Влада: війська РФ атакували цивільне підприємство у Купʼянську, загинув чоловік
Російські війська продовжать завдавати ударів по цивільній інфраструктурі Харківщини. Унаслідок удару по Купʼянську 12 січня загинув місцевий житель, повідомила Харківська обласна військова адміністрація.
«Близько 18:00 ворог обстріляв Купʼянськ. Внаслідок удару загинув місцевий житель. Пошкоджено цивільне підприємство», – вказано у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Україна готова віддати полонених з КНДР, якщо Кім Чен Ин організує обмін – Зеленський
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова передавати лідеру Північної Кореї Кім Чен Ину полонених з КНДР, якщо той організує обмін на українських військових, написав Зеленський у телеграмі 12 січня.
«Україна готова передавати Кім Чен Ину його людей, якщо він може організувати їхній обмін на наших воїнів, які перебувають у полоні в Росії», – вказано у дописі.
Президент України наголосив, що для тих солдатів із Північної Кореї, які не захочуть повертатися, можуть бути інші варіанти.
«Зокрема, ті з корейців, хто виявить бажання наближати мир через поширення правди корейською про цю війну, отримають таку можливість», – заявив Зеленський.
Раніше Служба безпеки України розповіла подробиці взяття Силами оборони в полон перших військових КНДР, які воювали проти України на Курщині.
Як повідомляє пресслужба відомства, йдеться про двох військових Північної Кореї, одного з яких 9 січня 2025 року захопили бійці тактичної групи № 84 ССО, а іншого – воїни-десантники Збройних Сил України.
У СБУ зауважують, що одразу після взяття у полон іноземцям надали всю необхідну медичну допомогу, як це передбачено Женевською конвенцією, а для проведення першочергових слідчих заходів їх доставили до Києва, де вони утримуються в належних умовах.
Полонені не розмовляють українською, англійською чи російською мовами, тож спілкування з ними відбувається через перекладачів корейської мови у взаємодії із розвідкою Південної Кореї.
Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї. Розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати».
Про прибуття перших північнокорейських військових на Курщину стало відомо восени минулого року.
До Росії, за даними США, Південної Кореї й України, у жовтні прибули від 10 до 12 тисяч північнокорейських військових. Їх залучили до участі у війні на боці Росії, підрозділи КНДР використовують у Курській області.
Москва і Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
Волтц каже, що нова адміністрація Трампа проситиме зниження мобілізаційного віку в Україні
Номінований Дональдом Трампом на посаду радника президента з нацбезпеки Майк Волтц вважає, що в Україні потрібно знизити мобілізаційний вік до 18 років через проблеми з людським ресурсом. Про це він сказав в інтервʼю американському телеканалу ABC News.
Він додав, що нова адміністрація президента США проситиме знизити призовний вік з 25 до 18 років.
«Нам потрібно, щоб проблема з браком людського ресурсу була вирішена. Йдеться не лише про боєприпаси чи виписування додаткових чеків, а й про те, щоб побачити лінію фронту, щоб ми могли укласти якусь угоду», – розповів радник Трампа.
Раніше представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що якщо в Україні знизять мобілізаційний вік до 18 років, то всіх новобранців забезпечать повним спорядженням.
Володимир Зеленський, коментуючи слова Міллера, наголосив 10 грудня, що Україна не має компенсувати брак обладнання та підготовки молодістю солдатів, тому треба зосередитися на забезпеченні наявних бригад. Голова держави зазначив, що «пріоритетом має бути постачання ракет і зниження військового потенціалу Росії, а не зниження призовного віку в Україні».
15 жовтня радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко заявив, що американські політики з обох партій тиснуть на президента Зеленського в питанні, чому в Україні не проводиться мобілізація тих, кому від 18 до 25 років.
Водночас, за його словами, президент «продовжує переконувати політиків з обох партій давати зброю без зміни призовного віку». Зеленський тоді заявляв, що в Україні поки не передбачається проведення мобілізації з 18 років.
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
ОВА: на Херсонщині за день було поранено восьмеро людей через атаки російських БПЛА
Російські війська протягом неділі 12 січня атакували Херсонщину з БПЛА. Унаслідок російських атак восьмеро місцевих жителів зазнали поранень, повідомила обласна військова адміністрація.
Вранці російські війська атакували з БПЛА Антонівку. Під удар потрапила 47-річна жінка. Вона зазнала мінно-вибухової травми, поранення передпліччя, ніг та попереку.
«Близько дев’ятої години ранку окупанти скинули вибухівку з дрона на жительку Херсона. Постраждала 57-річна жінка. Вона дістала вибухову травму та уламкове поранення ноги», – розповіла місцева влада.
Згодом до лікарні звернувся ще один херсонець, який постражав через атаку дрона. У 62-річного чоловіка діагностували мінно-вибухову та травму плеча.
«Орієнтовно о 15:10 в Антонівці двоє людей потрапили під удар російського БПЛА. Внаслідок скидання боєприпасу мінно-вибухові травми дістали 56-річний чоловік та 49-річна жінка», – кажуть в ОВА.
Також за даними місцевої влади через атаки дронів в Антонівці було поранено 58-річного чоловіка.
Крім того під удар безпілотником в Антонівці потрапили 21-річний та 31-річний чоловіки.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Донеччини, Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«За Путіна вас розірвуть». Скільки росіян підтримує війну проти України?
Протягом майже трьох років масштабної війни західні оглядачі намагаються зрозуміти, наскільки росіяни підтримують агресію своєї країни проти України, чи вірно говорити, що це «війна Путіна», як твердить російська опозиція за кордоном, та чи вірити українській владі, яка наголошує, що росіяни є співучасниками злочинів Кремля.
Американський тижневик The New Yorker вирішив самостійно проаналізувати серію інтерв'ю з росіянами, записаних влітку та восени 2023 року російською групою «Лабораторія публічної соціології» (P.S. Lab). Читайте про це за лінком
Зеленський: Фіцо відмовився від допомоги Словаччині за відсутності транзиту російського газу
Україна пропонувала свою допомогу Словаччині на час адаптації до відсутності транзиту газу з Росії, але премʼєр-міністр країни Роберт Фіцо «пихато відмовився», написав президент Володимир Зеленський у мережі Х 12 січня.
«Це було очевидною помилкою Фіцо – сподіватися, що його тіньові схеми з Москвою існуватимуть нескінченно. Ми пропонували свою допомогу народу Словаччини на час адаптації до відсутності транзиту газу з Росії, але сам Фіцо пихато відмовився. Багато хто у Європі попереджав його, що не можна просто нічого не робити й чекати. Зараз він намагається піаром, брехнею та гучними звинуваченнями перекласти провину із себе на когось іншого», – йдеться у дописі.
Зеленський вважає, що Фіцо «зробив ставку на Москву, а не на свою країну, не на об’єднану Європу й не на здоровий глузд».
«Це була його програшна ставка від початку. Сподіваємося, що подальша диверсифікація джерел постачання енергоресурсів у Європу, співпраця з Єврокомісією, а також реалізація політики Президента Трампа для збільшення постачання на континент американського газу допоможуть подолати проблеми, які виникають через недалекоглядність окремих європейських діячів», – наголосив президент.
12 січня парламентська делегація Словаччини вирушила до Росії з робочим візитом для переговорів про постачання природного газу до Словаччини.
Напередодні президент Словаччини Петер Пеллегріні відмовився їхати з офіційним візитом до Києва через те, що Україна припинила постачання газу до його країни.
Україна 1 січня о 07:00 «в інтересах національної безпеки» зупинила транспортування російського природного газу своєю територією, після закінчення терміну дії пʼятирічного контракту з Росією про транзит.
Фіцо заявив, що припинення постачання газу через Україну коштуватиме Словаччині приблизно 1,5 мільярда євро у вигляді втрачених зборів за транзитні потоки, що йдуть далі до Європи.
Він погрожує вжити заходів у відповідь, можливо, скоротивши гуманітарну допомогу Києву, припинивши підтримку українських біженців у Словаччині або зупинивши екстрені постачання електроенергії в Україну.
10 січня він розповів, що Путін пообіцяв знайти альтернативні способи постачання газу до Словаччини.
Близько 13,5 мільярда кубометрів газу було прокачано через Україну торік, зокрема близько 3 мільярдів кубометрів – для словацького споживання.
ЄС заявив, що немає потреби продовжувати транзитний контракт через Україну і що країни, які отримують російський газ, мають доступ до альтернативних постачань.
Прокуратура: війська РФ атакували рейсовий автобус на Сумщині, є поранені
Російські війська 12 січня завдали удару безпілотником по рейсовому автобусу на Сумщині, повідомляє пресслужба обласної прокуратури.
Унаслідок атаки поранення зазнали дві пасажирки – 42-річна та 30-річна жінки.
«За даними слідства, 12 січня 2025 року близько 15:15 год, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, ворог безпілотником атакував рейсовий автобус, який рухався по території Миропільської громади Сумського району», – вказано у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Новий радник з нацбезпеки США очікує розмову між Трампом і Путіним у найближчі дні або тижні
Номінований Дональдом Трампом на посаду радника президента з нацбезпеки Майк Волтц очікує, що телефонна розмова новообраного президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним очікується у найближчі дні або тижні. Про це радник Трампа сказав в інтервʼю американському телеканалу ABC News.
За словами Волца, розмова стане першим кроком на шляху до зустрічі Трампа і Путіна, підготовка до якого вже ведеться.
«Ми ще не визначили точну структуру зустрічі, але працюємо над цим», – зазначив конгресмен, відповідаючи на запитання, чи братиме участь у зустрічі президент України Володимир Зеленський.
Волтс підкреслив, що для досягнення угоди щодо російсько-українського військового конфлікту важливо стабілізувати ситуацію на фронті. За словами конгресмена, США хотіли б, щоб припинення вогню настало «в будь-який момент», після чого можна було б почати роботу над переговорами. «Усе має закінчитися якимось дипломатичним шляхом», – сказав Волтс.
Крім того, Волтс зазначив, що Трамп визнає «нереалістичність планів щодо повного витіснення Росії» із зайнятих нею територій, включно з анексованим Кримом.
Обраний президент США 9 січня заявив, що між ним і Путіним планується зустріч, але не назвав її термінів.
У відповідь на це речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що Путін відкритий до переговорів без будь-яких попередніх умов. Проте, за його словами, поки що немає конкретних планів зустрічі Трампа і Путіна. Прогрес в організації зустрічі можливий після інавгурації Трампа, запланованої на 20 січня, додав речник Кремля.
7 січня під час своєї першої пресконференції обраний президент США, відповідаючи на запитання про можливість його зустрічі з президентом Росії, сказав: «Я не можу вам цього сказати, але я знаю, що Путін хотів би зустрітися».
Новообраний президент під час передвиборчої кампанії заявив, що може припинити війну РФ в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду. На пресконференції Трамп заявив, що сподівається завершити бойові дії впродовж шести місяців.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
В оприлюдненому 5 січня інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявив, що перші переговори про закінчення війни будуть із новообраним президентом США Дональдом Трампом.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Генштаб ЗСУ повідомив про 75 бойових зіткнень на фронті від початку доби
Від початку доби на фронті відбулося 75 бойових зіткнень, найбільше на Покровському напрямку, йдеться у зведенні Генерального штабу Збройних сил України 12 січня станом на 16:00.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 33 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Новий Труд, Покровськ, Удачне, Котлине, Нововасилівка, Срібне, Петропавлівка, Шевченко, Дачне та Янтарне», – вказано у дописі.
На Торецькому напрямку війська РФ атакували дев’ять разів неподалік населених пунктів Торецьк, Біла Гора та Щербинівка.
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України протягом доби відбили дві атаки російських загарбників, ще три атаки тривають. Противник здійснив понад 220 обстрілів та завдав чотири авіаудари», – кажуть військові.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському Краматорському і Новопавлівському напрямках.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Колишній головнокомандувач Збройних Сил України (2014–2019 рр.) Віктор Муженко розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, що Росія не має на меті безпосереднє захоплення Покровська, а прагне заблокувати місто. За його словами, блокування Покровська «є більш вигідним для російської армії, оскільки дозволяє мінімізувати власні втрати і водночас створює значні проблеми для оборони українських сил».
Муженко пояснив, що війська РФ намагаються обійти місто з півдня, щоб заблокувати ключові транспортні шляхи, такі як умовна лінія Слов’янка-Межова. Це обмежить постачання регіону і створить ризик повного оточення Покровська, Мирнограда і прилеглих територій.
Влада: внаслідок обстрілу РФ частина Херсона залишилась без світла
У Дніпровському районі Херсона внаслідок російського обстрілу зазнала пошкодження електромережа, через що в місті обмежили електропостачання, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Внаслідок обстрілу російськими терористами Дніпровського району Херсона пошкоджено електромережу. Район частково без електрики – знеструмлено близько 22 900 точок обліку», – написав Мрочко.
Начальник МВА додав, що «фахівці вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ЗСУ завдали удару по командному пункту Росії у Донецькій області – Генштаб
Українські військові завдали нового удару по командному пункту РФ у Донецькій області в Новогродівці, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Сьогодні (12 січня – ред.) Збройні Сили України завдали чергового високоточного повітряного удару по командному пункту 2-ї гвардійської загальновійськової армії РФ, розташованому в місті Новогродівка Донецької області», – зазначили у ЗСУ.
Ця операція, за даними Генштабу, «є продовженням серії вогневих уражень командних пунктів окупаційних сил на Донецькому напрямку».
«Збройні Сили України демонструють високий рівень координації та професіоналізму у виявленні й знищенні ключових об’єктів ланок управління та військової інфраструктури противника», – констатують військові.
Новогродівка – місто у Покровському районі Донецької області, адміністративний центр Новогродівської міської громади. До 2020 року – місто обласного підпорядкування.
З вересня 2024 року Новогродівка окупована силами РФ.
Вранці 10 січня російська влада заявляла про атаку безпілотників на Ростовську область, при цьому в селі Чалтир, за її твердженням, вона спричинила пожежу в приватному будинку.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Російські військові цього тижня завдали по позиціях Сил оборони та населених пунктах України ударів із застосуванням майже 700 авіаційних бомб і понад 600 ударних дронів, повідомив президент Володимир Зеленський.
Глава держави наголосив, що «війна триває лише завдяки здатності російської армії таким чином тероризувати Україну й використовувати свою перевагу в небі». Саме тому, за його словами, важливо, щоб партнери все ж реалізували вже укладені з Україною домовленості.
Зеленський нагадав, що рішення саміту НАТО у Вашингтоні, а також рішення, ухвалені на зустрічах у форматі «Рамштайн» щодо протиповітряної оборони для України, «й досі не реалізовані повністю».
«Ми говорили з партнерами, і зокрема зі Сполученими Штатами, про можливість надання Україні ліцензій на виробництво систем ППО і ракет для них. У цьому немає нічого неможливого, і це тільки посилить наші спільні можливості гарантувати безпеку. Це саме така сила, завдяки якій можливий тривалий мир», – зазначив президент.
Він підкреслив, що «Росію можна лише примусити до миру, адже свої війни вона не зупиняє за бажанням». Частиною такого примусу, за словами Зеленського, «має бути достатня кількість і якість ППО».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія: губернатор Саратовської області каже про «контрольоване вигоряння» на нафтобазі в Енгельсі
Нафтобаза в Енгельсі, Саратовської області РФ, продовжує горіти п’ятий день поспіль після атака українськими військовими, повідомив місцевий губернатор Роман Бусаргін у телеграмі.
Губернатор заявив, що «на промисловому підприємстві в Енгельсі продовжується процес контрольованого вигоряння палива». Пожежу ліквідовують уже п’ятий день поспіль, раніше в Енгельсі запровадили режим надзвичайної ситуації.
«Фахівці у цілодобовому режимі вживають усіх необхідних заходів для ліквідації. Як говорив раніше, кількість диму, як і площа пожежі, знижується. Останні проби повітря також не виявили перевищення концентрації шкідливих речовин», – стверджує Бусаргін.
Водночас 10 січня він писав, що процес вигоряння палива орієнтовно триватиме начебто «ще два дні».
У ніч проти 8 січня в Енгельсі Саратовської області РФ було гучно, жителі повідомляли про вибухи. Влада РФ відразу заявила про «атаку дронів, влучання у нафтобазу та серйозну пожежу». Була атакована база зберігання нафтопродуктів «Комбінат Крістал».
Нафтобаза забезпечувала паливом військовий аеродром «Енгельс-2», де базується стратегічна авіація РФ, а саме бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160.
Радіо Свобода і кілька телеграм-каналів встановили координати пожежі й з’ясували, що пошкоджений об’єкт – це нафтобаза «Кристал» «Росрезерву», де зберігається паливо для військового аеродрому «Енгельс-2».
На цьому аеродромі базується стратегічна авіація. Вона може виступати носієм ядерної зброї і регулярно завдає ударів крилатими ракетами по Україні. Також станом на 2023 рік аеродром був єдиним, де були розміщені стратегічні бомбардувальники Ту-160.
За даними Міноборони Росії, минулої ночі над Саратовською областю РФ знищили 11 українських безпілотників.
Україна визнала атаку на нафтосховище в Енгельсі. Генштаб ЗСУ зазначив, що ураження нафтобази «створює серйозні логістичні проблеми для стратегічної авіації російських військ і суттєво знижує їхні можливості завдавати ударів по українських містах і цивільних об’єктах».
Російська служба Бі-Бі-Сі підрахувала, що у 2024 році українські дрони щонайменше 81 раз атакували нафтозаводи і паливні бази в Росії й на окупованих нею територіях. У результаті російським компаніям із виробництва нафтопродуктів доводиться відновлювати пошкоджену інфраструктуру, що до того ж складно через санкції. У 2024 році, зазначає Бі-Бі-Сі з посиланням на доступні дані, виробництво бензину й дизелю в Росії скоротилося, а ціни на пальне зросли.
Сили РФ завдали авіаудару по інтернату в Суджі – військова комендатура
Російська авіація завдала авіаудару по інтернату у місті Суджа Курської області, повідомив пресофіцер військової комендатури на території Курської області Олексій Дмитрашківський в ефірі телемарафону.
«Вчора ввечері (11 січня – ред.) російська авіація завдала два авіаційних удари в район інтернату міста Суджі. В результаті чого жінка отримала рвану рану руки. Станом на ранок дана жінка померла», – заявив речник.
За його словами, «приміщення інтернету дуже пошкоджене, вибиті всі вікна та двері».
Речник додав, що «в інтернеті перебували люди літнього віку, багато з них – особи з інвалідністю».
«Постало питання, куди перемістити цих людей. Люди всі літнього віку, дуже багато людей, які мають інвалідність, хворобу Паркінсона, післяінсультні, одна особа з психічним захворюванням. Тобто стан людей на цей час досить тяжкий», – пояснив Дмитрашківський.
Він додав, що «на територіях РФ, які контролює Україна, перебуває близько 2 тисяч людей. В школі-інтернаті, яку обстріли сили РФ, перебуває понад 70 осіб».
5 січня керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко повідомив, що «російські війська в Курську зазнали атаки з кількох напрямків, що стало для них несподіванкою».
За даними американського Інституту вивчення війни, українські війська відновили наступальні операції щонайменше на трьох напрямках в межах українського виступу в Курській області Росії і досягли тактичного просування 5 січня.
Збройні сили України почали операцію в Курській області 6 серпня, зайнявши понад 1 тисячу квадратних кілометрів. Потім російська армія за допомогою військ КНДР змогла відбити частину території.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
«Ключ до перемоги». Західні ЗМІ аналізують важливість операції ЗСУ на Курщині
Оглядачі The Washington Post, Business Insider, The Hill та низки інших медіа аналізують припущення про те, що цінність українського захоплення частини Курщини полягає у ймовірному використанні цієї ситуації на потенційних мирних перемовинах між Росією та Україною. Читайте про це тут
Із Донецької області вдалося евакуювати ще 132 людини – Філашкін
Із Донецької області вдалося евакуювати ще 132 людини, розповів голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«З лінії фронту евакуйовано 132 людини, у тому числі 12 дітей», – зазначив голова ОВА.
За його словами, «упродовж минулої доби, 11 січня, росіяни 20 разів обстріляли населені пункти Донеччини».
«Щодо Покровського району, то у Покровську пошкоджено три будинки, у Гришиному загинула людина та пошкоджено два будинки, у Родинському – нежитлове приміщення. У Білицькому Добропільської громади поранено п’ятьох людей, пошкоджено два будинки, адмінбудівлю, інфраструктурний об'єкт і автівку», – зазначив Філашкін.
Крім того, за даними голови ОВА, «обстрілів зазнав і Краматорський район. У Лимані пошкоджено 6 будинків, дві лінії електропередач і газогін, у Щуровому зруйновано нежитлове приміщення. В Іллінівці пошкоджено три об'єкти. У Костянтинівці поранено дві людини, пошкоджено 16 приватних будинків, 5 багатоповерхівок і чотири лінії електропередач, у Віролюбівці постраждали 6 приватних будинків і адмінбудівля.
«У Бахмутському районі в Часовоярській громаді пошкоджені 11 приватних будинків, дві багатоповерхівки і промислова будівля, а у Сіверську – 8 будинків», – підсумував Філашкін.
Генштаб: за минулу добу на фронті відбулось понад 180 бойових зіткнень
Між Силами оборони України та російськими військами минулої доби, 11 січня, відбулось 184 бойових зіткнення, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Ситуація на фронті, згідно з даними Генштабу, залишається «складною» – «російська армія, використовуючи свою перевагу у живій силі й техніці, безупинно атакує позиції Сил оборони».
«На Харківському напрямку російські загарбники один раз безуспішно штурмували позиції Сил оборони в бік Козачої Лопані. На Куп’янському напрямку за добу війська РФ здійснили 18 атак. Українські оборонці відбивали штурмові дії ворога неподалік від Голубівки, Синьківки, Степової Новоселівки та Загризового», – наголосили у Генштабі.
У ЗСУ кажуть, що «на Лиманському напрямку російська армія атакувала українські позиції 23 рази, намагалася вклинитися в оборону поблизу Зеленого Гаю, Новоєгорівки, Макіївки, Тернів, Зарічного, Григорівки та в Серебрянському лісі».
«На Краматорському напрямку минулої доби армія РФ здійснила 27 спроб просунутися вперед біля Часового Яру і Ступочків. На Торецькому напрямку минулої доби російські війська шість разів штурмували позиції Сил оборони в районах Торецька та Диліївки», – зазначили у ЗСУ.
Водночас відомо, що «на Покровському напрямку українські оборонці зупинили 77 наступальних дій ворога. Росіяни активно застосовували авіацію, штурмуючи українські позиції в районах Баранівки, Єлизаветівки, Променя, Лисівки, Зеленого, Нового Труда, Звірового, Новоандріївки, Успенівки, Слов’янки й Костянтинопольського».
Крім того, відомо, що «в операційній зоні на території Курської області захисники України за добу відбили 18 ворожих атак, один бій триває дотепер. Російська армія завдала по регіону ударів сімома керованими авіабомбами».
Вночі Росія атакувала Україну 94 дронами – Повітряні сили
Російські військові у ніч проти 12 січня запустили по Україні 94 дронів, було збито дві третини з них, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
«У ніч на 12 січня 2025 року (із 18.00 11 січня) противник атакував 94 ударними БПЛА типу «Shahed» і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків Міллерово, Орел, Брянськ, Курськ», – кажуть у відомстві.
За даними ЗСУ, «повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України».
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 60 ударних БПЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів», – розповіли військові.
Відомо, що ППО працювала у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Запорізькій, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій та Донецькій областях.
«Крім того, 34 ворожі безпілотники-імітатори були локаційно втрачені», – підсумували у Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, армія РФ регулярно атакує деокуповану частину Херсонщини ударними дронами.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Полонений ЗСУ солдат КНДР розповів про «значні втрати» – розвідка Південної Кореї
Розвідувальне агентство Південної Кореї підтвердило взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області, йдеться у повідомленні Yonhap News Agency.
Напередодні про їхнє захоплення у полон офіційно повідомив президент України Володимир Зеленський.
Південнокорейське інформагентство вранці 12 січня навело підтвердження з боку розвідслужби країни про те, що Україна взяла в полон цих військовослужбовців КНДР.
Також розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати», пише Yonhap.
Раніше Служба безпеки України розповіла подробиці взяття Силами оборони в полон перших військових КНДР, які воювали проти України на Курщині.
Як повідомляє пресслужба відомства, йдеться про двох військових Північної Кореї, одного з яких 9 січня 2025 року захопили бійці тактичної групи № 84 ССО, а іншого – воїни-десантники Збройних Сил України.
У СБУ зауважують, що одразу після взяття у полон іноземцям надали всю необхідну медичну допомогу, як це передбачено Женевською конвенцією, а для проведення першочергових слідчих заходів їх доставили до Києва, де вони утримуються в належних умовах.
Полонені не розмовляють українською, англійською чи російською мовами, тож спілкування з ними відбувається через перекладачів корейської мови у взаємодії із розвідкою Південної Кореї.
«На момент взяття у полон один із іноземців мав при собі військовий квиток російського зразка, виданий на ім’я іншої особи із реєстрацією у Республіці Тува РФ. А інший взагалі був без документів. Під час допиту військовий КНДР, у якого було знайдено квиток, заявив співробітникам СБУ, що цей документ йому видали в Росії восени 2024 року. Тоді, за його словами, частина бойових підрозділів Північної Кореї протягом одного тижня проходила злагодження із угрупованнями рашистів», – йдеться у повідомленні.
Про прибуття перших північнокорейських військових на Курщину стало відомо восени минулого року.
До Росії, за даними США, Південної Кореї й України, у жовтні прибули від 10 до 12 тисяч північнокорейських військових. Їх залучили до участі у війні на боці Росії, підрозділи КНДР використовують у Курській області.
Москва і Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
У НАТО рішуче засудили розширення військової співпраці між Росією і КНДР. В альянсі наголосили, що відправлення північнокорейських військ є небезпечною ескалацією і порушує резолюції Ради безпеки ООН. Таке нарощування підтримки Москви в її агресивній війні проти України викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти, наголошується в заяві.
Голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель у ході візиту до Києва 9 листопада також зазначив, що присутність північнокорейських військ на фронті є додатковою загрозою, і наголосив на необхідності дипломатичного тиску на Пхеньян.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль уникає визнання присутності північнокорейських військ у Курській області Росії чи участі їх у бойових діях там проти українських сил, щоб не визнавати, що РФ для відвоювання власної території потрібні іноземні війська.
В ISW спрогнозували вимоги Путіна на можливих переговорах щодо України
Президент РФ Володимир Путін «на будь-яких можливих переговорах із Заходом щодо припинення війни проти України, скоріш за все, зберігатиме свої довоєнні максималістські вимоги», йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
За даними аналітиків, «позиція очільника Кремля не призведе до стійкого миру». Американські експерти пояснили, що «такі вимоги Путіна стосуються ізоляції України та послаблення Північно-атлантичного альянсу (НАТО)».
У звіті ISW була проаналізована публікація Financial Times (FT) від 10 січня, в якій колишній високопоставлений кремлівський чиновник та інше джерело розповіли, що «Путін на будь-яких подібних переговорах зберігатиме свої довоєнні вимоги щодо запобігання вступу України в НАТО, та примушування блоку вивести військові контингенти з країн Східної Європи».
Вказані співрозмовники розповіли FT, що президент РФ «намагатиметься змінити правила міжнародної системи, щоб гарантувати, що немає «ніяких загроз для Росії», що фактично співзвучно його ультиматуму у грудні 2021 року Сполученим Штатам Америки перед повномасштабним вторгненням в Україну».
Так, нагадали аналітики, у 2021 році Путін вимагав від НАТО:
- взяти на себе зобов’язання не приймати Україну чи будь-які інші країни як нових членів;
- щоб США підтримували заборону на розширення альянсу, а блок не розгортав військових сил у державах, які стали членами НАТО після травня 1997 року;
- заборонити будь-яку військову діяльність НАТО в Україні, Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії,
- заборонити розгортання ракет середньої дальності в районах, які можуть досягти території РФ,
- заборонити США розгортати ракети середньої дальності в Європі або ядерні ракети за межами території Штатів.
В ISW звернули увагу, що «Путін особливо використовував і активізував цей наратив у 2021 році, щоб сформувати інформаційний простір і виправдати повномасштабне вторгнення в Україну перед нападом у лютому 2022 року».
Тим часом аналітики зазначають, що НАТО «не вжило жодних суттєвих дій щодо розширення у Східній Європі чи просування майбутнього членства України в НАТО між Бухарестською декларацією 2008 року, яка обіцяла Україні та Грузії можливе членство в НАТО, та 2022 роком».
Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Київ неодноразово заявляв, що не може погодитися з будь-якими територіальними поступками Росії чи заморожуванням конфлікту. Таке заморожування, за словами української влади, лише допоможе Росії краще підготуватися до нового нападу на Україну.
В оприлюдненому 5 січня інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявив, що перші переговори про закінчення війни будуть із новообраним президентом США Дональдом Трампом.
«Я думаю, 25 січня або в інший день ми сідаємо передусім з Трампом. Ми домовляємось, як ми спроможні зупинити війну і Путіна», – зазначив він.
Президент підкреслив: «якщо Трамп запропонує сильні гарантії безпеки для України, то після цього може бути розмова з росіянами». «І тільки так, а не просто відразу сіли втрьох», – додав він.