Російські обстріли: влада в чотирьох областях повідомляє про поранених
Російські війська обстрілювали понад 30 населених пунктів Херсонської області протягом попередньої доби, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 14 січня.
За його даними, армія РФ била по соціальній інфраструктурі та житлових кварталах. Пошкоджені багатоповерхівка, сім приватних будинків, господарчі споруди та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 9 людей дістали поранення», – додав Прокудін.
Напередодні голова Донеччини Вадим Філашкін повідомляв про двох загиблих внаслідок російського удару по Часовому Яру.
«Ще 2 людини в області за добу дістали поранення», – повідомив він вранці у вівторок.
За даними обласної влади, поранені – жителі Великої Новосілки та Андріївки.
Російські військові також протягом дня напередодні били по Нікопольському району з реактивної системи залпового вогню «Град», важкої артилерії, а також застосували дрон-камікадзе, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
За його даними, в районі постраждали троє людей:
«Це 14-річна дівчинка, вона буде оговтуватися вдома. 61-річний чоловік та 87-річна жінка госпіталізовані. Їхній стан – середньої тяжкості».
Також, додає Лисак, атаки пошкодили чотири приватних будинки, господарські споруди, лінії електропередач, інфраструктуру. Також обстріли спричинили пожежу на промисловому підприємстві, яку загасили рятувальники.
Читайте також: Війська РФ атакували автівку на Херсонщині, поранено двох людей – ОВА
За даними голови Харківщини Олега Синєгубова, російські обстріли спричинили пошкодження в кількох громадах регіону. Загалом в області напередодні зазнали поранень троє людей, в тому числі дитина віком 1 рік і 7 місяців – у неї гостра реакція на стрес.
Ще один цивільний був поранений вранці, додає Синєгубов:
«08:20 Харківський р-н, Липецька ТГ, с. Веселе. Внаслідок удару FPV-дроном постраждав 41-річний чоловік, госпіталізований».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Мобілізація із 18 років: коли можуть знизити вік?
І адміністрація ще чинного президента США Джо Байдена, і майбутня адміністрація обраного президента Дональда Трампа говорять, що Україні треба знижувати мобілізаційний вік із 25 до 18 років.
Представники української влади поки не розглядають це питання, але можливо доведеться?
Тим часом батьки деяких хлопців, яким ще немає 18, вивозять їх за кордон, щоб вберегти від потенційної мобілізації.
Чому США продовжують наполягати на цих змінах? Та чи вирішить мобілізація з 18 років воєнні проблеми України?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Генштаб: Сили оборони відбили 77 наступальних дій Росії на Покровському напрямку за добу
Протягом доби 13 січня на фронті відбулося 166 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 14 січня.
Зокрема, російські війська двічі штурмували позиції Сил оборони біля Вовчанська на Харківщині. На Куп’янському напрямку ЗСУ тричі відбивали російські штурми неподалік Лозової, Западного та Дворічної.
Російська армія 16 разів намагалася вклинитися в оборону українських військ на Лиманському напрямку, поблизу Новосергіївки, Зеленого Гаю, Шийківки, Першотравневого, Макіївки, Зарічного та Тернів. Також штаб повідомляє про п’ять відбитих штурмів біля Білогорівки на Сіверському напрямку.
Армія РФ 14 разів атакувала поблизу Часового Яру та Ступочок на Краматорському напрямку, 16 – на Торецькому напрямку, де більшість атак була спрямована на Торецьк.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 77 наступальних дій агресора у бік населених пунктів Баранівка, Зелене Поле, Єлизаветівка, Тарасівка, Нова Полтава, Новоторецьке, Лисівка, Мирноград, Зелене, Новий Труд, Промінь, Покровськ, Шевченко, Удачне, Нововасилівка, Успенівка, Петропавлівка, Новоандріївка, Слов’янка, Срібне, Андріївка, Курахове, Дачне, Новосергіївка та Янтарне», – йдеться в зведенні.
Штаб звітує про відбиття 13 російських атак на Новопавлівському напрямку, де загарбники найактивніше намагалися просунутися вперед поблизу населених пунктів Розлив, Времівка, Роздольне, Костянтинопіль та Нескучне. Ще одну атаку Сили оборони відбили на Придніпровському напрямку.
На Гуляйпільському та Оріхівському напрямках напередодні бойових зіткнень не фіксували.
«На Курському напрямку відбулося 15 боєзіткнень, ворог завдав 37 авіаційних ударів 49 керованими бомбами та вчинив 422 артилерійських обстріли, зокрема 20 – із реактивних систем залпового вогню», – додає командування.
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Росія: у Енгельсі й Казані після атаки дронів почалися масштабні пожежі
Російська місцева влада та медіа заявляють про атаку українських безпілотників на Казань (Татарстан) та Енгельс Саратовської області вранці 14 січня, передає російська служба Радіо Свобода.
Місцеві жителі та телеграм-канали повідомляли про велику пожежу в районі заводу «Казань Оргсінтез» – виробника пластиків високої міцності. Завод розташований на північній околиці Казані.
Телеграм-канали Mash та Baza пишуть, що українські безпілотники лише «спробували атакувати» завод, на територію якого впали лише уламки, публікуючи при цьому відео сильної пожежі.
Влада Татарстану стверджує, що внаслідок атаки дронів у передмісті Казані спалахнула газова цистерна, яку вже загасили. Внаслідок події ніхто не постраждав, йдеться в повідомленні пресслужби голови Татарстану.
В аеропорту Казані запровадили тимчасові обмеження на роботу. Росавіація також обмежила польоти в аеропортах Пензи, Ульяновська, Калуги, Тамбова та Саратова.
В Енгельсі Саратовської області українські безпілотники атакували промисловий об’єкт, почалася пожежа. Місцеві жителі розповіли «Обережно, новини», що після удару спалахнула нафтобаза. Дрони вже атакували її 8 січня, пожежу загасили лише через п’ять днів.
Голова регіону Роман Бусаргін заявив, що внаслідок атаки пошкоджене промислове підприємство. Яке саме, він не уточнив.
Раніше «промисловим підприємством» Бусаргін називав і нафтобазу Росрезерву, яку атакували українські безпілотники тиждень тому. Учора Бусаргін прозвітував про ліквідацію відкритого горіння на нафтобазі. Під час гасіння пожежі загинули двоє співробітників МНС.
Губернатор Орловської області Андрій Кличков заявляв, що в регіоні в ніч проти вівторка було збито 17 українських безпілотників. За його даними, руйнувань та постраждалих немає. У Тульській області звітують про збиття 16 дронів, у Ростовській – 14. Про наслідки не повідомляється.
Українське командування наразі не коментувало ці повідомлення.
Напередодні пізно ввечері було завдано комбінованого удару по Брянській області. Губернатор Олександр Богомаз стверджує, що всі цілі було збито. Геолокація відео вибухів у Брянській області підтверджує, що метою українського удару міг бути не лише склад боєприпасів під Брянськом, а й завод із виробництва вибухових речовин у місті Сільце. Раніше Брянський хімічний завод імені 50-річчя СРСР вже зазнавав атак.
Українське командування: втрати Росії перевищили 811 тисяч військових
Російська армія втратила близько 1 330 людей особового складу за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 14 січня.
За оцінками командування, загальні втрати російських сил сягнули 811 090 військових.
Також, додає штаб, армія Росії втратила в техніці:
- 9 767 танків (+3 за попередню добу)
- 20 326 бойових броньованих машин (+11)
- 21 923 артилерійських системи (+47)
- 1 262 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 044 засоби протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 276 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+72)
- 3 018 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 33 791 автомобіль і автоцистерну (+83)
- 3 696 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
ВМС України: у Чорному морі зараз – чотири російських носії «Калібрів»
У Чорному морі перебувають вісім російських кораблів, повідомляє командування Військово-морських сил України вранці 14 січня.
«В Чорному морі 8 ворожих кораблів, з яких 4 є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 28 ракет», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, у Азовському морі кораблів РФ немає. У Середземному морі їх сім, два з них є носіями «Калібрів», загальний залп – до 22 ракет.
Також протягом доби в інтересах Росії Керченською протокою пройшли загалом дев’ять суден.
У листопаді 2024 року в розвідці Великої Британії заявили, що, починаючи з 24 лютого 2022 року, українські Збройні сили знищили або пошкодили понад 25% основних російських військових кораблів, що діяли в Чорному морі.
При цьому британська розвідка наголошує, що попри те, що Чорноморський флот Росії наразі обмежений східною частиною Чорного моря, він зберігає здатність завдавати ударів із великої відстані по території України на підтримку сухопутних операцій.
У червні 2024-го представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
За даними ВМС України, від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
ISW: російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська
Російська армія нещодавно перерізала трасу Т-0405 Покровськ-Костянтинівка на схід від Покровська та трасу Т-0406 Покровськ-Межова на південний захід від міста, намагаючись охопити Покровськ і Мирноград – про це йдеться в звіті американського Інституту дослідження війни від 13 січня.
Як йдеться в аналізі, кадри з геолокацією, опубліковані 12 січня, свідчать, що російські війська нещодавно просунулися на схід від Мирного (на схід від Покровська) і захопили позиції вздовж траси Т-0504.
ISW також наводить дані українського військового оглядача Костянтина Машовця, за якими нещодавно підрозділи російських 55-ї та 74-ї мотострілецьких бригад вийшли на трасу Т-0406 між Котлиним і Удачним (обидва на південний захід від Покровська) та перерізали її. А російські «воєнкори» стверджували, що російські війська нібито захопили ділянку обох магістралей.
За оцінкою аналітиків, російські сили, ймовірно, захопили решту Солоного (на південний захід від Покровська) у рамках цього наступу.
«Підрозділи 5-ї окремої мотострілецької бригади (Росії – ред.), можливо, брали участь у перекритті траси Т-0405 поблизу Мирного, і рішення російського військового командування передислокувати 5-ю ОМСБр свідчить про те, що воно надає пріоритет зусиллям з наступу в цьому районі й охопленню Покровська зі сходу над подальшими наступами на захід від Курахового», – йдеться в звіті.
Згідно з текстом, раніше ISW припускав, що російські війська можуть також використати наступ на схід від Покровська в районі Воздвиженки та Мирного, щоб ліквідувати український виступ на південний захід від Торецька вздовж траси H-20 Донецьк – Костянтинівка.
Також із посиланням на кадри з геолокацією від 13 січня ISW стверджує, що російська армія 12 січня просунулася в інших районах на південний захід від Покровська, захопивши Піщане, що на південний захід від міста.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Колишній головнокомандувач Збройних Сил України (2014–2019 рр.) Віктор Муженко розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, що Росія не має на меті безпосереднє захоплення Покровська, а прагне заблокувати місто. За його словами, блокування Покровська «є більш вигідним для російської армії, оскільки дозволяє мінімізувати власні втрати і водночас створює значні проблеми для оборони українських сил».
Згодом ці наміри військ РФ підтвердив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов. За його даними, російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і таким чином взяти місто в оперативне оточення.
До інавгурації Дональда Трампа – лічені дні, а розуміння того, як саме новий президент США виконає свою обіцянку звершити війну в Україні, в Європі не більшає. Брюссель перебирає укази ще чинного президента Джо Байдена, щоб зрозуміти, які з санкцій проти Росії може скасувати його наступник.
Аналітики американського ISW моделюють вимоги очільника Кремля за столом переговорів: прогнозують, що питання «відкату» НАТО з його східних кордонів і гарантій нечленства України знову стане руба.
Що з цього прийме Трамп із його амбіціями бути сильним лідером? Коли й навіщо зустрічатиметься із Путіним? І чи домовляться про Україну за її спиною лідер Росії, що розв’язав не одну війну в історії, та президент США, що не виключив вторгнення до Гренландії чи Канади?
Харківщина: через падіння уламків БПЛА постраждали двоє людей – поліція
Увечері 13 січня російські дрони атакували Харківську область, повідомило Головне управління Національної поліції області на початку доби у вівторок.
Раніше обласна влада повідомляла про гостру реакцію на стрес у 1,7-річної дитини через влучання дрона в Чугуєві.
Крім того, безпілотник упав у селі Мурафа Богодухівського району поряд із домоволодінням. На місці падіння, за повідомленням, поліцейські виявили вирву від вибуху дрона та уламки.
«Внаслідок вибуху пошкоджено приватний будинок, господарські приміщеннями, гараж, автомобіль. Дістав поранення 47-річний чоловік, з вибуховими травмами його доставили в лікарню. У 44-річної жінки гостра реакція на стрес», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці оглянули місця влучань та відкрили кримінальні провадження за статтею про воєнні злочини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Десять країн ЄС закликали повністю заборонити імпорт російського газу
Десять країн Євросоюзу виступили з пропозицією якнайшвидше припинити весь імпорт газу з Росії. Про це повідомляють агентства Reuters і Bloomberg, у розпорядженні яких є копія відповідного документа.
Країни пропонують заборонити імпорт будь-якого російського газу – як трубопровідного, так і скрапленого.
Як альтернатива повної заборони пропонується поступове зниження імпорту відповідно до стратегії RePowerEU, ухваленої Євросоюзом у 2022 році. Вона передбачає, що ЄС повністю відмовиться від російського газу до 2027 року, перейшовши до інших постачальників, а також розширивши використання відновлюваних джерел енергії. Проте автори документа вимагають за можливості прискорити цей процес.
Документ підписали Литва, Латвія, Естонія, Данія, Чехія, Польща, Румунія, Швеція, Ірландія та Фінляндія.
Влада Євросоюзу готує черговий, 16-й пакет економічних санкцій проти Росії. Його планують оголосити наприкінці лютого – до третьої річниці початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну.
Євросоюз уже заборонив постачання російського газу морем, але не зміг повністю відмовитися від трубопровідного газу, оскільки від нього залежать деякі європейські країни, зокрема Словаччина й Угорщина. Їхня влада неодноразово критикувала санкційну політику ЄС і закликала до зближення з Кремлем.
У Міноборони оголосили підсумки голосування за членів Громадської антикорупційної ради
Міністерство оборони України 13 січня оголосило новий склад Громадської антикорупційної ради при міністерстві.
«13 січня 2025 року відбулося засідання Комісії з забезпечення проведення конкурсу з формування Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України. За результатами загальнонаціональних онлайн-виборів до складу Ради увійдуть 15 з 40 претендентів, що набрали найбільшу кількість голосів», – йдеться в повідомленні.
Комісія вирішила вважати обраними таких кандидатів:
- Гудименко Юрій Володимирович (Ветеранська сокира)
- Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія)
- Шуба Анастасія Вадимівна (Антикорупційна сокира)
- Соловйов Микита Олександрович (Антикорупційна сокира)
- Штанков Микита Володимирович (Ветеранська сокира)
- Бріт Ореста Павлівна (БОН)
- Нишпорка Олена Іванівна (Антикорупційна сокира)
- Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство)
- Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія)
- Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство)
- Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія)
- Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю)
- Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю)
- Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство)
- Прудковських Віктор В’ячеславович (Центр суспільного контролю).
«Новий склад Ради продовжить реалізацію цивільного контролю нульової толерантності посадовців до корупції у секторі оборони для забезпечення прозорості, підзвітності та запобігання корупційним проявам в оборонному відомстві», – заявили у Міноборони.
Загальнонаціональне онлайн-голосування за склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони відбулося 7 січня на офіційному ресурсі відомства.
У виборах нового складу Ради, за даними МОУ, взяли участь 101 215 українців: «це рекордна активність, яка майже у 2,5 рази перевищує показники попередніх виборів 2023 року, коли проголосувало близько 41 000 громадян».
У Міноборони зазначили, що система під час голосування «витримала DDoS-атаку завдяки злагодженій роботі технічної команди».
26 грудня Міністерство оборони України анулювало результати попереднього онлайн-голосування за членів Громадської антикорупційної ради і перенесло вибір кандидатів через технічний збій.
Громадська антикорупційна рада є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом Міністерства оборони України, утвореним для участі громадськості у забезпеченні оцінки корупційних ризиків у Міноборони.
Генштаб: ситуація на Покровському і Курському напрямках залишається напруженою
На фронті від початку доби 13 січня відбулося 155 бойових зіткнень, ситуація на Покровському і Курському напрямках залишається напруженою: там російські війська зосереджують основні наступальні зусилля, повідомив Генеральний штаб ЗСУ станом на 22:00.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 74 рази атакував наші позиції в районах населених пунктів Баранівка, Зелене Поле, Єлизаветівка, Тарасівка, Нова Полтава, Новоторецьке, Лисівка, Мирноград, Зелене, Новий Труд, Промінь, Покровськ, Шевченко, Удачне, Нововасилівка, Успенівка, Петропавлівка, Новоандріївка, Слов’янка, Срібне, Андріївка, Курахове, Дачне і Янтарне. П’ять боєзіткнень досі тривають», – йдеться в повідомленні.
На Курщині в РФ, за даними Генштабу, українські сили «успішно відбили» 11 атак противника.
Крім того, бойові дії тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському напрямках, йдеться у зведенні.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Колишній головнокомандувач Збройних Сил України (2014–2019 рр.) Віктор Муженко розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, що Росія не має на меті безпосереднє захоплення Покровська, а прагне заблокувати місто. За його словами, блокування Покровська «є більш вигідним для російської армії, оскільки дозволяє мінімізувати власні втрати і водночас створює значні проблеми для оборони українських сил».
Згодом ці наміри військ РФ підтвердив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов. За його даними, російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і таким чином взяти місто в оперативне оточення.
Війська РФ атакували дроном авто цивільних на Сумщині, одна людина загинула – прокуратура
На Сумщині внаслідок удару з безпілотника по цивільному автомобілю 13 січня одна людина загинула, ще одна – була поранена, повідомила обласна прокуратура.
«За даними слідства, 13 січня 2025 року близько 16:00, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, ворог безпілотником атакував транспортний засіб із цивільними, який рухався по території Великописарівської громади Охтирського району. Унаслідок атаки окупантів поранення отримали пасажири – 65-річний чоловік і його 54-річна дружина. По дорозі в лікарню жінка від отриманих поранень померла», – йдеться в повідомленні.
В обласній військовій адміністрації зазначили, що російські війська протягом дня здійснили 80 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, зафіксовано 128 вибухів. За повідомленням, обстрілів зазнали Хотінська, Юнаківська, Білопільська, Ворожбянська, Краснопільська, Великописарівська, Путивльська, Глухівська, Есманьська, Шалигинська, Середино-Будська, Свеська громади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У справі про вбивство генерала у Москві затримали уродженців Інгушетії – ЗМІ
У справі про вбивство в Москві начальника військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту збройних сил Росії Ігоря Кирилова затримали двох уродженців Інгушетії, повідомляє російське видання «Комерсант».
За повідомленням, чоловіків, імена яких не називають, затримали у Сибіру. Зараз вони перебувають під адміністративними арештами за статтями про непокору поліцейським і дрібне хуліганство, а наприкінці січня їх планують переправити до Москви для слідчих дій, пише видання, не вказуючи джерела цієї інформації.
За повідомленням, російські силовики вважають, що затримані зняли житло в Підмосков’ї для обвинуваченого в убивстві генерала, уродженця Узбекистану Ахмаджона Курбанова, а після вбивства поїхали до Сибіру.
Начальник військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту збройних сил Росії генерал-лейтенант Ігор Кирилов і його помічник Ілля Полікарпов загинули 17 грудня внаслідок вибуху в Москві, повідомив Слідчий комітет РФ.
Вибух стався удосвіта біля будинку, де жив Кирилов. За версією слідства, вибуховий пристрій був закладений у самокат, що стояв поряд із під’їздом. Російські слідчі відкрили кримінальну справу за статтями про теракт, вбивство і незаконний обіг зброї і боєприпасів. Вже наступного дня слідчий комітет Росії і ФСБ заявили про затримання підозрюваного, громадянина Узбекистану.
ФСБ стверджує, що його завербували українські спецслужби. Слідчий комітет РФ заявив, що затриманому обіцяли заплатити 100 тисяч доларів.
У повідомленні Слідчого комітету РФ стверджується, що підозрюваний розмістив бомбу на електросамокаті, припаркованому біля під’їзду будинку, де мешкав генерал, а також орендував машину, де встановив камеру спостереження за Ігорем Кириловим. Зйомка нібито транслювалася організаторам вибуху в Дніпрі.
Після того, як надійшов відеосигнал про вихід Кирилова з помічником із під’їзду, вибуховий пристрій був дистанційно приведений у дію, заявили у Слідкомі РФ.
Радіо Свобода звернулося до СБУ, там заяви російських силовиків поки що не коментували.
Ще у день вибуху, 17 грудня, джерело у Службі безпеки України повідомило Радіо Свобода, що вибух, внаслідок якого загинув Кирилов, був спецоперацією СБУ. Офіційно в Службі безпеки про це не заявляли.
Напередодні вибуху, 16 грудня, Служба безпеки України заочно висунула підозри на адресу генерала Кирилова у скоєнні злочинів. У СБУ вважають, що він є відповідальним за застосування хімічної зброї проти українських військовослужбовців.
За даними слідства, «від початку повномасштабної агресії РФ було зафіксовано понад 4 800 випадків використання окупантами заборонених хімічних боєприпасів, зокрема гранат К-1 із отруйними речовинами CS і CN». Правоохоронці також повідомили, що «у шпиталі та медичні установи України було доправлено понад 2 тисячі поранених бійців ЗСУ із хімічними ураженнями».
Попередник Кіта Келлога розповів про «дві ролі генерала» під час його місії в Україні
Генерал Кіт Келлог, якого обраний президент США Дональд Трамп планує призначити на посаду спецпредставника Сполучених Штатів із питань України, матиме дві ролі під час цієї місії. Їхню суть в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив Курт Волкер, що обіймав цю посаду до Келлога і був єдиним його попередником, оскільки за часів нинішньої американської адміністрації такої посади не існувало.
«Одна з них (ролей – ред.) полягає в тому, щоб зібрати інформацію та повернутися з нею до президента Трампа. Тобто – забезпечити дуже чітке, детальне уявлення про те, що відбувається, а також – які в різних гравців позиції й перспективи. По-друге, треба вести комунікацію від імені президента Трампа. Цього, зокрема, хоче президент Трамп», – зазначив Волкер в інтерв’ю Радіо Свобода.
Водночас повноваження ухвалювати рішення Келлог, чий візит до Києва і європейських столиць відклали до офіційного призначення, навряд чи матиме, зауважив Волкер.
На запитання, наскільки Дональд Трамп узагалі дослухається до думки свого спецпредставника з питань України, дипломат Волкер зазначив, що «Трамп вирішує сам».
«Навіть за першого його терміну в адміністрації, звісно, були держсекретар, міністр оборони, радник із національної безпеки. Вони зустрічалися з президентом і обговорювали такі питання, як Україна. Але врешті-решт Трамп сам ухвалював рішення. Думаю, так буде і за його другої каденції», – спрогнозував експредставник США з питань України.
Коментуючи розділеність оточення Трампа з питання російсько-української війни зокрема, Волкер знову наголосив, що майбутній президент США «дуже самостійний».
«Йому подобається слухати різні аргументи й точки зору. Тому його команда об’єднує людей з різними поглядами. Але він сильно покладається на свої власні судження», – зазначив експосадовець.
Агенція Reuters із посиланням на власні джерела повідомила, що Келлог відклав поїздку до Києва й інших європейських столиць на час після інавгурації Трампа, яка відбудеться 20 січня. Зазначається, що справа – в юридичних нюансах, які дозволяють переговори з іноземними посадовцями з питань, що становлять державний інтерес для США, тільки офіційним особам із відповідними повноваженнями.
7 січня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що візит Кіта Келлога до Києва відбудеться «свого часу».
8 січня Кіт Келлог в інтерв’ю Fox News стверджував, що обраний президент США «не намагається щось дати Путіну чи росіянам, він насправді намагається врятувати суверенітет України». Говорив номінант на посаду спецпредставника і про гарантії, що це буде «справедливо і чесно».
Повна версія «передінавгураційного» інтерв’ю Курта Волкера Радіо Свобода про очікування від Трампа на посаді та його плани завершити війну Росії проти України буде опублікована 14 січня.
Байден у підсумковій промові щодо зовнішньої політики: США і союзники «не можуть піти» від України
Президент США Джо Байден виступив у Державному департаменті з промовою про результати зовнішньої політики за період свого перебування на посаді. Він, зокрема, наголосив, що Сполучені Штати і їхні союзники «не можуть піти» від України.
Байден, який завершує свій термін перебування на посаді президента США, вітаючи підтримку Києва з боку США і міжнародної спільноти після широкомасштабного вторгнення Росії у 2022 році, заявив, що російський лідер Володимир Путін «не зміг досягти жодної зі своїх стратегічних цілей».
«Наші противники слабші, ніж вони були, коли ми прийшли на цю роботу чотири роки тому. Гляньте хоча б на Росію. Коли Путін вторгся в Україну, він думав, що захопить Київ за лічені дні. Але правда в тому, що з початку тієї війни це я стояв у центрі Києва, а не він», – сказав президент США.
Зеленський запровадив санкції проти фінансового сектору Росії
Президент Володимир Зеленський погодив запровадження санкцій проти фінансового сектору Росії, йдеться у відповідному указі №24/2025, опублікованому на сайті Офісу глави держави.
«Підписав сьогодні (13 січня – ред.) документи щодо санкцій. Указ про запровадження санкцій проти фінансового сектору Росії. 140 різних суб’єктів», – поінформував Зеленський у новому відеозверненні 13 січня.
Президент також акцентував, що «Україна й надалі працюватиме з партнерами, щоб узгодити цей тиск».
Водночас глава держави каже, що ініціював законопроєкт про кримінальну відповідальність за спроби обійти санкції, «і це багато в чому продовження міжнародної практики ставлення до санкцій».
У Варшаві 13 січня відбулась зустріч міністрів оборони п’яти країн – Німеччини, Великої Британії, Франції, Польщі та Італії, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Міністри під час зустрічі радились, як допомогти Україні та яким чином можна збільшити оборонний потенціал Європи. Перша сесія засідання стосувалася України, тому на онлайн зв’язку був український міністр оборони Умєров.
За словами міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, «Україна дуже потребує підтримки союзників, оскільки бореться не тільки за свою свободу, а й за безпеку в Європі, тому допомога мусить бути продовжена».
«Ми підтвердили союзницьку підтримку України, рішучість допомагати, навчати військових, але передусім, сьогодні головним пунктом розмови з міністром Умеровим був розвиток виробничих можливостей між Європою та Україною, між нашими фірмами. Зокрема, йдеться про розвиток спільних ініціатив з Україною. Такі можливості є і вони не використані. Це може бути велика підтримка для України, яка воює», – зазначив Косіняк-Камиш.
На важливості підтримки оборонної промисловості України наголошував і міністр оборони Німеччини. Борис Пісторіус наголосив, «між країнами вже є вдалі проєкти, які стосуються виробництва дронів та програмування».
Зеленський каже, що обговорив із Макроном ідею розміщення «контингентів партнерів» в Україні
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні заявив, що 13 січня розмовляв із французьким колегою Емманюелем Макроном й обговорював ідею розміщення «контингентів партнерів» в Україні.
«Говорив сьогодні з президентом Франції. Доволі довга й детальна розмова. Ми обговорили оборонну підтримку – різні форми, збройні пакети для України. Ми обговорили інвестиції в закупівлю снарядів для України. Також – питання розміщення контингентів партнерів і підготовку наших військових. І, звичайно, – глобальна ситуація. Ми координуємо наші позиції», – сказав Зеленський.
У пресслужбі президента України, інформуючи про розмову, зазначили, що Зеленський і Макрон домовилися зустрітися найближчим часом і «доручили командам запланувати низку контактів на різних рівнях, щоб скоординувати спільні з партнерами кроки для досягнення справедливого миру й напрацювання дієвих гарантій безпеки».
Білий дім обговорив із командою Трампа мобілізацію в Україні – Салліван
Україні доведеться «вирішувати питання щодо зниження віку мобілізації громадян», зазначив радник чинного президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван і повідомив, що «обговорив цю проблему з представниками команди Дональда Трампа».
«Впродовж останнього року це питання (наповнення військ особовим складом – ред.) стало ще гострішим, і потреба України в тому, щоби мати можливість повністю укомплектувати свої бригади та батальйони, оскільки ми постачаємо величезну кількість боєприпасів і військового обладнання, яких вони потребують, зросла», – зауважив Салліван у інтерв’ю виданню Bloomberg, яке вийшло 13 січня.