Генштаб ЗСУ підтвердив ураження нафтобази у Воронезькій області Росії
В ніч на 16 січня підрозділи Сил оборони України атакували нафтобазу «Лискинская», що у Воронезькій області Росії, повідомила пресслужба Генштабу ЗСУ.
«За наявною інформацією, зафіксовано влучання в ціль щонайменше трьох ударних БПЛА. На об’єкті виникла масштабна пожежа. Відомо, що на нафтобазі зберігалося пальне, яке, зокрема, використовувалося для забезпечення потреб окупаційної армії РФ», – вказано у дописі.
Вранці у четвер губернатор регіону Олександр Гусєв писав, що вночі Воронезьку область РФ атакували понад 10 БПЛА. Більшість з них була направлена на нафтобазу в Лискинскому районі.
«Постраждалих немає. За попередніми даними, майно громадян не постраждало... Наразі з вогнем на кількох резервуарах борються посилені пожежні розрахунки: десятки одиниць техніки і два пожежних поїзди. Направлено додаткові сили з двох сусідніх регіонів», – зазначив Гусєв.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні минулого року Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні 2024 року, від початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.
Найскладніша ситуація на фронті на сході, де РФ переважає у кількості техніки і військ – Зеленський
Найскладніша ситуація на фронті на сході України, де наразі велика концентрація російських військ і техніки, і де український військових менше, розповів президент Володимир Зеленський в інтервʼю польським ЗМІ.
«Безумовно, щоб захопити нас їм і треба в рази більше людей, інакше вони нічого не зможуть зробити. І, безумовно, тут допомагають зброя і технології, завдяки нашим технологічним крокам вперед ми стримуємо їх на сході, там де, як я сказав, дуже складно», – сказав Зеленський.
Президент додав, що на фронті не вистачає допомоги і перед усім це питання не про кількість людей. За його словами, наразі є бригади, які укомплектовані щодо зброї на 60-70% через затримку процесів постачання допомоги від партнерів України.
«Але Росія зазнала великих втрат, вони втратили ініціативу на Харківському напрямку, їх операція була зупинена нашими військовими. Так само як вони хотіли з півночі нашої держави окупувати наше велике місто Суми, там ми вийшли контрдії у Курській області. Змогли зайняти відповідні барʼєри і 6 місяців там наші військові стоять, чим повернули війну назад в Росію і зробили буферну зону між нашими державами на території Росії. Це був важливий превентивний крок», – розповів глава держави.
Зеленський заявив, що з 12 тисяч військових КНДР, які приїхали в Україну воювати, втрачено 4 тисячі. Також армія РФ на Курському напрямку втратила 30-35 тисяч військових.
За спостереженнями Інституту дослідження війни на 13 січня, російські війська перерізають траси на схід і захід від Покровська у спробах оточити місто.
Проєкт DeepState й американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляли, що російська армія в перші дні 2025 року активно захоплює нові території на південь, південний схід і схід від Покровська.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Покровськ Донецької області, щоб розірвати логістичні ланцюги і взяти місто в оперативне оточення.
У Кремлі відреагували на заяву Туска про «повітряний терор» із боку РФ
Речник президента РФ Дмитро Пєсков прокоментував 16 січня слова прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який заявив, що Росія готувала теракти проти міжнародних авіакомпаній.
«Загалом це ще одне абсолютно бездоказове звинувачення Росії. Польща добре відома такими бездоказовими звинуваченнями. Найчастіше навіть намагається зберегти лідерство на цьому шляху порівняно з іншими європейськими країнами», – сказав Пєсков на брифінгу.
Голова польського уряду Дональд Туск заявив 15 січня, що «Росія планувала повітряний терор – і не лише проти Польщі, але також проти авіаліній у всьому світі».
Газета The Wall Street Journal повідомила в листопаді 2024 року, що, за даними джерел, російська військова розвідка планувала влаштувати підпали на вантажних та пасажирських літаках, що летять із Європи до США та Канади. За інформацією видання, під час цих операцій ГРУ сталися пожежі на складах транспортної компанії DHL в англійському Бірмінгемі та німецькому Лейпцигу.
У листопаді 2024 року польська прокуратура заявила, що за вибухами посилок у курʼєрських складах по всій Європі ймовірно стоять російські спецслужби. За даними спецслужб, посилки були частиною змови, яка в кінцевому підсумку мала на меті спровокувати вибухи на вантажних рейсах до Сполучених Штатів і Канади.
Сирський розповів Брауну про «важкі бої на більшості напрямків» на фронті
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил Сполучених Штатів генералом Чарльзом Брауном – про це він повідомив 16 січня.
Зокрема, він висловив співчуття у зв’язку з масштабними пожежами в Каліфорнії.
«В ході розмови поінформував американського колегу про ситуацію на лінії фронту, яка характеризується важкими боями на більшості напрямків. Завдяки мужності та відвазі українських військових, переважаючим силам ворога не вдалося досягти стратегічної мети на жодній з ділянок фронту», – заявив Сирський.
Він додав, що подякував Брауну за «позитивну динаміку» в наданні матеріально-технічної допомоги, особливо – засобів протиповітряної оборони, важкої техніки, артилерійських та авіаційних боєприпасів.
Читайте також: Із авіатехніків – у піхотинці: суспільний резонанс зірвав наміри влади?
«Голова Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних Сил США запевнив, що стійкість українських воїнів й надалі буде дієво підтримана з боку США», – додав Сирський.
Пресслужба Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США повідомила про розмову Брауна із Сирським напередодні. За повідомленням, сторони обговорили останні події на лінії фронту, безпекову допомогу та реформи з військової модернізації.
За даними Генерального штабу Збройних сил на ранок 16 січня, напередодні на фронті відбулося 124 бойових зіткнення.
Російська армія просунулась у Часовому Яру, повідомив у ніч проти 15 січня проєкт DeepState. Лінія фронту там була відносно стабільна, доки агресор днями не захопив вогнетривкий завод на півночі міста.
За словами військових аналітиків, це була одна з найзручніших точок оборони у місті – після її захоплення ситуація у Часовому Яру може швидко погіршитися.
«Трамп може змусити»: Зеленський вважає, що є шанс закінчити війну у 2025 році
Президент Володимир Зеленський вважає, що є шанс закінчити війну у 2025 році, оскільки обраний президент США може тиснути на Росію з цього питання, заявив лідер України в інтервʼю польським ЗМІ.
«Так, є. Трамп дуже хоче закінчити війну, це його меседжі, вони і публічні, і непублічні, якщо чесно. Він лідер, спроможний тиснути на Росію. Я впевнений, що Росія боїться Америки й Китаю, і боїться обʼєднаної Європи», – сказав Зеленський, відповідаючи на питання, чи є шанс на завершення війни у 2025 році.
Зеленський додав, що в України є сильний партнер США та Євросоюз, а тому «варто зробити все», щоб завершити війну у цьому році.
«Трамп може змусити. Ми повинні домовитися з Трампом, що є конкретні гарантії безпеки для України й він повинен примусити Путіна до дипломатії, закінчити цю війну. Але Трамп, я вважаю, спроможний і, дай Боже, він це зможе – запропонувати Україні реальні гарантії безпеки», – вважає президент.
Новообраний президент США під час передвиборчої кампанії заявляв, що може припинити конфлікт в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду. Тепер він каже, що намагатиметься це зробити упродовж пів року.
Нещодавно номінант майбутнього президента США Дональда Трампа на посаду спецпредставника з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що Трамп «не намагається щось дати Путіну чи росіянам, він насправді намагається врятувати суверенітет України».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Кличко повідомив про наслідки атаки дронів по Києву
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про наслідки повітряної атаки, що відбулася вдень 16 січня.
«У Соломʼянському районі столиці уламок БпЛА пошкодив легкове авто. Розірвало двигун та частково салон автівки. Пожежі немає. Постраждалих теж наразі немає», – інформує мер столиці.
Повітряна тривога в Києві була оголошена о 12:08, про відбій влада повідомила о 12:29.
За повідомленнями, російські безпілотники заходили в столицю з кількох напрямків, по них працювали сили протиповітряної оборони.
Повітряна атака збіглася в часі з візитом до Києва прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Уряд Британії анонсував підписання угоди про 100-річне партнерство з Україною
Велика Британія та Україна підпишуть угоду про 100-річне партнерство під час візиту британського прем’єра Кіра Стармера до Києва, йдеться в повідомленні уряду Британії 16 січня.
«Угода сприятиме військовій співпраці в галузі безпеки мореплавства через нову структуру для посилення безпеки в Балтійському, Чорному та Азовському морях і стримування російської агресії, що триває», – повідомляє пресслужба прем’єра.
Очікується, що угода формалізує відносини між двома країнами, розширить співпрацю в обороні та невійськових сферах.
Також Лондон анонсує запровадження системи верифікації зерна, аби відслідковувати зерно, викрадене з окупованих українських територій.
За повідомленням, угода включає дев’ять основних напрямків і передбачає використання «інновацій і стійкості, які Україна проявила, обороняючись від російського нелегального й варварського вторгнення, та їх заохочення для підтримки довгострокової безпеки».
Документ також фіксуватиме позицію Великої Британії як пріоритетного партнера України в енергетиці, стратегії критично важливих корисних копалин та екологічного виробництва сталі.
«Не можна недооцінювати силу нашої багаторічної дружби. Підтримка України в захисті її від варварського вторгнення Росії та відбудови процвітаючого, суверенного майбутнього є життєво важливою для основи безпеки цього уряду та нашого Плану змін», – йдеться в коментарі Стармера.
Угоду та політичну декларацію про сторічне партнерство планують представити парламенту в найближчі місяці.
Також в уряді анонсують, що з нагоди підписання угоди Стармер оголосить про новий пакет допомоги для України сьогодні.
Кір Стармер прибув до Києва вранці 16 січня для зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Візит відбувається на тлі повідомлень британської преси, що Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон розпочали обговорювати можливість відправити британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.
Україна провела перший раунд переговорів із Великою Британією щодо укладення двосторонньої угоди про про 100-річне партнерство в серпні 2024 року.
Міноборони Італії: міністр Крозетто прибув до Києва
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто прибув до України, повідомило італійське урядове міністерство.
«Міністр Крозетто прибув до Києва в рамках візиту до України, де він проведе низку інституційних засідань», – йдеться в повідомленні.
Про візит Крозетто також повідомило посольство Італії в Україні.
Раніше до Києва також прибув прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
7 грудня в Парижі президент Франції Емманюель Макрон прийняв у себе свого українського колегу Володимира Зеленського і обраного президента США Дональда Трампа, де обговорювали завершення війни. За повідомленням WSJ, Трамп буцімто сказав своїм візаві, що не планує задіювати американських солдатів до потенційної миротворчої місії.
Агентство Reuters із посиланням на дипломатів потому повідомляло, що Франція намагається зібрати коаліцію з 5-8 країн Європи, «сповнених рішучості діяти». Макрон офіційно з конкретною пропозицією про надсилання місії на територію України не виступав.
Свою участь у місії, разом з тим, не виключала низка країн Європи, зокрема Німеччина, Італія, Швеція, однак їхні посадовці, коментуючи цю тему, наголошують, що це можливо лише у випадку завершення бойових дій, називаючи тому ці обговорення дещо передчасними.
ДСНС заперечує повідомлення про мобілізацію 50% своїх співробітників
Державна служба України з надзвичайних ситуацій заявила 16 січня, що інформація про мобілізацію 50% співробітників ДСНС «не відповідає дійсності».
«90% особового складу ДСНС заброньовано. Водночас наголошуємо, що працівники підрозділів оперативного реагування (пожежні, сапери, рятувальники, хіміки, інженери тощо) заброньовані повним складом. Щодня співробітники ДСНС рятують громадян, ліквідовують наслідки російських обстрілів, часто – ціною власного здоровʼя та життя», – інформують рятувальники, закликаючи «користуватися лише перевіреною інформацією».
Раніше 16 січня депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») повідомив із посиланням на співробітників ДСНС, що «керівництво їх залякує, розповідає, що їхня бронь зберігається до 28 лютого, а далі 50% переводять в ЗСУ».
Уперше повідомлення про можливість мобілізації половини рятувальників з’явилися в червні 2024 року. Тоді міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, реагуючи на ці повідомлення, заявив про схвалення узгодженого рішення про бронювання 90% особового складу Державної служби з надзвичайних ситуацій та Нацполіції.
Росія вже відчула перші наслідки нових санкцій проти енергетичного сектору, які Сполучені Штати запровадили 10 січня. Десятки нафтових танкерів дрейфують біля узбережжя Китаю, Росії, Сінгапуру та Далекого Сходу, повідомив Reuters з посиланням на дані відстеження суден у понеділок. Санкції також торкнулись десятків трейдерів, посадовців у сфері енергетики і націлені також на фінансову систему, яку Росія використовує для переміщення грошей, пов’язаних із торгівлею нафтою.
Доки триває експорт російської нафти, у Кремля завжди будуть гроші на війну, наголошує Андрій Клименко – головний редактор BlackSeaNews та керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень, який моніторить морський експортний трафік нафти та нафтопродуктів РФ.
Кореспондентка Голосу Америки поговорила з експертом про те, як зменшити доходи РФ від експорту нафти, диверсії з підривом кабелів у Балтійському морі, безпорадність флоту РФ у Чорному морі та загрозу десанту на Одещині.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон 15 січня заявив, що усунув голову Комітету з розвідки Палати представників, який був відкритим прихильником допомоги Україні.
Республіканець Джонсон сказав журналістам, що конгресмен Майк Тернер – республіканець від штату Огайо – більше не керуватиме комітетом, який наглядає за розвідувальними службами країни.
Джонсон пояснив це рішення тим, що «розвідувальному співтовариству та всьому, що пов’язано з (комітетом – ред.), потрібен свіжий старт».
Він стверджує, що це не пов’язано з обраним президентом Дональдом Трампом, інавгурація якого запланована на 20 січня.
«Це рішення Палати представників, і це не є виявом неповаги до нашого голови, який йде з посади. Він чудово попрацював», – сказав Джонсон.
Тернер, який обіймав посаду голови комітету з 2023 року, заперечив пояснення Джонсона. У коментарі американській телерадіокомпанії CBS, він заявив, що спікер Палати посилався на «занепокоєння з боку Мар-а-Лаго» – маєтку Трампа у Флориді.
У соцмережі Х (раніше Twitter) він сказав, що для нього було честю працювати головою комітету. За словами Тернера, під його керівництвом цілісність комітету було відновлено, а його місія повернулася до основної сфери національної безпеки.
У листопаді 2024 року Тернер підтримав послаблення обмежень для України на використання американської зброї для ударів по Росії, заявивши, що це рішення треба було ухвалювати раніше.
Окрім гучної підтримки допомоги Україні, голова комітету дотримувався інших поглядів, які суперечили позиціям Трампа. Зокрема, він відкидав минулорічні неправдиві заяви Трампа під час передвиборчої президентської кампанії про те, що мігранти з Гаїті в його районі нібито їдять домашніх тварин.
Джонсон, який тісно співпрацює з Трампом, сказав, що Тернер відіграватиме важливу роль у співпраці з НАТО. За його словами, наступника Тернера оголосять 16 січня.
Голова комітету є одним із восьми керівників Конгресу, які ознайомлені з секретними питаннями розвідки.
Британський прем’єр Кір Стармер прибув до Києва для переговорів із Зеленським
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прибув до Києва вранці 16 січня, щоб зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським.
Як повідомив офіс прем’єра, Велика Британія та Україна підпишуть угоду про 100-річне партнерство для поглиблення безпекових зв’язків та зміцнення партнерства для майбутніх поколінь.
Британська сторона відзначає, що Україна має висококваліфіковану армію і успішний технологічний сектор, який швидко розробляє і розгортає найсучаснішу боєздатну техніку, а відтак – партнерство з Україною у сфері безпеки зробить Британію сильнішою.
Візит відбувається на тлі повідомлень британської преси, що Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон розпочали обговорювати можливість відправити британських і французьких солдатів в Україну як миротворців у разі, якщо буде укладено угоду про припинення російсько-української війни.
7 грудня в Парижі президент Франції Емманюель Макрон прийняв у себе свого українського колегу Володимира Зеленського і обраного президента США Дональда Трампа, де обговорювали завершення війни. За повідомленням WSJ, Трамп буцімто сказав своїм візаві, що не планує задіювати американських солдатів до потенційної миротворчої місії.
Агентство Reuters із посиланням на дипломатів потому повідомляло, що Франція намагається зібрати коаліцію з 5-8 країн Європи, «сповнених рішучості діяти». Макрон офіційно з конкретною пропозицією про надсилання місії на територію України не виступав.
Свою участь у місії, разом з тим, не виключала низка країн Європи, зокрема Німеччина, Італія, Швеція, однак їхні посадовці, коментуючи цю тему, наголошують, що це можливо лише у випадку завершення бойових дій, називаючи тому ці обговорення дещо передчасними.
Повітряні сили: російські війська випустили по Україні 55 дронів, з них збили 34
Російська армія протягом ночі випустила по Україні 55 безпілотників типу Shahed та імітаторів, повідомляє командування Повітряних сил вранці 16 січня.
Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи.
«Станом на 09.00 підтверджено збиття 34-х ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів у Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях», – йдеться в зведенні.
За даними військових, кілька безпілотників влучили у фермерське господарство на Чернігівщині. Також уламки збитих дронів пошкодили приватні будинки на Харківщині та Полтавщині.
«18 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені (без негативних наслідків)», – додає командування.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Атаки Росії: 10 людей поранені за добу на Херсонщині, 15 – на Донеччині
Російські війська обстрілювали понад 30 населених пунктів Херсонської області протягом минулої доби, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вранці 16 січня.
Він додав, що обстріли пошкодили багатоповерхівку, 14 приватних будинків, а також фермерське господарство, маршрутний автобус та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 3 людини загинули, ще 10 – дістали поранення», – заявив він.
Крім того, додав Прокудін, російські війська атакували Антонівку після опівночі 16 січня з безпілотника. Внаслідок удару загинув 37-річний місцевий житель. Також 33-річний чоловік зазнав вибухової травми, уламкових поранень ніг та забою голови, його госпіталізували.
«У лікарні зупинилося серце 53-річного херсонця, який учора опівдні постраждав через атаку ворожого дрона у Херсоні. Лікарі робили все можливе, аби врятувати його життя, але поранення виявилася надто важкими», – повідомив голова області.
За даними обласної влади Донеччини, протягом доби через російські атаки зазнали поранень 15 жителів регіону:
«За 15 січня росіяни поранили 15 жителів Донеччини: 10 у Краматорську, 2 у Костянтинополі, один у Олексієво-Дружківці, Стінках і Чернігівці».
Голова Харківщини Олег Синєгубов повідомив про обстріли кількох районів регіону напередодні. Зокрема, в Куп’янську удар FPV-дрона пошкодив скління в багатоповерхівці.
«11:00 Куп’янський район, м. Куп’янськ. Внаслідок удару БпЛА типу «Молнія» постраждав 73-річний чоловік», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Міністерство оборони РФ заявило, що ціллю ракетного удару 15 січня було газосховище в місті Стрий Львівської області, уражена «наземна інфраструктура найбільшого підземного сховища газу», йдеться у заяві військового відомства, оприлюдненій у ніч на 16 січня.
Російська сторона стверджує, що завдала удару по українських об’єктах у відповідь на те, що ЗСУ завдавали по території РФ удари далекобійними ракетами ATACMS і Storm Shadow, а також намагалися атакувати безпілотниками компресорну станцію в селі Гай-Кодзор у Краснодарському краї з метою зриву подачі газу трубопроводом «Турецький потік».
Влада Львівської області повідомила 15 січня, що ЗС РФ атакували два об’єкти критичної інфраструктури в Дрогобицькому та Стрийському районах, зафіксовані руйнування, але ніхто не постраждав. Депутат Верховної Ради Сергій Нагорняк розповів, що на газосховищі у Львівській області пошкоджене лише наземне обладнання, а саме сховище «працює у штатному режимі».
Російські війська 15 січня випустили понад 40 ракет по енергетичних та газових об’єктах України.
Міноборони Росії заявило 13 січня, що безпілотники ЗСУ намагалися атакувати інфраструктуру компресорної станції «Російська» в Краснодарському краї, яка забезпечує подачу газу по трубопроводу «Турецький потік».
Генштаб: війська Росії 16 разів намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Лиманському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті сталося 124 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 січня.
За зведенням, російські війська двічі штурмували українські позиції на Харківському напрямку біля Вовчанська та Тихого. Також Сили оборони відбили п’ять штурмових атак біля Кіндрашівки, Загризового, Тополь та Петропавлівки на Куп’янському напрямку.
«Минулої доби ворог 16 разів атакував на Лиманському напрямку. Намагався вклинитися в нашу оборону поблизу населених пунктів Копанки, Новосергіївка, Твердохлібове, Макіївка, Колодязі, Терни та Григорівка. На Краматорському напрямку окупанти атакували шість разів у районах Ступочок, Часового Яру та Предтечиного», – йдеться в повідомленні.
Російська армія також дев’ять разів атакувала на Торецькому напрямку, біля Білої Гори, Торецька та Кримського.
На Покровському напрямку ЗСУ зупинили 56 наступальних дій російських загарбників у бік населених пунктів Баранівка, Миролюбівка, Промінь, Новий Труд, Шевченко, Удачне, Котлине, Петропавлівка, Старі Терни, Янтарне, Єлизаветівка, Лисівка, Зелене, Звірове, Успенівка, Андріївка та Дачне.
За зведенням, Сили оборони відбили п’ять російських атак на Новопавлівському напрямку – російська армія найактивніше намагалася просунутися вперед поблизу Времівки та Костянтинополя.
На Оріхівському напрямку армія РФ чотири рази атакувала позиції українських військових біля Малої Токмачки, Новоандріївки та Щербаків.
Ще 15 боєзіткнень відбулося на Курському напрямку.
Як додає штаб, на Сіверському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках минулої доби російські війська атак не проводили.
Російська армія просунулась у Часовому Яру, повідомив у ніч проти 15 січня проєкт DeepState. Лінія фронту там була відносно стабільна, доки агресор днями не захопив вогнетривкий завод на півночі міста.
За словами військових аналітиків, це була одна з найзручніших точок оборони у місті – після її захоплення ситуація у Часовому Яру може швидко погіршитися.
Кому вигідно купляти міни часів Другої світової війни для війська?
Україна закуповує протитанкові міни часів Другої світової війни по 600 євро за штуку. Про такий контракт Агенції оборонних закупівель розповів керівник Defense Express Сергій Згурець у своїй статті для «Еспресо».
У самій Агенції оборонних закупівель пояснюють, що міни перевірять, перш ніж їх оплачувати, а на ринку – дефіцит зброї, яка потрібна для ЗСУ швидко.
Чи такі старі міни ефективні? Чому вони такі дорогі? Чи є тут корупційна складова? Чи відбувається боротьба за крісло керівника агенції, яка купує зброю?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
У Росії заявляють про атаку дронів на пороховий завод у Тамбовській області
Безпілотники атакували Тамбовську область Росії, заявляють російські телеграм-канали з посиланням на місцевих жителів. За припущеннями, удар був спрямований на місцевий пороховий завод.
Зокрема, як пише канал Shot, місцеві жителі чули «характерний звук мотору» в небі над містом Котовськ. Припускається, що безпілотник летів у напрямку порохового заводу в селі Кузьміно-Гать.
Канал Mash пише, що очевидці помітили «кілька БПЛА» літакового типу й бачили спалахи в небі.
Офіційних повідомлень про атаку та її наслідки російська влада наразі не публікувала. Міноборони РФ заявляє про «знищення» 27 нібито українських безпілотників: 15 над Бєлгородською областю, семи над Воронезькою, трьох над Тамбовською й двох – над Курською.
Українське військове командування не коментувало повідомлення про атаку. Водночас голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що «вже не вперше атакований Тамбовський пороховий завод» у Росії. Він назвав підприємство одним із ключових об’єктів російського військово-промислового комплексу.
«Там виробляються порохи, які використовуються для різних видів стрілецької зброї, артилерійських та реактивних систем. Також – колоксилін, що застосовується у створенні вибухових речовин та інших спеціалізованих продуктів. Підприємство є одним із основних постачальників вибухових матеріалів для армії РФ», – заявив Коваленко.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
У Росії заявляли про пошкодження багатоквартирних будинків у Котовську Тамбовської області в ході атаки безпілотників 11 січня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Командування ЗСУ повідомляє про втрату Росією понад 814 тисяч військових
Російська армія втратила близько 1 480 людей особового складу за попередню добу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 січня.
За оцінкою штабу, загальні втрати Росії за час повномасштабної війни проти України сягають приблизно 814 150 військових.
Також, за даними командування, армія РФ втратила:
- 9 791 танк (+11 за добу)
- 20 368 бойових броньованих машин (+20)
- 22 015 артилерійських систем (+40)
- 1 262 реактивні системи залпового вогню
- 1 046 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 331 гелікоптер
- 22 503 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+120)
- 3 049 крилатих ракет (+31)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 34 132 автомобілі й автоцистерни (+137)
- 3 697 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».
ISW: Кремль на завершальній стадії анексії Білорусі, яка становитиме загрозу для Заходу
Росія перебуває на фінальних стадіях процесу анексії Білорусі, йдеться в доповіді американського Інституту дослідження війни від 15 січня.
«Кремль перебуває на завершальних етапах стратегічної роботи, що тривала десятиліттями, спрямованої на фактичну анексію Білорусь – роботи, яка назавжди розширить військові та економічні спроможності Росії переслідувати її реваншистські геополітичні цілі проти Сполучених Штатів та НАТО», – йдеться в пресрелізі щодо доповіді.
Аналітики вказують на те, що Білорусь не є просто союзником Росії – Кремль трансформує цю країну в «стратегічне джерело сприяння» здатності Росії розширювати свій глобальний вплив.
«Кремль використовуватиме свої останні, але глибоко вкорінені досягнення в Білорусі, щоб компенсувати витрати від тривалої війни Росії проти України, прискорити відновлення Росії після війни в Україні та допомогти їй підготуватися до майбутніх війн швидше, ніж Росія могла б сама. Політики повинні почати планувати майбутнє, в якому Білорусь буде не лише поневоленою нацією, але й фактично продовженням Російської Федерації», – вважають у ISW.
Інститут додає, що, аби завершити анексію Білорусі, Кремль намагатиметься формалізувати «союзну державу» як державне утворення під проводом Росії. Це дасть Москві контроль над більшістю або й усіма аспектами білоруського державного управління. Це передбачатиме, зокрема, постійне базування російських військ у Білорусі. Кремль «із високою ймовірністю» планує використати населення країни в понад 9 мільйонів людей та її стратегічне розташування на східних влангах НАТО.
«Зусилля Росії з де-факто анексії Білорусі, попри те, що вони не завершені, перебувають на пізніх стадіях та вже досягли етапів, які становлять загрозу безпеці для Сполучених Штатів, НАТО та України, а також загрозу існуванню Білорусі як суверенної держави. Росії не потрібні додаткові інтеграційні здобутки в Білорусі, щоб загрожувати Заходу. Наявний набір військових, політичних та економічних інтеграційних досягнень Росії в Білорусі з 2020 року вже створює загрози для Заходу, які політики повинні враховувати», – висновують автори звіту.
Олександр Лукашенко неодноразово заявляв про свою «солідарність» з Москвою, називаючи повномасштабну війну проти України «спеціальною військовою операцією» та виправдовуючи агресію Росії.
Раніше Лукашенко звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням розмістити на території країни російську систему «Орєшнік». Путін відповів, що «вважає можливим розміщення «Орєшніка» на території Білорусі у другій половині 2025 року».