко «в першу чергу говорив про те, що конфлікт розгорівся на території України, на території Зеленського, і саме йому з часом доведеться відповідати за загибель людей більше, ніж будь-кому». За її словами, тому Лукашенко «закликав сісти за стіл переговорів, що й було зроблено: три раунди переговорів у Білорусі, а потім у Стамбулі».
Наталія Ейсмонт заявила, що Олександр Лукашенко не вибачався перед Зеленським «з тієї простої причини, що нам нема за що вибачатися».
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману заявив, що в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну Лукашенко вибачився за ракети, випущені з території Білорусі.
«Він сказав, що «це не я, це Путін запускав ракети з моєї території». Це його слова, у мене є свідки. Він вибачився, сказав: «Повір, Володя, це не я, я йому сказав «не треба», це було без мене», – розповів Зеленський.
«Одна така успішна операція може змінити хід бойових дій»: командир першого у світі полку БПаК
14-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів (БПаК) ЗСУ є єдиним у світі підрозділом, який працює майже з усіма наявними видами безпілотних літальних систем – і у складі єдиного у світі окремого роду військ, Сил безпілотних систем. Про роботу полку Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів командир підрозділу «Чарлі», колишній офіцер ССО, учасник боїв за Донецький аеропорт, повний кавалер Ордена Богдана Хмельницького, який з початком повномасштабної війни брав участь у боях на всій лінії фронту.
Загиблий через удар дрона по маршрутці в Херсоні працював у міській раді – Мрочко
Загиблий внаслідок російського удару в Херсоні 6 січня працював у міській раді, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Володимир Іванович Шум був спеціалістом відділу екології управління комунального господарства і благоустрою департаменту міського господарства Херсонської міської ради. Російські терористи вбили єдиного еколога, який сьогодні фізично працював у Херсонській громаді. За кілька днів він мав відзначати 51-річчя», – написав Мрочко у телеграмі.
Раніше сьогодні місцева влада повідомила, що російські військові з дрона атакували маршрутний автобус у Херсоні, внаслідок чого одна людина загинула, ще семеро, за останніми даними, поранені і шпиталізовані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
СЗЧ та проблеми комплектування: чиї голови полетять за «безлад» в «бригадах влади»?
- «Свобода Live» продовжує слідкувати за ситуацією зі 155-ю бригадою «Анна Київська». Після оголошених журналістом Юрієм Бутусовим резонансних фактів про СЗЧ та проблеми з комплектуванням в ситуацію втрутився президент України Володимир Зеленський, «взявши розслідування під особистий контроль». Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський пообіцяв допомогти бригаді безпілотними системами. Чи допоможе підсилення бригаді та хто відповідатиме за СЗЧ та проблеми із комплектуванням «Анни Київської»?
- Російське Міністерство оборони вранці 6 січня заявило про захоплення Курахового на Донеччині, натомість Оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця» повідомляло про бої в місті. Що відбувається на цьому напрямку насправді?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
ОГП повідомив про розслідування за фактом розстрілу військами РФ українських полонених
Офіс генерального прокурора повідомив про початок досудового розслідування у справі про розстріл російськими військовими українських військовополонених на Донеччині минулого тижня.
«За оперативними даними, 3 січня 2024 року під час штурму позицій українських військ біля села Времівка Волноваського району окупанти захопили двох військовослужбовців ЗСУ. Полонених вивели з бліндажу під прицілом автоматів і розстріляли впритул у голову. Для впевненості у їхній смерті ворог зробив ще кілька пострілів», – йдеться в повідомленні.
Розслідування ведеться за статтею про вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей.
Розстріл військовополонених є порушенням Женевських конвенцій і класифікується як тяжкий міжнародний злочин.
Раніше сьогодні омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що є інформація про ймовірний розстріл 3 січня трьох українських військовополонених неподалік населеного пункту Нескучне Волноваського району Донецької області.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. За даними ОГП, станом на жовтень, українські правоохоронні органи мали інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами.
Як повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Війська РФ вдарили по автобусу в Херсоні, є загиблі й поранені – влада
Російські військові з безпілотника вдарили по громадському транспорту в Корабельному районі Херсона ввечері 6 січня, внаслідок чого є загиблі й поранені, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Влучили в автобус, який здійснював перевезення пасажирів на 3-му маршруті. Попередньо, є загиблі й поранені. Інформація уточнюється», – зазначив він.
Очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін уточнив, що близько 17:00 російські сили атакували маршрутку в Шуменському мікрорайоні Херсона.
«Попередньо, одна людина загинула, ще девʼятеро – поранені», – повідомив Прокудін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: на Курщині тривають 45 боєзіткнень
У Курській області Росії від початку доби відбулося 62 бойові зіткнення: 17 із них українські сили відбили, 45 – ще тривають, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України станом на 16:00 6 січня.
Загалом, за даними Генштабу, від початку доби на фронті відбулося 108 бойових зіткнень.
Бої тривали на Покровському, Курахівському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Харківському, Куп’янському, Сіверському, Времівському й Оріхівському напрямках.
5 січня керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко повідомив, що «російські війська в Курську зазнали атаки з кількох напрямків, що стало для них несподіванкою».
За даними американського Інституту вивчення війни, українські війська відновили наступальні операції щонайменше на трьох напрямках в межах українського виступу в Курській області Росії і досягли тактичного просування 5 січня.
Згодом у Міноборони РФ підтвердили, що ЗСУ почали новий штурм на Курщині. Водночас голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив про «хороші новини» з Курської області» і що Росія «отримує по заслугах».
Збройні сили України почали операцію в Курській області 6 серпня, зайнявши понад 1 тисячу квадратних кілометрів. Потім російська армія за допомогою військ КНДР змогла відбити частину території.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
«Чи вартувало це трьох годин?» Усі обговорюють подкаст Фрідмана із Зеленським
Зaгaлом три години розмови між президентом України Володимиром Зеленським і американським подкaстером і науковцем Лексом Фрідмaном уже нaзвaли однією із нaйвідвертіших розмов у світовому політикумі. Нa чиюсь думку, ця розмовa видaлaсь вдaлою, хтось нaзивaє її прогрaшем, для когось сaм фaкт цього подкaсту уже був помилкою.
Макрон закликав Україну до «реалістичних дискусій» щодо територій
Президент Франції Емманюель Макрон 6 січня закликав Україну бути «реалістичною» щодо територіальних питань у можливих майбутніх переговорах щодо припинення війни з Росією.
«Українці повинні вести реалістичні дискусії з територіальних питань», – сказав Макрон, виступаючи перед французькими послами, які зібралися в Єлисейському палаці. Він додав, що «такі переговори можуть вести лише самі українці».
Макрон також зазначив, що «швидкого і легкого рішення в Україні не буде».
При цьому він наголосив, що США, зокрема обраний президент Дональд Трамп, мають допомогти європейцям переконати Росію сісти за стіл переговорів.
«Сполучені Штати Америки повинні допомогти нам змінити характер ситуації і переконати Росію сісти за стіл переговорів», – сказав Макрон.
«Новий американський президент сам знає, що у США немає шансів щось виграти, якщо Україна програє», – додав він.
Французький лідер також зауважив, що Європа повинна буде запропонувати Україні гарантії безпеки.
Він також попередив, що довіра до західних країн «похитнеться», якщо вони погодяться на компроміс щодо України через «втому».
«Капітуляція України не може бути корисною для європейців і американців», – сказав президент Франції.
Обраний президент США Дональд Трамп, інавгурація якого запланована на 20 січня, неодноразово заявляв, що хоче якомога швидше припинити війну Росії проти України.
Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Київ неодноразово заявляв, що не може погодитися з будь-якими територіальними поступками Росії чи заморожуванням конфлікту. Таке заморожування, за словами української влади, лише допоможе Росії краще підготуватися до нового нападу на Україну.
В оприлюдненому 5 січня інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявив, що перші переговори про закінчення війни будуть із новообраним президентом США Дональдом Трампом.
«Я думаю, 25 січня або в інший день ми сідаємо передусім з Трампом. Ми домовляємось, як ми спроможні зупинити війну та (президента РФ Володимира Путіна – ред.) Путіна», – зазначив він.
Президент підкреслив: «якщо Трамп запропонує сильні гарантії безпеки для України, то після цього може бути розмова з росіянами». «І тільки так, а не просто відразу сіли втрьох», – додав він.
Після завершення контракту на транзит російського газу через Україну до країн ЄС ситуація на енергетичному ринку Європейського Союзу «залишається стабільною», зазначила під час брифінгу сказала речниця Єврокомісії Анна-Каїса Ітконен.
«Транзитна угода через Україну, як і очікувалося, завершилася 31 грудня. Ми інтенсивно працювали впродовж усього року із усіма країнами-членами та з Україною для підготовки до різних сценаріїв. Щодо безпеки постачання до Словаччини, то минулого тижня проведене надзвичайне засідання Газової координаційної групи, щоб підбити підсумки навколо завершення транзитної угоди. Учасники дійшли висновку, що не існує жодних проблем з безпеки постачання або занепокоєнь для Європейського Союзу внаслідок припинення цього транзиту», – сказала речниця Єврокомісії.
Вона зауважила, що «європейський ринок вже відреагував на завершення угоди про транзит російського газу через Україну, і це не привело до жодних цінових сплесків для європейських споживачів наприкінці року».
«Хочу зауважити, що Єврокомісія не купує й не продає, але ринкові основи залишаються стабільними. Попит задоволений на близько 80% порівняно з докризовим рівнем. Газ у сховищах також на докризовому рівні. Важливо, що ми застосували в Європі рекордний обсяг відновлювальної енергії», – зазначила Анна-Каїса Ітконен.
При цьому вона додала, що «Європа та її країни-члени входять у найхолодніші місяці року. Тож Єврокомісія продовжує підтримувати зв’язок із країнами-членами та проводити регулярний моніторинг цін на енергетичному ринку».
Україна 1 січня о 07:00 «в інтересах національної безпеки» зупинила транспортування російського природного газу своєю територією.
Наразі газотранспортна система України працює у режимі відсутності транзиту російського газу. Інфраструктура газотранспортної системи завчасно підготовлена до функціонування в режимі нульового транзиту і надійного газопостачання українських споживачів, зауважили у Міненерго.
Армія РФ наближається до Покровська: обере нову тактику?
Російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська. Про це повідомляють проєкт DeepState та американський Інститут вивчення війни (ISW).
Згідно з картою DeepState, агресор вже перебуває за 2,5 кілометри від міста, але, зважаючи на все, не збирається штурмувати його в лоб – а зосередиться на дорогах, що ведуть до Покровська.
Таку ж гіпотезу висунув і ISW. На думку аналітиків Інституту, РФ зосередила зусилля на спробах оточення Покровська – і саме для цього наступає в районі Воздвиженки за 20 кілометрів на схід від міста.
Під час авдіївської наступальної операції армія РФ використала нову тактику: замість штурму в лоб добре укріплених з часів АТО/ООС позицій, агресор почав обходити їх з флангів. Як результат – в середині лютого 2024 року РФ перерізала останню дорогу в Авдіївці, через яку відбувалось постачання українського угруповання у місті, що змусило його вийти. Відтоді ця тактика стала основною для армії РФ – і дозволяла брати все нові й нові міста без виснажливих міських боїв. Таким чином протягом літа-осені були взяті Новоселівка Перша, Желанне, Українськ, Цукурине, Невельське, Гірник, Курахівка, Селидове, Вугледар.
На цьому тлі ЗСУ знову пішли вперед у Курській області – про це 5 січня повідомили російські Z-пабліки і Міноборони РФ. За словами російських військкорів, українські механізовані колони пішли на північний схід та схід від Суджі, а також у напрямку Леонідово – це на південний схід від Коренево, який контролює Росія. Про результати атаки поки нічого невідомо – російське Міноборони лише звітувало про те, що нібито її відбило.
Покровський і Курський напрямки стали найгарячішими, якщо зважати на зведення Генштабу вранці 6 січня. Відомство відзвітувало 51 та 47 штурмів відповідно.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Лубінець каже про ймовірний розстріл військовими РФ ще трьох українських полонених
У п’ятницю, 3 січня, у Донецькій області сили РФ, ймовірно, розстріляли українських військових, повідомив омбудсмен України Дмитро Лубінець.
За даними омбудсмена, «інцидент стався неподалік населеного пункту Нескучне Волноваського району Донецької області». За попередніми даними, каже Лубінець, «російські окупанти розстріляли трьох українських військовополонених. Вони зав’язали їм руки та розстріляли в потилицю».
Лубінець нагадав, що «згідно з Женевськими конвенціями, військовополонені є під особливим захистом, і жодна країна не має права їх катувати, знущатися чи позбавляти життя. Попри це Росія демонструє нехтування міжнародними нормами».
«Я, як уповноважений Верховної Ради України з прав людини, вкотре негайно звертаюся до Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та Організації Об’єднаних Націй. Ці організації мають засудити цей злочин і здійснити тиск на російську сторону для припинення подібних актів», – написав Лубінець.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошує, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
У Києві на майдані Незалежності відбулась акція і фотовиставка «1000 днів полону»
На майдані Незалежності у Києві 6 січня відбулась акція та фотовиставка «1000 днів полону». Захід організовано спільно з БФ «Спілка морських піхотинців України» та асоціацією «Сила морської піхоти», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Мета акції – привернення уваги спільноти до проблеми українських військових, які вже понад 1000 днів перебувають у російському полоні.
До акції долучились родини полонених та представники громадськості. Учасники акції виступили із закликами до міжнародних організацій, урядів інших країн та всіх небайдужих підтримати Україну в боротьбі за свободу полонених.
Фотовиставка, яка була представлена під час заходу, містить історії та портрети полонених. Вона покликана нагадати, що «за кожною цифрою статистики стоять життя реальних людей, їхніх родин і незламна воля до свободи».
На Куп’янщині війська РФ уночі атакували переправу через річку Оскіл, розповів під час телеефіру голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні вночі (6 січня – ред.) ворог намагався зруйнувати транспортну цивільну інфраструктуру, переправу з лівого берега (Осколу – ред.) на правий, чим ускладнив і доставку гуманітарних вантажів, і евакуаційних заходів. Наразі працюємо над відновленням. Однак ця робота у нас постійна, тому що ворог намагається руйнувати нашу логістику чи не щодня», – сказав Синєгубов.
Водночас голова Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич в ефірі «Суспільного» наголосив, що «ситуація в цілому залишається незмінною – вона напружена, обстріли не припиняються».
«Обстріли відбуваються вздовж усієї лінії зіткнення, починаючи від Дворічної і закінчуючи Кругляківкою. Вранці під обстрілом була Кіндрашівка, попередньо – з артилерії. Пошкоджені будинки, на щастя, без постраждалих. Учора закидали КАБами в районах Куп’янська-Вузлового, Ківшарівки та Осинового, це все Куп’янська міська тергромада», – поінформував Канашевич.
Він додав, що «ворог активно застосовує FPV-дрони».
«Найбільше турбує, що на лівому березі Осколу залишаються близько 1660 жителів району у Курилівській, Кіндрашівській та Куп’янській громадах», – зазначив Канашевич.
Водночас він запевнив, що «евакуацію проводять і з найнебезпечніших населених пунктів, залучаючи військових».
«Якщо ми говоримо про Петропавлівку – це кілометр до лінії фронту. Кругляківка, Колісниківка – це населені пункти, які фактично є лінією фронту, і де ворог постійно намагається здійснювати штурмові дії. Ці населені пункти найбільш важкі з точки зору проведення евакуації», – сказав голова РВА.
Раніше були повідомлення, що незначна кількість російських військ змогла проникнути у Купʼянськ, але Центр стратегічних комунікацій ЗСУ спростував їх, зазначивши, що місто перебуває повністю під контролем Сил оборони України, а українські воїни зупинили просування противника на Куп’янськ.
На початку повномасштабного вторгнення сили РФ вже окуповували Куп’янськ. Але у вересні 2022 року місто було звільнене від російських військ.
Влада: внаслідок обстрілу на Полтавщині пошкоджена енергетична інфраструктура
Внаслідок нічного обстрілу сил РФ на Полтавщині є пошкодження енергетичної інфраструктури, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
«Вночі ворог атакував Полтавщину. За попередньою інформацією, без влучань у цивільні обʼєкти та постраждалих. Є пошкодження енергетичної інфраструктури», – кажуть в ОВА
Як зазначається, станом на 12:00 6 січня «електропостачання відновили».