Сили РФ влучили по критичній інфраструктурі Черкащини, частина споживачів без світла – ДСНС
Російські дрони в ніч проти 25 січня поцілили у критичну інфраструктуру у Черкаській області, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Як зазначили в ДСНС, «внаслідок атаки виникла пожежа. Рятувальники ліквідували загоряння на площі 200 квадратних метрів».
«Минулося без постраждалих, однак є пошкодження приватних та багатоквартирних житлових будинків», – кажуть у ДСНС.
Рятувальники уточнили, що «внаслідок атаки знеструмлено частину споживачів, зокрема залишилися без світла жителі Черкас».
Раніше, ввечері 24 січня, у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що армія Росії атакує регіони України ударними дронами. У 13 областях материкової України тривала повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі Росія запустила по Україні дві ракети і понад 60 «Шахедів»
У ніч проти 25 січня Росія запустила по Україні дві ракети і понад 60 безпілотників, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, сили ППО збили всі ракети і більшість російських дронів.
«У ніч на 25 січня противник атакував двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 з повітряного простору з акваторії Чорного моря», – йдеться в повідомленні.
Також, за інформацією Повітряних сил, «окупанти запустили 61 ударний БПЛА типу «Shahed» і безпілотники-імітатори різних типів із напрямків – Орел, Курськ, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ».
Відомо, що повітряний напад РФ відбивали зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
«Станом на 09:30 підтверджено збиття двох керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 46-ти ударних БПЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів», – зазначили у Повітряних силах.
Крім того, за інформацією ЗСУ, «15 ворожих безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені».
«ППО працювала у Одеській, Харківській, Полтавській, Сумській, Київській, Черкаській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Хмельницькій та Кіровоградській областях», – підсумували у Повітряних силах.
Раніше, ввечері 24 січня, у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що армія Росії атакує регіони України ударними дронами. У 13 областях материкової України тривала повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Депутатка Палати представників Білорусі Ірина Костевич щонайменше чотири рази була присутня за столом переговорів між Україною та Росією щодо обміну полоненими та повернення тіл загиблих, а також п’ять разів безпосередньо під час обміну.
Білоруська служба Радіо Свобода дослідила, яку роль вона виконує. Читайте і дивіться за лінком
ISW: Путін стурбований, як зниження цін на нафту вплине на здатність РФ вести війну проти України
Президент РФ Володимир Путін продемонстрував «стурбованість» тим, як зниження цін на нафту, до якого раніше закликав президент США Дональд Трамп, вплине на внутрішню стабільність і здатність вести війну в Україні, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики нагадали, що Путін відповів Трампу під час інтерв’ю 24 січня, заявивши, що Росія і США є великими виробниками і споживачами нафти, і що «занадто високі ціни – це погано як для американської, так і для російської економіки».
Російський президент стверджував, що РФ і США покладаються на енергетичні ресурси для внутрішньої промисловості, а «занадто низькі ціни» нібито «підірвуть інвестиційні можливості енергетичних компаній». Таким чином Путін «намагався зобразити більш сучасну і диверсифіковану економіку США як таку, що функціонує подібно до економіки Росії, яка є нафтогазовою державою, що значною мірою залежить від доходів з експорту енергоносіїв», наголосили аналітики.
«Падіння цін на нафту призведе до зменшення доходів федерального бюджету Росії і ризикує підірвати стабільність російського режиму, а також зменшить частку Росії на світовому нафтовому ринку та її економічний вплив на світовій арені», – вважають аналітики ISW.
У звіті зазначається, що «акцент Путіна на необхідності утримувати ціни заради інвестицій енергетичних компаній також демонструє, наскільки він вважає за необхідне догоджати еліті свого найближчого оточення, яка має особисті інтереси в енергетичному секторі».
«Спроба Путіна представити зниження цін на нафту таким, що суперечить інтересам США, свідчить про те, що він боїться потенційної шкоди, яку така політика може завдати Росії, і намагається переконати Трампа відмовитися від цих пропозицій, не поступаючись при цьому наполяганням президента на змістовних переговорах щодо припинення війни», – вважають в ISW.
Також на думку аналітиків Інституту вивчення війни, Путін під час інтерв’ю на державному телебаченні дав сигнал російському суспільству, що «Росія навряд чи братиме участь у мирних переговорах у найближчому майбутньому, і що війна навряд чи закінчиться найближчим часом».
Раніше 23 січня у виступі на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму президент США Дональд Трамп заявив, що збирається попросити Саудівську Аравію і Організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК) знизити ціну на нафту. На його думку, зниження ціни могло б зупинити війну Росії проти України.
Ця заява миттєво відбилася на котируваннях нафти на світових ринках.
Нафта є критично важливим для поповнення російського бюджету товаром. На нафту (на відміну від газу) досі не накладено санкцій (за винятком цінових обмежень на рівні 60 доларів за барель) з боку Євросоюзу, країни ЄС далі отримують цю сировину трубопроводами.
В Україні вперше судять топ-військових за рішення на фронті: це справедливість чи розправа?
Україні вперше за час великої війни судять за бойові операції вищий офіцерський склад. Із 2022 року експертна спільнота звертала увагу на чимало фронтових епізодів, які потребували розслідувань, проте предметом настільки гучного – з підозрюваними рівня командувача ОТУ і бригад, з арештами (і навіть повторними, коли фігурант уже вийшов під заставу) – став саме російський прорив на півночі Харківщини травня 2024-го. Чому? Звинувачення проти офіцерів – справедливі чи політично вмотивовані?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали думки їхніх підлеглих, фахівців із військового права, офіцерів у відставці та фронтових оглядачів. Читайте і дивіться про це за лінком
За добу Росія втратила ще 1650 військових, сім танків і 14 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабної війни проти України втратила близько 828 470 військових, за останню добу – 1650, такі дані станом на ранок 25 січня наводить український Генштаб.
Серед техніки, яку втратила Росія у війні, в Генштабі ЗСУ назвали таку:
- танків – 9859 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 20 545 (+37)
- артилерійських систем – 22 309 (+14)
- РСЗВ – 1263
- засобів ППО – 1050
- літаків – 369
- гелікоптерів – 331
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 23 213 (+51)
- крилатих ракет – 3053 (+2)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 35 071 (+79)
- спеціальної техніки – 3715
Міністерство оборони Великої Британії 19 січня заявило, що 2024 рік приніс для Росії найбільші втрати від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з оцінками відомства, Росія втратила вбитими і пораненими 429 тисяч військових минулого року порівняно зі 105 960 в 2022 році та 252 940 – в 2023-му.
Загальні втрати Росії у повномасштабній війні проти України перевищують 750 тисяч, йдеться у дописі відомства в соцмережі Х.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня 2024 року повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень. За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
ДСНС: у Вишневому внаслідок атаки дронів пошкоджений житловий будинок, врятовано 5 людей
У Вишневому на Київщині через атаку російських безпілотників пошкоджений дев’ятиповерховий житловий будинок, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
За даними рятувальників, «у Вишневому через ворожу атаку зруйновані балкони із п’ятого до дев’ятий поверхи житлового будинку. Надзвичайники врятували трьох людей з п’ятого поверху і двох із сьомого поверху, із них двоє дітей».
За попередніми даними ДСНС, постраждалих немає.
Відомо, що на місці працюють 42 рятувальники та сім одиниць техніки.
«Також у результаті ворожої атаки загорілася будівля виробничого приміщення у Фастівському районі. Ліквідували пожежу площею 600 кв. м. Жертв і постраждалих немає», – наголосили рятувальники.
Раніше, ввечері 24 січня, у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що армія Росії атакує регіони України ударними дронами. У 13 областях материкової України тривала повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Справи щодо оборони Харківщини: комітет Ради з нацбезпеки нагадав про «бойовий імунітет» військових
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки прокоментував звинувачення щодо представників командування через ситуацію на Харківщині – відповідну заяву комітет оприлюднив 24 січня.
Згідно з нею, комітет розглянув ситуацію на засіданні в п’ятницю і вважає за необхідне наголосити, що заяви та дії, які можуть дискредитувати Збройні сили, «становлять загрозу єдності нашого народу й впливають на обороноздатність держави».
Народні депутати нагадали, що в березні 2022 року ініціювали зміни до законодавства, які передбачають запровадження бойового імунітету під час воєнного стану.
«Комітет нагадує, що бойовий імунітет є правовим запобіжником, який виключає кримінальну протиправність діяння та передбачає можливість обґрунтованого звільнення військовослужбовців (зокрема, представників військового командування) від кримінальної відповідальності за діяння, вчинені в умовах дії воєнного стану, в першу чергу, під час відсічі збройної агресії Російської Федерації», – йдеться в повідомленні.
Відтак комітет висловив позицію, згідно з якою:
- вбачає в ухвалених рішеннях «ознаки вибіркового застосування норм права, про що свідчить виокремлення певних подій і певних осіб на тлі відсутності належної та своєчасної правової оцінки інших подій та дій інших осіб, на які неодноразово вказував Комітет у своїх рішеннях»
- застосування «надмірно суворих запобіжних заходів» щодо чинних військовослужбовців ЗСУ та учасників бойових дій є непропорційним та могло ґрунтуватися на довільному тлумаченні законодавства; «демонстративне заґратування офіцерів і генералів, відзначених державними нагородами», та надмірні суми застави ставлять знак рівності між «особливо небезпечними злочинцями і людьми, що зі зброєю в руках боронили незалежність України»
- наголошує на необхідності уникнення посадовцями будь-яких заяв або коментарів, які можуть вплинути на формування «хибного враження щодо розслідуваних подій, передчасного уявлення про провину військовослужбовців, чиї дії ще не отримали належної правової оцінки суду»; у комітеті вважають, що будь-які спекуляції на цій темі можуть сприяти намаганням Росії підірвати взаємну довіру суспільства і Збройних Сил
«Комітет надалі відстежуватиме ситуацію щодо кримінально-правового переслідування військовослужбовців Збройних Сил України та інших представників сил безпеки та оборони», – додають парламентарі.
Члени комітету планують заслухати інформацію «профільних органів» на наступному засіданні.
20 січня екскомандувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі 5 мільйонів гривень. 22 січня адвокат Михайло Величко повідомив, що за бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу. Але ДБР увечері того ж дня заявило про «нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині», через що повторно затримали колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна.
Сам генерал у зверненні, яке поширив його адвокат, зазначив, що командири не винні у нестачі військових і озброєння.
22 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 25 мільйонів гривень застави колишньому командиру 125-ї бригади ТрО Артуру Горбенку. Раніше 21 січня в цій же справі суд обрав запобіжний захід полковнику Іллі Лапіну.
Генштаб: на фронті відбулося 190 бойових зіткнень, з них майже 80 – на Покровському напрямку
Від початку цієї доби на фронті відбулося 190 бойових зіткнень. Російські війська завдали по території України одного ракетного та 28 авіаційних ударів, застосувавши одну ракету та 37 КАБ, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 24 січня.
«Від початку цієї доби, на Покровському напрямку, росіяни 78 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Мирноград, Шевченко, Єлізаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Покровськ, Новоукраїнка, Удачне, Котлине, Новоєлізаветівка, Успенівка, Срібне, Андріївка, Дачне, Улакли та Янтарне. Дотепер триває 12 боєзіткнень», – вказано у дописі.
За даними штабу, сьогодні на цьому напрямку «було знешкоджено 367 окупантів, 186 з них – безповоротно».
«На Торецькому напрямку росіяни 20 разів атакували позиції Сил оборони. Основні зусилля наступу окупанти сконцентрували поблизу Торецька, Кримського, Диліївки, Леонідівки та Щербинівки. На даний час продовжуються два боєзіткнення», – кажуть у ЗСУ.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Новопавлівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення операції на Курському напрямку, де противник протягом доби провів 13 штурмів позицій українських підрозділів, 12 атак вже відбиті нашими оборонцями, один бій триває. Ворог завдав 25 авіаційних ударів 30 керованими бомбами та здійснив 387 артилерійських обстрілів (15 з них - із РСЗВ)», – розповіли у штабі.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце. Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону Трегубов заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».
Уряд затвердив повноваження Міністерства національної єдності України
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою визначається діяльність Міністерства національної єдності України, а також регламентуються його повноваження і сфери компетенції, повідомила 24 січня пресслужба відомства.
Передбачено такі повноваження для нового міністерства:
- забезпечення формування та реалізації державної політики з питань національної єдності України та спільного розвитку; української національної самосвідомості; інформаційної політики єдності України та стратегічних комунікацій (у частині повноважень з питань національної єдності України);
- формування та реалізація державної політики з питань забезпечення прав та інтересів осіб, які виїхали за кордон, зокрема внаслідок збройного конфлікту. А також – створення умов для їх добровільного повернення до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні;
- сприяння в координації з МЗС задоволенню національно-культурних, освітніх і мовних потреб осіб, які виїхали за кордон;
- сприяння утвердженню української національної ідентичності й української громадянської ідентичності.
Крім того, уряд схвалив створення Агенції національної єдності, яка «допоможе реалізувати ініціативи щодо взаємодії з українською спільнотою і громадськими організаціями у країнах перебування».
Постановою також затверджено скорочену назву Міністерства національної єдності України – Міннац’єдності.
Віцепрем’єр-міністр України – Міністр національної єдності України Олексій Чернишов зазначив, що міністерство працює над тим, «щоб кожен громадянин, де б він не перебував, почувався частиною сильної та єдиної України».
3 грудня 2024 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на Міністерство національної єдності України. Також 3 грудня Верховна Рада призначила на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності України Олексія Чернишова.
Зеленський: російські дрони, використані під час нічної атаки, «були вироблені вже в Росії»
Президент Володимир Зеленський прокоментував повітряну атаку Росії вночі проти 24 січня у вечірньому зверненні. Він, зокрема, зазначив, що дрони Shahed, використані під час атаки, були вироблені на території РФ:
«Ці влучання «шахедів» у будинки в Броварах та у Глевасі – це дрони, які вироблені вже в Росії. Спочатку Іран передавав Росії готові «шахеди», потім їхнє власне виробництво було освоєне в Татарстані, в одній з національних територій, яку Москва досі контролює».
Водночас, за словами президента, Росія не змогла б виготовити ці дрони, як і ракети, без іноземних компонентів.
«31 «Шахед» за минулу ніч – це приблизно 2635 компонентів з інших країн: мікросхеми, перемикачі, трансивери. Все постачання будь-яких компонентів для терору в Росію має бути перекрите, щоб був зупинений цей терор», – заявив Зеленський.
Він згадав про «інциденти з дронами» в інших країнах, додавши, що весь світ має змогу бачити, як війна змінюється через дрони.
«Потрібно свідомо, принципово позбавляти такі режими, як російський, таких терористичних можливостей», – вважає голова держави.
Росія запустила по Україні 58 ударних дронів вночі проти 24 січня. За даними Повітряних сил, військові протиповітряної оборони збили 25 із них, ще 27 були локаційно втрачені.
Раніше стало відомо, що на Київщині 24 січня «уламки російських дронів впали у двох районах. Були пошкоджені будинки, зокрема, у місті Глеваха спалахнула багатоповерхівка». У Київській області внаслідок атаки загинули троє людей, повідомила місцева влада.
Крім того, одному зі сіл Львівського району внаслідок падіння уламків «Шахеда» пошкоджений житловий будинок: вибиті вікна, двері, поруч утворилася вирва діаметром 4 метри.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В Україні продовжують будувати нові обʼєкти та розвивати розподілену генерацію, яка забезпечує локальні потреби та створює систему менш вразливу до російських атак, повідомив 24 січня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.
«У 2024 році було приєднано 233 генераційні установки встановленою потужністю понад 830 МВт. Переважно мова про газову генерацію, а саме газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки. На цей рік перед Міністерством енергетики та іншими відповідальними відомствами поставлене завдання ввести в роботу ще майже 900 МВт потужності об’єктів розподіленої генерації», – вказано у дописі.
За словами голови уряду, за 2024 рік було відновлено близько 4 ГВт потужності теплової та гідроенергетики. Цього року планується відновлення ще близько 3 ГВт.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише 2024 року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Представник Трампа в Україні розповів, як США можуть тиснути на Росію для завершення війни
Спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що війна Росії проти України не буде закінчена на полі бою, адже ключову роль відіграє не лише дипломатія, але й економіка. Про це він сказав 24 січня в ефірі американського телеканалу Fox News.
За його словами, економічна стратегія Трампа передбачає маніпулювання світовим ринком нафти з метою послаблення економіки Росії.
«Він (Дональд Трамп – ред.) зосередився на економіці. Коли він говорив, наприклад, у Давосі, про ціну на нафту, якщо ви знизите ціну на нафту, скажімо, до 45 доларів за барель, то це буде свого роду точка беззбитковості. Якщо ви досягнете цієї точки, ви дійсно завдасте шкоди російській економіці», – сказав Келлог.
Крім того, спецпредставник розповів, що адміністрація Трампа розглядає можливість використання заморожених російських активів для купівлі американської зброї.
23 січня під час онлайн-виступу у рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент США Дональд Трамп сказав, що збирається попросити Саудівську Аравію і Організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК) знизити ціну на нафту. На його думку, це могло б зупинити війну Росії проти України.
22 січня президент США знову закликав до якнайшвидшого укладення мирної угоди між Україною й Росією, погрожуючи в разі відмови Москви від домовленостей запровадити нові санкції щодо РФ.
Раніше телеканал CNN із посиланням на джерела повідомив, що Трамп доручив помічникам організувати телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. За їхніми словами, новообраний президент США хоче поспілкуватися з президентом РФ у перші дні після інавгурації, щоб обговорити особисту зустріч.
Президент Росії Володимир Путін 24 січня заявив, що готовий до мирних переговорів і зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Лідер Росії вважає, що якщо мирні переговори почнуться в рамках нинішнього правового поля, вони будуть нелегітимними через українське законодавство, яке забороняє Зеленському вести прямі переговори з Путіним. І натякнув, що їм краще зустрітися удвох.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак у відповідь на це інтервʼю наголосив, що Путін намагається просувати ідею переговорів Росії із США без участі України і, що «цього не буде».
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Трамп може відіграти вирішальну роль завершенні війни з Росією й допомогти зупинити Путіна.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.
Зеленський взявся за генералів?
В Україні тривають суди над представниками вищого військового керівництва. На лаві підсудних – генерали й полковники. Декого з них звинувачують у недбалості, мовляв, не спрогнозували російський наступ. Президент вже подякував правоохоронцям за роботу.
Однак чи можуть цивільні судити військових? Скільки ще людей може сісти за недбалість під час війни? А тако: чи дійдуть руки президента до «своїх»? Невже за три роки війни в оточенні глави держави немає людей, яким так само, як і генералам, можна пред’явити недбалість?
Генералу Галушкіну, зокрема, закидають службову недбалість. Як стверджує слідство, «ігноруючи розвіддані», Галушкін вважав російський наступ на Харківщину малоймовірним і нібито віддавав накази, що не відповідали реальній ситуації.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Держсекретар США Рубіо обговорив із Рютте припинення війни Росії проти України
Новопризначений державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте – про це напередодні повідомив Державний департамент США.
У розмові Рубіо окреслив пріоритети зовнішньої політики адміністрації Трампа та заявив про відданість Штатів співпраці в рамках НАТО.
«Держсекретар і генеральний секретар Рютте обговорили важливість наявності спроможних союзників у сфері оборони та реального розподілу тягаря. Вони обговорили важливість припинення війни Росії проти України та необхідність мирного вирішення», – йдеться в заяві.
Рютте повідомив про розмову з Рубіо раніше, 22 січня, заявивши про «хороший телефонний дзвінок».
«З нетерпінням чекаю на те, щоб привітати вас у НАТО та працювати разом щодо України, Росії, Китаю», – додав він.
Генсекретар НАТО також повторив тезу про важливість збільшення видатків на оборону в Європі та посилення трансатлантичного оборонного виробництва.
Державний секретар США Марко Рубіо днями наголосив на важливості припинення війни між Росією та Україною, сказавши, що «це буде офіційною політикою Сполучених Штатів. Рубіо заявив, що адміністрація Трампа хоче забезпечити мир між Росією та Україною і гарантувати, що він буде «стійким».
«Важливо пам’ятати». Автор «Бахмуту» на презентації чеського перекладу
«Я дуже радий, що перший переклад книги вийшов чеською», – поділився Мирослав Лаюк, автор книги «Бахмут», на презентації чеського перекладу твору. Подія відбулася у Празі 23 січня за участі самого письменника. Подробиці – у репортажі Радіо Свобода.
«Бахмут» створений спільно з фотографом Данилом Павловим, чиї фотографії висвітлювали на проєкторі під час виступу письменника. Чеською твір перекладали Вероніка Ценкова, Катерина Газукіна, Тереза Хланьова, Зузана Шпінкова, а ініціаторка чеського видання – Олександра Войтішкова.
Книга, за яку автор Мирослав Лаюк отримав премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року, була написана на підставі великого панорамного репортажу. Його Лаюк та Павловий підготували після того, як провели два тижні на початку весни 2023 року в Бахмуті на Донеччині. Письменник та фотограф відправились туди, щойно медіа почали писати про те, що російські війська почали заходити у Бахмут. А там на них чекали історії із різних бригад, історія капеланів, зенітника, який щойно збив російський літак, історії артилеристів, чекала ніч із піхотинцями з позицій неподалік.
Війська РФ атакували два цивільних авто на Сумщині, трьох людей поранено – прокуратура
Російські війська 24 січня упродовж дня атакували, за попередніми даними, FPV-дронами два цивільних авто, які рухались по території Миропільської громади Сумського району. Унаслідок цих атак було поранено трьох людей, повідомила обласна прокуратура.
«Унаслідок атаки ворога, яка сталась близько 10:45,поранення зазнав водій авто. Близько 13:45 окупанти атакували безпілотником іще один транспортний засіб, у якому поранено двох цивільних чоловіків. Пошкоджено два транспортні засоби», – вказано у дописі.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Донеччини, Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Умєров: замість Марини Безрукової Агенцію оборонних закупівель очолить Арсен Жумаділов
Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Міноборони не буде продовжувати контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Мариною Безруковою, також він обіцяє відсторонити «всіх, хто провалив роботу» щодо оборонних закупівель.
«На жаль, за останні пів року замість своєчасного забезпечення армії боєприпасами ми отримали політичні ігри, «зливи» контрактів, «злив» інформації (правоохоронці обовʼязково ще перевірять ці факти), піар бездіяльності та невиконання КРІ підпорядкованим підприємством МОУ. Закупівлі зброї, які повинні бути закритими під час воєнного стану та повномасштабної війни з росією, чомусь перетворилися на «Амазон», де кожен користувач інтернету може у реальному часі бачити, хто і що купує, в яких обсягах та у яких виробників. А масштаби цих закупівель, які були б принаймні співмірними з піаром у ЗМІ, наші захисники на фронті так і не відчули», – написав міністр у фейсбуці 24 січня.
Він зазначив, що подав клопотання до Кабінету міністрів на звільнення свого заступника Дмитра Кліменкова. Також Міністерство оборони відкликає двох представників держави з Наглядової ради.
«Це стане прецедентом в історії державного корпоративного управління, коли два незалежних представники Наглядової ради підтримали позицію держави, а уповноважений державою представник інтересів держави проігнорував рекомендації органу управління», – вказано у дописі.
За словами Умєрова перезапуск Наглядової ради відбудеться найближчим часом, а директором АОЗ буде призначено Арсена Жумаділова, який є директором «Державного оператора тилу».
Сам Жумадіов підтвердив, що погодився стати новим директором Агенції оборонних закупівель.
«Я погодився взяти на себе відповідальність за закупівлі летальної номенклатури в, мʼяко кажучи, складний час. Побудувати системну роботу з забезпечення війська – моя єдина мета. Я обіцяю докласти максимум зусиль, щоб виконати це завдання», – написав він у фейсбуці.
22 січня Наглядова рада Агенції оборонних закупівель Міністерства оборони України уклала додаткову угоду до контракту з чинною директоркою агенції Мариною Безруковою терміном на 1 рік.
Як пояснили в агенції, відповідно до закону «Про управління об’єктами державної власності», до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником.
Напередодні, 21 січня, Наглядова рада АОЗ повідомила, що її члени одноголосно ухвалили рішення про подовження контракту з Мариною Безруковою. Після цього журналістка та членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко повідомила, що Міністерство оборони не погодило це рішення Наглядової ради, при тому, що, за її словами, МОУ і не мало б його погоджувати, зауважили журналісти проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми».
Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Вона займається закупівлею озброєння.
Марина Безрукова очолила АОЗ на початку 2024 року.
Восени 2024 року Кабінет міністрів затвердив склад наглядових рад двох закупівельних підприємств українського Міноборони – «Агенції оборонних закупівель» та «Державного оператора тилу», що в МОУ охарактеризували як «завершення важливого етапу реформування закупівельних агенцій».
Із грудня 2023 року в Україні запрацювала нова агенція – «Державний оператор тилу», яка займатиметься закупівлями для армії. 30 жовтня міністр оборони України Рустем Умєров підписав наказ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором цього органу.
Кримінальне провадження за провал оборони Харківщини Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило за фактом самого прориву державного кордону в травні 2024 року. Так радниця з комунікацій директора ДБР Тетяна Сапьян відповіла на запитання Радіо.Свобода (проєкт Свобода.Ранок), чи звертався хтось до ДБР з клопотанням про відкриття такого провадження та що стало причиною розслідування цієї справи.
Сапьян пояснює, що тоді цей прорив кордону викликав суспільний резонанс, що, за її словами, і спонукало ДБР розпочати розслідування.
«Як таке розслідування може початися? Ну, ні для кого не було секретом факт, що були запитання, ну, відбувся прорив, ворог почав просуватися, це ж для нас з вами не було секретом», – каже речниця.
На уточнююче запитання, чи за всіма фактами прориву державного кордону російськими військами ДБР відкривало кримінальне провадження проти командирів ЗСУ, які його допустили, вона зазначила: «Я можу стверджувати лише той факт, що кримінальні провадження, де під запитанням, чи можна було уникнути цієї ситуації, відкриті, що стосується саме оборони».
Також Тетяна Сапьян відповіла, чи будуть слідчі ДБР в рамках цієї справи щодо провалу оборони кордону на Харківщині допитувати Головкома ЗСУ Олександа Сирського, генерал-лейтенанта, екскомандувача обʼєднаних сил ЗСУ з лютого по червень 2024 року Юрія Содоля або Олега Синєгубова – голову Харківської ОВА, які відповідали також за оборону Харківського напрямку та побудову фортифікацій. Вона сказала, що не виключає такої можливості.
20 січня Юрія Галушкіна, екскомбрига 125-ї бригади ТрО Артура Горбенка, колишнього командира 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллю Лапіна затримали за звинуваченням у тому, що вони «не забезпечили належний захист Харківщини під час наступу ворога у травні 2024 року».
Слідчі заявляють, що «посадовці не підготували оборону прикордонних районів Харківщини і втратили управління боєм під час повторного наступу рашистів на обласний центр».
Читайте також: Провал оборони Харківщини. Що відомо про затриманих і в чому їх звинувачують
Суд 21 січня обрав запобіжний захід Юрію Галушкіну у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в сумі п’ять мільйонів гривень. 22 січня адвокат Михайло Величко повідомив, що за бригадного генерала Юрія Галушкіна внесли заставу.
Державне бюро розслідувань увечері 22 січня заявило про «нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині», через що повторно затримали колишнього командувача оперативно-тактичного управління «Харків» Юрія Галушкіна.
Сам генерал у зверненні, яке поширив його адвокат, зазначив, що командири не винні у нестачі військових і озброєння: «Зараз мені закидають, що смуга бригади перевищувала норму. Якщо в Україні у Генерального штабу немає достатньо бригад і озброєння, щоб дотримуватися норм, то в цьому винні не командири».
22 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 25 мільйонів гривень застави колишньому командиру 125-ї бригади ТрО Артуру Горбенку.
Раніше 21 січня в цій же справі суд обрав запобіжний захід полковнику Іллі Лапіну.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку тривають 16 атак військ РФ, ще 30 штурмів – зупинено
Російські війська продовжують штурмувати позиції Збройних сил України. Загалом, від початку доби відбулося 117 бойових зіткнень, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 24 січня станом на 16:00.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 46 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Водяне Друге, Баранівка, Миролюбівка, Єлізаветівка, Промінь, Лисівка, Зелене, Покровськ, Новоукраїнка, Удачне, Котлине, Новоєлізаветівка, Успенівка, Срібне, Андріївка, Дачне, Улакли та Янтарне. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 30 атак, 16 боєзіткнення – досі тривають», – вказано у дописі.
За даними штабу, Сили оборони відбивають 25 атак РФ поблизу Часового Яру, Васюківки, Новомаркового та Білої Гори на Краматорському напрямку, 17 боєзіткнень ще тривають.
«В операційній зоні на Курщині підрозділи Сил оборони України протягом доби відбивали шість атак російських загарбників, п’ять атак ще тривають - тривають. Противник здійснив понад 240 обстрілів, зокрема чотири - із реактивних систем залпового вогню», – зазначили військові.
Також війська РФ наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Новопавлівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 20 січня казав, що російські війська обходять Покровськ із заходу, намагаючись взяти його в напівкільце. Наступного дня, 21 січня, в ефірі телемарафону Трегубов заявив, що наступ армії РФ сповільнюється, і «ми сподіваємося, що врешті-решт припиниться».